Постанова № 25675595, 09.08.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 року Справа № 2а/0370/2265/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,

з участю представника позивача Максимчука Ю.П.,

представника відповідача Вознюка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-Транс» ЛТД до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-Транс» ЛТД (далі - СП у формі ТзОВ «Волинь-Транс») звернулось з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2012 року №0000422201 та №0000412201.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка СП у формі ТзОВ «Волинь-Транс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт 2004/22-1/31183309 від 14.06.2012 року.

На підставі акту перевірки 04.07.2012 року Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0000422201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 55258,00 грн. та №0000412201, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання позивачу з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 69404,00 грн., в тому числі за основним платежем 68012 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1392 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач вважає необґрунтованими і просить визнати їх протиправними та скасувати, з наступних підстав.

Луцька ОДПІ в акті перевірки вказує на те, що в порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 1.32 статті 1, підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» СП у формі ТзОВ «Волинь-Транс» не відображено доходи від надання транспортних послуг в сумі 249792,00 грн. Перевіркою встановлено, що автомобіль сідельний тягач Мерседес Бенц н.з. 10682 ВМ не використовується для надання транспортних послуг у періоді з 21.01.2011 року по 08.03.2011 року (відсутність шляхових листів, накладних, актів виконаних робіт, бухгалтерських документів, які підтверджують використання пального). Проте, на підставі проведеного аналізу показників спідометрів, які відображені в шляхових листах від 20.01.2011 року №485550 та від 09.03.2011 року №498232 Луцька ОДПІ з'ясувала, що даний автомобіль використовується в господарській діяльності. Різниця між показниками спідометра становить 822178 км.

Позивач вважає, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, а відповідно і посадовим особам контролюючого органу робити висновки щодо здійснення суб'єктом транспортних перевезень, не підтверджених відповідними документами.

Під час проведення документальної перевірки відповідач не довів доказів, які б вказували на те, що СП у формі ТзОВ «Волинь-Транс» сідельним

тягачем Мерседес Бенц, н.з. 10682 ВМ за період з 01.01.2011 року по 08.03.2011 року здійснювало будь-які перевезення, отримувало від такої діяльності

доходи, не відображало їх в податковій звітності і відповідно не платило податок на прибуток і податок на додану вартість.

Крім того, різниця в показниках виникла в результаті заміни несправного спідометра

вказаного автомобіля, що підтверджується актом про заміну

спідометра від 24.01.2011 року, який складений відповідно до вимог пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 04.07.2012 року №0000422201 та №0000412201.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та в поданих запереченнях позов не визнав та пояснив, що податковим органом в ході проведення перевірки було встановлено, що автомобіль сідельний тягач Мерседес Бенц, н.з. 10682 ВМ використовувався у господарській діяльності позивача та було встановлено різницю між показниками спідометра 822178 км. Крім того, перевіркою наданих первинних документів було встановлено, що СП у формі ТзОВ «Волинь-Транс» ніяких спідометрів не придбавало, а також відсутні вони були і на залишках на складах та сторонні суб'єкти господарювання послуг по заміні спідометра не надавали. Тому, вважає, що проведеною перевіркою Луцькою ОДПІ правомірно встановлено порушення позивачем вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 1.32 статті 1, підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пунктів 135.1, 135.2, 135.4 статті 135, статті 137 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 68542 грн., в тому числі за I квартал 2011 року -62448 грн. та за I квартал 2012 року - 6094 грн., пункту 180.1 статті 180, статей 185, 187, пункту 193.1 статті 193, статті 200 ПК України в результаті чого, занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 55258,00 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість.

Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до норм чинного законодавства та просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Відповідно до довідки АА №531501 СП у формі ТзОВ «Волинь-Транс» включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 18.10.2000 року.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку СП у формі ТзОВ «Волинь-Транс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, про що cкладено акт №2004/22-1/31183309 від 14.06.2012 року.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 1.32 статті 1, підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пунктів 135.1, 135.2, 135.4 статті 135, статті 137 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 68542 грн., в тому числі за I квартал 2011 року -62448 грн. та за I квартал 2012 року - 6094 грн., пункту 180.1 статті 180, статей 185, 187, пункту 193.1 статті 193, статті 200 ПК України в результаті чого, занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 55258,00 грн., в тому числі за січень 2011 року - 22959 грн., за лютий 20111 року - 21001 грн., за березень 2011 року - 6000 грн., за березень 2012 року - 5299 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 55258 грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.07.2012 року №0000422201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 55258,00 грн. та №0000412201, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання позивачу з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 69404,00 грн., в тому числі за основним платежем 68012 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1392 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивачем було отримано 07.07.2012 року, що підтверджується довідкою Волинської дирекції Поштамт УДППЗ «Укрпошта» від 09.07.2012 року 303-11/76.

Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 04.07.2012 року №0000422201 та №0000412201 прийняті всупереч чинному законодавству, а тому позовні вимоги СП у формі ТзОВ «Волинь-Транс» підлягають до повного задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до підпункту 8.1.4 пункту 8.1. статті 8 вказаного Закону не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування: витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів; витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування; витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів; витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться: капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані; капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.

Порядок бухгалтерського обліку вартості невиробничих фондів установлюється Міністерством фінансів України. Такий бухгалтерський облік ведеться окремо від податкового обліку та не впливає на податкові зобов'язання платника податку.

До валових доходів платника податку у разі продажу невиробничих фондів включаються доходи, отримані (нараховані) від продажу, а до валових витрат - сума витрат, пов'язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням.

Судом встановлено, що СП у формі ТзОВ «Волинь-Транс» не віднесено до валових доходів суми від експлуатації автомобілів: сідельний тягач DAIMLERCRHRYSLER н.з. 09565 ВМ; сідельний тягач DAIMLERCRHRYSLER н.з. 09343 ВМ; «Мерседес Бенц» н.з. АС 5367 АЕ; сідельний тягач «Мерседес Бенц» н.з. АС 8780 АА, у зв'язку з тим, що вони не використовувались у господарській діяльності товариства.

Податкове повідомлення рішення №0000412201 від 04.07.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємства в сумі 69404,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 68012 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1392 грн. підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позиція податкового органу грунтується на тому, що позивач не відобразив доходи від надання транспортних послуг у періоді з 21.01.2011 року по 08.03.2012 року, оскільки такі послуги товариством надавались.

Луцькою ОДПІ такі твердження встановлені на підставі показників спідометрів автомобілів, які експлуатувалися товариством за вказаний період.

Однак, з таким висновком податкового органу суд не погоджується, виходячи із наступного.

За правилами пунктів 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В судовому засіданні встановлена та підтверджена та обставина, що автомобілем «Мерседес Бенц» н.з. 10682 ВМ за період з 21.01.2011 року по 08.03.2012 року транспортні послуги не надавались і від його експлуатації підприємство доходів не отримувало.

В акті перевірки вказано про відсутність на підприємстві шляхових листів, накладних, актів виконаних робіт, бухгалтерських документів, актів на списання використаного пального.

Протилежного в судовому засіданні не встановлено.

Як встановлено судом, різниця в показниках виникла у результаті заміни спідометра.

Дана обставина підтверджується подорожнім листом від 20.01.20121 року №485550 кінцевий показник лічильника (повернення в гараж) автомобіля Мерседес Бенц, н.з. 10682 ВМ становить 960640 км та відповідно до подорожного листа №498232 від 09.03.2012 року початковий показник лічильника (виїзд з гаража) становить 138290 км.

Згідно акту від 24.01.2011 року на автомобілі Мерседес Бенц н.з. 10682 ВМ, було проведено заміну спідометра. Показник спідометра після заміни становить 138290 км.

Крім того, відповідно до акту від 01.03.2011 року на автомобілі Мерседес Бенц, н.з. АС 8780АА було проведено ремонт спідометра та показник спідометра після ремонту становить 960980 км

Заміна спідометра проведена підприємством у відповідності до норм чинного законодавства, про що свідчать відповідний акт, який оформлений у відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також на думку суду необґрунтованою та недоведеною в судовому засіданні Луцькою ОДПІ є та обставина, що автомобіль зазначеної марки долає щоденно 900 км і відповідно до цього робився обрахунок суми отриманого прибутку підприємством.

Що стосується співставлення пройденого кілометражу згідно з показниками спідометра на початок та кінець перевіряємого періоду та даних списання палива за січень 2011 року - березень 2012 по автомобілях: сідельний тягач DAIMLERCRHRYSLER н.з. 09565 ВМ різниця склала - 957 км,; сідельний тягач DAIMLERCRHRYSLER н.з. 09343 ВМ - 2222 км; «Мерседес Бенц» н.з. АС 5367 АЕ -1858 км; сідельний тягач «Мерседес Бенц» н.з. АС 8780 АА - 1305 км., то суд погоджується із доводами позивача про те, що дані розбіжності виникли в результаті механічних помилок та заміни спідометра, що підтверджується відповідними шляховими листами від 17.02.2011 року №498222; від 11.02.2011 №498220; від 06.01.2011 року №498209; від 09.02.2011 року №б/н; актом заміни спідометра від 01.03.2011 року.

Отже, враховуючи вищевикладене, дії підприємства щодо не відображення даних витрат повністю відповідають вимогам вищевказаних нормативних актів та є правомірними.

Згідно з пунктом 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Як вбачається із пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Сума заниження ПДВ позивачем в розмірі 55258 грн. Луцькою ОДПІ обрахована, виходячи із невідображеної суми проведених господарських операцій в оподаткованому періоді на суму 264496 грн.

Однак, враховуючи вищевикладені обставини підприємством правомірно, у зв'язку з відсутністю господарських операцій не включались дані суми до податкових зобов'язань із ПДВ за вказаний період, а тому податкове повідомлення - рішення №0000422201 від 04.07.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ у розмірі 55258 грн. винесено всупереч вимогам ПК України є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що у даному випадку Луцькою ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень відносно позивача.

Отже, виходячи із вищенаведеного, оспорювані податкові повідомлення - рішення Луцької ОДПІ від 04.07.2012 року №0000422201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 55258,00 грн. та №0000412201, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання СП у формі ТзОВ «Волинь-Транс» з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 69404,00 грн., в тому числі за основним платежем 68012 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1392 грн. є протиправними та підлягають скасуванню, а позов до повного задоволення.

Інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1246,62 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 11.07.2012 року №1445.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 04 липня 2012 року №0000422201 та №0000412201.

Стягнути з державного бюджету України на користь Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-Транс» ЛТД судові витрати в сумі 1246 (одна тисяча двісті сорок шість) гривень 62 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 14 серпня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С.Денисюк