Постанова № 25673293, 20.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 р.Справа № 2-а-207/10/1470

Категорія: 9.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М.

представника товариства з обмеженою відповідальністю «Самшит»- Ковширіна М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва та товариства з обмеженою відповідальністю «Самшит»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 р. по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Самшит»до Державної податкової адміністрації в Миколаївській області та Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними, скасування документів, визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Самшит»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації в Миколаївській області та Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва та просить суд:

- Визнати протиправними дії посадових осіб Державної податкової адміністрації щодо проведення перевірки та скасування документів, що були складені посадовими особами Державної податкової адміністрації за наслідками перевірки, повністю;

- Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції № 0027522350 від 13 жовтня 2009 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9 580 грн., повністю;

- Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції № 0027532350 від 13 жовтня 2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 91 845 грн., повністю.

В обґрунтування своїх доводів позивач зазначає, що перевірка була проведена в порушення ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме не надано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення планової перевірки, невірно визначена природа перевірки як планова замість встановленого законом статусу позапланової, не надано відповідного рішення суду на проведення перевірки.

28 травня 2010 р. Миколаївським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою позов задоволено частково та суд постановив:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0027522350 від 13 жовтня 2009 р. частково на суму 1020 грн.;

- Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0027532350 від 13 жовтня 2009 року на суму 91 845 грн. повністю;

- В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи в частини позовних вимог у задоволені яких відмовлено.

В зв'язку з викладеним апелянтом ставиться питання про зміну постанови в частині п.2 - стосовно часткового скасування рішення №0027522350 та скасування рішення Державної податкової інспекції від 13 жовтня 2009 р. №0027522350 в повному обсязі в сумі 9 580,00 грн.

Також не погоджуючись з постановою суду відповідачем - Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва подано апеляційну скаргу якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи в частини задоволених позовних вимог.

В зв'язку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення в частині задоволених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва підлягає задоволенню, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Самшит»задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 28 вересня 2009 р. посадовими особами Державної податкової адміністрації була проведена планова перевірка позивача за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки 28.09.2009 р. складено акт № 1050/14/00/23/22437507 яким встановлено наступні порушення:

- п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг», а саме не забезпечено щоденне друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків за 09.09.2009 р. та 26.09.2009 р., за що передбачена відповідальність на підставі п.4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг»в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680 грн.

- п.13 ст. 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг», а саме не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, за що передбачена відповідальність на підставі ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг»у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, що складає 1712 грн. сума, на яку встановлено невідповідність сум готівкових коштів в розмірі 8 560 грн.

- п.3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг», а саме використання незареєстрованої книги обліку розрахункових операцій, за що передбачена відповідальність в сумі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн.

- п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банк України від 15.12.2004 р. з № 637, а саме не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 18369 грн., за що передбачена відповідальність на підставі абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. за № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»з змінами та доповненнями в п'ятикратному розмірі неоприбутковуваних готівкових коштів, що складає 18369 х 5 = 91845 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийняті оскаржувані рішення про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій № 0027522350 від 13.10.2009 р. на суму 9 580 грн. за порушення вимог пп. 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг»та № 0027532350 від 13.10.2009 р. на суму 91 845 грн. за порушення вимог п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банк України від 15.12.2004 р. з № 637

Вирішуючи справу в частині встановленого порушення позивачем п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг»по факту встановленого актом перевірки незабезпечення щоденного друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків ( Z звітів) за 09.09.2009 р. та 26.09.2009 р. суд першої інстанції виходив з того, що 09.09.2009 р. та 26.09.2009 р. в магазині не було електропостачання, тому роздрукувати ці фіскальні звітні чеки не було технічної можливості.

Таке суд обґрунтовує даними які містяться в книзі обліку електроенергії магазину «Еврошанс».

Суд першої інстанції виходив з того, що рух розрахункових операцій позивачем фіксувався в книзі розрахункових квитанцій, в якій 09.09.2009 р. зафіксовано дві розрахункові операції з продажу товару та 10.09.2009 р. в 10:22 г. був роздрукований Z звіт денний за 09.09.2009 р. № 1003 на суму 3754 грн., 27.09.009 р. в 16:46 г. був роздрукований Z звіт денний за 26.06.2009 р. № 1020 на суму 1196 грн.

За такого рішення про застосуванні штрафних ( фінансових) санкцій № 0027522350 від 13.10.2009 р. в частині суми 680 грн. скасоване.

Вирішуючи справу в частині встановленого порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг»по факту саме не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 1 712 грн.

Вирішуючи справу в цій частині доводи позивача щодо отримання виявлених 1 712 грн. в якості застави визнані необґрунтованими та такими що не підтверджуються належними доказами.

За такого рішення про застосуванні штрафних ( фінансових) санкцій № 0027522350 від 13.10.2009 р. цій частині суми в розмірі 8 560 грн. визнане правомірним.

Вирішуючи справу в частині встановленого зазначеним актом перевірки порушення п. 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг»та п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банк України від 15.12.2004 р. з № 637 по факту використання незареєстрованої книги обліку розрахункових операцій № 1403003199/4 від 26.06.2009 р. протягом 24.06.2009 р. та 25.06.2009 р., оскільки в КОРО вклеєні Z звіти за 24.06.2009 р., 25.06.2009 р. суд першої інстанції виходив з наступного.

Так, книга обліку розрахункових операцій № 1403003199 р/3 від 05.08.2008 р. закінчилась 23.06.2009 р.

24.06.2009 р. позивач звернувся до ДПІ у Центральному районі з заявою, в якій просить зареєструвати книгу обліку розрахункових операцій до касового апарату, який знаходиться в магазині «Єврошанс».

Книгу обліку розрахункових операцій № 1403003199 р/4 видана позивачу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 26.06.2009 р. Фіскальні Z звіти за 24.06.2009 р., 25.09.2009 р. позивачем були вклеєні в книгу обліку розрахункових операцій № 1403003199 р/4, видану позивачу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 26.06.2009 р.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем всі суми грошових коштів за дні, зазначені в акті перевірки оприбутковані, оскільки відображені в касовій книзі підприємства, прибуткових касових ордерах.

За такого рішення про застосування штрафних ( фінансових) санкцій № 0027532350 від 13.10.2009 р. визнане судом першої інстанції протиправним при посилання на п. 2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 та п.7.16. Положення НБУ від 15.122004 р. за № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішені справи в частині задоволених позовних вимог допустив порушення норм матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно до п. 4 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

За такого оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог виходячи з наступного.

Колегія суддів вважає, що позивачем допущено порушення вимог п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг»по факту незабезпечення щоденного друкування на РРО фіскальних звітних чеків ( Z звітів) за 09.09.2009 р. та 26.09.2009 р. та п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банк України від 15.12.2004 р. з № 637 по факту використання незареєстрованої книги обліку розрахункових операцій № 1403003199/4 від 26.06.2009 р. протягом 24.06.2009 р. та 25.06.2009 р., оскільки в КОРО вклеєні Z звіти за 24.06.2009 р., 25.06.2009 р. Таке підтверджується актом перевірки від 28.09.2009 р. № 1050/14/00/23/22437507 яким встановлені такі порушення.

Колегія суддів вважає, що позивачем фактично допущено порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг»оскільки не забезпечено щоденне друкування фіскальних чеків. Також допущено порушення п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні оскільки фактично 24.06.2009 р. та 25.06.2009 р. використовувалися незареєстрована книга обліку розрахункових операцій № 1403003199/4 від 26.06.2009 р.

Таким чином, суд першої інстанції при вирішені справи в частині позовних вимог допустив порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та таке є підставою для скасування оскаржуваної постанови та винесення нового рішення про відмов в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Висновки суду в частині позовних вимог в задоволені яких відмовлено є правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7,10,11,70,71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи, доводи апеляційної скарги позивача висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва -задовольнити.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Самшит»залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Самшит»до Державної податкової адміністрації в Миколаївській області та Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними, скасування документів, визнання протиправним та скасування рішення -скасувати. Прийняти по справі нову постанову якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий суддя: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П., Семенюк Г.В.