Ухвала суду № 25670911, 08.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2012 року справа №2а/1270/3244/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Костроміна Г.С., з участю представника позивача Тіньковського А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 р. у справі № 2а/1270/3244/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергогаз» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоенергогаз» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000722310 від 02.04.2012 року, № 000032310 від 02.04.2012 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 р. позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області №0000722310 від 02.04.2012 року, яким ТОВ «Теплоенергогаз» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 129 567,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області №000032310 від 02.04.2012 року, яким ТОВ «Теплоенергогаз» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 208 287,75 грн., у тому числі 196 730,00 грн. за основним платежем та 11 557,75 грн. за штрафними санкціями.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергогаз» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 146,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В ході перевірки документів наданих позивачем та документів, що були в наявності в Алчевській ОДПІ були досліджені взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». Враховуючи той факт, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не знаходиться за податковою адресою, у нього відсутні основні фонди, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, недостатньо трудових ресурсів для здійснення діяльності, відсутність первинних бухгалтерських документів перевіркою встановлено, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не здійснювало і не могло здійснити операції з придбання товарів, (робіт, послуг) від постачальників та подальшого їх продажу на адресу покупців.

В порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивач до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2011 року по 31.07.2011 року віднесено податок на додану вартість по операції взаємовідносин з ТОВ «Лугаромстройсантехмонтаж», в результаті чого позивачем завищено податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 196730 грн., в т.ч. травень 2011 -123103 грн., червень 2011 - 27396 грн., липень 2011 - 46231 грн.

Перевіркою, повноти визначення валових витрат за період з 01.03.2011 року по 31.07.2011 року встановлено їх завищення по операції отримання послуг та обладнання від ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», чим порушено п..п.138.1 п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення представника позивача проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, у період з 10.02.2012 року по 16.02.2012 року Алчевською ОДПІ в Луганській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Теплоенергогаз» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.03.2011 року по 31.07.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», за результатами якої складено акт №441/23136917555 від 23.02.2012 року (а.с. 9-24).

Перевіркою встановлені порушення:

- п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 129567, 00 грн., у тому числі I квартал 2011 року 129567,00 грн., II-III квартали 2011 року 129567, 00 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Теплоенергогаз» занижено податок на додану вартість в сумі 196730,00 грн., у тому числі за травень 2011 року 123103,00 грн., червень 2011 року 27396, 00 грн., липень 2011 року 46231,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000722310 від 02.04.2012 року, згідно якого ТОВ «Теплоенергогаз» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 129567,00 грн. (а.с.42);

- №000032310 від 02.04.2012 року, яким ТОВ «Теплоенергогаз» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 208287,75 грн., у тому числі 196730,00 грн. за основним платежем та 11557,75 грн. за штрафними санкціями (а.с.43).

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» укладено договір №2803/2011-1 від 28.03.2011 року, предметом якого є виконання робіт ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (виконавцем) замовнику ТОВ «Теплоенергогаз» (позивач) згідно акту виконаних робіт. За умовами договору виконавець зобов'язаний забезпечити зберігання переданого майна на весь період виконаних робіт, оплата робіт здійснюється шляхом безготівкового розрахунку, та можлива часткова сплата векселем або шляхом взаєморозрахунку (а.с. 86).

Згідно договору поставки обладнання №0104/2011-2 від 01.04.2011 року ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» передає у власність покупця ТОВ «Теплоенергогаз» технологічний комплекс обладнання по газифікації вугілля (а.с.83-85).

На підтвердження виконання вищезазначених договорів, а саме здійснення операції з придбання та поставки технологічного комплексу обладнання по газифікації вугілля позивачем були надані видаткові накладні (а.с. 87, 90), товарно-транспортні накладні (а.с. 89, 92), податкові накладні (а.с.96-143), журнал-ордер і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2011 рік з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (а.с. 95).

Згідно договору №1 від 23.06.2011 року і №2 від 12.09.2011 року між сторонами угод проведено взаємозалік зустрічних тотожних вимог (а.с. 91, 88).

Обставини використання позивачем отриманого від ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» технологічного комплексу обладнання по газифікації вугілля та виконаних робіт у господарській діяльності підтверджені висновком Інституту газу НАН України №97/7-208 від 04.04.2012 року про результати випробувань газогенератора «Теплоенергогаз» ТУ У 29.2-36917555-001:2012, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи Державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 25.07.2011 року №05.03.02-07/77346, висновком експертизи №3413-11 В 44-45.21.1 від 24.10.2011 року про відповідність технічних умов газифікатору «Теплоенергогаз» вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

Зберігання комплексу обладнання по газифікації вугілля здійснювалось за місцем орендованої будівлі та майданчику за договором оренди від 01.08.2011 року, укладеним між позивачем та ПАТ «Краснодонська сільгосптехніка», підтверджено карткою по рахунку 281, журналом - ордером і відомістю по рахунку 6851.

Подальша реалізація придбаного позивачем у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» технологічного комплексу обладнання по газифікації вугілля підтверджується договором поставки обладнання №623 від 27.07.2011 року та договором №19 відповідального зберігання від 15.09.2011 року, укладеними між позивачем та ЛГКП «Теплокомуненерго», видатковими накладними, актами приймання - передачі товару (а.с. 67-82).

Щодо доводів відповідача про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», колегія суддів зазначає наступне.

Надаючи оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів.

Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентами або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у справі №2а-10972/11/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2012 року, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську задоволено частково. Визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення перевірки та складання акта №803/23-35554567 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 30 вересня 2011 року», у задоволенні іншої частини вимог відмовлено за необґрунтованістю (а.с.25-41).

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Набрання постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у справі №2а-10972/11/1270 законної сили доводить порушення податковим органом порядку проведення перевірки, як способу реалізації владних управлінських функцій, та, як наслідок цього, неналежність акта перевірки як доказу, покладеного в основу податкового правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на реальний характер операцій з придбання технологічного комплексу обладнання з газифікації вугілля, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що позивач правомірно сформував податковий кредит та валові витрати по господарських операціях із ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», а у податкового органу відсутні підстави для збільшення ТОВ «Теплоенергогаз» грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» та грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств».

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 р. у справі № 2а/1270/3244/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергогаз» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 08 серпня 2012 року, в повному обсязі складена 13 серпня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок