Ухвала суду № 25670846, 08.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2012 року справа №2а/1270/3645/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Костроміна Г.С., з участю представника позивача Кальонова Є.А., представника відповідача Савкіної О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 р. у справі № 2а/1270/3645/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000128011 від 11.04.2012 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 р. позов було задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби №0000128011 від 11.04.2012 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не було досліджено матеріально - технічну базу підприємства - контрагента та можливість надання послуг, не надано будь-якої правової оцінки таким операціям, враховуючи їх специфіку, характер угод, не з'ясовано факт виконання угод їх учасниками. Судом не досліджено у повному обсязі фактичний рух товарів від постачальника до покупця. Не перевірено фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи, а саме постачальників, до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, а саме, наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів, тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги представника відповідача, заперечення представника позивача проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» перебуває на обліку, як платник податку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, також є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу № 147 від 21.03.2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1. за період з 18.05.2007 р. по 01.12.2011 р. (т.1 а.с.173).

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 28.03.2012 р. № 1/22-1/01882551 (т.1а.с.9-39 ).

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.3 ст.198 ПК України в результаті чого було занижено податок на додану вартість на суму 419 177 грн.

Під час перевірки встановлено, що ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» неправомірно до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ за рахунок укладення нікчемних правочинів при придбанні товарів від ФОП ОСОБА_1.

Податковим органом отримана інформація від ГВПМ СДПІ ВПП у м. Луганську щодо порушення СУ ГУМВС України в Київській області кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення ФОП ОСОБА_1. з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Постановою СУ ГУМВС України в Київській області від 26.10.2011 року порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1. з метою прикриття незаконної діяльності, якщо вони вчинені повторно, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 205 ч.2 КК України (т.1 а.с.184,185).

Рокитнянською МДПІ в Київській області на адресу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (СДГП ВПП у м. Луганську) направлено акт від 15.12.2011 р. № 15//1701/2848111633 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1. з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період 18.05.2007 по 01.12.2011 p., яким визначено, що операції з моменту реєстрації фіктивного підприємництва ФОП ОСОБА_1. по податковому кредиту та податковим зобов'язанням є нікчемними.

У висновку отриманого акту зазначено, що відповідно до ст. 203, ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України (ЦК України), правочини мають ознаки нікчемності.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000128011(т.1 а.с.7 ).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договорів укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_1., № 76 від 27.01.2010 року, № 144 від 01.02.2011 року постачальник зобов'язався поставити, а позивач прийняти та оплатити макулатуру відповідно до умов вказаних договорів та специфікацій до них. Датою поставки вважається дата відмітки у накладній при поставці макулатури на склад позивача.

Відповідно до вище зазначених договорів поставка і приймання макулатури проводиться партіями. Під партією товару вважається кількість макулатури у одному транспортному засобі однієї марки, оформлене однією товарно-транспортною накладною, видатковою накладною (специфікацією), у якій вказується найменування підприємства продавця, марка макулатури, кількість кіп, вага партії.

Виконання договорів підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а саме, довідкою про рух грошових коштів (платіжних доручень), реєстрами податкових накладних, податкові накладні, вхідні акти, видаткові накладні від ФОП ОСОБА_1., ТНТ перевізника, витяги з ТНТ з фото машини перевізника, взаєморозрахунки за відповідний період.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентом виконані у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, якими відображено господарські операції.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

П.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимними рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Отже, підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що взаємовідносини між позивачем з ФОП ОСОБА_1. суперечать інтересам держави і суспільства, а отже відповідно до п.п. 1,2 ст 215, п.п. 1,5 ст 203, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, що є припущеннями відповідача. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентом або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208,250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення суду не надано.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності вищевказаного контрагенту, або мав реальну можливість з`ясувати ті обставини його діяльності, які унеможливлюють віднесення ним сум ПДВ до податкового кредиту, в матеріалах справи відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що податковим органом неправомірно збільшено позивачу грошові зобов'язання за липень 2010, жовтень 2010, січень 2011, листопад 2011 р. у розмірі 491 177 грн., а тому не було підстав для прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000128011 від 11.04.2012 року.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 р. у справі № 2а/1270/3645/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 08 серпня 2012 року, в повному обсязі складена 13 серпня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок