Ухвала суду № 25667643, 17.07.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-101/12/2770

17.07.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Кобаля М.І. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

за участю сторін:

представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Севморверфь"- Крічуна Марка Михайловича,

представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Севморверфь"- Кудінова Віталія Миколайовича,

представника відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя Державної податкової служби- Ксенз Олексія Миколайовича,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя (суддя Дудкіна Т.М.) від 27.02.2012 у справі № 2а-101/12/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Севморверфь" (вул. Героїв Севастополя, 13, м. Севастополь, 99001)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя (вул. 7 Листопада, 3, м. Севастополь, 99042)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Севморверфь», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004621503 від 28.12.2011 про застосування штрафних санкцій у розмірі 103 062,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що порушенням відповідач на свій розсуд, порушуючи призначення платежів, зазначені у платіжних документах, зараховував суми, сплачені за чергові платежі, в рахунок інших періодів, що призвело до штучного утворення порушень податкового законодавства у вигляді несвоєчасної сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 27.02.2012 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя №0004621503 від 28.12.2011 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севморверфь" штрафних санкцій у розмірі 103062,90 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 27.02.2012 та прийняти нове рішення, яким у задоволення позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 17.07.2012, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 29.08.2011 співробітниками ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Севморверфь»з питання повноти і своєчасності внесення до бюджету орендної плати за землю за квітень-вересень 2010 року, за результатами якої складений акт №144/1092/1503/23664754 від 19.12.2011.

Перевіркою встановлено порушення Товариством ст. 17 Закону України «Про плату за землю», п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме, несвоєчасна сплата податкових зобов'язань за період квітень-вересень 2010 року:

- за квітень 2010 року сума зобов'язання складає 85 885,745 грн., по строку сплати 30.05.2010; фактично сплачено платіжними дорученнями №8402 від 29.07.2011, № U 218359 від 31.08.2011;

- за травень 2010 року сума зобов'язання складає 85 885,745 грн., по строку сплати 30.06.2010; фактично сплачено платіжними дорученнями № U 218359 від 31.08.2011; № U 249887 від 04.10.2011;

- за червень 2010 року сума зобов'язання складає 85 885,745 грн., по строку сплати 30.07.2010; фактично сплачено платіжним дорученням № 18371356 від 03.11.2011;

- за липень 2010 року сума зобов'язання складає 85 885,745 грн., по строку сплати 30.08.2010; фактично сплачено платіжним дорученням № 18397649 від 08.11.2011;

- за серпень 2010 року сума зобов'язання складає 85 885,745 грн., по строку сплати 30.09.2010; фактично сплачено платіжним дорученням № 18397649 від 08.11.2011, № 18411156 від 10.11.2011;

- за вересень 2010 року сума зобов'язання складає 85 885,745 грн., по строку сплати 01.11.2010; фактично сплачено платіжним дорученням № 18517295 від 25.11.2011.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004621503 від 28.12.2011 про застосування штрафних санкцій у розмірі 103062,90 грн. (а.с. 9).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має боргу й несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю за червень, серпень та вересень 2010 року; сплачених за платіжними дорученнями коштів недостатньо для їх зарахування на погашення боргу за липень 2010 року; часткова відсутність податкового боргу за перевіряємий період та відсутність факту погашення заборгованості за липень 2010 року свідчать про неправильний розрахунок відповідачем несвоєчасно сплаченої суми заборгованості та суми штрафних санкцій від неї.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель, розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст. 15 зазначеного Закону, п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За правилом ст.17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов'язання з земельного податку, а також з орендної плати за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

01.02.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю «Севморверфь» до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя подана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2010 рік.

У вказаній декларації відповідач самостійно визначив зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 1 030 629,00 грн., з сумою щомісячного платежу у розмірі 85 885,75 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням №8240 від 30.07.2010 позивачем частково сплачено податкове зобов'язання за травень 2010 року у розмірі 73 389,25 грн., з простроченням на 30 днів; платіжним дорученням №8239 від 30.07.2010 позивачем сплачено податкове зобов'язання за червень 2010 року у розмірі 85 885,75 грн.; платіжним дорученням №8278 від 30.09.2010 позивачем сплачено податкове зобов'язання за серпень 2010 року у розмірі 85 885,75 грн.; платіжним дорученням №8295 від 29.10.2010 позивачем сплачено податкове зобов'язання за вересень 2010 року у розмірі 85 885,75 грн.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що був чинний у 2010 році, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми орендної плати за землю за червень, серпень та вересень 2010 року, виконав свої зобов'язання протягом граничних строків, що виключало застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 126 Податкового кодексу України.

Податкове зобов'язання за травень 2010 року сплачено позивачем частково (у розмірі 73 389,25 грн.), із простроченням на 30 календарних днів, що відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України виключало застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20 % від погашеної суми боргу.

За правилом абз. 1 п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Севморверфь»здійснило сплату заборгованості на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 30.06.2010 у справі №2а-1192/10/2770, - за періоди квітень 2009 року -лютий 2010 року, у розмірі 901 678,73 грн., та постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31.05.2010 у справі №2а-886/10/2770, - за періоди березень 2010 року -січень 2011 року, у розмірі 461 544,12 грн.:

- платіжним дорученням №28 від 28.01.2011 позивачем сплачено податкове зобов'язання за грудень 2010 року у розмірі 85 885,75 грн. (а.с.14);

- платіжним дорученням №8342 від 02.03.2011 позивачем сплачено податкове зобов'язання за січень 2011 року у розмірі 85 885,75 грн. (а.с.15);

- платіжним дорученням №35 від 12.04.2011 позивачем сплачено податкове зобов'язання за лютий 2011 року у розмірі 85 885,75 грн. (а.с.16);

- платіжним дорученням №8358 від 29.04.2011 позивачем сплачено податкове зобов'язання за березень 2011 року у розмірі 85 885,75 грн. (а.с.17)

- платіжним дорученням №8372 від 31.05.2011 позивачем сплачено податкове зобов'язання за квітень 2011 року у розмірі 85 885,75 грн. (а.с.18);

- платіжним дорученням №8387 від 05.07.2011 позивачем сплачено податкове зобов'язання за травень 2011 року у розмірі 85 885,75 грн.(а.с.19);

- платіжним дорученням №8402 від 29.07.2011 позивачем сплачено податкове зобов'язання за червень 2011 року у розмірі 85 885,75 грн. (а.с.20);

- платіжним дорученням №8413 від 29.08.2011 позивачем сплачено податкове зобов'язання по виконавчому листу №2а-1192/10/2770, у розмірі 94 474,33 грн. (85 885,75 грн. + 8 588,58 грн. -виконавчий збір) (а.с.21);

- платіжним дорученням №8440 від 30.09.2011 позивачем сплачено податкове зобов'язання по виконавчому листу №2а-1192/10/2770, у розмірі 50 000,00 грн. (а.с.22);

- платіжним дорученням №8457 від 28.10.2011 позивачем сплачено податкове зобов'язання по виконавчому листу №2а-1192/10/2770, у розмірі 121 000,00 грн. (а.с.23);

- платіжним дорученням №8464 від 18.11.2011 позивачем сплачено податкове зобов'язання по виконавчому листу №2а-1192/10/2770, у розмірі 105 000,00 грн. (а.с.26);

- платіжним дорученням №8461 від 04.11.2011 позивачем сплачено податкове зобов'язання по виконавчому листу №2а-1192/10/2770, у розмірі 105 000,00 грн. (а.с.25);

- платіжним дорученням №8459 від 31.10.2011 позивачем сплачено податкове зобов'язання по виконавчому листу №2а-1192/10/2770, у розмірі 105 000,00 грн. (а.с.24).

За правилом абз. 1 п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України та з урахуванням розміру щомісячного платежу -85 885,75 грн., сплачена вказаними платіжними дорученнями сума мала бути зарахована відповідачем у рахунок погашення боргу позивача за основним платежем за 13 повних місяців -з квітня 2009 року по травень 2010 року.

Отже, відповідач не мав правових підстав для направлення сплачених на виконання постанови суду коштів за більш пізні періоди, -липень -вересень 2010 року.

Статтею 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто штраф обчислюється у встановлених відсотках від погашеної суми податкового боргу у залежності від кількості днів затримки .

Однак, у зв'язку з тим, що сплаченої позивачем за згаданими вище платіжними дорученнями суми недостатньо для погашення та зарахування її за період з червня 2010 року по вересень 2010 року, оскільки за липень 2010 року оплата ним не здійснювалась, відсутні підстави для застосування штрафних санкції за несвоєчасну сплату зобов'язання за липень 2010 року.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, здійснені позивачем поточні платежі за період серпень-вересень 2010 року, не можуть бути зараховані відповідачем як сплата заборгованості за липень 2010 року, оскільки у 2010 році у відповідача не було повноважень на зарахування поточних платежів у рахунок податкового боргу попередніх періодів.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 27.02.2012 у справі № 2а-101/12/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 липня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська