Ухвала суду № 25667158, 09.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6674/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Гучок В.В., Адамчук К.С.,Хмельницький С.Ю.

пр-к позивача Арановська Н.А.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2011р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.01.2007 № 0000402302/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2011р.позовні вимоги задоволено, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 22.01.2007 року № 0000402302/0.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права та просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст.ст. 199, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції достовірно встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено з 04.12.2006 року по 29.12.2006 року виїзну планову перевірку ТОВ «Міжнародний консорціум з управлінням та розвитку газотранспортної системи України»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005року по 30.09.2006 року, За результатами перевірки складено Акт №23/23-02/32349152 від 15.01.2007 року.

За висновками акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000402302/0 від 22.01.2007р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 809 439 грн. Підставою для зменшення позивачу в податковому обліку за січень - грудень 2005 року, січень - вересень 2006 року бюджетного відшкодування на загальну суму 809439,00 грн. слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 15.01.2007 № 23/23-02/32349152, про порушення ТОВ «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України»підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок включення до податкового кредиту сум податку, сплачених при придбанні товарів, при значному перевищенні вартості придбаних товарів обсягу оподатковуваних операцій в березні, травні 2005 року, квітні 2006 року та при відсутності таких операцій в інших із вказаних звітних податкових періодах.

Податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржувалось в судовому порядку. Справа судами розглядалася неодноразово. Так, постановою Господарського суду м. Києва від 25.04.2007 позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.11.2007 № 0000402302/0 про зменшення в картці особового рахунку ТОВ «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України»бюджетного відшкодування, задекларованого за січень грудень 2005 року, січень вересень 2006 року, на загальну суму 809439,00 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008р. постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2011 року вказані судові рішення було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, в своїй ухвалі Вищий адміністративний суд України вказував на те, що право платника податку на формування податкового кредиту як до 31.03.2005, так і після законодавець не ставив в залежність від здійснення платником оподатковуваних операцій у звітних податкових періодах, за які задекларовані суми податкового кредиту. До 01.06.2005 не було прямої заборони в законі і щодо отримання бюджетного відшкодування в разі відсутності в податковому обліку платника податку оподатковуваних операцій в певних звітних податкових періодах. З цієї дати законодавець встановив наявність за останні 12 календарних місяців, що передують звітному податковому періоду, за який заявлено бюджетне відшкодування, обсягу оподатковуваних операцій не меншого, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, крім як нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, як обов'язкової умови виникнення у платника податку права на отримання бюджетного відшкодування. Таке тлумачення підпункту «а»підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР підтверджується послідовністю законодавця саме в такому регулюванні цього питання при зміні в наступному редакцій вказаного підпункту.

Отже, виходячи з висновків суду касаційної інстанції, викладених в ухвалі від 07.10.2008р., предметом доказування в судовому процесі при вирішенні даного спору є, зокрема, операції, у зв'язку з якими позивач нарахував податковий кредит, починаючи з 01.06.2005р.

Тобто, при новому розгляді справи суду слід було з'ясувати чи було нарахування податкового кредиту пов'язане з придбанням (спорудженням) основних фондів. В разі якщо нарахування податкового кредиту було здійснене позивачем не у зв'язку з такими операціями, то в судовому процесі підлягає встановленню обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарні місяці, що передують кожному із звітних податкових періодів, за які заявлене бюджетне відшкодування.

При новому розгляді справи Окружним адміністративним судом міста Києва витребувано у позивача оригінали і належним чином засвідчені копії податкових накладених, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит; документи на підтвердження здійснення витрат, за якими виписано податкові накладні в межах господарської діяльності позивача та їх зв'язку з придбанням основних фондів; пояснення та докази щодо обсягу оподатковуваних операцій (операцій з продажу товарів, робіт, послуг чи імпорту) за 12 місяців до кожного періоду, за який заявлено відшкодування.

Також позивачем було надано розрахунок сум, віднесених до податкового кредиту, та відповідні податкові накладні.

Разом з тим, з боку відповідача вимоги суду першої інстанції щодо надання доказів на підтвердження законності прийнятого податкового-повідомлення рішення та спростування доводів позивача не надано.

На підставі наданих доказів суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість існування причинно наслідкового зв'язку між витратами позивача та спорудженням основних фондів ( зокрема :здійснення державної експертизи проекту, проведення землевпорядних робіт та виготовлення матеріалів для відведення земельних ділянок, проведення археологічних вишукувань на проекті будівництва та наукова експертиза наявності археологічної спадщини в зоні будівництва, здійснення проектно вишукувальних робіт, виготовлення довідок про склад ґрунтів, нормативна грошова оцінка земельних ділянок, виготовлення документації з будівництва газопроводу, погодження технічних умов будівництва, погодження містобудівного обґрунтування, корегування генерального плану населеного пункту для будівництва газопроводу), оскільки вся статутна діяльність позивача направлена на створення газопроводів на території України.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції жодного спростування щодо призначення заявлених позивачем витрат зроблено не було. Одночасно, відповідач не заперечував наявності зв'язку між здійсненням витрат позивачем зі спорудженням основних фондів позивача.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2011р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.