Ухвала суду № 25667033, 09.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14595/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 грудня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м.Києві ради про надання дозволу на реалізацію описаних активів -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м.Києва (надалі - позивач) звернулась в суд з позовом до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м.Києві ради про надання дозволу на реалізацію описаних активів.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 грудня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Сторони в судове засідання не з'явилися . Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради є юридичною особою (код ЄДРПОУ 35207972) та як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м.Києва.

Станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача з узгодженого податкового зобов'язання складає 13982156,17 грн., зазначена сума боргу відповідачем не оспорювалась.

Позивачем, з метою стягнення податкового боргу, направлено відповідачу першу податкову вимогу від 10 квітня 2008 року № 1/946 та другу податкову вимогу від 11 червня 2008 року № 2/1307.

Вказані податкові вимоги відповідач отримав відповідно 12 травня 2008 року та 17 червня 2008 року. Вищевказані вимоги відповідачем не оскаржені.

17 липня 2008 року заступником начальника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва винесене рішення № 176 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

9 жовтня 2008 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва складений акт опису активів, на які поширюється право податкової застави та 13 жовтня 2008 року складений акт опису активів № 7, згідно яких право податкової застави поширюється на нежитлову будівлю по вул. Березняківська, 28 площа 951,7 кв.м, рік забудови -1972.

Рішенням Дніпровськовської районної у м. Києві ради від 3 грудня 2008 року № 319 відмовлено Державній податковій інспекції Дніпровського району м. Києва в реалізації нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 28.

В вересні 2011р. позивач звертається в суд з заявою про надання дозволу на реалізацію описаних активів, а саме - нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 28.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутнє право власності на майно, яке описано згідно акту опису активів, на які поширюється право податкової застави.

Колегія суддів апеляційної інстанції в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про наступне.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинний на час виникнення податкового боргу, далі -Закон № 2181) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Частиною першою підпунктом 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону № 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Разом з тим, п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України визначає, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 87.3.2 пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема, майно, яке належить на праві власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків.

В матеріалах справи міститься відповідь Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 26 грудня 2011 року № 57459 (И-2011), згідно якого вбачається, що Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м.Києві ради не є власником нежитлової будівлі за адресою: вул.Березняківська, 28, м. Київ.

Згідно відповіді Головного управління комунальної власності м. Києва на праві господарюючого відання за КП «Київжитлоспецексплуатація»закріплені нежитлові приміщення загальною площею 136,8 кв.м. за адресою по вул. Березняківська, 28. Загальна площа нежитлової будівлі складає 2694,63 кв.м.

Крім того, Рішенням Київської міської ради від 1 листопада 2011 року № 117/1551 «Про питання банкрутства підприємств комунальної власності територіальної громади міста Києва»вказано, що положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не застосовуються до юридичних осіб -підприємств, що є об'єктами права комунальної власності територіальної громади міста Києва, а рішенням Київської міської ради від 07.02.2002 № 257/1691 «Про мораторій на застосування примусової реалізації майна, що належить територіальній громаді міста Києва»встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна комунальних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка територіальної громади міста Києва становить не менше 25 відсотків.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 грудня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.