Постанова № 25666679, 14.08.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.12 Справа № 5015/1183/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Юрченка Я.О.

суддів: Данко Л.С.

Давид Л.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Прокурора Шевченківського району м. Львова, м. Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2012 р.

у справі № 5015/1183/12

за позовом Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі

Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача Гаражного кооперативу "Конвейєр", м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Держсільгоспінспекція у Львівській області, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Головне управління Держкомзему у Львівській області, м. Львів

про стягнення шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки та її звільнення.

за участю представників:

від прокуратури: Клак Ю.Г. ;

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: Дмитренко В.П.

від третіх осіб: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.06.2012 року у справі №5015/1183/12 (суддя Бортник О.Ю.) в задоволенні позову відмовлено.

Прокуратура Шевченківського району м.Львова із постановленим рішенням не погодилася, подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, оскільки вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також за неповного з'ясування обставин справи та невідповідності висновків викладених у цьому рішенні дійсним обставинам справи. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, скаржник покликаючись на норми чинного законодавства, та зокрема ст.ст.116, 124-126, 153, 188, 206, 211,212 Земельного кодексу України, ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,6 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель»вказує, що проведеною перевіркою встановлено факт використання відповідачем земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови пл. 0,8906 га, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 367 для будівництва та розміщення гаражів за відсутності правовстановлюючих документів та за відсутності плати за використання вищевказаної земельної ділянки. А тому, вважаючи, що вказаними діями відповідача заподіяно істотну шкоду державі, Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та нараховано 127 358,93 грн., які заявлені до стягнення із відповідача. Крім того, покликається на пояснення, надані головою гаражного кооперативу «Конвеєр»Криницьким О. до протоколу №157 від 16.04.2009 року, з яких вбачається (на думку апелянта), що попередній голова кооперативу надавав місця для встановлення металевих гаражів на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Відповідач -Гаражний кооператив "Конвейєр", заперечуючи доводи апелянта у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про необґрунтованість позовних та відповідно апеляційних вимог прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради з огляду на відсутність їх підтвердження належними документальними доказами у справі. При цьому, покликається на архівні витяги рішень виконавчого комітету Залізничної районної ради народних депутатів від 13.10.1987 р. №458, від 13.10.1987 р.№515, які підтверджують волевиявлення Львівської міської ради (на думку відповідача), в особі виконавчого комітету Залізничної районної ради народних депутатів на виділення для ГК «Конвейєр»спірної земельної ділянки, а відтак вважає необґрунтованими покликання апелянта щодо самовільного захоплення земельної ділянки відповідачем. Крім того, заперечуючи доводи прокурора щодо несплати відповідачем коштів за спірну земельну ділянку вказує, що відповідачем щорічно подається податковий розрахунок земельного податку, за формою визначеною наказом від 02.12.2003 р. №582 ДПА України, на підставі якого здійснюється оплата земельного податку до місцевого бюджету Шевченківського району м.Львова. При цьому, вважає безпідставними позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 127 258,93 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Треті особи правом, наданим ст.96 ГПК України не скористались, відзивів на апеляційну скаргу не подали.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року у складі колегії: головуючого судді Юрченка Я.О., суддів: Давид Л.Л. та Гриців В.М. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду.

Зважаючи на зайнятість судді Гриців В.М. у складі іншої судової колегії, розпорядженням в. о. голови суду від 13.08.2012 року в склад судової колегії для розгляду апеляційної скарги у даній справі, введено суддю Данко Л.С.

Треті особи явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №7901006209273, №7901006209281, а тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні представники прокуратури та відповідача підтримали доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, оцінивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2012 року у справі №5015/1183/12 -залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізуючи матеріали справи встановлено, що 19.03.2009 року Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства головою ГК «Конвейєр» за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.03.2009 року та акт обстеження земельної ділянки №70/68 від 19.03.2009 року, площею 0,25 га, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 367. З метою усунення порушень, вказаних в цих актах, видано припис №20 від 19.03.2009 року, яким встановлено, що ухвалою Львівської міської ради №794 від 12.06.1997 року, надано в тимчасове користування Гаражно-будівельному кооперативу «Конвейєр»земельну ділянку площею 0,25 га по вул. Шевченка 367 у м.Львові для обслуговування гаражів у тимчасове користування терміном на десять років, однак п.п. 2.1, 2.2 вищевказаної ухвали не виконано, дана ухвала втратила чинність 2007 року, документи на земельну ділянку не представлено, чим порушено ст.ст.211, 125, 126 Земельного кодексу України, приписано усунути виявлене порушення в 30-ти денний строк. На підставі вищевказаних документів, складено протокол про адміністративне правопорушення №19 від 19.03.2009 року (а.с.124-127 -т.2)

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що за результатами проведеної перевірки 19.03.2009 року Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області, складено ще один акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства головою ГК «Конвейєр». Об'єктом перевірки згідно із вказаним актом була земельна ділянка площею 3,3 га, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 367. На підставі вказаного акта, складено припис №21 від 19.03.2009 року, яким приписано Голові автогаражного кооперативу «Конвейєр»оформити правоустановчі документи на земельну ділянку в 30-ти денний строк (а.с.100-101, т.2).

24.03.2009 року провідним спеціалістом Львівського міжрайонного відділу Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Львівської області, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,25 га, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 367, згідно з яким розмір заподіяної шкоди становив 35 750,88 грн (а.с.128 -т.2).

27.03.2009 року, розглянувши протокол №19 від 19.03.2009 року, державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області винесено постанову №63 про закриття справи, згідно із резолютивною частиною якої постановлено: на підставі ст.253 КУпАП справу про адміністративне правопорушення, щодо голови гаражного кооперативу «Конвейєр»Криницького О.В. закрити, матеріали справи передати у Шевченківську прокуратуру м.Львова (а.с.123 -т.2).

16.04.2009 року, згідно вимог Шевченківської прокуратури, Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області проведено додаткову перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16.04.2009 року, акт обстеження земельної ділянки №107 від 16.04.2009 року. На підставі вказаних актів видано припис №242 від 16.04.2009 року, в якому зазначено зокрема, що додатковою перевіркою згідно представлених матеріалів другого примірника технічної документації, по виготовленню Державного акту на право постійного користування встановлено, що ГБК «Конвейєр»самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,8906 га для встановлення металевих гаражів по вул.Шевченка, 367 у м.Львові. Документи, що посвідчують право користування землею не представлено, чим порушено ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, приписано Голові Гаражно-будівельного кооперативу «Конвейєр»усунути виявлене порушення земельного законодавства в 30-ти денний строк (а.с.114-116 -т.2). Окрім того, 16.04.2009 року у зв'язку із вказаними в приписі №242 та актах від 16.04.2009 року порушеннями, складено протокол про адміністративне правопорушення №157 від 16.04.2009 року.

20.04.2009 року головним спеціалістом Львівського міжрайонного відділу Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Львівської області, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,8906 га, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 367, згідно з яким розмір заподіяної шкоди становив 127 358,93 грн. (а.с.118 -т.2).

Розглянувши протокол №157 від 16.04.2009 року, Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області, винесено постанову про закриття справи №84 від 28.04.2009 року, згідно із резолютивною частиною якої постановлено: на підставі ст.253 КУпАП справу про адміністративне правопорушення, щодо голови гаражного кооперативу «Конвейєр»Криницького О.В. закрити, матеріали справи передати у Шевченківську прокуратуру м.Львова (а.с.112,113 -т.2).

07.05.2009 року Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства в частині виконання припису №21 від 19.03.2009 року головою ГБК «Конвейєр», складено акт перевірки та видано припис №247 від 07.05.2009 року. Згідно із вказаним приписом встановлено, що Головою Гаражного кооперативу «Конвейєр» не виконано припис №21 від 19.03.2009 року щодо порушень, виявлених при корисутванні земельною ділянкою площею 3,3 га, яка використовується для обслуговування гаражного кооперативу «Конвейєр»на вул.Шевченка №367 у м.Львові відповідно до прийнятих рішень. Однак, документи, що посвідчують право користування землею не оформлено, чим порушено ст.ст.125,126 Земельного кодексу України. Приписано виконати попередній припис №21 від 19.03.2009 року в 30-ти денний термін. На підставі вказаних документів складених за результатами проведеної перевірки, складено протокол про адміністративне правопорушення №205 від 07.05.2009 року (а.с.97-99 -том.2).

20.05.2009 року, розглянувши протокол №205 від 07.05.2009 року, Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області винесено постанову №107 про накладення адміністративного стягнення. Відповідно до п.1 резолютивної частини вказаної постанови, постановлено: голову гаражного кооперативу «Конвейєр»Криницького О.В., визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.188-5 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 272 грн., який Криницьким В.О. сплачено 01.06.2009 року, що підтверджується квитанцією №6319/084 від 01.06.2009 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.96 -т.2).

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позовні вимоги у даній справі заявлено про стягнення з відповідача шкоди в сумі 127 358,93 грн. та її звільнення, шляхом демонтажу встановлених на ній об'єктів.

Відповідно до статей 116, 125 Земельного кодексу України (від 25.10.2001 року №2768-ІІІ) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Частини перша та третя ст. 212 Земельного кодексу України (від 25.10.2001 року №2768-ІІІ) визначають, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Самовільне зайняття земельних ділянок визначено у ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" як будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Дослідженням документальних доказів у справі встановлено, що відповідно до п.1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 27.03.1986 року №132 «Про відвод Львівському виробничому об'єднанню «Конвейєр»земельної ділянки по вул.Шевченка для влаштування тимчасової закритої автостоянки», відведено Львівському виробничому об'єднанню «Конвейєр»земельну ділянку площею до 1,0 га по вул.Шевченка, 367, для тимчасового встановлення металевих конструкцій гаражів працівників підприємств промвузла «Рясне».

13.05.1986 року на виконання зокрема, рішення виконкому міської Ради народних депутатів від 27.03.1986 №132, виконавчим комітетом Залізничної районної ради народних депутатів м.Львова прийнято рішення №269 «Про створення тимчасового гаражно-будівельного кооперативу металевих збірно-розбірних гаражів по вул.Шевченка 367». Відповідно до п.1 вказаного рішення, створено гаражно-будівельний кооператив металевих збірно-розбірних гаражів по вул.Шевченка, 367 та присвоєно йому назву «Конвейєр».

Відповідно до п.1 рішень виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів №438 від 20.11.1986 року, №413 від 15.12.1988 року «Про розширення гаражного кооперативу «Конвейєр» територію гаражного кооперативу «Конвеєр» по вул.Шевченка, збільшено за рахунок території міськземфонду на 0,9 га та 0,4 га відповідно. Відповідно до п.1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів№102 від 21.03.1991 року, територію гаражного кооперативу «Конвейєр» розширено на 1,0 га за рахунок території Львівської залізниці.

З аналізу наведених документів вбачається, що відповідні земельні ділянки надавались в користування гаражному кооперативу «Конвеєр»без встановлення обмежень щодо строку такого користування.

Ухвалою Львівської міської ради народних депутатів №794 від 12.06.1997 року «Про надання в тимчасове користування гаражно-будівельному кооперативу «Конвейєр»земельної ділянки на вул.Шевченка, 367 у м.Львові», надано в тимчасове користування терміном на 10 років гаражно-будівельному кооперативу «Конвейєр»земельну ділянку площею 2500 м.кв. для обслуговування гаражів на вул. Шевченка, 367 у м.Львові за рахунок земель м.Львова. Таким чином, вказану земельну ділянку було надано в користування гаражному кооперативу «Конвейєр» до 2007 року.

Колегією суддів встановлено, що статтею 16 Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970 року визначався порядок надання земельних ділянок. В цій статті вказано, що надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.

Статтею 19 Земельного кодексу України (від 18.12.1990 року №561-ХІІ) передбачено, зокрема, що міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста. Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації. Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації. Відведення земельних ділянок для потреб громадян провадиться за кошти державного, республіканського (Республіки Крим) та місцевих бюджетів на замовлення сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. Умови і строки розробки проектів відведення земельних ділянок і перенесення їх меж у натуру (на місцевість) визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт. Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки. Клопотання про відведення ділянок, що надаються Верховною Радою України, подаються до обласної, Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів. До клопотання додаються: копія генерального плану будівництва або інші графічні матеріали, що обгрунтовують розмір намічуваної для відведення площі, титульний список або довідка про фінансування будівництва, проект рекультивації земель, інші матеріали. У заяві громадянина про надання земельної ділянки вказуються бажані її розмір і місце розташування, мета використання.

Відтак, з урахуванням приписів наведених норм, колегія суддів вважає, що відповідачем здійснювалось користування спірною земельною ділянкою на підставі рішень, прийнятих уповноваженим органами місцевого самоврядування в межах повноважень, наданих чинним на той момент законодавством.

Разом з тим, судом досліджено наявні в матеріалах справи документальні докази, а саме: копії листів №469 від 28.12.1998 року, №41 від 17.10.2004 року, №4 від 28.01.2004 року, №1630/11 01-15 від 14.01.1999 року, №1639/2710 15 від 17.01.2001 року. При цьому, із змісту листа Львівського міського управління земельних ресурсів №1639/2710 15 від 17.01.2001 року встановлено зокрема, що технічна документація з виготовлення державного акта направлена на розгляд постійної депутатської комісії землекористування, будівництва і архітектури, а в листі №1639/2710 15 від 17.01.2001 року зазначено, що питання про закріплення за ГК «Конвейєр»земельної ділянки, за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 367, винесено на розгляд постійної комісії землекористування, будівництва і архітектури (а.с. 84-88 -т.1). Крім того, в матеріалах справи міститься копія листа ГК «Конвейєр»від 28.03.2005 року згідно з яким, відповідач просить закріпити за ним земельну ділянку площею 4,4459 га за адресою: м.Львів, вул.Т.Шевченка, 367.

З аналізу наведених документів вбачається, що відповідач вчиняв активні дії, спрямовані зокрема, на отримання та оформлення правовстановлюючих документів на право постійного користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 367. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено на підставі наявних у справі документальних доказів про відсутність відмови уповноважених органів місцевого самоврядування на задоволення відповідних заяв відповідача, а навпаки встановлено, що відповідні документи перебувають на розгляді відповідних комісій.

Колегією суддів досліджено, наявні в матеріалах справи копії планів земельної ділянки площею 4,4460 га, включаючи спірну земельну ділянку площею 0,8906 га, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 367 та перебуває в користуванні ГК «Конвейєр» (а.с.28,29 -т.1), погоджені начальником міського управління земельних ресурсів м.Львова 05.11.1998 року, начальником ГУАМ м.Львова 22.12.1998 року, ПП «Кадастр-М»16.09.2004 року, з яких вбачається, що межі земельної ділянки не змінено.

Покликання прокурора як в позовній так і в апеляційні скарзі на приписи, видані за результатами проведених перевірок дотримання вимог земельного законодавства, не розцінюються колегією суддів як такі, що мають значення для вирішення даної справи, оскільки, голова ГК «Конвейєр», якому було видано відповідні приписи, не є владним органом, наділеним відповідними повноваженнями щодо видачі та/або оформлення документів на право користування земельними ділянками, а тому відповідач в силу об'єктивних обставин, як від нього не залежали, що підтверджується документальними доказами у справі, не змозі був виконати вимоги таких приписів та надати необхідні документи. Крім того, прокурором не заперечується факт наявності у відповідача технічної документації по виготовленню Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, що підтверджується приписом №242 від 16.04.2009 року (а.с.11 -т.).

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів також встановлено, що на підставі рішень залізничної ради народних депутатів м.Львова певних осіб було включено в члени кооперативу «Конвейєр» та видано ордери на гаражні бокси, на підставі яких та з урахуванням сплати пайових внесків, цим особам були видані свідоцтва про право власності на відповідні гаражі. Наведене підтверджується наявними у матеріалах справи документальними доказами. (а.с.31-62 -т.1, а.с.16-44 -т.2) та узгоджується із письмовими поясненнями, наданими головою ГК «Конвейєр»до протоколу №157 від 16.04.2009 року (а.с.121 -т.2).

Таким чином, наведене підтверджує факт перебування гаражів, які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 367 на території ГК «Конвейєр»в приватній власності громадян, а відтак позовна вимога про звільнення спірної земельної ділянки, шляхом демонтажу встановлених на ній об'єктів є безпідставною, з огляду на те, що така порушує законне право власності громадян на відповідне майно. Одночасно, вказана обставина також спростовує факт самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем, оскільки Львівська міська рада в особі її уповноважених органів видавала відповідні свідоцтва про право власності на гаражі, розташовані по вул.Т.Шевченка, 367 у м.Львові на території ГК «Конвейєр»без жодних зауважень та/або заперечень щодо спірної земельної ділянки.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам справи твердження прокурора про самовільне зайняття спірної земельної ділянки відповідачем, оскільки належних доказів, що спростовують вказане, скаржником не подано і в судів апеляційної інстанції.

З'ясуванням документальних доказів у справі встановлено, що відповідач не погоджуючись із вимогами позовної заяви, подав суду копії податкових розрахунків земельного податку, платіжних доручень та банківських квитанцій про сплату земельного податку, з яких вбачається, що земельний податок сплачувався за земельну ділянку, в тому числі й за спірну земельну ділянку площею 0,8906 га, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 367, що спростовують твердження прокурора, викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі щодо несплати відповідачем жодних коштів за користування спірною земельною ділянкою (а.с. 93-133 -т.1) та спричинення таким чином, державі суттєвих збитків.

При цьому, прокурор покликаючись на той факт, що відповідачем не укладено договору оренди земельної ділянки не надав суду доказів щодо відмови відповідача в укладенні такого договору, а тому колегія суддів вважає такі твердження необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи встановлено, що відповідачем вчинялись активні дії, спрямовані на отримання та оформлення відповідних документів на користування спірною земельною ділянкою, що також не спростовано прокурором в суді як в першої так і апеляційної інстанції.

Апеляційна інстанція вважає за необхідне додатково зазначити, що у відповідності з п. 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 N 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок є вказані документи в їх сукупності. Однак наявні в матеріалах справах матеріали справи про адміністративне провадження щодо відповідача не можуть бути належними доказами для задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на те, що при складанні відповідних документів уповноваженими органами не взято до уваги дійсних обставин справи, які підтверджуються документальними доказами у даній справі щодо правомірності зайняття відповідачем спірної земельної ділянки. А тому, підстави для відшкодування шкоди на користь місцевого бюджету м. Львова в даному випадку відсутні.

Враховуючи наведені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає безпідставними позовні вимоги щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 127 358,93 грн. та погоджується з висновком Господарського суду Львівської області щодо відмови в задоволенні позову, оскільки обставини, покладені в основу заявлених позовних вимог, спростовуються наявними документальними доказами у справі.

У відповідності до ч.3 ст.35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, а тому покликання прокурора на постанову про порушення кримінальної справи №183-0327, відносно голови ГБК «Конвейєр»Криницького О.В., за ознаками у його діях складів злочинів, передбачених ст. ст.197-1, ч.1 364, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу Україна, спростовуються наявною в матеріалах справи копією постанови Шевченківського районного суду м.Львова від 19.11.2010 року у справі №1-21/10, згідно з резолютивною частиною якої, кримінальну справу про обвинувачення Криницького О.В. у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст.197-1, ч.1 364, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу Україна направлено прокурору Шевченківського району м.Львова на проведення додаткового розслідування (а.с.136-150 -т.1).

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 19.06.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2012 року у справі №5015/1183/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Прокурора Шевченківського району м. Львова, м. Львів -без задоволення.

2. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 20.08.2012 року

Головуючий-суддя Юрченко Я.О.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.