Рішення № 25666447, 06.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.12 Справа№ 5015/2096/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", м. Львів

про: стягнення 1 827 412,75 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача: Тітаренко О.О. -представник (довіреність б/н від 26.03.2012 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 06.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»про стягнення заборгованості за кредитним договором № 10/46К-07 в розмірі 1 827 412,75 грн. з яких: 970 867,20 грн. -заборгованість по сумі кредиту, 316 005,54 грн. -проценти за користування кредитом, 549 540,01 грн. -підвищені проценти за користування кредитом та судового збору.

Ухвалою суду від 28.05.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 19.06.2012 року. Ухвалою суду від 19.06.2012 року розгляд справи відкладався до 10.07.2012 року.

09.07.2012 року позивачем через канцелярію суду подано письмове пояснення щодо правомірності нарахування підвищених відсотків за користування кредитом.

У зв'язку з поданням представником відповідача через канцелярію суду відзиву-клопотання № 184 від 10.07.2012 року, в якому відповідач просить суд застосувати строк позовної давності щодо стягнення боргу та відкласти розгляд справи у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні ухвалою суду від 10.07.2012 року розгляд справи відкладався на 24.07.2012 року.

В судовому засіданні 24.07.2012 р. оголошувалась перерва до 06.08.2012 року.

06.08.2012 року відповідачем через канцелярію суду подано обґрунтування відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та матеріалах справи. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на виконання умов кредитного договору № 10/46 К-07 від 18.05.2007 року та додаткових угод до нього позивач надав відповідачу кредит в розмірі 1 935 360,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1958 від 18 травня 2007 року. За умовами договору відповідач зобов'язувався повернути йому наданий кредит до 17 травня 2012 року, а також сплатити проценти за користування кредитними коштами. Оскільки відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, у нього станом на 17.05.2012 року виникла заборгованість у розмірі 1 827 412,75 грн. (в тому числі 970 867,20 грн. -заборгованість по сумі кредиту, 316 005,54 грн. -проценти за користування кредитом, 540 540,01 грн. -підвищені проценти за користування кредитом).

Відповідач явки повноважного представника після оголошеної перерви до 06.08.2012 р. в судове засідання не забезпечив.

У попередніх судових засіданнях представник відповідача проти задоволення позову заперечив частково з підстав, наведених у поданому до суду через канцелярію суду відзиві за вх. № 15056/12 від 10.07.2012 року. Відтак, відповідно до своїх контррозрахунків вважає, що до стягнення підлягає: 893 886,32 грн. -заборгованість по кредиту, 243 742,59 грн. -проценти за строкове користування кредитом, 337 200,94 грн. -проценти за прострочене користування кредитом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

18.05.2007 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 10/46К-07 (далі по тексту -кредитний договорі) із подальшими змінами та доповненнями, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 1 935 360,00 грн. на умовах, визначених кредитним договором, на підставі відповідної додаткової угоди, а відповідач зобов'язався прийняти кредит, належним чином його використовувати та повернути до 17.05.2012 та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 18,5% річних.

Додатком № 1 до вказаного договору та додатком № 1 до додаткової угоди № 2 від 30 квітня 2009 року сторони визначили строки погашення кредиту згідно з графіком погашення платежів за період з 30.04.2009 року по 30.11.2011 року.

Пунктом 1.3.1.2 Додаткової угоди № 2 до кредитного договору передбачено, що з 01.09.2008 року по 29.04.2009 року за користування кредитом відповідач сплачує позивачу проценти в розмірі 19,5 процентів річних, а за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений кредитним договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється підвищена процентна ставка в розмірі 24 проценти річних, яка застосовується до всієї простроченої суми.

Відповідно до п. 1.3.1.3 Додаткової угоди № 2 до кредитного договору, починаючи з 30.04.2009 року за користування кредитом відповідач сплачує позивачу проценти в розмірі 21,5 процентів річних, а за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений кредитним договором строк ( зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється підвищена процентна ставка в розмірі 30,5 процентів річних, яка застосовується до всієї простроченої суми.

Пунктом 1.2.2. додаткової угоди № 2 до кредитного договору позичальник зобов'язався у повному обсязі повернути кредит, отриманий за цим договором, в порядку та терміни визначені цим договором згідно графіку погашення платежів, передбаченого додатком № 1 до цього договору.

Факт надання кредиту підтверджується платіжним дорученням № 1958 від 18.05.2007 року на суму 1 935 360,00 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві розмір заборгованості відповідача становить 1 827 412,75 грн. з яких: 970 867,20 грн. -заборгованість по сумі кредиту, 316 005,54 грн. -проценти за користування кредитом, 540 540,01 грн. -підвищені проценти за користування кредитом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що зобов'язання з повернення кредиту та сплаті відсотків ним не виконуються з 1 жовтня 2008 року. Як вбачається з поданих позивачем розрахунків заборгованості останні оплати по сумі кредиту та підвищених відсотків за користування кредитом здійснені відповідачем 01.10.2008 року, а відсотків за користування кредитом 01.12.2008 року, що не заперечується позивачем та підтверджується матеріалами справи.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором.

Відповідач кошти згідно графіку погашення заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом не сплатив, доказів повернення та сплати у встановлений строк вказаних грошових коштів суду не подав.

Відповідно до графіків погашення платежів відповідач зобов'язаний був сплачувати суми частин кредиту та суми процентів помісячно у дати та згідно розмірів платежів, зазначених у вказаних графіках, починаючи з червня 2007 року по 30 листопада 2011 року. Як зазначалась вище, останні оплати по сумі кредиту та підвищених відсотків за користування кредитом здійснені відповідачем 01.10.2008 року, а відсотків за користування кредитом 01.12.2008 року. Суми заборгованості за частинами кредиту та процентами за користування кредитом, що підлягають до стягнення за позовними вимогами, обраховуються позивачем з вказаного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява здана позивачем на пошту 24.05.2012 року і надійшла до суду 25.05.2012 року.

Статтями 251, 252, 253 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Тобто юридичне значення має саме сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Згідно ч. 5 ст. 260 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Як зазначалось вище між сторонами укладено кредитний договір № 10/46к-07, з подальшими змінами, відповідно до яких затверджено графік погашення кредитних зобов'язань з червня 2007 року по 17 травня 2012 року, з визначенням кінцевої дати погашення кожної частини платежу, яка співпадає як по сплаті частини суми кредитних коштів так і відсотків за користування кредитними коштами. Відповідно до кредитного договору позичальник за користування кредитними коштами сплачує банку відсотки за узгодженою ставкою. Такі відсотки є платою за надання кредиту і являються самостійним фінансовим зобов'язанням з визначеним строком згідно графіку пдатежів і після цієї дати зобов'язання зі сплати відсотків за строкове користування кредитом є простроченим. Також, відповідно до умов кредитного договору, в разі прострочення виконання основного зобов'язання по кредитному договору, банк нараховує в подальшому підвищенні відсотки за користування кредитними коштами. Такі підвищенні відсотки безпосередньо пов'язані зі сплатою зобов'язання по кредиту, право на їх стягнення виникає з моменту прострочення зобов'язання по кредитному договору.

Як вбачається з графіків погашення платежів за кредитним договором № 10/46К-07, кінцевим терміном сплати всіх платежів за кредитним договором, стосовно яких заявлено позовні вимоги, в межах 3-х річного строку позовної давності (з урахуванням дати подання позовної заяви) є 1 червня 2009 року. Відтак, враховуючи положення ст. 253 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після вказаної календарної дати.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд перевіривши контррозрахунки відповідача, що здійснені в межах строку загальної позовної давності, погоджується з сумами боргу по кредиту у розмірі 893 886,32 грн. - за період травень 2009 року -листопад 2011 року; відсотків за строкове користування кредитом у розмірі 243 742,59 грн. та відсотків за прострочене користування кредитом у розмірі 337 200,94 грн. за період 01 червня 2009 року по 30 листопада 2011 року та за період з 01 червня 2009 року по 17 травня 2012 року відповідно, нарахування та стягнення яких є підставним з урахуванням та в межах строку позовної давності.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 11, 251, 252, 253, 257, 260, 267, 509, 526, 1048 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 121, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий Дім", м. Львів, вул. Є. Коновальця, 103/605 (код ЄДРПОУ 31730064) на користь Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк", м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 (код ЄДРПОУ 21133352) 893 886 грн. 32 коп. заборгованості по сумі кредиту, 243 742 грн. 59 коп. процентів за користування кредитом, 337 200 грн. 94 коп. процентів за прострочене користування кредитом та 29 496 грн. 59 коп. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.08.2012 р.

Суддя Деркач Ю.Б.