Постанова № 25660804, 09.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" серпня 2012 р. м. Київ К/9991/43986/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.

Головчук С.В., Ліпського Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Бруя О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Господарського суду Київської областi від 08 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року по справі № А11/057-08

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області

до Відкритого акціонерного товариства «Техмашремонт»

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (далі -УПФ) в лютому 2008 року звернулось в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Техмашремонт»(далі -Товариство) про стягнення заборгованості.

Позивач просив стягнути з Товариства на користь УПФ суму заборгованості із відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (далі -список № 1), у розмірі 10 216 грн 84 коп.

Постановою Господарського суду Київської області від 08 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2012 року вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій були залишені без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, УПФ звернулось із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону № 1058-IV та Інструкції у подібних правовідносинах.

Постановою Верховного Суду України від 05 червня 2012 року заяву УПФ було задоволено. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

В касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

У поданому клопотанні відповідач просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі -Закон, Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі -Закон № 1788-XII). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вказаних пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до УПФ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому підпункту 1 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону № 1058-IV зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е»та «ж»статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів УПФ, а з 1 січня 2005 року -за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року -за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону № 1788-XII убачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Виходячи зі змісту положень пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII можна зробити висновок, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 01 січня

2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року -за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Таким чином, обґрунтованими є вимоги УПФ відшкодувати йому витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком заборгованості цих фактичних витрат, складеним останнім відповідно до Інструкції, призначені працівникам відповідача відповідно до пункту «а»частини першої статті 13 Закону № 1788-XII.

Відповідно до положень частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім цього, згідно з пунктом 16 розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону

№ 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить зазначеному Закону.

До спірних правовідносин застосовуватися не може стаття 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закону № 796-ХІІ) як загальна. Натомість застосуванню підлягають норми Закону № 1058-IV, оскільки спір у справі, що розглядається, виник, зокрема, стосовно обов'язку Товариства відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 до набуття права на пенсію за віком, а не визначення права на пенсію особам, що мають статус постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім цього, територіальні УПФ зобов'язані надсилати розрахунки боржникам по пільгових пенсіях, а також повідомляти про перераховані пенсії, що свідчить про обов'язок підприємств відшкодовувати основний розмір пенсій в повному обсязі, в тому числі перераховані пенсії, а не відповідно до протоколів про призначення пенсії, адже згідно з пунктом 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів ПФУ щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го числа поточного року та протягом

10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Виходячи зі змісту абзацу другого пункту 6.8 Інструкції у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи УПФ повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення зазначених обставин.

Як установили суди, у справі, що розглядається, УПФ направляло Товариству розрахунки фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій, де містилася інформація як щодо новопризначених, так і щодо перерахованих пенсій.

Таким чином, вимога УПФ стягнути з Товариства на користь позивача суму заборгованості із відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області задовольнити.

Постанову Господарського суду Київської області від 08 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року - скасувати.

Постановити нову постанову, якою стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Техмашремонт»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 87-А, р/р 26008301180020 в Білоцерківській філії «Промінвестбанку», МФО 321057, Код ЄДРПОУ 05495590) суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах згідно Списку № 1 на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (09117, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50 років Перемоги, 10, р/р 256093011026 в Головному управлінні державного ощадного банку України по м. Києву та Київській області, МФО 322669, ідентифікаційний код 22200584) в розмірі 10 216 грн. 84 коп.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.І. Ємельянова

Судді С.В. Головчук

Д.В. Ліпський