Постанова № 25660231, 28.03.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/563/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіГнап Д.Д. при секретарі Тимощуку І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Інвест Капітал Буд" до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ПП "Інвест Капітал буд" звернулося до суду з позовом до ДПІ у Волочиському районі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000012301 та № 0000022301 від 03.01.2012 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами планової виїзної перевірки підприємства було складено Акт перевірки від 14.12.2011 року № 1087/23/33978117, на підставі якого було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. В акті перевірки відповідачем безпідставно зроблено висновок про те, що придбаний позивачем цегельний завод є невиробничим фондом, у зв'язку з чим неправомірними є і всі витрати, пов'язані з його експлуатацією; валові витрати та податковий кредит формувалися на підставі первинних документів, які не були взяті до уваги податковим органом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, пояснивши, що у позивача наявні всі необхідні первинні бухгалтерські документи, висновки перевіряючих є припущеннями, які є суперечливими та не ґрунтуються на правових нормах, а тому просила позов задовольнити в повному обсязі. Додатково пояснила, що з висновками перевірки погоджується лише в частині заниження доходів у вигляді відсотків банку за користування вільними готівковими коштами та суми проданої валюти.

Представники відповідача позов не визнали, вважають, що позивачем порушено пп.4.1.6. п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.2.1, 5.2.5 п. 5.2, п.п. 5.5.1 п. 5.5, п.п. 5.6.1 п. 5.6., п.п. 5.7.1. п. 5.7., п. 5.9.ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.3.2, 7.3.5 п.7.3 ст. 7, п.п. 8.1.2., 8.1.4 п. 8.1, п.п. 8.3.1, 8.3.2. п. 8.3 ст. 8, п.п. 11.2.3. п. 11.2. ст. 11 Закону України "Про оподаткування підприємств", пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року та відповідні статті Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток та занижено суму податку на додану вартість. У позивача відсутні всі необхідні документи дозвільного характеру на експлуатацію цегельного заводу, а тому він не може бути віднесений до основних фондів. Крім того зазначили, що акти виконаних робіт по наданню послуг мийки, послуг вантажно-розвантажувальних та деяких інших робіт, які позивач надала суду, були відсутні як під час перевірки, так і при поданні заперечень, а тому не можуть бути прийняті до уваги судом. Просили в задоволенні позову відмовити.

На підставі ст. 55 КАС України судом допущено заміну відповідача - Державної податкової інспекції в Волочиському р-ні області на Хмельницьку міжрайонну державну податкову інспекцію Хмельницької області.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПП "Інвест Капітал буд" зареєстровано 28.12.2005 року Волочиською РДА і являється юридичною особою.

ДПІ у Волочиському районі в період з 21.11.2011 р. по 07.12.2011 року проведено планову виїзну перевірку ПП "Інвест Капітал буд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої було складено акт № 1087/23/33978117 від 14.12.2011 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем пп.4.1.6. п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.2.1, 5.2.5 п. 5.2, п.п. 5.5.1 п. 5.5, п.п. 5.6.1 п. 5.6., п.п. 5.7.1. п. 5.7., п. 5.9.ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.3.2, 7.3.5 п.7.3 ст. 7, п.п. 8.1.2., 8.1.4 п. 8.1, п.п. 8.3.1, 8.3.2. п. 8.3 ст. 8, п.п. 11.2.3. п. 11.2. ст. 11 Закону України "Про оподаткування підприємств", пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що виразилося в завищенні валових витрат за рахунок віднесення до них витрат по утриманню та експлуатації цегельного заводу, який, на думку податкового органу, є невиробничим фондом. Неправомірними у зв'язку з цим є також амортизаційні відрахування здійсненні позивачем та формування податкового кредиту.

Крім того, позивачем під час перевірки безпідставно завищено витрати на суму 119662 грн. не підтвердженні первинними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено законодавством.

03 січня 2012 року ДПІ у Волочиському районі прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000012301 та № 0000022301, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 161004 грн., з яких 146619 грн. за основним платежем, 14385 грн. за штрафними санкціями та збільшено суму зобов'язань по податку на додану вартість за основним платежем на 2524 грн., за штрафними санкціями на 591 грн.

Суд встановив, що позивачем 15 грудня 2008 року, відповідно до договору купівлі-продажу, було придбано у власність комплекс, цегельний завод, який знаходиться в с. Михнів Ізяславського р-ну Хмельницької області. Того ж дня було складено акт приймання - передачі цілісного майнового комплексу цегельного заводу. 23 грудня 2008 року даний договір було зареєстровано в Ізяславському районному бюро технічної інвентаризації.

Як вбачається з акту перевірки ДПІ у Волочиському р-ні вважає, що оскільки придбаний цегельний завод належним чином не введено в експлуатацію, то він є невиробничим фондом, а тому й витрати по його ремонту та обслуговуванню не є валовими.

Даний висновок податкового органу спростовується наступним.

Відповідно до п.п.8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту державної реєстрації договору про відчуження майна.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем цегельний завод придбавався для забезпечення основних видів своєї діяльності, таких зокрема як будівництво будівель, здійснення торгівлі власного та невласного виробництва, виробництво цегли, будівельних матеріалів (копія статуту позивача, довідка з ЄДРПОУ).

На підставі наказу ПП "Інвест Капітал Буд" № 26 від 22 грудня 2008 року "Про введення в експлуатацію основних засобів - комплексу цегельного заводу" було складено акти приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів, копії яких містяться в матеріалах справи. Крім того, матеріали справи містять докази створення комісії по введенню в експлуатацію основних засобів (наказ № 26 від 1 листопада 2007 року) та накази про прийняття на роботу працівників на цегельний завод.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії.

Відповідно до п.п.2.1, п.п.2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88 та ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У зв'язку з підготовкою до використання у власній господарській діяльності позивачем проводилися ремонтні роботи, що підтверджується актами списання матеріалів, реєстром бухгалтерських рахунків, матеріальними звітами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, для нормального забезпечення виробничого процесу, в тому числі і виконання робіт, пов'язаних з підготовкою для використання цегельного заводу, позивач отримував послуги від ПАТ "Хмельницькобленерго" з постачання електроенергії, про що зокрема свідчать копії податкових накладних, долучених до матеріалів справи.

Доводи відповідача про відсутність дозволів органів Держгірпромнагляду та пожежного нагляду судом оцінюються як безпідставні, оскільки всі первинні документи, що стосуються бухгалтерського обліку та є підставою для віднесення цегельного заводу до основних фондів у позивача наявні, дані дозволи ж стосуються безпеки праці і їх відсутність не може бути розцінена як порушення правил ведення податкового обліку.

Згідно з п.п. 8.1.1, 8.1.2. п. 8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Враховуючи те, що цегельний завод є основним фондом, призначеним для використання у господарській діяльності позивача, сума амортизації, нарахована позивачем правомірно.

Щодо твердження відповідача про неправомірне віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених по оренді транспортного засобі МАЗ суд встановив наступне.

Між позивачем та ВАТ "Мотор січ" було укладено договір від 11 жовтня 2010 року оренди транспортного засобу, відповідно до умов якого орендар - ПП "Інвест Капітал буд" приймає в тимчасове користування автомобіль - МАЗ-тягач, зобов'язується використовувати його відповідно до цільового призначення та сплачувати за нього орендну плату.

Відповідно до наявних у справі копій шляхових листів, податкових накладних автомобіль Маз-тягач здійснював перевезення вантажів, за його використання сплачувалася орендна плата.

Згідно п. "д" п.п. 138.10.3. п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона).

Згідно п. 14.1.181 Податкового кодексу України, п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом 5 цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України ( п.п. 7.4.1 Закону "Про ПДВ) встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

За змістом п.п. 198.6 ст.198 ПК України лише у випадку відсутності податкової накладної чи оформленої з порушенням вимог покупець позбавлений права відносити до податкового кредиту суму податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг).

Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту .

Враховуючи зазначене, суд встановив правомірність віднесення до валових витрат та податкового кредиту витрат по постачанню електроенергії та оренді автомобіля МАЗ - тягач.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктами 44.6, 44.7 ПК України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Позивач для підтвердження правомірності формування витрат надав суду за період січень 2008 року - вересень 2011 року копії договорів про надання послуг мийки, згідно яких ПП ОСОБА_3 надає ПП "Інвест Капітал Буд" послуги по мийці автомобілів та запчастин, про що складалися акти виконаних робіт, які також містяться в матеріалах справи.

Також позивачем надано за той самий період копії договорів, актів виконаних робіт про надання послуг з виконання ПП ОСОБА_4 для ПП "Інвест Капітал Буд" погрузочно-розгрузочних робіт за допомогою кари та договорів (з актами виконаних робіт), відповідно до яких ПП ОСОБА_5 виконувала роботи для позивача по виробництву бетону; ПП ОСОБА_6 виконував столярні роботи.

Враховуючи те, що всупереч вимогам ст. 44 Податкового кодексу України перелічені документи не надавались, не направлялися на адресу податкового органу як такі, що визначені в акті перевірки як відсутні, у суду виникають сумніви щодо достовірності даних документів та належності і допустимості їх як доказів.

Крім того, звертає увагу той факт, що за договорами та актами виконаних робіт послуги мийки надавались приватним підприємцем ОСОБА_3, яка одночасно є директором ПП "Інвест Капітал Буд", а роботи по завантаженню-розвантаженню та столярні роботи, виконувалися ОСОБА_4, ОСОБА_6, які є повноважними представниками позивача (копії довіреностей містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (відокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Рішення, в якому недійсну частину не можна відокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Враховуючи, що податкове повідомлення-рішення не може бути скасовано частково, оскільки в такому разі вони втрачають свою цілісність, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000012301та № 0000022301 від 3 січня 2012 року, а тому їх слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 71, 158 -163, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Волочиському районі № 0000012301та № 0000022301 від 3 січня 2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 30 березня 2012 року

Суддя/підпис/Д.Д. Гнап"Згідно з оригіналом" Суддя