Постанова № 25659375, 15.08.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2012 року Справа № 2а-3517/12/1070

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Кравчук О.В.

за участю

позивача: Опарін О.Л. (за довіреністю)

представника відповідача: Мурга Р.Я. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проКолективного малого підприємства фірма «Екотеп» Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Колективне мале підприємство фірма «Екотеп»(далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 29 березня 2012 року № 0000622300 та № 0000632300.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки прийняті на підставі помилкових висновків про порушення КМП Фірма «Екотеп»вимог пункту 138.2 статті 138, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями з ПП «Дніпрорембуд-сервіс».

Позивач стверджує, що придбав послуги у ПП «Дніпрорембуд-сервіс»правомірно, тому підстави для визнання укладених договорів нікчемними відсутні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Згідно пояснень представника позивача, між ДП «Спринтер К»та КМП Фірма «Екотеп»укладено договори про виконання монтажних робіт. З метою забезпечення виконання господарських зобов'язань за вказаними договорами, КМП Фірма «Екотеп»укладено договір субпідряду з ПП «Дніпрорембуд-сервіс», яке і виконувало монтажні роботи.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства, що свідчить про заниження КМП Фірма «Екотеп»грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Колективне мале підприємство Фірма «Екотеп»зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 14 квітня 1992 року, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21 червня 2012 року (т. 1 а.с. 18).

На податковому обліку КМП Фірма «Екотеп»перебуває в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби.

Відповідно до матеріалів справи, у період з 14 по 15 березня 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на виконання наказу від 14 березня 2012 року № 20 проведено виїзну позапланову документальну перевірку КМП Фірма «Екотеп»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Дніпрорембуд-сервіс»за період з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року. Результати перевірки оформлено актом від 20 березня 2012 року № 211/22-01/13720983 (т. 1 а.с. 38-54).

У ході перевірки встановлено факт порушення КМП Фірма «Екотеп»вимог пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України у результаті заниження суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 133036,70 грн., та вимог пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України у результаті заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 152992,27 грн. Виявлені порушення пов'язані з безпідставним, на думку перевіряючих, формуванням КМП Фірма «Екотеп»показників податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями з ПП «Дніпрорембуд-сервіс».

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області 29 березня 2012 року прийнято податкове повідомлення рішення № 0000622300, яким збільшено суму грошового зобов'язання КМП Фірма «Екотеп»з податку на додану вартість на 133036,70 грн. та застосовано фінансову санкцію у розмірі 1,00 грн. (т. 1 а.с. 55), і податкове повідомлення-рішення № 0000632300, яким збільшено суму грошового зобов'язання КМП Фірма «Екотеп»з податку на прибуток приватних підприємств на 152992,27 грн. (т. 1 а.с. 56).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення правомірними, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 квітня 2011 року між КМП Фірма «Екотеп»та ПП «Дніпрорембуд-сервіс»укладено договір підряду № 39 (т. 1 а.с. 156-157). Згідно умов вказаного договору, Підрядник (ПП «Дніпрорембуд-сервіс») зобов'язується у встановлений договором строк виконати монтажні роботи.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором підряду № 39 виписано: протоколи про договірну ціну: від 12 травня 2011 року (т. 1 а.с. 160), від 16 травня 2011 року (т. 1 а.с. 163), від 17 травня 2011 року (т. 1 а.с. 166), від 14 червня 2011 року (т. 1 а.с. 169), від 17 червня 2011 року (т. 1 а.с. 172), від 20 червня 2011 року (т. 1 а.с. 175), від 24 червня 2011 року (т. 1 а.с. 178), від 29 червня 2011 року (т. 1 а.с. 181), від 30 червня 2011 року (т. 1 а.с. 184); акти здачі-прийняття робіт: від 12 травня 2011 року № 1 на загальну суму 70600,00 грн. в т.ч. ДПВ 11766,67 грн. (т. 1 а.с. 159), від 16 травня 2011 року № 2 на загальну суму 89060,00 грн. в т.ч. ПДВ 14843,33 грн. (т. 1 а.с. 162), від 17 травня 2011 року № 3 на загальну суму 93300,00 грн. в т.ч. ПДВ 15500,00 грн. (т. 1 а.с. 165), від 14 червня 2011 року № 4 на загальну суму 90000,00 грн. в т.ч. ПДВ 15000,00 грн. (т. 1 а.с. 168), від 17 червня 2011 року № 5 на загальну суму 95700,00 грн. в т.ч. ПДВ 15950,00 грн. (т. 1 а.с. 171), від 20 червня 2011 року № 6 на загальну суму 98400,00 грн. в т.ч. ПДВ 16400,00 грн. (т. 1 а.с. 174), від 24 червня 2011 року № 7 на загальну суму 89400,00 грн. в т.ч. ПДВ 14900,00 грн. (т. 1 а.с. 177), від 29 червня 2011 року № 8 на загальну суму 97000,00 грн. в т.ч. ПДВ 16166,67 грн. (т. 1 а.с. 180), від 30 червня 2011 року № 9 на загальну суму 74760,00 грн. в т.ч. ПДВ 12460,00 грн. (т. 1 а.с.); податкові накладні: від 12 травня 2011 року № 48 на загальну суму 70600,00 грн. в т.ч. ДПВ 11766,67 грн. (т. 1 а.с. 158), від 16 травня 2011 року № 60 на загальну суму 89060,00 грн. в т.ч. ПДВ 14843,33 грн. (т. 1 а.с. 161), від 17 травня 2011 року № 70 на загальну суму 93300,00 грн. в т.ч. ПДВ 15500,00 грн. (т. 1 а.с. 164), від 14 червня 2011 року № 79 на загальну суму 90000,00 грн. в т.ч. ПДВ 15000,00 грн. (т. 1 а.с. 167), від 17 червня 2011 року № 113 на загальну суму 95700,00 грн. в т.ч. ПДВ 15950,00 грн. (т. 1 а.с. 170), від 20 червня 2011 року № 128 на загальну суму 98400,00 грн. в т.ч. ПДВ 16400,00 грн. (т. 1 а.с. 173), від 24 червня 2011 року № 206 на загальну суму 89400,00 грн. в т.ч. ПДВ 14900,00 грн. (т. 1 а.с. 176), від 29 червня 2011 року № 244 на загальну суму 97000,00 грн. в т.ч. ПДВ 16166,67 грн. (т. 1 а.с. 179), від 30 червня 2011 року № 360 на загальну суму 74760,00 грн. в т.ч. ПДВ 12460,00 грн. (т. 1 а.с. 182).

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У силу вимог пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд звертає увагу на те, що первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV. В іншому випадку, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.6 статті 198, Податкового кодексу України, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту та валових витрат, витрати без належних на те документів, обов'язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно пункту 201.10 вказаної статті податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Дослідивши додані до позовної заяви документи, суд встановив, що директором ПП «Дніпрорембуд-сервіс»(контрагента КМП Фірма «Екотеп») є ОСОБА_3.

Саме ОСОБА_3 підписано протоколи про договірну ціну, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні за договором підряду від 29 квітня 2011 року № 39.

Разом з тим, згідно наданих пояснень ОСОБА_3 не має відношення до фінансово-господарської діяльності ПП «Дніпрорембуд-сервіс», договорів, видаткових, прибуткових, податкових накладних чи інших фінансово-господарських документів ПП «Дніпрорембуд-сервіс»не підписувала. Банківських рахунків ПП «Дніпрорембуд-сервіс»ОСОБА_3 не відкривала, печатку підприємства не отримувала, декларацій до податкових органів не подавала та нікого на це не уповноважувала.

Відповідно до висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області від 24 лютого 2012 року № 105, податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість за листопад 2011 року, довіреність від імені ПП «Дніпрорембуд-сервіс»від 29 листопада 2011 року, наказ на призначення від 16 квітня 2011 року підписано не ОСОБА_3, а іншою особою.

Зазначені обставини вказують на те, що податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності підписані не керівником ПП «Дніпрорембуд-сервіс», а невідомими особами, а, отже, оформлені з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не можуть доводити реальність виконання господарських операцій.

Слід також зазначити, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування показників валових витрат є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності.

Тому, при розгляді тверджень органу державної податкової служби про безтоварність господарської операції підлягає перевірці факт здійснення господарської операції.

В такому випадку дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання, використання у господарській діяльності товарів тощо.

Вирішуючи питання про реальність здійснення господарських операцій та використання позивачем у господарській діяльності послуг, наданих за договором підряду від 29 квітня 2011 року № 39, суд зазначає наступне.

Виконання монтажних робіт за договором підряду не звільняє учасників господарської операції від обов'язку щодо складання первинних документів, якими супроводжується виконання відповідного договору.

Так, для забезпечення виконання монтажних робіт сторони договору повинні визначити: місце проведення робіт, перелік, вартість робіт, які необхідно виконати, орієнтовних перелік матеріалів, обов'язки сторін щодо їх придбання, умови поставки та зберігання матеріалів.

При визначенні переліку та вартості монтажних робіт за договором підряду погоджується проектно-кошторисна документація, яка повинна містити відомості про: детальний перелік робіт, що потрібно виконати; графічні матеріали розміщення обладнання; умови проведення, одиниці виміру, порядок, графік виконання окремих робіт; кількість годин роботи робітників та техніки; витрати на оренду та обслуговування електроінструментів, машин, транспортних засобів; кількісно-якісні показники будівельних матеріалів тощо.

З метою підтвердження реальності господарських операцій, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року було витребувано у позивача документи, що підтверджують факт виконання господарських зобов'язань за договором, укладеним з ПП «Дніпрорембуд-сервіс», у тому числі: акти призначення (визначення) місця проведення робіт, дозволи на проведення монтажних робіт, проектно-кошторисну документацію, розрахунки вартості робіт, звіти про виконані роботи, довідки про вартість виконаних монтажних робіт та понесені підрядником витрати.

Позивачем вимог ухвали суду не виконано. При цьому, на запитання суду представник позивача відповів, що надав усі докази на підтвердження позовних вимог.

У зв'язку із вищезазначеним суд констатує, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту визначення місця проведення робіт, погодження проектно-кошторисної документації та переліку матеріалів, необхідних для виконання договору підряду № 39.

Надані позивачем акти здачі-прийняття робіт за договором № 39 не є належними доказами виконання ПП «Дніпрорембуд-сервіс»монтажних робі, зважаючи на наступне.

У силу вимог частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно із пунктами 2.15, 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Зі змісту зазначених приписів чинного законодавства вбачається, що для підтвердження правомірності включення витрат на виконання робіт до складу валових витрат та податкового кредиту підприємством має бути складено первинний бухгалтерський документ, який повинен містити необхідні відомості, у тому числі про зміст господарської операції та її обсяги. У випадку виконання монтажних робіт, у первинному документі має бути конкретизовано, які саме роботи були виконані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції).

Разом з тим, у наданих позивачем актах здачі-прийняття робіт за договором № 39 вказано лише загальне найменування робіт «монтажні роботи»та їх вартість і не визначено конкретного переліку робіт, які були надані, їх обсягу, місця виконання, що робить неможливим встановлення змісту господарської операції та факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Слід також зазначити, що специфіка виконання монтажних робіт обумовлена необхідністю використання при їх виконанні відповідного обладнання, інструментів, витратних матеріалів.

Підпунктом 5.1 пункту 5 договору підряду № 39 встановлено, що забезпечення робіт матеріальними та технічними ресурсами проводиться Підрядником (ПП «Дніпрорембуд-сервіс»). Відповідно до підпункту 6.2.4 підпункту 6.2 пункту 6 договору № 39, Замовник (КМП Фірма «Екотеп») несе відповідальність за складування та розміщення техніки.

Документів щодо закупівлі ПП «Дніпрорембуд-сервіс»будівельних матеріалів, їх транспортування та зберігання позивачем не надано.

Відсутні також відомості про вартісні, якісні та кількісні характеристики матеріалів, що використані при виконанні монтажних робіт, а також інформація про складову витрат на придбання матеріалів у вартості виконаних робіт.

Таким чином, з урахуванням матеріалів справи, факт виконання монтажних робіт за договором підряду № 39 не підтверджується.

Суд не бере до уваги надані позивачем первинні документи за господарськими операціями між КМП Фірма «Екотеп»та ДП «Спринтер К», оскільки вони не містять даних щодо договору підряду від 29 квітня 2011 року № 39 та не підтверджують факту його виконання.

У довідках про вартість виконаних будівельних робіт та актах приймання виконаних робіт за договорами між КМП Фірма «Екотеп»та ДП «Спринтер К»(т. 1 а.с. 197-221, 225-245, 247-250, т. 2 а.с. 1-7, 13-17) ПП «Дніпрорембуд-сервіс»не вказано у якості субпідрядника.

За таких обставин, досліджені судом документи не дають підстав вважати, що ПП «Дніпрорембуд-сервіс»виконувало монтажні роботи як субпідрядник за договорами, укладеними між КМП Фірма «Екотеп»та ДП «Спринтер К».

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин 1 та 4 статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Ураховуючи вищезазначене суд констатує, що позивачем не надано належних документів та не доведено факту виконання господарських зобов'язань за договорами із ПП «Дніпрорембуд-сервіс», отже відсутні належні докази здійснення господарської операції.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів (послуг) або в разі якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, висновок відповідача про порушення КМП Фірма «Екотеп»вимог пункту 138.2 статті 138, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями з ПП «Дніпрорембуд-сервіс»є законним та обґрунтованим. Тому, податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 29 березня 2012 року № 0000622300 та № 0000632300 є правомірними і скасуванню не підлягають.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що органом державної податкової служби доведено законність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 29 березня 2012 року № 0000622300 та № 0000632300, суд дійшов висновку, що адміністративний позов КМП Фірма «Екотеп»задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 20 серпня 2012 року.