Постанова № 25658749, 16.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/7793/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі Булизі В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Донвуглереструктуризація», м. Макіївка

до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004731740 від 28.05.2012р. на суму 510,00 грн. про визначення штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб

за участю представників сторін:

від позивача: Згонік К.В. - за дов. від 30 грудня 2012 року

від відповідача: Грищенко А.О. - за дов. від 02 квітня 2012 року

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Донвуглереструктуризація» заявлено позов до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004731740 від 28.05.2012р. на суму 510,00 грн. про визначення штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб.

Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0004731740 від 28.05.2012р. на суму 510,00 грн. про визначення штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що порушення, встановлене відповідачем за п.п. «б» і «г» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України не відповідає дійсності. Ці норми зумовлюють порушення при несвоєчасному поданні платником податків відомостей про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків суми утриманого з них податку. Тобто, фактично не було порушено строки, помилки виправлені та надані уточнюючі розрахунки звітів за формою 1ДФ за 3 і 4 квартали 2011 року. Вказує, що в акті податкового органу зазначено, що бюджет втрат не зазнав. Право на надання уточнюючих розрахунків прописано п. п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує. Вказує, що відповідно до п. 119.2. ст. 119 Податкового кодексу України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. В даному випадку платником податків подано до податкового органу звітність, в якій вказано недостовірні відомості. При цьому, акт перевірки підписано головним бухгалтером підприємства без заперечень.

Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Донвуглереструктуризація» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32442610.

Горлівська виконавча дирекція з ліквідації шахт Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» включене до ЄДРПОУ за номером 37112097, перебуває на податковому обліку в Горлівській ОДПІ Донецької області ДПС з 02.06.2010р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 75 ПК України, передбачено право на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.

Відповідно до п. 76.1. ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

17.05.2012р. Горлівською ОДПІ Донецької області ДПС здійснена камеральна перевірка податкової звітності Горлівської виконавчої дирекції з ліквідації шахт Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» щодо сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку (арк. справи 6 - 9).

За результатами перевірки керівником податкового органу 28.05.2012р. на підставі п.п. 54.3.5 п. 54.3. ст. 54, п. 119.2 ст. 119 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004731740, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб на суму 510,00 грн. (арк. справи 4).

Як зазначено в акті перевірки, податковим органом виявлено, що на порушення п.п. «б» і «г» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України платником податків надані податкові звіти за формою 1ДФ за 3-ій та 4-ий квартали 2011 року з недостовірними відомостями про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

Згідно п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 кодексу, заробітна плата для цілей розділу IV Податкового Кодексу України - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом;

Керуючись п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу, суд встановив, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

В п.18.1 ст.18 цього ж кодексу, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків. (п.18.2 ст.18 Податкового кодексу)

Відповідно до ст. 164 Кодексу, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ставка податку передбачена пунктом 167.1 статті 167 кодексу, а саме становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Згідно зі ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Як вбачається з вказаних норм, податковий агент як учасник податкових правовідносин зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

За загальними правилами, встановленими Податковим кодексом для подання податкової звітності, а саме, п. 46.1. ст. 46 Кодексу, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з ст. 49 Кодексу, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, в тому числі, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

Стаття 51 Кодексу визначає порядок подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам.

Так, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Відповідно до п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Згідно з п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Правила та порядок складання та подання податкових розрахунків затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку».

Так, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Надається він до органу ДПС за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу державної податкової служби за податковою адресою фізичної особи - податкового агента. Він може бути наданий органу державної податкової служби в електронній формі за добровільним рішенням податкового агента.

Податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, що працюють, з обов'язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) - однією порцією. Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких являє собою окремий податковий розрахунок із своїм номером порції. Строк подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого строку подання податкового розрахунку. Аркуші окремого податкового розрахунку зшиваються.

Пунктом 171.1 ст.171 Податкового кодексу України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Крім того, стаття 67 Конституції України наголошує, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Тобто з урахуванням викладеного, платник податків повинен був своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки до бюджету та нести відповідальність за свої дії.

Судом встановлено, що на виконання вказаних норм Горлівською виконавчою дирекцією з ліквідації шахт Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» подано до Горлівської ОДПІ Донецької області ДПС податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку за 3-ій (подано 04.11.2011р.) та 4-ий (подано 01.02.2012р.) квартали 2011 року (арк. справи 39 - 88).

При цьому, вказані розрахунки подані Горлівською виконавчою дирекцією з ліквідації шахт Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», як особою, яка є податковим агентом по нарахуванню та виплаті податку, а також стоїть на податковому обліку як платник податку в Горлівській ОДПІ Донецької області ДПС, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків з 02.06.2010р. (арк. справи 10).

Крім того, Горлівською виконавчою дирекцією з ліквідації шахт Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції 15.05.2011р. було подано уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3-ій та 4-ий квартали 2011 року (арк. справи 89 - 92).

Суд визначає, що п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно з п.50.2 ст.50 Кодексу, платник податків під час проведення перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

В п.50.3 ст.50 Податкового кодексу зазначено, що у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Виправлення допущених помилок може бути здійснене одним із таких способів:

подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації у встановленій формі;

відображення уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період.

Як в першому, так і в другому випадку платник податків не звільняється від обов'язку сплатити суму недоплати та штраф.

Відповідно до п.119.2 ст.119 Кодексу, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Склад правопорушення, передбаченого п. 119.2 Кодексу може виражатись в таких альтернативних діях, як неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

Обов'язок подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку встановлюється статтею 51 і конкретизований п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 та п. 176.2 ст. 176 Кодексу. Така інформація має бути подана в строки, встановлені цим Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, суб'єктом даного правопорушення є податковий агент, який відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначається як юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений Розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та Розділом IV цього Кодексу.

За вчинення зазначеного правопорушення Кодексом передбачається відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

Суд зазначає, що Горлівською виконавчою дирекцією з ліквідації шахт Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» було подано до податкового органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3-ій та 4-ий квартали 2011 року з недостовірними відомостями, у зв'язку з чим він же самостійно і визнав свої помилки та надав уточнюючі розрахунки. А стаття 119 Податкового кодексу України передбачає як склад порушення так і відповідальність за це правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято незаконно, необґрунтовано, позовні вимоги задоволенню не підлягають повністю.

Враховуючи вимоги ст. 94 КАС України судові витрати з Державного бюджету України поверненню не підлягають.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Донвуглереструктуризація» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнаня недійсним податкового повідомлення-рішення № 0004731740 від 28.05.2012р. на суму 510,00 грн. про визначення штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 серпня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 17 серпня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.