Ухвала суду № 25654631, 01.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3350/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Рогальовій О.В.

за участю представника позивача Проході Ю.В.

представника відповідача Кожемяко М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2012 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скоуп»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача стосовно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, на підставі якої складено акт від 06.01.2012 р. № 5/3-23-70-37640453, визнання незаконними дій податкового органу щодо визнання в спірному акті нікчемними правочинів (договорів), укладених з контрагентами, зобов'язання відповідача відкликати згаданий акт перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2012 року позов задоволено частково. Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Скоуп», в результаті якої був складений Акт № 5/3-23-70-640453 від 06.01.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Скоуп», код ЄДРПОУ 37640453 з питань відображення податкового кредиту, сформованого за рахунок TOB «Ортекс-К»код 30522986, та податкових зобов'язань, сформованих за рахунок TOB «Кременчуцький автоскладальний завод»(код ЄДРПОУ 10382) за жовтень 2011 року». Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо визнання в Акті № 5/3-23-70-37640453 від 06.01.2012 р. нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Скоуп». В іншій частіні позовних вимог відмолено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В судове засідання з'явився представник позивача, який проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача до суду з'явився, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Скоуп», за результатами якої було складено Акт № 5/3-23-70-7640453 від 06.01.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Скоуп», код ЄДРПОУ 37640453 з питань відображення податкового кредиту, сформованого за рахунок TOB «Ортекс-К»код 30522986, та податкових зобов'язань, сформованих за рахунок TOB «Кременчуцький Автоскладальний завод»(код ЄДРПОУ 410382) за жовтень 2011 року».

З вказаного акту вбачається, що перевірка була проведена на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку здійснення органами державної податкової служби перевірок платників податків, і стосуються правомірності рішення та дій відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача. Зазначені правовідносини регулюються Податковим Кодексом України.

Порядок та особливості проведення документальних позапланових перевірок визначено положеннями ст.ст.78, 79 Податкового кодексу України.

Виходячи зі змісту положень ст.79.1 ст.79, 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення, яке оформлюється наказом, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України).

Однак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні докази вручення позивачу наказу, на підставі якого було проведено перевірку, як і не було надано доказів вручення письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Щодо висновків про нікчемність правочинів, укладених між Товариством та його контрагентами, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, вказаний висновок базується на аналізі податкової звітності, яка, на думку податкового органу, вказує на відсутність у TOB «Ортекс-К»сладських приміщень та виробничих потужностей.

Також відповідач в Акті перевірки посилається на матеріали кримінальної справи № 50-5944, яку було порушено 28.01.2011 року прокуратурою м. Києва за фактом фіктивного підприємництва, вчиненого невстановленими особами за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України і зазначає, що проведеними заходами по вказаній кримінальній справі встановлено, що директор та засновник підприємства TOB «Ортекс-К», громадянин ОСОБА_4 відповідно до висновку експерта № 593 від 12.12.2011 року, реєстраційні та звітні документи вказаного підприємства не підписував, отже TOB «Ортекс-К»ймовірно використовується невстановленими особами у незаконній схемі мінімізації податкових зобов'язань, шляхом укладення договорів на здійснення «безтоварних»операцій.

Однак, суд першої інстанції правильно врахував ту обставину, що в матеріалах справи наявна заява директора TOB «Ортекс-К», ОСОБА_4, в якій зазначається, що останній, перебуваючи на посаді директора TOB «Ортекс-К»підтверджує факт існування договірних відносин між TOB «Ортекс-К»та позивачем, а також всіх видаткових і податкових накладних та інших первинних документів, пов'язаних з господарськими взаємовідносинами з позивачем.

Також відповідач в Акті перевірки зазначає, що, враховуючи неможливість придбання товарів (робіт, послуг) у TOB «Ортекс-К»на користь TOB «Скоуп»(Позивача), то неможливий і їх продаж в подальшому на користь TOB «Кременчуцький Автоскладальний Завод»(код ЄДРПОУ 36410382) за жовтень 2011 року у зв'язку з нікчемністю правочину.

З таким висновком не можна погодитись з огляду на наступне.

03 жовтня 2011 року між TOB «Скоуп»та TOB «ВО «Кременчуцький автоскладальний завод»було укладено Авторський договір № 031011 (відчуження виключних майнових прав автора).

На підтвердження реальності даного господарського договору, позивачем надано рішення Державної служби інтелектуальної власності України про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір від 16.12.2011 р. № 1736.

14.10.2011 року між Позивачем та TOB «ВО «Кременчуцький автоскладальний завод»було укладено Авторський договір № 141011 (відчуження виключних майнових прав автора).

31 жовтня 2011 року між Позивачем та TOB «ВО «Кременчуцький автоскладальний завод»було укладено Акт № 1 прийому-передачі у власність виключних прав до Авторського договору (відчуження виключних майнових прав автора) № 141011 від 14 жовтня 2011 року.

Згідно з вимогами ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Отже, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора Товариства на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок, а також податковим органом не витребувана та не досліджена первинна документапія.

Крім того, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2012 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скоуп»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.