Ухвала суду № 25653944, 02.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14612/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2011 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дем-Ко" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2011 р. позов задоволено в повному обсязі: податкове повідомлення -рішення за № 0000043500 від 10.05.2011 року визнано протиправним та скасовано.

В свою чергу, відповідач, не погоджуючись з зазначеним вище рішенням окружного адміністративного суду, звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, де, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, виразив прохання спірне судове рішення скасувати, прийняти нове, яким в задоволені позову відмовити.

На переконання ДПІ, поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що формування позивачем податкового кредиту за участю ПП «ТД Фаворит Плюс», яке згідно вироку суду від 24.09.2010 року було створене як фіктивний суб'єкт підприємницької діяльності, є безпідставним.

Колегією суддів, як і судом першої інстанції, встановлено, що підставою для винесення ДПІ податкового рішення-повідомлення за № 0000043500 від 10.05.2011 року послугував Акт перевірки відповідача від 21.04.2011 року за № 20/35-40/30936708 (про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Дем-Ко»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при правових відносинах з ПП «ТД Фаворит Плюс»за період з 01.04.2008 по 31.03.2011), яким встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 498 975, 00 грн. за липень 2009 року.

Скарга позивача на зазначене вище рішення ДПІ до вищестоящого податкового органу залишена без задоволення, а податкове рішення -повідомлення за № 0000043500 - без змін.

Аргументуючи своє рішення про правомірність формування податкового кредиту в зазначених вище розмірах окружний суд виходив з того, що договори поставки, укладені позивачем з ПП «ТД Фаворит Плюс», оформлені у їх виконання видаткові накладені, платіжні доручення та податкові накладні підписані уповноваженими особами та складені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів вважає, що обставини судом першої інстанції встановлені вірно, рішення ухвалено з дотримання вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення окружного суду без змін.

Цей висновок колегії ґрунтується на положеннях, ст. 203, ч. 1 ст. 204, 215 та ч.1 ст. 627 ЦК України, які надають право позивачу та його контрагентам бути вільними в укладенні правочинів та виборі контрагентів, презумують дійсність правочинів, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом або якщо вони не визнані недійсними судом.

Наряду з цим, відповідно до положень ст.. 1, ч.1 та ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»документи позивача містить відомості про господарські операцію та підтверджують її здійснення (являються первинним),складені підчас здійснення господарських операцій або безпосередньо по їх завершенні на паперових носіях, з дотриманням необхідних реквізитів, тому слугують підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Відповідно до п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначений виходячи із договірної вартості товарів та складається із сум податків, нарахованих платником податків за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків; до складу податкового кредиту включені суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів, які підтверджені податковими накладними, котрі складені та надані відповідно до вимог законодавства та слугували підставою для визначення сум податкового кредиту; нараховували податок на додану вартість та складали податкові накладні особи, які зареєстровані у якості платників податку у передбаченому законом порядку; датою виникнення права на податковий кредит являлася дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів та послуг.

Колегія суддів вважає, що окружним судом для підтвердження даних податкового обліку вірно взяті до уваги первинні документи позивача, оскільки фіктивності здійснення господарських операцій позивача з названими вище контрагентами відповідачем не доведено.

Зокрема про фактичне здійснення господарських операцій свідчить те, що на дату укладення та виконання правочинів позивача з ПП «ТД Фаворит Плюс», останні мали спеціальну податкову та цивільну правосуб'єктність -були зареєстрованими в установленому законом порядку юридичними особами та платниками податку на додану вартість.

Статтею ж 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»встановлено, що відомості внесені стосовно юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то ці відомості вважаються достовірними.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що вирок суду на якій посилається відповідач було винесено 24.09.2010 року, а податкові зобов'язання задекларовано у липня 2009 року.

Не заслуговують на увагу і доводи відповідача про нікчемність правочинів позивача з контрагентами, оскільки умисел останнього на вчинення правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства відповідачем не доведено, а судом не встановлено.

Згідно ж з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Суд першої інстанції дав ґрунтовний аналіз нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, що об'єктивно виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в свою чергу, не спростував твердження позивача та не довів правомірність своїх дій.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2011 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.

Повний текст ухвали виготовлено 07.08.2012.