Постанова № 25653041, 05.06.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Бець О.В., за участю прокурора Брагіна І.С., захисника ОСОБА_2, за участю під час відеоконференцзв'язку обвинуваченої ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві подання начальника 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України Усова Д.С. про продовження строку тримання під вартою до дев'яти місяців обвинуваченої

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Торез, Донецької області, українки, громадянки України, освіта вища, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, яка працювала на посаді заступника Голови правління АТ «КБ «Володимирський», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима,

ВСТАНОВИВ:

Начальник 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України Усов Д.С., за погодженням із Заступником Генерального прокурора України Блажівським Є.М., звернувся до Апеляційного суду міста Києва з поданням про продовження строку тримання під вартою до дев'яти місяців ОСОБА_3, яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, мотивуючи подання тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, підстав для зміни обвинуваченій запобіжного заходу немає, оскільки ОСОБА_3 тимчасово не працює, утриманців не має, та, знаходячись на волі, може ухилятися від органів досудового слідства та суду, виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі, а стан здоров'я ОСОБА_3 дозволяє утримання її в умовах слідчого ізолятора.

При цьому, як вказує в поданні слідчий, у кримінальній справі № 600 необхідно провести обшуки, встановити та допитати свідків, призначити судово-почеркознавчі експертизи, провести виїмки, зробити огляд журналів реєстрації нотаріальних дій, провести очні ставки, провести в НБУ виїмки документів, що містять банківську таємницю, отримати висновки судових експертиз, отримати від ДКЗЕД СБ України протоколи, що були складені за результатами оперативно-розшукових заходів, відібрати зразки голосу, допитати обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо обставин вчинення ними злочинів, ознайомити вказаних обвинувачених з висновками експертиз, пред'явити їм обвинувачення у кінцевій редакції, накласти арешт на майно обвинувачених, виконати вимоги ст.ст. 218-220 КПК України, скласти обвинувальний висновок, і для виконання вказаних дій необхідний строк не менше одного місяця.

Як вбачається з матеріалів подання, 05 жовтня 2011 року, в рамках розслідування кримінальної справи № 600, була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про привласнення майна ДО «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» в особливо великих розмірах - грошових коштів в сумі 144 839 107, 3 гривень, що перебувало у їх віданні, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України.

05 жовтня 2011 року ОСОБА_3 була затримана в порядку ст. 115 КПК України.

07 жовтня 2011 року Шевченківським районним судом міста Києва ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

14 жовтня 2011 року ОСОБА_3 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України.

02 грудня 2011 року Шевченківським районним судом міста Києва строк тримання під вартою ОСОБА_3 був продовжений до чотирьох місяців.

27 січня 2012 року Апеляційним судом міста Києва строк тримання під вартою ОСОБА_3 був продовжений до шести місяців.

30 березня 2012 року Апеляційним судом міста Києва строк тримання під вартою ОСОБА_3 був продовжений до восьми місяців, тобто до 05 червня 2012 року.

18 травня 2012 року строк досудового слідства по кримінальній справі № 600 Заступником Генерального прокурора України продовжений до одинадцяти місяців, тобто до 05 серпня 2012 року.

Вивчивши матеріали кримінальної справи, вислухавши думку прокурора, який підтримав подання за викладених в ньому підстав та просив подання задовольнити, обвинувачену ОСОБА_3 та її захисника, які заперечували проти задоволення подання, вважаю, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 (з послідуючими змінами) «Про практику застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», питання про продовження строків тримання під вартою в порядку, передбаченому ст. 165-3 КПК України, вирішується суддями відповідно до вимог ст. 156 КПК України. При цьому звернуто увагу на обов'язковість дотримання передбаченої ст. 165-3 ч. 3 КПК України процедури розгляду подання слідчого чи прокурора про продовження строку тримання під вартою. Розглядаючи таке подання, суддя з'ясовує обставини, якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу (статті 148, 150, 155, 165-2 КПК України), а також умови, за яких продовження строку є можливим (ст. 156 КПК України).

При обґрунтуванні рішення про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги ст.ст. 148, 150 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину є необхідною умовою для законності подальшого тримання її під вартою, але з часом існування лише цієї умови вже є недостатнім обґрунтуванням для продовження тримання особи під вартою, що не враховано органом досудового слідства по даній кримінальній справі.

Крім цього, підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду - ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне подання про продовження строку тримання під ватрою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу.

Як вбачається з матеріалів справи, у поданні про продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_3 під вартою органи досудового слідства не наводили відповідного обґрунтування ризиків, посилаючись головним чином на первісні підстави взяття ОСОБА_3 під варту, та не розглядаючи можливість застосування будь-яких інших запобіжних заходів замість тримання під вартою, що є порушенням норм національного і міжнародного законодавства.

Будь-яких даних, які б свідчили про наявність обґрунтованих ризиків щодо ухилення ОСОБА_3 від слідства та суду, перешкоджання встановленню істини у справі у матеріалах кримінальної справи немає та у поданні не наведено.

Сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, не є підставою для продовження їй строку тримання під вартою, і повинна враховуватися разом з іншими обставинами, зазначеними у ст. 150 КПК України.

Також суд вважає, що подання слідчого не містить повноцінного обґрунтування того, що органи досудового слідства цілком виправдано з активною обумовленістю здійснюють тривале розслідування справи і не порушують право особи на судовий розгляд справи впродовж розумного строку, яке передбачене ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Слідчим в поданні не враховані також і дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3, яка раніше не судима, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину та обох батьків похилого віку - інвалідів третьої групи.

Крім того, згідно відповіді Київського слідчого ізолятора Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області від 13 квітня 2012 року за №Т-375, ОСОБА_3 страждає на ряд тяжких захворювань, і в тому числі - головного мозку, і навіть під час розгляду подання у обвинуваченої стався напад і вона втратила свідомість.

Таким чином, наведені дані свідчать про те, що подання слідчого про продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_3 під вартою до дев'яти місяців, не має належного обґрунтування доцільності продовження строків тримання її під вартою в контексті обставин зазначеної кримінальної справи, як цього вимагає національне та міжнародне законодавство.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що по справі відсутні достатні підстави для подальшого продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою до дев'яти місяців, а тому у задоволенні подання слідчого необхідно відмовити.

В зв'язку з відсутністю підстав для продовження строку тримання під вартою, з урахуванням клопотань обвинуваченої та її захисника, суд приходить до висновку про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу у розмірі, визначеному ст. 154-1 ч. 4 КПК України, як до особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, з урахуванням конкретних обставин скоєного.

Крім того, в заявленому цивільному позові, який пред'явлений не до всіх обвинувачених, не обґрунтована і не виписана роль саме ОСОБА_3 в заподіянні збитку, що надає суду можливість обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, передбаченому ст. 154-1 КПК України

В зв'язку зі зміною запобіжного заходу ОСОБА_3 на заставу та посиланням слідчого на намагання ОСОБА_3 впливати на визначених осіб, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст. 149-1 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149-1, 154-1, 156, 165-3 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання начальника 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України Усова Д.С. про продовження строку тримання під вартою до дев'яти місяців обвинуваченої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - відмовити.

Змінити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці міста Торез, Донецької області, українці, громадянці України, освіта вища, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, яка працювала на посаді заступника Голови правління АТ «КБ «Володимирський», раніше не судима, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід з тримання під вартою на заставу в розмірі дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить двісті чотири тисячі гривень.

Зобов'язати ОСОБА_3 суму застави внести не пізніше п'яти днів з дня обрання стосовно неї запобіжного заходу у вигляді застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва: м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37314015000104, та надати документ, що це підтверджує посадовій особі або органу, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа.

Звільнити ОСОБА_3 з-під варти.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст. 149-1 КПК України, а саме:

1) з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;

3) повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 або спілкуватися з ними з дотриманням визначених умов.

Роз'яснити ОСОБА_3, що не вчинення зазначених дій у встановлений строк є підставою для розгляду питання про обрання у відношенні неї іншого запобіжного заходу, а при порушенні інших покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 149-1 КПК України, застава буде звернута в дохід держави, про що відібрати в неї розписку.

Контроль за виконанням постанови Апеляційного суду міста Києва покласти на Генеральну прокуратуру України.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Бець О.В.