Рішення № 25652888, 08.08.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/2690/11218/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Заєць Т.О.

Суддя-доповідач - Мазурик О.Ф.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 серпня 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Прокопчук Н.О., Качана В.Я.,

при секретарі: Охневській Т.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 6 червня 2012 року у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2012 року позивач - Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» (далі - ПАТ «Лізинг інформаційних технологій») звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 3 533,49 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором фінансового лізингу.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 6 червня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 6 червня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу, з підстав викладених в ній, підтримав та просив задовольнити.

Відповідач, відповідно до ч. 6 ст. 74 ЦПК України, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.04.2011 року відповідач, в особі ФОП ОСОБА_4 (далі - Постачальник), та ОСОБА_3 (далі - Клієнт) підписали Договір № 120209009 про отримання обладнання в системі LeaseIT (далі - Договір). На підставі вказаного договору ОСОБА_3 передані навушники Sennheiser HD25-1-II Adidas Originals.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору фінансового лізингу, оскільки в п. 1 Договору відсутні відомості про предмет лізингу, строк на який лізингоодержувачу надається право користування предметом (пункт 8), та розмір лізингових платежів (пункт 3), в зв'язку з чим дійшов висновку, що договір між сторонами не укладено.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, так як вони є суперечливими, не відповідають наявним матеріалам справи та не ґрунтуються на нормах матеріального права.

За умовами п.1.1 Договору, підписаним сторонами у справі, Клієнт (відповідач) бере участь в системі LeaseIT, зокрема, отримує ІТ-обладнання та інші товари від Постачальників - учасників системи LeaseIT, а також отримує послуги на умовах, визначених обраним клієнтом Пакетом LeaseIT, а Оператор LeaseIT (позивач) зобов'язується на підставі заяви клієнта забезпечити передання клієнту ІТ-обладнання (ІТ-обладнання, запасних частин, комплектуючих, витратних матеріалів тощо) обраних Клієнтом Постачальників та надання Клієнту послуг, за умовами виконання Клієнтом вимог, передбачених пакетом LeaseIT.

При цьому, п.1.2 Договору сторони погодили, що порядок отримання обладнання, інших товарів і послуг клієнтом визначається Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг клієнтами системи Leas IT (надалі - Правила), які є невід'ємною частиною цього Договору.

За змістом Договору клієнт (відповідач) ознайомився з Правилами, зміст Правил для нього є зрозумілим і він погоджується їх дотримуватись.

Умови, за якими обладнання, інші товари та послуги надаються Клієнту, визначаються Пакетами Lease IT. При переданні обладнання, інших товарів та наданні послуг сторони підписують відповідні документи про здійснення приймання-передачі та/або надання послуг, в яких зазначаються умови отримання обладнання, інших товарів та наданих послуг відповідно до обраного клієнтом пакету LeaseIT (п.2.1-2.2 договору).

Згідно п.3.1 договору клієнт сплачує на користь оператора платежі згідно з пакетом LeaseIT та цим договором на підставі рахунку оператора LeaseIT в строк до 20-го числа поточного місяця. Розрахунки між сторонами здійснюються у гривнях. Клієнт зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати платежі, передбачені пакетом LeaseIT та цим договором (п.п. 5.4.2. п. 5.4).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем згідно п.3.1 Правил для отримання обладнання обрано Пакет Lease IT - Шістка 1, вид договору -фінансовий лізинг, за умовами якого платіж при отриманні обладнання становить 16,67% від вартості обладнання, виплата залишку вартості обладнання здійснюється щомісяця рівними частинами, шляхом здійснення 5 платежів (окрім платежу при отриманні обладнання), право власності на обладнання переходить до клієнта лише після виплати повної вартості обладнання (а.с. 63).

Крім цього, Клієнтом та Постачальником підписано Акт приймання-передачі ІТ-обладнання № 120209009 від 14.04.2011, в якому зазначено, що він є додатком до Договору отримання обладнання в системі LeaseIT, укладеного між оператором LeaseIT та Клієнтом. Згідно акту Постачальник передав, а Клієнт отримав обладнання а саме: навушники Sennheiser HD25-1-II Adidas Originals, загальною вартістю 3085,00 грн. (а.с. 12).

Згідно умов Договору з моменту підписання Акту прийому-передачі право власності на обладнання переходить від Постачальника до Позивача, а до Відповідача переходить право користування обладнанням за адресою експлуатації та матеріальна відповідальність за отримане обладнання. Право власності на обладнання переходить до Відповідача згідно з умовами обраного Пакету фінансування Lease IT та сплати всіх платежів, тобто умови Договору спрямовані на настання правових наслідків.

Стаття 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що договір не було визнано недійсним у встановлену законом порядку та дійшов помилкового висновку, що договір між сторонами не є укладеним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав та передав Відповідачу ІТ-обладнання, що підтверджується Актом приймання-передачі майна № 120209009 від 14.04.2011.

Підписання Клієнтом акту свідчить про отримання ним ІТ-обладнання, а саме: навушники Sennheiser HD25-1-II Adidas Originals, загальною вартістю 3085,00 грн.

В свою чергу у Відповідача перед Позивачем виникли зобов'язання щодо сплати платежів на підставі п. 3.1., п. 5.4.2., п. 7.1. Договору № 120209009 від 14.04.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, при отриманні обладнання здійснив платіж в розмірі 514,17 грн. та 01.05.2011 року здійснив один місячний платіж в розмірі 514 грн., таким чином сплатив всього 1028 грн. 17 коп. Залишок несплачених платежів становить 2056 грн. 83 коп. (а.с. 13).

Згідно п. 14.2 Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг у системі LeaseIT, у разі несвоєчасної оплати Клієнтом нарахованого платежу Клієнт сплачує на користь Оператора LeaseIT плату за прострочення платежу: в розмірі п'яти відсотків від погашеної суми простроченого платежу, якщо погашення простроченого платежу здійснюється у розрахунковому періоді, на який припадає дата оплати за Договором; в розмірі десяти відсотків від суми простроченого платежу, якщо погашення здійснюється після закінчення розрахункового періоду, на який припадає дата оплати за Договором. Cплата плати за прострочення платежу не звільняє Клієнта від обов'язку в повному обсязі оплатити платежі, передбачені пакетом LeaseIT.

У відповідності до ст. ст. 550, 551 ЦК України позивач має право на відшкодування неустойки (штрафу) за невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.

За несплату платежів позивачем нараховані штрафні санкції у розмірі 1776,66 грн., які погашено відповідачем частково в розмірі 300 грн.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про доведеність позовних вимог про стягнення заборгованості за договором в сумі 3533 грн. 49 коп. (2056,83+1476,66) та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що згідно п. 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з ОСОБА_3 понесені ним судові витрати (а.с. 1).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313-315, 317, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» - задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 6 червня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення наступного змісту :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» (04205, м. Київ, проспект Оболонський, 28, р/р 26009037217800 в АКІБ «Укрсиббанк» в м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33149830) суму заборгованості у розмірі 3 533 ( три тисячі п'ятсот тридцять три) грн. 49 коп. та судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. грн., а всього у сумі 3 748 (три тисячі сімсот сорок вісім) грн. 09 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді:

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/2690/11218/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Заєць Т.О.

Суддя-доповідач - Мазурик О.Ф.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

8 серпня 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Прокопчук Н.О., Качана В.Я.,

при секретарі: Охневській Т.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 6 червня 2012 року у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

Керуючись ст.ст. 218, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» - задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 6 червня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення наступного змісту :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» (04205, м. Київ, проспект Оболонський, 28, р/р 26009037217800 в АКІБ «Укрсиббанк» в м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33149830) суму заборгованості у розмірі 3 533 ( три тисячі п'ятсот тридцять три) грн. 49 коп. та судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. грн., а всього у сумі 3 748 (три тисячі сімсот сорок вісім) грн. 09 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: