Рішення № 25651242, 13.08.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2012 р. Справа № 19/034-12

За позовом Фермерського господарства «Ніна», с. Жуківці Обухівського району;

до 1) Обухівської районної державної адміністрації Київської області, м. Обухів;

2) Державного підприємства «Ржищівське лісове господарство», м. Ржищів;

про визнання права користування земельною ділянкою та визнання незаконним і

скасування розпорядження

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача: Ненашев Є.В. (довіреність б/н від 22.03.2012 р.);

від відповідача 1: Сергеєва Ю.М. (довіреність № 07-25/868 від 01.03.2012 р.);

від відповідача 2: Рябченко М.М. (довіреність № 01-269 від 19.07.2012 р.);

Дудченко М.Ю. (довіреність б/н від 07.08.2012 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані позовні вимоги Фермерського господарства «Ніна»(надалі -позивач) до Обухівської районної державної адміністрації Київської області (надалі -відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Державного підприємства «Ржищівське лісове господарство» про визнання права користування земельною ділянкою та визнання незаконним і скасування розпорядження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 766 від 24.05.2012 р. «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 18.04.2005 р. № 156 в частині передачі в користування на умовах оренди фермерському господарству «Ніна»земельних ділянок площею 16,73 га»відповідач фактично позбавив позивача права на оренду земельної ділянки, яка була передана останньому на умовах оренди згідно з договором від 23.02.2006 р., а отже його право користування земельною ділянкою підлягає захисту в судовому порядку. При цьому, позивач також вважає, що розпорядження відповідача № 766 від 24.05.2012 р. є протиправним та таким, що порушує право позивача на користування земельною ділянкою, а тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню, оскільки воно було прийнято з посиланням на неіснуючі на час виникнення спірних правовідносин правові норми та з порушенням встановленого законом порядку.

Ухвалою від 18.06.2012 р. суд порушив провадження у справі № 19/034-12 та призначив її розгляд на 16.07.2012 р.

Присутній у судовому засіданні 16.07.2012 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, проте витребувані ухвалою про порушення провадження у справі від 18.06.2012 р. документи, в тому числі відзив на позовну заяву, не надав.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, третя особа про причини неявки свого представника господарський суд не повідомила, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 18.06.2012 р. не виконала, витребувані документи не надіслала.

Ухвалою від 16.07.2012 р. суд відклав розгляд справи на 30.07.2012 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника третьої особи, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Присутній у судовому засіданні 30.07.2012 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а також надав додаткові пояснення до позовної заяви та клопотання про залучення в якості відповідача у даній справі Державне підприємство «Ржищівське лісове господарство», як особу, що також оспорює право позивача на оренду спірної земельної ділянки.

Відповідач та третя особа надали відзиви на позовну заяву, в яких позовні вимоги не визнають.

Суд, розглянувши клопотання позивача клопотання про залучення в якості відповідача у даній справі Державне підприємство «Ржищівське лісове господарство», дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню, оскільки відповідає заявленим позовним вимогам та наданим доказам в обґрунтування позову.

Ухвалою від 30.07.2012 р. суд відклав розгляд справи на 13.08.2012 р., у зв'язку із необхідністю залучення в якості іншого відповідача по справі -Державне підприємство «Ржищівське лісове господарство», неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Присутній у судовому засіданні 13.08.2012 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідачів проти позову заперечили з підстав, наведених у відзивах на позовну заяву, поданих раніше. При цьому, витребувані ухвалою суду від 30.07.2012 р. відповідачі докази не подали, про поважність причин невиконання вимог суду не повідомили.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих прокурором, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 18.04.2005 р. № 156 «Про затвердження проектів землеустрою і передачу в оренду земельних ділянок площею 57,800 га і 191,860 га фермерському господарству «Ніна»для ведення фермерського господарства», було затверджено проект землеустрою та передано позивачу передано в користування на умовах оренди строком на 49 років земельну ділянку площею 191,860 га за рахунок земель державної власності (запасу) в адміністративних межах Верем'яцької сільської ради Обухівського району Київської області.

23.02.2006 р. на виконання зазначеного розпорядження, між позивачем, як орендарем, та відповідачем 1, як орендодавцем, було укладено і нотаріально посвідчено Договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в Обухівському районному відділі Київської регіональної філії Центру ДЗК за № 0002 від 17.03.2006 р.

Згідно з п.2.1 вказаного договору, в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 191,860 га, з них: ріллі - 85,35 га, пасовищ - 72,72 га, під господарськими шляхами і прогонами - 0,91 га, під господарськими будівлями і спорудами - 13,0 га, вкритих лісовою (чагарниковою і деревною) рослинністю - 16,73 га, ярів - 3,12 га.

На виконання п. 6.3. договору, між позивачем та відповідачем 1 було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки від 23.02.2006 р.

Проте, 24.05.2012 р. розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 766 було скасовано розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації № 156 від 18.04.2005 г. в частині передачі в користування на умовах оренди фермерському господарству «Ніна»земельної ділянки площею 16,73 га.

Оспорюване розпорядження відповідача 1 обґрунтовано тим, що земельна ділянка площею 16,73 га, яка передана ФГ «Ніна» в оренду, вкрита лісовою рослинністю і перебуває в користуванні ДП «Ржищівське лісове господарство». На вказану земельну ділянку ДП «Ржищівське лісове господарство»виготовлені картографічні і лісовпорядні матеріали. При цьому, відповідач 1 в оскаржуваному розпорядженні посилається на п.5 Перехідних положень Лісового кодексу України, згідно з яким, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Оскільки, ДП «Ржищівське лісове господарство», як землекористувач, своєї згоди на передачу земель в оренду ФГ «Ніна»не надавав, на думку відповідача 1, в цій частині розпорядження № 156 від 18.04.2005 р. є незаконним.

Втім, суд дослідивши матеріали справи та зібрані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги фермерського господарства «Ніна»підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»від 17.05.2011 р. № 6 справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Пунктом 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як встановлено судом, Законом України «Про внесення змін до Лісового Кодексу України» № 3404- IV від 08.02.2006 г., який набув чинності 29.03.2006 г., було викладено Лісовий кодекс України у новій редакції.

Згідно з п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, в редакції закону України «Про внесення змін до Лісового Кодексу України»№ 3404- IV від 08.02.2006 р., до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Проте, розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 156 «Про затвердження проектів землеустрою і передачу в оренду земельних ділянок площею 57,800 га і 191,860 га фермерському господарству «Ніна»для ведення фермерського господарства»було прийняте 18.04.2005 p., тобто до набуття чинності нової редакції Лісового кодексу України.

Таким чином, пункт 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до цих правовідносин не може бути застосований.

Натомість, згідно з ч. 4 ст. 9 Лісового кодексу України, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, було визначено, що право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею.

Вказане положення Лісового кодексу України узгоджувалося з ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України, в редакції чинній на час прийняття розпорядження № 156 від 18.04.2005 p., згідно з якою право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

Отже, з огляду на вищевказане, станом на 18.04.2005 p., тобто на момент прийняття розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 156 «Про затвердження проектів землеустрою і передачу в оренду земельних ділянок площею 57,800 га і 191,860 га фермерському господарству «Ніна»для ведення фермерського господарства», єдиним документом, який підтверджував право постійного користування лісовою земельною ділянкою був державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

При цьому, відповідачі в якості доказу, що підтверджує передачу у постійне користування ДП «Ржищівське лісове господарство»спірної земельної ділянки, посилаються на розпорядження Обухівської районної адміністрації Київської області № 333 від 25.06.2003 р. «Про передачу земель лісового фонду у постійне користування Обухівському, Козинському лісництвам та Ржищівському держлісгоспу», згідно з яким ДП «Ржіщівське лісове господарство»було передано у постійне користування землі лісового фонду для ведення лісового господарства.

Втім, у п. 3 вказаного розпорядження № 333 від 25.06.2003 р. було зобов'язано Київське державне лісогосподарське об'єднання «Київліс»та Ржищівський держлісгосп виготовити проекти відведення земельних ділянок для передачі їх у постійне користування для ведення лісового господарства.

Також, ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, яка діяла на момент прийняття вказаного розпорядження, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На момент прийняття розпорядження відповідача № 333 від 25.06.2003 p. порядок вилучення земельних ділянок був встановлений ст. 149 Земельного кодексу України.

Згідно з п.2 вказаної статті, вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбаченою, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Під час розгляду справи суд ухвалами від 16.07.2012 р. та від 30.07.2012 р. витребував у відповідача 2 докази виконання п. 3 розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 333 від 23.06.2003 р., а саме -проект відведення земельних ділянок; акт про перенесення в натуру меж земельної ділянки площею 73,7 га, яка розташована в межах Верем`янської сільської ради; акт прийому-передачі земельної ділянки площею 73,7 га, яка розташована в межах Верем`янської сільської ради; докази виготовлення картографічних і лісовпорядних матеріалів на земельну ділянку площею 73,7 га, яка розташована в межах Верем`янської сільської ради; докази присвоєння кадастрового номеру на земельну ділянку площею 73,7 га, яка розташована в межах Верем`яцької сільської ради.

Також, суд витребував у відповідача 1 докази вилучення земельної ділянки площею 73,7 га, до складу якої, за твердженнями відповідачів, входить спірна земельна ділянка, у попереднього землекористувача та погодження Верем`яцької сільської ради передачі зазначеної земельної ділянки ДП «Ржищівське лісове господарство».

Втім, відповідачі в порушення приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України витребувані судом документи не надали, як і не підтвердили належними та допустимими доказами, що спірна земельна ділянка площею 16,73 га входить до складу земельної ділянки загальною площею 73,7 га, переданої у постійне користування ДП «Ржищівське лісове господарство»на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 333 від 23.06.2003 р.

Натомість, позивачем до матеріалів справи надано довідку Відділу Держкомзему у місті Українка Обухівського району Київської області від 01.08.2012 р. за № 23-04/0692, з якої вбачається, що земельні ділянки на території Верем`яцької сільської ради за ДП «Ржищівське лісове господарство»не обліковуються.

Таким чином, висновок відповідача 1 про те, що на момент прийняття зазначеного розпорядження постійним землекористувачем земельної ділянки площею 16,73 га був ДП «Ржищівське лісове господарство», є безпідставним.

Крім того, як вбачається з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, які повинні відповідати Конституції України, законам України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Оскільки розпорядження Обухівської райдержадміністрації № 766 від 24.05.2012 р. містить посилання на неіснуючі на час виникнення спірних правовідносин правові норми, то таке розпорядження суперечить чинному законодавству України.

Також, частиною другою статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»встановлено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Отже, розпорядження відповідача 1 може бути скасовано виключно Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Таким чином, скасувавши своє ж розпорядження, відповідач 1 порушив встановлений законом порядок.

Згідно з ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 766 від 24.05.2012 р. «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 18.04.2005 р. № 156 в частині передачі в користування на умовах оренди фермерському господарству «Ніна»земельних ділянок площею 16,73 га»визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Розпорядженням голови Обухівської районної адміністрації № 766 від 24.05.2012 р. скасовано розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації № 156 від 18.04.2005 р. в частині передачі в користування на умовах оренди фермерському господарству «Ніна»земельних ділянко площею 16,73 га. Пунктом 3 вказаного розпорядження зобов'язано юридичний відділ апарату райдержадміністрації вжити заходи щодо внесення змін до договору оренди від 23.02.2006 р.

Враховуючи, що згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», розпорядження № 766 від 24.05.2012 р. має обов'язковий характер для позивача, то наслідком його виконання повинно бути внесення змін до чинного договору оренди від 23.02.2006 p., що, в свою чергу, призведе до позбавлення позивача права на користування земельною ділянкою.

Також, до матеріалів справи надано листи ДП «Ржіщівське лісове господарство», надісланих на адресу Обухівської районної державної адміністрації Київської власті та прокуратури Обухівського району, в яких ставиться питання про правомірність користання орендованої позивачем земельної ділянки.

Таким чином, зазначеними діями відповідачі фактично заперечують, а отже не визнають право позивача на користування спірною земельною ділянкою на умовах укладеного договору оренди.

На підставі ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду землі», орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю; захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та іншими, передбаченими законом, способами.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами такого захисту, зокрема, є визнання права, припинення дії, яке порушує право.

Оскільки позивачем належними та допустимими доказами доведено факт оспорювання відповідачами його прав, як землекористувача згідно з договором оренди на земельну ділянку, тому судом також визнаються обґрунтованими та підлягають позовні вимоги в частині визнання за позивачем права користування на земельну ділянку загальною площею 191,860 га, з них: ріллі - 85,35 га, пасовищ - 72,72 га, під господарськими шляхами і прогонами - 0,91 га, під господарськими будівлями і спорудами - 13,0 га, вкритих лісовою (чагарниковою і деревною) рослинністю - 16,73 га, ярів - 3,12 га, розташовану в адміністративних межах Верем'яцької сільської ради Обухівського району Київської області.

Таким чином, беручи до уваги всі вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фермерського господарства «Нина»обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати за Фермерським господарством «Ніна»(08742, Київська область, Обухівський район, с. Жуківці, вул. Київська, 2, ідентифікаційний код 20573873) право користування земельною ділянкою загальною площею 191,860 га, з них ріллі - 85,35 га, пасовищ - 72,72 га, під господарськими шляхами і прогонами - 0,91 га, під господарськими будівлями і спорудами - 13,0 га, вкритих лісовою (чагарниковою і деревною) рослинністю - 16,73 га, ярів -3,12 га згідно з договором оренди від 23.02.2006 p., укладеного між Фермерським господарством «Ніна» та Обухівською районною державною адміністрацією Київської області, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Семенченком І.М., зареєстрованим в реєстрі за № 447.

3. Визнати незаконним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 766 від 24.05.2012 р. «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 18.04.2005 р. № 156 в частині передачі в користування на умовах оренди фермерському господарству «Ніна» земельних ділянок площею 16,73 га».

4. Скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 766 від 24.05.2012 р. «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 18.04.2005 р. № 156 в частині передачі в користування на умовах оренди фермерському господарству «Ніна»земельних ділянок площею 16,73 га».

5. Стягнути з Обухівської районної державної адміністрації Київської області (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Малишка, 10; ідентифікаційний код 04054725) на користь Фермерського господарства «Ніна»(08742, Київська область, Обухівський район, с. Жуківці, вул. Київська, 2, ідентифікаційний код 20573873) 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. судового збору.

6. Стягнути з Державного підприємства «Ржищівське лісове господарство»(09230, Київська область, м. Ржищів, вул. Шевченка, 91, , ідентифікаційний код 00992148 ) на користь Фермерського господарства «Ніна»(08742, Київська область, Обухівський район, с. Жуківці, вул. Київська, 2, ідентифікаційний код 20573873) 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

8. Повернути на підставі рішення Фермерському господарству «Ніна»(08742, Київська область, Обухівський район, с. Жуківці, вул. Київська, 2, ідентифікаційний код 20573873) з Державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн., перераховану на підставі платіжного доручення № 67 від 15.06.2012 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано: 16.08.2012 р.

Суддя Т.П. Карпечкін