Рішення № 25651194, 09.08.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" серпня 2012 р. Справа № 12/5007/828/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Данюк М.О., дов. від 20.12.11;

від відповідача: ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Олевськ Житомирської області)

про стягнення 3394,94 грн.

В судовому засіданні від 07.08.2012 р. оголошувалась перерва до 12:00 год. 09.08.12.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 3394,94 грн., з яких 2294,72 грн. боргу за спожиту активну електричної енергії, 972,05 грн. підвищеної плати за споживання електричної енергії понад договірні величини споживання у березні 2012 року, 100,99 грн. пені, 06,88 грн. інфляційних нарахувань, 20,30 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач письмового відзиву на позов не подала. Проти позовних вимог заперечила. Вказала, що заборгованості перед позивачем не має, оскільки в березні 2012 р. подала заяву про розірвання договору та сплатила борг за останніми показниками лічильника.

Повідомила суд, що припинила підприємницьку діяльність, про що подала відповідне повідомлення за підписом державного реєстратора Олевської РДА(а.с. 43).

В зв'язку з цим, судом здійснено Спеціальний витяг з ЄДРЮОФОП, з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_2 станом на день судового засідання, знаходиться лише в стані припинення підприємницької діяльності, що дає підстави вирішувати спір у встановленому законодавством порядку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

10.01.06р. між Олевським районом електричних мереж, який є виробничим підрозділом ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" (далі - позивач/постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (далі-відповідач/споживач) був укладений договір № 387 про постачання електричної енергії (а.с.8-11), за умовами якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а останній оплачує її вартість.

Відповідно до п.п. 2.2.3 договору відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків.

Розрахунковим періодом вважається період з 17 числа по 16 число включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця.

Відповідно до п.7.3 договору остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 5 діб після закінчення розрахункового періоду в розмірі фактичного споживання електроенергії за місяць з врахуванням сальдо на початок місяця.

Згідно звіту від 20.03.12 про використану електроенергію в березні 2012 р., який підписаний відповідачем, останній, згідно показників лічильника: 9896 - попередні; 1934 - останні, із врахування втрат - 7 кВт/год, спожив 2045 кВт/год електроенергії (а.с. 19).

Позивачем для оплати був виставлений рахунок № 4607 від 20.03.2012 р. на суму 2294,72 грн., з яких 2282,70 грн. - вартість спожитої електроенергії в березні 2012 р.; 12,02 грн. - заборгованість за попередній період.

Відповідач, виставлений рахунок не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 2294,72 грн.

За несвоєчасно проведені розрахунки відповідно до п.4.2.1 договору та Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543 відповідачу за період з 21.03.12 по 05.07.12 на суму боргу 2294,72 грн. нараховано пеню в сумі 100,99 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано інфляційні в сумі 6,88 грн. та 3% річних в сумі 20,30 грн.

За умовами пп.4.2.2 договору, відповідач (споживач) зобов'язався у випадку споживання електроенергії та потужності понад кількість, обумовлену цим договором за відповідний період (місяць) при одно-, дво- чи тризонній системі обліку, виключно банківськими коштами сплачувати енергопостачальній організації п'ятикратну вартість електроенергії та потужності, витраченої понад обумовлений даним договором обсяг електричної енергії та потужності згідно з Законом України "Про електроенергетику" за тарифами, які діяли в період, коли було виявлено перевищення.

Згідно з ч.5 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно даних позивача, відповідач за березень місяць 2012 р. спожив електроенергії 2045 кВТ/год., договірна величина споживання електроенергії на березень 2012 р. встановлена 1000 кВт/год.

Отже, відповідачем допущено споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період на 1045 кВт/год (2045 кВт/год - 1000 кВт/год = 1045 кВт/год).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за споживання електричної енергії понад договірну величину згідно договору № 387 про постачання електричної енергії споживачам від 10.01.06р. на день вирішення спору становить 972,05 грн. (1045кВт/год * 0,930196 грн.).

Виставлений позивачем рахунок за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за № 4608 від 20.03.12р. відповідач залишив без задоволення (а.с.22).

Відповідач проти позовних вимог заперечила. Наголосила на тому, що припинила споживання електроенергії, про що свідчить заява, подана 23.03.2012 р. позивачу (а.с.40). Зазначила, що при подачі заяви останні показники лічильника були 1934 кВт/год (що фактично відповідає даним, вказаним у звіті про використану електроенергію в березні 2012 р. (а.с. 19)). Вважає, що розрахунки провела в повному обсязі. Остання оплата була здійснена в сумі 1100,10 грн.

На підтвердження проведених відповідачем розрахунків, позивачем подано звіт про стан розрахунків споживача за перід з лютого по червень 2012 р. (а.с.42). При дослідженні вказаного звіту встановлено, що відповідач дійсно провела оплату в сумі 1100,10 грн. Однак, вказана оплата була здійснена в лютому 2012 р. (що не заперечила відповідач) на погашення боргу за спожиту електроенергію в лютому 2012 р..

Доказів оплати спожитої електроенергії в березні 2012 р. відповідач не надала.

Незважаючи на те, що звіт про спожиту електроенергію підписаний нею власноручно, вважає, що вказану в звіті кількість електроенергії не споживала.

Доказів, які б спростовували дані вказані в звіті, не надала за їх відсутності.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, матеріалами справи підтверджено факт споживання відповідачем в березні 2012 р. електроенергії в кількості 2045 кВт/год. Вартість вказаної кількості спожитої електроенергії становить 2282,70 грн. Доказів, які б вказували на проведення розрахунків на вказану суму сторонами не надано, тому суд вважає, що в цій частині вимоги є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В той же час, як вбачається з позовної заяви, позивач заявив до стягнення 2294,72 грн. заборгованості за березень 2012 р., тобто на 12,02 грн. більше ніж спожито в березні 2012р.

Доказів, в обгрунтування пред'явлення до стягнення вказаної суми позивачем не подано. За таких обставин, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних, то суд встановив, що позивач: по-перше: невірно визначив початок періоду нарахування (з 21.03.2012р.); по-друге: нарахування здійснено на суму боргу (2294,72 грн.), яка не відповідає боргу за березень місяць 2012 р.

Так, оскільки, виходячи з умов договору, відповідач мав провести розрахунки по 21 березня, то початком періоду нарахування пені та 3% річних є 22.03.12 і має здійснюватись на заборгованість 2282,70 грн.

Згідно розрахунку суду за 106 днів прострочки з 22.03.12 по 05.07.12 пеня становить 99,20 грн.; 3% річних - 19,83 грн. Саме на вказані суми вимоги позивача підлягають задоволенню

В частині стянення пені в сумі 01,79 грн. (100,99 грн. - 99,20 грн.) та 3% річних в сумі 0,47 грн. (20,30 грн. - 19,83 грн.) суд відмовляє за безпідставністю.

В частині стягнення 06,88 грн. інфляційних, нарахованих за березень 2012 р., суд відмовляє, оскільки обов'язок проведення розрахунків у відповідача виник після 15 числа, а лист Верховного суду України від 03.04.97 г. N 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування индексів інфляції при розгляді судових справ" вказує на те, що інфляційні слід нараховувати на заборгованість, яка виникла до 15 числа поточного місяця.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення 972,05 грн. вартості електроенергії спожитої понад договірну величину згідно договору № 387 про постачання електричної енергії, то суд вважає, що в цій частині вимоги є обгрнутованими, такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню в сумі 3373,78 грн., з яких: 2282,70 грн. - заборгованість за спожиту електроенергію; 99,20 грн. - пеня; 19,83 грн. - 3% річних; 972,05 грн. вартості електроенергії спожитої понад договірну величину.

В частині стягнення 21,16 грн., з яких 12,02 грн. - основний борг, 01,79 грн.- пеня; 0,47 грн. - 3% річних; 6,88 грн. - інфляційні нарахування суд відмовляє

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2: АДРЕСА_1, і.номер НОМЕР_1

на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", 10014, м.Житомир, вул.Пушкінська,32/8, ідентифікаційний код 22048622

- 2282,70 грн. - заборгованість за спожиту електроенергію;

- 99,20 грн. - пеня;

- 19,83 грн. - 3% річних;

- 972,05 грн. вартості електроенергії спожитої понад договірну величину

- 1599,47 грн. - судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.08.12

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- до справи

2,3- сторонам (рек.)