Рішення № 25651030, 14.08.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.08.2012Справа №5002-23/2119-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», м. Сімферополь

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ШЕЛЬФ», м.Сімферополь

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ентеко», м. Сімферополь

2. Фонд державного майна України, м. Київ

про визнання недійсними окремих пунктів положення

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача -Мороз О.А., представник, довіреність № 11/46 від 03.01.2012 р.; Привалова І.В., представник, довіреність № 11/35 від 03.01.2012 р.,

Від відповідача - Єгорова І.М., представник, довіреність № б/н від 01.03.2012 р.,

Від третьої особи 1 - не з'явився,

Від третьої особи 2 - Парфенчиков І.О., представник, довіреність № 342 від 17.08.2011 р.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ШЕЛЬФ» про визнання недійсними п. 6.4.1 та п. 6.4.2 Положення про скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут «ШЕЛЬФ», затвердженого 05.12.2007 р. (протокол № 14/1).

Ухвалою від 04.07.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

В судовому засіданні 17.07.2012. від відповідача надійшли заперечення проти позову.

26.07.2012р. представник позивача в судовому засіданні надав письмові пояснення на заперечення проти позову.

02.08.2012 р. на адресу Господарського суду Автономної республіки Крим від третьої особи (Фонду державного майна України) надійшов відзив на позов, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, вважає, що позивачем не вказано чим порушуються його права.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов підтримав.

Відповідач також забезпечив явку свого представника, проти позову заперечував за мотивами, викладеними у запереченнях.

Третя особа (Товариство з обмеженою відповідальністю «Ентеко») явку свого представника у судове засідання не забезпечила. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Представник третьої особи також в судове засідання з'явився, проти позову заперечував за мотивами, викладеними у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, третьої особи -2, суд

Встановив :

Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» є учасником ТОВ «Інститут «ШЕЛЬФ» та володіє 45% в його статутному капіталі. Іншими учасниками відповідача є Фонд державного майна України з часткою у розмірі 45% і Товариство з обмеженою відповідальністю «Ентеко», яке має 10%.

05.12.2007 загальними зборами учасників Відповідача (протокол №14/1) було затверджено Положення про скликання та проведення загальних зборів учасників, пункти 6.4.1 та 6.4.2 якого позивач вважає такими, що протирічать вимогам чинного законодавства і порушують права учасників.

Пункти 6.4.1 та 6.4.2 Розділу 6 Положення встановлюють порядок прийняття рішень загальними зборами учасників при голосування методом письмового опитування, а саме:

«п.6.4.1. Отримання Головою ТОВ «Інститут «ШЕЛЬФ» поштового повідомлення про одержання проекту рішення або питання від учасника вважається фактом участі останнього у голосуванні;

п.6.4.2. Учасники, після отримання листа від Голови ТОВ «Інститут «ШЕЛЬФ», повинні в 10-денний строк в письмовій формі або факсимільним повідомленням направити своє рішення на адресу Товариства. У випадку неотримання письмової відповіді або факсимільного повідомлення від учасника у встановлені терміни після одержання поштового повідомлення про вручення листа - рішення вважається негативним - проти».

Позивач зазначає, що Статутом Відповідача встановлено інший порядок прийняття загальними зборами учасників рішень методом письмового опитування. Згідно пункту 6.4 у цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається Головою Відповідача учасникам, які у письмовій формі сповіщають про свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування вони інформуються Головою Відповідача про прийняте рішення. Будь-які інші форми участі в загальних зборах методом письмового опитування, крім направлення Голові заповненого письмового повідомлення (бюлетеня), Статутом не встановлені.

Також позивач зазначає, що інший порядок прийняття рішення загальними зборами учасників методом письмового опитування встановлений Законом України «Про господарські товариства», який визначає правила створення, діяльності, а також права і обов'язки учасників та засновників господарських товариств.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі наступного.

Згідно статті 4 Закону України «Про господарські товариства» акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, який повинен містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Згідно частині першої статті 60 Закону загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Частина друга цієї статті встановлює, що учасники загальних зборів, які беруть участь у зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Частина четверта зазначеної статті визначає особливості прийняття учасниками на загальних зборах товариства з обмеженою відповідальністю рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення.

Виходячи з зазначеного, вимоги Закону та Статуту щодо реєстрації учасників, які прийняли участь у зборах, зазначення кількості голосів, яку має кожний учасник, визначення, чи є загальні збори повноважними, стосуються кожних загальних зборів учасників товариства, не зважаючи на те, як приймається рішення - безпосередньо на засіданні або шляхом письмового опитування.

Таким чином, Положення містить інші умови прийняття загальними зборами рішень методом опитування, ніж Закон та Статут відповідача. Частина п'ята статті 4 Закону допускає включення до установчих документів інших умов, але вони повинні не суперечити законодавству України.

Частиною першою статті 88 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами в порядку, визначеному установчими документами. Для товариства з обмеженою відповідальністю частиною першою статті 82 Господарського кодексу України таким установчим документом визначено Статут.

Відповідач у відзиві на позов посилається на те, що пункти 6.4.1 і 6.4.2 Положення конкретизують норми Статуту і Закону України «Про господарські товариства».

Відповідно до пункту 6.4 Статуту проект рішення або питання для голосування надсилається Головою Товариства Учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього Учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані Головою Товариства про прийняте рішення. Аналогічний зміст передбачений ч.4 ст.60 Закону.

Але зазначена норма передбачає необхідність отримати від кожного учасника голосування повідомлення про прийняте ним рішення з питання для голосування.

Тому зміст пунктів 6.4.1 і 6.4.2 Положення повністю відрізняється від змісту зазначених норм Закону та положень Статуту і встановлює інший порядок прийняття рішень методом письмового опитування, оскільки передбачає:

а) факт участі учасника у голосуванні, а отже і в участі (присутності) на загальних зборах лише на підставі отриманого Головою Товариства поштового повідомлення про вручення учаснику листа;

б) рішення учасника негативним (проти) у випадку неотримання Головою Товариства письмової відповіді або факсимільного повідомлення від учасника у встановлені терміни після одержання Головою поштового повідомлення про вручення листа.

Тобто, при відсутності волевиявлення учасника, без визначення наявності/відсутності кворуму (визначення, чи є загальні збори повноважними) пункти 6.4.1 і 6.4.2 Положення фактично передбачають примусову участь у загальних зборах ТОВ «Інститут «Шельф» та голосування на них учасника.

Проте, враховуючи зміст абзацу 1 ст.19 Конституції України, абзацу 2 ч.І ст.88 Господарського кодексу України, пп.1 ч.І ст.116 Цивільного кодексу України, підпункту а) ч.І ст.10 Закону, абзацу 2 п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» участь у загальних зборах та голосування на них є правом, а не обов'язком учасника.

Таким чином, пункти 6.4.1 і 6.4.2 Положення не конкретизують, а суперечать пункту 6.4 Статуту і частинам 1,2 та 4 ст.60 Закону. Також вони протирічать не тільки вищезазначеним нормам чинного законодавства, а і внутрішнім документам відповідача: абзацу 2 пункту 4.2, абзацу 2 пункту 4.3, пункту 6.3 Статуту і абзацу 5 пункту 1.1, пунктам 1.3 та 1.4, 6.4.3 самого Положення.

Невідповідність пунктів Положення чинному законодавству та Статуту має наслідком порушення права учасників на участь в загальних зборах, у тому числі й тих, на яких рішення приймається методом письмового опитування. Так, 01.06.2012 Головою Відповідача було проведено загальні збори учасників, рішення на яких пропонувалося приймати методом письмового опитування. Позивач одержав від Голови Відповідача лист з пропозиціями розглянути проект бюлетеня, але, враховуючи, що акціонер Позивача - Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - не встановив завдання на голосування, участь в зазначених загальних зборах не приймав. Однак, незважаючи на відмову Позивача приймати участь в загальних зборах і, як слід, відсутність кворуму, на підставі пунктів 6.4.1 та 6.4.2 Положення Голова Відповідача оголосив загальні збори учасників проведеними, а рішення прийнятим більшістю голосів.

Своїми діями Голова Відповідача порушив положення пункту 6.3 Статуту та частини першої статті 60 Закону, тому як без участі Позивача відсутній кворум для проведення загальних зборів: загальна кількість голосів інших учасників - відповідача та ТОВ «ЕНТЕКО» - складає лише 55 відсотків.

Пленум Верховного Суду України в постанові №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснив, що участь у загальних зборах та голосування на них є правом, а не обов'язком акціонера, що встановлено підпунктом а) частини першої статті 10 Закону. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У зв'язку з цим суди не вправі зобов'язати акціонера (учасника) товариства взяти участь чи зареєструватися для участі у загальних зборах.

Згідно статті 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів. У зв'язку з цим положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню. Не можуть бути задоволені позови про виключення акціонера зі складу акціонерного товариства на таких підставах, як порушення акціонером своїх обов'язків перед товариством, неявка на загальні збори акціонерів чи відмова від участі у загальних зборах тощо.

Невідповідність пунктів 6.4.1 і 6.4.2 Положення чинному законодавству має наслідком порушення права Позивача не приймати участь у загальних зборах ТОВ «Інститут «Шельф», які оформлені протоколом №34 від 01.06.2012. Відповідач, керуючись пунктами 6.4.1 і 6.4.2 Положення, без отримання від Позивача письмового повідомлення щодо проекту питання для голосування та рішення, без встановлення наявності кворуму вважав загальні збори повноважними, а відношення Позивача до питання з порядку денного «проти».

Згідно ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки заяву про застосування позовної давності зроблено третьої особою, це не є підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.

Судовий збір покладається судом на відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.

Повне рішення підписане 17.08.2012 р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними п. 6.4.1 та п. 6.4.2 Положення про скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут «ШЕЛЬФ», затвердженого 05.12.2007 р. (протокол № 14/1).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ШЕЛЬФ» (вул. Севастопольська, 45, м. Сімферополь, АРК, 95013; р/р 26007000132295 в ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», м.Сімферополь, МФО 384577, ідентифікаційний код 04825950) на користь Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, м.Сімферополь, АРК, 95000; ідентифікаційний код 00153117) 1073,00 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.О. Доброрез