Постанова № 25647669, 15.08.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року Справа № 5019/855/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Саврій В.А. ,

судді Крейбух О.Г.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: Олексійчук А.В. (довіреність №57 від 08.08.2012р.)

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" на рішення господарського суду Рівненської області від 03 липня 2012 р. у справі №5019/855/12 (суддя Заголдна Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів"

про стягнення заборгованості за договором у розмірі 28 043,20 грн.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2012 року, розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів: Дужича С.П., головуючого, Саврія В.А. та Крейбух О.Г.

03 липня 2012 року рішенням господарського суду Рівненської області було частково задоволено позов ТОВ "АМАКО Україна" до ТОВ "Лендком Симонів" про стягнення заборгованості за договором у розмірі 28 043,20 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 25568,00грн. -основного боргу, 1092,77грн. - 3% річних, 1355,11грн. -інфляційних втрат та 1641,00грн. -судового збору та відмовлено в частині стягнення 27,32 грн. -3% річних.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в чатині стагненя з ТОВ "АМАКО Україна" на користь ТОВ "Лендком Симонів" 25568,00грн. -основного боргу, 1092,77грн. - 3% річних, 1355,11грн. -інфляційних втрат та 1641,00грн. -судового збору, а в іншому рішення залишити без змін вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки докази надані представником відповідача, не були прийняті до уваги та не проводився їх всебічний аналіз. Також, справа розглядалася за відсутності представника відповідача, незважаючи на те, що остаднім, було заявлено клопотання з проханням перенести розгляд справи на інший день, в зв'язку з тим, що на час розгляду справи представник перебуватиме в іншому судовому засіданні, а тому не було надано оцінку доказам, які представник мав подати в судовому засідані в заперечення щодо позовних вимог.

Позивач в своєму відзиві на апеляційну скаргу, вважає, що прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та не пілягає задоволенню.

26 липня 2012, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено на 15 серпня 2012 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу і просить відмовити в її задоволенні, а ухвалу господарського суду Волинської області залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши до суду клопотання, в якому просив відкласти розгляд скарги на іншу дату, в зв'язку із зайнятістю по іншій справі та неможливістю взяти участь у розгляді даної справи.

Проте, дане клопотання відповідача колегією суддів відхиляться як безпідставне, оскільки апеляційна скарга була прийнята до провадження ухвалою суду від 26 липня 2012 року. У своєму клопотанні від 14 серпня 2012 року про відкладення розгляду справи, як на причину відкладення справи, послався із зайнятістю по іншій справі, не підтверджуючи даного факту жодним допустимим доказом. Беручи до уваги вимоги ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутність у судовому засіданні представника відповідача (належним чином та своєчасно повідомленого про час і місце розгляду апеляційної скарги), свідчить про надання йому можливості скористатися своїми правами, наданими ст. 22 ГПК України, та направити для участі у судовому засіданні його представника, що не перешкоджає перегляду справи за наявними в матеріалах справи доказами й відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Також, слід зазначити, що ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:

06 жовтня 2010року, між ТОВ "АМАКО Україна", як продавцем, та ТОВ "Лендком Симонів", як покупцем, було укладено Контракт №2642/015072, згідно умов якого продавець поставив, а покупець прийняв та зобов'язався оплатити сільськогосподарську техніку, а саме: одну систему GPS-навігації Raven Cruiser вартістю 3200,00 доларів США (ПДВ - 533,33 доларів США). (а.с. 8-12)

Пункт 1.2 Контракту передбачає, що технічні характеристики, специфікація, склад товару, визначаються в Додатку №1 (специфікації) до Контракту №2642/015072, які є його невід'ємною частиною.

За умовами даного Контракту, "курс перерахунку" курс продажу НБУ для одного долара США, на дату, що передує дню перерахування по даному договору, збільшений на 1%.

Також Контрактом передбачено, що курс перерахунку, за яким розраховується гривневий еквівалент відповідного платежу, не може бути нижчим за курс перерахунку на дату укладення даного договору, а саме: 7,99 грн. за 1 долар США.

Відповідно до п. 4.1. Контракту, продавець передає товар покупцеві на умовах СРТ (склад покупця: Рівненська обл.., Гощанський р-н., с.Франівка), згідно Інкотермс 2000 року, протягом 5 робочих днів з дати зарахування на поточний рахунок продавця 100% загальної вартості товару від покупця.

Пункт 4.3. Контракту вказує, що передання товару оформляється накладними на отримання товару та/або актами прийому-передачі товару, що підписуються уповноваженими представниками обох сторін. Товар приймається за кількістю, якістю та комплектацією. Після підписання накладних на отримання товару та/або актів прийому-передачі товару, в залежності від того, що сталося раніше, покупець не може пред'явити продавцю претензій щодо кількості та комплектації товару. З моменту передання товару покупцю, він несе всі ризики випадкової втрати, пошкодження товару.

Відповідно до п. 5.1. Контракту, покупець зобов'язується здійснити оплату товару шляхом перерахування на поточний рахунок продавця 100% від загальної вартості товару, що становить у гривневому еквіваленті 3 200,00 доларів США, що підлягають сплаті по курсу перерахунку до 15 грудня 2010 року.

12 жовтня 2010 року, на виконання умов Контракту, продавець передав, а покупець прийняв обумовлений Контрактом №2642/015072 товар вартістю 25 568,00 грн., що вбачається з акту прийому-передачі (а.с.13).

Відповідач свої зобов'язання по Контракту щодо оплати отриманого товару не виконав.

28 травня 2012 року, ТОВ "АМАКО Україна" звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до "Лендком Симонів" про стягнення 28043,20 грн. - заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача 25568,00грн. - основного боргу, 1120,09 грн. - 3% річних та судові витрати по справі.

03 липня 2012 року, рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено частково позов ТОВ "АМАКО Україна" та стягнуто з відповідача на користь позивача 25568,00грн. -основного боргу, 1092,77грн. - 3% річних, 1355,11грн. -інфляційних втрат та 1641,00грн. -судового збору. В частині стягнення 27,32 грн. -3% річних було відмовлено (а.с. 59-61).

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений Контракт на поставку товару (систему GPS -навігації Raven Cruiser).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання та 12 жовтня 2010 року передав зазначене у Контракті майно вартістю 25 568,00 грн. відповідачу, яке останній прийняв та зобов'язаний був оплатити до 15 грудня 2010 року.

Вказані зобов'язання відповідач не виконав, а тому висновок господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 25 568,00 грн. - основного боргу є вірним і відповідає обставинам справи

Посилання відповідача, що поставлений товар був неналежної якості, колегією суддів оцінюється критично, оскільки, відповідно до ст. 678 ЦК України, з часу отримання товару, будь-яких претензій відповідач до позивача з приводу отриманого не надавав і з рекламаціями не звертався.

Нормою ч.1 ст. 530 ЦК України, встановлено, що якщо у зобов'язанні, встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неменуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Суд першої інстанції обґрунтовано провів перерахунок 3% річних за прострочення розрахунку визначеного господарським судом з 16 грудня 2010 року по 18 травня 2012 року, що склав 1092,77 грн.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому наявні всі підстави для задоволення вимог про стягнення 3% річних в сумі за період з 16 грудня 2010 року по 18 травня 2012 року та інфляційних витрат за період з січня 2011 року по квітень 2012 року.

Посилання апелянта, як на підставу скасування рішення господарського суду Рівненської області на те, що справу було розглянуто і відсутність відповідача та не задоволення клопотання перенесення судового засідання є необґрунтованими, оскільки сторони були заздалегідь, більш ніж за місяць, повідомлені належним чином про місце та час судового розгляду, на що вказують наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, а тому відповідач мав достатньо часу для надання своїх заперечень та доказів з приводу заявлених позовних вимог, крім того відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд відкладає розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, а тому суд першої інстанції, оцінивши подані позивачем по справі докази і вважаючи їх достатніми для вирішення спору, вправі був прийняти рішення по суті не задовольняючи клопотання про відкладення справи.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст.43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 03.07.12 р. у справі №5019/855/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 5019/855/12 повернути на адресу господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Крейбух О.Г.