Постанова № 25647584, 09.08.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.12 Справа № 5015/4837/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Данко Л.С., Юрченко Я.О.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, та його представника ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Львівської області від 29 вересня 2011 року у справі №5015/4837/11 за позовом публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 6960,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області (суддя Костів Т.С.) рішенням від 29 вересня 2011 року стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»6960,07 грн. боргу та судові витрати.

Не погоджуючись із даним рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 29 вересня 2011 року по справі №5015/4837/11 повністю та прийняти нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Скаржник вказує, що місцевим господарським судом не було взято до уваги особливі умови договору, а саме щодо терміну його дії, оскільки відповідно до п. 9.7 договору, термін його дії визначається терміном дії договору оренди приміщення. Вважає, що місцевим господарським судом не було з'ясовано чи діяв договір оренди приміщення та договір постачання електричної енергії на момент звернення позивача до суду. Крім того, позивачем не було доведено обставин, що саме відповідачем було порушено правила користування електроенергією та самовільно підключено до електроустановок і саме відповідачем було її спожито.

Також у своїх поясненнях відповідач посилається на те, що вся кореспонденція позивачем та судом надсилалась йому на адресу АДРЕСА_1 (яка зазначена в Єдиному державному реєстрі), в той час, як фактичне місце проживання є АДРЕСА_2.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції законне і обґрунтоване. Відповідач не повідомив позивача ні про його фактичне місце проживання, а в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем проживання фізичної особи-підприємця вказано адресу: АДРЕСА_1. Ця ж адреса зазначена відповідачем у договорі про постачання електричної енергії № 68149 від 2 серпня 2005 року, а також підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На підставі приписів ст..ст.4,5,17,18 закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»саме відомості з Єдиного державного реєстру. В тому числі й щодо місця проживання фізичної особи-підприємця, є належним і достовірним доказом.

Всупереч умовам договору про постачання електричної енергії № 68149 від 2 серпня 2005 року (п.2.5.) та п. 6.18. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.96 № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за № 417/1442) відповідач (споживач) не повідомив позивача (постачальник електричної енергії) про припинення договору оренди нежитлового приміщення в м. Львові на АДРЕСА_3, звільнення приміщення й припинення користування електричною енергією, а тому відповідач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої електричної енергії та інших платежів. Більш того, відповідач здійснював оплату спожитої електроенергії за договором про постачання електричної енергії № 68149 і в 2010 році, і в січні 2011 року, що підтверджується банківськими виписками.

Порушення відповідачем Правил користування електричної енергії підтверджено актом від 05 січня 2011 року. Рішення комісії і нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії прийнято відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року № 782/12656 (із змінами, внесеними постановою НКРЕ № 1384 від 18.12.2008 року).

Позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

20 червня 2012 року відповідач подав суду клопотання зупинити провадження у даній справі до вирішення справи № 24/152 (2010) за позовом ПАТ «Львівобленерго»до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 22105,67 грн. основного боргу за договором про постачання електричної енергії №68149 від 02.08.2005 року, яка знаходиться в провадженні Львівського апеляційного господарського суду.

Таке клопотання відповідача суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки справи не є пов'язаними, що в силу приписів ст..79 ГПК України є необхідною умовою зупинення провадження у справі.

Також суд залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_5.

Про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги учасники процесу повідомлені належним чином, про що є докази у справі.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду в склад колегії замість судді Давид Л.Л., яка тимчасово непрацездатна, уведено суддю Данко Л.С.

В судове засідання з'явились представники сторін. Скаржник апеляційну скаргу підтримав, просить її задовольнити. Відповідач на підставі поданого відзиву та усних пояснень просить апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2011 року без змін.

Розглянув апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 29 вересня 2011 року по справі №5015/4837/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення зважаючи на наступне.

Згідно з матеріалами справи 02 серпня 2005 року між відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго»(постачальник) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №68149 за умовами п.1. якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Надалі відкрите акціонерне товариство "Львівобленерго" змінило найменування на публічне акціонерне товариство "Львівобленерго".

За приписами п. 2 договору, під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язані керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Одним з обов"язків споживача за договором є забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.(пункт 2.3.5 договору).

Згідно з п. 2.4. договору сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.

Як визначено п. 4.4 договору, у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії чи бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта.

У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта, в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що склала акт.

Сторони погодили, що уповноваженим представником сторони договору вважається також особа, яка перебуває у трудових відносинах зі стороною та є присутньою при здійсненні перевірки та/або складання двостороннього акту порушень.

Відповідно до пункту 5 додатку № 9 до договору № 68149 від 02.08.2005 року "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" вказано, що підприємницька діяльність відповідача здійснюється в приміщенні по АДРЕСА_3 у м.Львові (прилад обліку електричної енергії № 0505666).

На виконання умов договору відповідачу було встановлено прилад обліку №0505666 з показником 000014, про що свідчать завдання №1-3750 від 28.07.2005 року та акт збереження пломб кіл обліку №062897 від 28.07.2005 року. Такі дані підтверджуються додатком №9 до договору, де зазначено, що цей прилад обліку електроенергії встановлено в приміщенні споживача ФОП ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3.

Також згідно додатків до договору №6 «Однолінійна схема»та додатку №11 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», прилад обліку №0505666 знаходиться в приміщенні відповідача, тому він, як споживач електричної енергії несе відповідальність за технічний стан ввідного пристрою магазину, мережу від будинку до вводу магазину та стан внутрішнього електричного обладнання.

На підставі пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року (із змінами та доповненнями), представниками енергоінспекції 05 січня 2011 року проведено перевірку дотримання Правил користування електричною енергією по об'єкту відповідача у м.Львові АДРЕСА_3 (приміщення магазину) та встановлено відсутність пломб електропередавальної організації на приладі №0505666 в місцях, указаних в акті про пломбування та факт здійснення самовільного підключення до електромережі після вимкнення 05 листопада 2010 року (в зв'язку із наявністю заборгованості), про що складено Акт про порушення Правил користування електричною енергією від 05 січня 2011 року. В акті також зазначено, що в день перевірки порушення усунуто та що представник (працівник) споживача ОСОБА_5 зауважень не має, однак від підпису відмовилась.

28 січня 2011 року комісією Львівських міських мереж ВАТ "Львівобленерго" розглянуто акт про порушення ПКЕЕ, складено протокол №83 та проведено нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії з дати вимкнення 05 листопада 2010 року до 05 січня 2011 року в сумі 6990,07 грн.

Протокол №83 від 28 січня 2011 року та платіжні документи на оплату названої суми направлені відповідачу 08 лютого 2011 року рекомендованим листом №30/533 за його місцезнаходженням, вказаним у договорі.

У матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем 6960,07 грн. недоврахованої електричної енергії. Тому суд першої інстанції рішенням від 29 вересня 2011 року стягнув з відповідача на користь позивача 6960,07 грн.

Слід зазначити, що вся кореспонденція позивачем та судом надсилалась відповідачу на адресу АДРЕСА_1, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як місце проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

У матеріалах справи відсутні й суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів на підтвердження зміни місця проживання відповідачем та внесення відповідних відомостей в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема про місце проживання відповідача за адресою м.Львів, АДРЕСА_2.

В апеляційній скарзі відповідач звертає увагу суду на особливі умови договору про постачання електричної енергії №68149, а саме на те, що відповідно до п. 9.7 договору, термін його дії визначається терміном дії договору оренди приміщення за адресою АДРЕСА_3.

Договір найму (оренди) нежитлового приміщення загальною площею 26,1 м.кв. у будинку АДРЕСА_3 в м.Львові укладено між відповідачем ( наймач) і ОСОБА_7 ( наймодавець) 05 квітня 2005 року. Строк дії договору оренди складав три роки - до 05 квітня 2008 року.

Відповідач стверджує про припинення договору найму (оренди) нежитлового приміщення будинку АДРЕСА_3 в м. Львові 04 квітня 2008 року і передачу ним цього приміщення власникові за актом приймання-передачі від 04 квітня 2008 року. За позицією відповідача, з цієї ж дати (04 квітня 2008 року) він не використовував назване приміщення, в тому числі не споживав підведену до цієї точки обліку електричну енергію, не зривав пломб. Таким чином, відповідач вважає, що з квітня 2008 року припинив свою дію й договір про постачання електричної енергії № 68149 від 2 серпня 2005 року.

Також 06 червня 2012 року відповідач подав апеляційному суду клопотання долучити до матеріалів справи копію відповіді РУ ДСАТ ДПС у Львівській області від 01 червня 2012 року №112/10/21-2019/1148 про отримання СГД ФОП ОСОБА_5 ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами СГД ФОП ОСОБА_5 з 22.02.2010 по 21.02.2011 р. за адресою АДРЕСА_3 у м. Львові. Відповідач вважає, що названий доказ підтверджує факт користування останньою нежитловими приміщеннями будинку АДРЕСА_3 у м. Львові у спірний період.

Однак такі твердження відповідача є безпідставними і не ґрунтуються на законі.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За приписами ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог ст. 26 закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією згідно із законодавством України.

Статтею 27 закону України «Про електроенергетику»передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Пунктом 2.5. договору про постачання електричної енергії № 68149 передбачено, що у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у т.ч. шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії за 7 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим Договором до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.

Пунктом 9.4. цього ж договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2005 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України. А п.9.7. договору особливою умовою сторони передбачили, що термін дії договору визначається терміном дії договору оренди приміщення.

Положення п. 9.7 договору про постачання електричної енергії № 68149 про те, що термін його дії визначається терміном дії договору оренди приміщення не заперечує і не спростовує приписів п. 2.5. цього ж договору.

Відповідно до п. 6.18. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.96 № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за № 417/1442), у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

Згідно із ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених приписів закону та встановлених фактичних обставин справи, апеляційний суд відхиляє твердження позивача про одночасне припинення 04 квітня 2008 року договору оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_3 у м. Львові й договору користування електричною енергією та не приймає до уваги повідомлення РУ ДСАТ ДПС у Львівській області від 01 червня 2012 року про отримання ФОП ОСОБА_5 ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами за адресою АДРЕСА_3 у м. Львові в якості доказу користування останньою тими нежитловими приміщеннями в будинку АДРЕСА_3 у м. Львові, які до 04 квітня 2008 року орендував відповідач.

Відповідач не повідомив постачальника електричної енергії (позивача) за 7 діб до передачі орендованого приміщення власнику про припинення договору оренди, звільнення ним орендованого приміщення та про припинення користування електричною енергією, хоча зобов'язаний був повідомити.

Також відповідач за 7 діб до дня припинення договору оренди приміщення включно повинен був сплатити постачальнику електричної енергії усі види платежів за договором про постачання електричної енергії. Однак докази виконання відповідачем означених зобов'язань в матеріалах справи відсутні й суду апеляційної інстанції не надані.

Отже, договір про постачання електричної енергії № 68149 від 02 серпня 2005 року на момент виникнення спірних відносин не був розірваний в порядку, передбаченому договором та законом, умови договору щодо постачання і споживання електричної енергії сторони виконували, а також відповідач частково здійснював оплату за цим договором.

Факт порушення відповідачем Правил користування електричної енергії підтверджено актом від 05 січня 2011 року. Комісією з розгляду акта прийнято рішення провести нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року із змінами, внесеними постановою НКРЕ № 1384 від 18.12.2008 року. Розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії здійснено на підставі підпункту 5 пункту 2.1. цієї Методики за період з 05 листопада 2010 року до 05 січня 2011 року та визначено суму 6960,07 грн., яку відповідач не сплатив.

З викладеного слідує, що відповідач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на об'єкті (нежитлове приміщення в будинку АДРЕСА_3 у м. Львові) електричної енергії та інших платежів.

Отже, законних підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 29 вересня 2011 року у справі №5015/4837/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Данко Л.С.

суддя Юрченко Я.О.