Постанова № 25647366, 14.08.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2012 р.Справа № 5016/867/2012(6/73) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 568 від 01.08.2012 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, М.В. Михайлова замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, М.С. Петрова)

при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: Штокало О.В. (довіреність № 01/33-36 від 30.12.2011 року)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва

на рішення господарського суду Миколаївської області від „05" червня 2012 року

по справі № 5016/867/2012(6/73)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго" в особі філії м.Миколаєва, м. Миколаїв

до Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Миколаїв", Миколаївська область, Новоодеський район, Аеропорт ЦА

про стягнення 365 636,05 грн.

В С Т А Н О В И В :

15.05.2012 року Публічне акціонерне товариство „Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва (далі по тексту -позивач) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Миколаїв" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 365 636,05 грн., з яких: 349 052,07 грн. -борг за спожиту активну електроенергію (лютий-березень 2012 року) 7 385,43 грн. -борг за спожиту реактивну електроенергію (лютий-березень 2012 року), 6 781,61 грн. -пеня, 1 104,37 грн. -збитки від інфляції, 1 312,57 грн. -3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного сторонами договору про постачання електричної енергії та норм чинного законодавства за спожиту у лютому-березні 2012 року активну електроенергію в кількості 330 004 кВт/год. на суму 349 052,07 грн. та реактивну електроенергію в кількості 24 889 кВар/год. на суму 7 385,43 грн. не розрахувався, у зв'язку з чим на цю суму нараховані відповідні штрафні санкції.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.06.2012 року по справі № 5016/867/2012(6/73) (суддя Ткаченко О.В.) позовні вимоги ПАТ „Миколаївобленерго" задоволені частково. Стягнуто з КП „Міжнародний аеропорт Миколаїв" на користь ПАТ „Миколаївобленерго" 349 052,07 грн. заборгованості за активну електроенергію, 7 385,43 заборгованості за реактивну електроенергію, 6 781,61 грн. -пені, 1 312,57 грн. -3 % річних, 7 290,63 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що КП „Міжнародний аеропорт Миколаїв" дійсно спожило у лютому-березні 2012 року активну та реактивну електроенергію, але в порушення умов договору та норм чинного законодавства за неї не розрахувалося, у зв'язку з чим основний борг підлягає стягненню та нараховані на нього пеня та 3 % річних. Позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції, на думку суду, не можуть бути задоволені, так як термін прострочення відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманої електричної енергії становить менше ніж місяць.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ПАТ „Миколаївобленерго" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних витрат в сумі 1 104,37 грн. та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ „Миколаївобленерго" в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, в матеріалах справи наявний протокол розрахунку інфляційних витрат, з якого вбачається, що прострочення оплати за рахунками на сплату спожитої активної і реактивної електроенергії становить не менш ніж місяць.

За твердженням скаржника, нарахування інфляційних витрат в сумі 1 104,37 грн. здійснено у відповідності до Рекомендацій Верховного Суду України, а саме не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць, враховано періоди оплати та застосування індексу інфляції того місяця, в якому проведена оплата, за весь час прострочення боргу.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав та його представник в судове засідання 14.08.2012 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення б/н від 12.07.2012 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, позивач -ПАТ „Миколаївобленерго" та відповідач -КП „Міжнародний аеропорт Миколаїв" знаходяться в договірних відносинах по поставці, отриманню та споживанню електроенергії.

Так, 26.09.2009 року між ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго" (перейменовано у ПАТ „Миколаївобленерго") (Постачальник) та КП „Міжнародний аеропорт Миколаїв" (Споживач) укладено договір № 44/180 про постачання електричної енергії разом із додатками, які є невід'ємною частиною цього Договору (а.с.8-12, 35-45).

Відповідно до пункту 9.4 Договору, він укладається на строк до 31.12.2009 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на кожний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про припинення договору або перегляд його умов, а тому він станом на дату розгляду справи у суді є дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно пункту 1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 2 880 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Приєднана потужність у точках підключення становить 3 200 кВа.

Під час виконання зазначеного Договору, сторони домовились керуватись його умовами, а по всіх питанням, що не обумовлені цим договором -чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку (пункт 2.1 Договору).

Згідно п.2.2.2 Договору, Постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток № 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

Додатком № 4 „Графік зняття показань лічильників та подання їх до Енергопостачальної організації" до Договору Споживач зобов'язаний знімати показання електролічильників на 00.00 год. і повідомити про них в Енергопостачальну організацію по встановленій формі щомісячно 21 числа.

Згідно з Додатком № 10 „Умови та порядок розрахунків" до Договору, Споживач зобов'язується робити щомісячні авансові платежі за електроенергію у наступні строки: 60 % планового електроспоживання електроенергії з урахуванням витрат електроенергії на комунально-побутові потреби до 10 числа; 40 % до 21 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період та всі інші платежі, оформлені рахунками Енергопостачальної організації, здійснюється Споживачем самостійно в 5-ти денний строк після дати виписки рахунків (пункт 1).

Пунктом 2 Додатку № 10 до Договору встановлено, що у випадку відсутності платежів у строк і обсязі відповідно до п.1, сторони керуються договірними зобов'язаннями вимогами Правил користування електроенергією в частині припинення подачі електроенергії, а на суму заборгованості, відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", нараховується пеня за кожну добу по день фактичної оплати в розмірі, що обчислюється виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.

На виконання умов договору № 44/180 від 26.09.2009 року ПАТ „Миколаївобленерго" відпустило КП „Міжнародний аеропорт Миколаїв" активну електроенергію в період з лютого 2012 року по березень 2012 року в кількості 330 004 кВт/год. (лютий -196 370 + березень -133 634 грн.) на загальну суму 349 052,07 грн. (лютий -211 184,15 грн. (35 197,36 грн. -ПДВ) + березень -137 867,92 грн. (22 977,99 грн. -ПДВ).

Крім того, КП „Міжнародний аеропорт Миколаїв" в період з лютого 2012 року по березень 2012 року спожило реактивну електроенергію в кількості 24 889 кВА/год (лютий -19 620 + березень -12 269 грн.) на загальну суму 7 385,43 грн. (лютий -3 722,10 грн. (620,35 грн. -ПДВ) + березень -3 663,32 грн. (610,55 грн. -ПДВ).

Факт постачання ПАТ „Миколаївобленерго" та отримання і споживання КП „Міжнародний аеропорт Миколаїв" зазначеної вище кількості електроенергії підтверджується складеними та підписаними уповноваженими представниками КП „Міжнародний аеропорт Миколаїв" відповідними Актами (а.с.50, 53).

ПАТ „Миколаївобленерго" виставило КП „Міжнародний аеропорт Миколаїв" рахунки на сплату поставленої/спожитої активної та реактивної електроенергії в лютому-березні 2012 року (а.с.51-52, 54-55):

- № 44/180/2 від 01.03.2012 року на сплату 211 184,15 грн. за спожиту у лютому 2012 року активну електроенергію;

- № 44/180/2 від 01.03.2012 року на сплату 3 722,11 грн. за спожиту у лютому 2012 року реактивну електроенергію;

- № 44/180/4 від 02.04.2012 року на сплату 137 867,92 грн. за спожиту у березні 2012 року активну електроенергію;

- № 44/180/4/1 від 02.04.2012 року на сплату 3 663,32 грн. за спожиту у березні 2012 року реактивну електроенергію.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.02.2012 року (а згодом і на 08.02.2012 року) у КП „Міжнародний аеропорт Миколаїв" була наявна заборгованість за спожиту активну і реактивну електроенергію за минулі періоди (жовтень 2011 року - січень 2012 року), згідно Актів відповідача (а.с.56, 59, 62, 65) та рахунків позивача (а.с.57-58, 60-61, 63-64, 66-67), в загальному розмірі 453 437,52 грн. (272 575,39 грн. станом на 01.02.2012 року + 180 862,13 грн. станом на 08.02.2012 року, згідно рахунку № 44/180/1 від 01.02.2012 року).

У зв'язку з цим ПАТ „Миколаївобленерго" на заборгованість за спожиту активну і реактивну електроенергію за минулі періоди (жовтень 2011 року -січень 2012 року) нарахувало КП „Міжнародний аеропорт Миколаїв" за період з 01.02.2012 року по 01.03.2012 року відповідні штрафні санкції: пеню в розмірі 6 781,61 грн., збитки від інфляції в розмірі 1 104,37 грн., 3 % річних в розмірі 1 312,57 грн. та виставило КП „Міжнародний аеропорт Миколаїв" відповідні рахунки на їх сплату (а.с.52).

Між тим, рахунки ПАТ „Миколаївобленерго" на сплату боргу за спожиту в період з лютого 2012 року по березень 2012 року активну і реактивну електроенергію та штрафні санкції залишені КП „Міжнародний аеропорт Миколаїв" без оплати.

Судова колегія частково погоджується з висновками місцевого господарського суду, частково погоджується з позовними вимогами ПАТ „Миколаївобленерго" та вважає, що позовна заява та апеляційна скарга ПАТ „Миколаївобленерго" підлягають частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду -частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Згідно до ч.6 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.277 ГК України).

Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику", пунктом 6.1 Правил користування електричною енергією та умовами Договору № 44/180 від 26.09.2009 року передбачено, що поставлена/отримана електрична енергія повинна оплачуватися щомісячно та в повному обсязі.

Як встановлено матеріалами справи, ПАТ „Миколаївобленерго" поставило, а КП „Міжнародний аеропорт Миколаїв" спожило у лютому-березні 2012 року активну електроенергію в кількості 330 004 кВт/год. (лютий -196 370 + березень -133 634 грн.) на загальну суму 349 052,07 грн. (лютий -211 184,15 грн. (35 197,36 грн. -ПДВ) + березень -137 867,92 грн. (22 977,99 грн. -ПДВ) та реактивну електроенергію в кількості 24 889 кВА/год (лютий -19 620 + березень -12 269 грн.) на загальну суму 7 385,43 грн. (лютий -3 722,10 грн. (620,35 грн. -ПДВ) + березень -3 663,32 грн. (610,55 грн. -ПДВ).

Між тим, виставлені ПАТ „Миколаївобленерго" та отримані КП „Міжнародний аеропорт Миколаїв" рахунки на сплату спожитої у лютому-березні 2012 року активної та реактивної електроенергії не сплатило, заборгованість у розмірі 349 052,07 грн. (активна електроенергія) та 7 385,43 грн. (реактивна електроенергія) залишається непогашеною і на даний час, у зв'язку з чим такі суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

Крім того, як встановлено матеріалами справи, станом на 01.02.2012 року (а згодом і на 08.02.2012 року) у КП „Міжнародний аеропорт Миколаїв" була наявна заборгованість за спожиту активну і реактивну електроенергію за минулі періоди (жовтень 2011 року - січень 2012 року) в загальному розмірі 453 437,52 грн. (272 575,39 грн. станом на 01.02.2012 року + 180 862,13 грн. станом на 08.02.2012 року, згідно рахунку № 44/180/1 від 01.02.2012 року).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу приписів ч.ч.4, 6 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Крім того, Пунктом 2 Додатку № 10 до Договору № 44/180 від 26.09.2009 року встановлено, що у випадку відсутності платежів у строк і обсязі відповідно до п.1, сторони керуються договірними зобов'язаннями вимогами Правил користування електроенергією в частині припинення подачі електроенергії, а на суму заборгованості, відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", нараховується пеня за кожну добу по день фактичної оплати в розмірі, що обчислюється виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, судова колегія погоджується з позовними вимогами ПАТ „Миколаївобленерго" та висновком місцевого господарського суду про нарахування 6 781,61 грн. -пені за період з 01.02.2012 року по 01.03.2012 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).

Крім того, слід зазначити і те, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, Листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ та Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права.

Судова колегія погоджується з позовними вимогами ПАТ „Миколаївобленерго" та висновком місцевого господарського суду про нарахування 1 312,57 грн. - 3 % річних за період з 01.02.2012 року по 01.03.2012 року.

Між тим, судова колегія не погоджується з розрахунком ПАТ „Миколаївобленерго" збитків від інфляції за період з 01.02.2012 року по 01.03.2012 року у сумі 1 104,37 грн. та висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні таких позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків від інфляції, господарський суд виходив з того, що термін прострочення виконання боржником грошового зобов'язання менше ніж місяць, а тому індекс інфляції не нараховується. На думку колегії суддів, цей висновок суду першої інстанції є помилковим та не приймається колегією суддів до уваги з наступних підстав.

Як було вище зазначено, станом на 01.02.2012 року (а згодом і на 08.02.2012 року) у КП „Міжнародний аеропорт Миколаїв" була наявна заборгованість за спожиту активну і реактивну електроенергію за минулі періоди (жовтень 2011 року -січень 2012 року) в загальному розмірі 453 437,52 грн. (272 575,39 грн. станом на 01.02.2012 року + 180 862,13 грн. станом на 08.02.2012 року, згідно рахунку №44/180/1 від 01.02.2012 року). Отже, станом як на 01.02.2012 року, так і на 01.03.2012 року відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання на місяць та навіть більше.

Відповідно до листа Верховного Суду України та Інформаційного листа Вищого господарського суду України, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Таким чином, позивачем правомірно були нараховані інфляційні втрати на борг в сумі 272 575,39 грн., який виник починаючи з 01.01.2012 року по 01.02.2012 року, а з 08.02.2012 року по 01.03.2012 року на суму 180 862,13 грн. Судом апеляційної інстанції зроблені розрахунки інфляційних втрат на підставі вищенаведених інформаційних листів Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, за період з 01.02.2012 року по 01.03.2012 року та який становить 906,87 грн., що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

Сторони ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надали, а тому зазначені вище факти під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 05.06.2012 року по справі № 5016/867/2012(6/73) частково не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає частковому скасуванню, а позовна заява і апеляційна скарга ПАТ „Миколаївобленерго" -частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Миколаївської області від „05" лютого 2012 року по справі № 5016/867/2012(6/73) скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Позов Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Миколаїв" (56664, Миколаївська область, Новоодеський район, Аеропорт ЦА, р/р 2600433295980 в АКБ „Імексбанк", МФО 328210, код ЄДРПОУ 01130650) на користь Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго" (54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська,40, п/р із спеціальним режимом використання 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код ЄДРПОУ 23399393) 349 05207 грн. -борг за спожиту активну електроенергію.

Стягнути з Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Миколаїв" (56664, Миколаївська область, Новоодеський район, Аеропорт ЦА, р/р 2600433295980 в АКБ „Імексбанк", МФО 328210, код ЄДРПОУ 01130650) на користь Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго" в особі філії м.Миколаєва (54055, м.Миколаїв, вул. Чигрина,94, п/р 26002392418001 у МФ КБ „Приватбанк", МФО 326610, код ЄДРПОУ 24789699) 7 385,43 грн. -борг за спожиту реактивну електроенергію, 6 781,61 грн. -пеня, 906,87 грн. -збитки від інфляції, 1 312,57 грн. -3 % річних, 7 308,33 грн. -витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви.

В решті позову -відмовити.

3.Стягнути з Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Миколаїв" (56664, Миколаївська область, Новоодеський район, Аеропорт ЦА, р/р 2600433295980 в АКБ „Імексбанк", МФО 328210, код ЄДРПОУ 01130650) на користь Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго" в особі філії м.Миколаєва (54055, м.Миколаїв, вул. Чигрина,94, п/р 26002392418001 у МФ КБ „Приватбанк", МФО 326610, код ЄДРПОУ 24789699) 660,78 грн. - витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству „Миколаївобленерго" в особі філії м.Миколаєва (54055, м.Миколаїв, вул. Чигрина,94, п/р 26002392418001 у МФ КБ „Приватбанк", МФО 326610, код ЄДРПОУ 24789699) надлишково сплачений судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 2 851,61 грн., згідно платіжного доручення № 1007 від 19.06.2012 року.

5. Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „16" серпня 2012 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров