Ухвала суду № 25647270, 19.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"19" липня 2012 р. Справа № 5023/277/11

вх. № 277/11

Колегія господарського судуХарківської області у складі:

Головуючий суддя Кононова О.В.

суддя Міньковський С.В.

суддя Усатий В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

За участю:

ліквідатор - Максічко Д.О., ліц. АВ № 600561 від 16.12.2011 р.

голова комітету кредиторів - ОСОБА_3, ОСОБА_4 за дов. від 10.07.2012 р.

громадянин ОСОБА_1

представник кредитора(ОСОБА_5.) - ОСОБА_6 дов. від 22.06.2012 р. №793

розглянувши заяву ліквідатора КС "Слобода - Кредит" арбітражного керуючого Максічко Д.О. про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 10/11 від 25.03.2011 р., укладеного між КС "Слобода-Кредит" та ФО ОСОБА_5

по справі № 5023/277/11 за заявою

ФО ОСОБА_7, м. Харків

ФО ОСОБА_8, м. Харків,

ФО ОСОБА_9, м. Харків

до Кредитної спілки "Слобода-кредит", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 28.09.2011 р. Кредитну спілку "Слобода - Кредит" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.02.2012 р. було призначено ліквідатором Кредитної спілки "Слобода - Кредит" арбітражного керуючого Максічко Дмитра Олександровича, якого зобов'язано продовжувати здійснювати ліквідаційну процедуру відповідно до постанови від 28.09.2011 р., щомісяця звітувати суду про виконану ним роботу з документами в підтвердження цього. Ухвалою суду від 17.05.2012 р. був продовжений строк ліквідаційної процедури на дванадцять місяців до "28" березня 2013 р.

15.05.2012 р. до канцелярії господарського суду за вх. № 5162 від ліквідатора КС "Слобода-Кредит" арбітражного керуючого Максічка Д.О. надійшла заява про визнання договору про відступлення права вимоги № 10/11 від 25.03.2012 р., укладеного між КС "Слобода-Кредит" та ОСОБА_5 недійсним. Ліквідатор Кредитної спілки „Слобода-Кредит" Максічко Дмитро Олександрович вважає, що Договір про відступлення прав вимоги № 10/11 від 25 березня 2011 року, укладений між Кредитною спілкою „Слобода -Кредит" та ОСОБА_5 має бути визнаний судом недійсним на підставах зазначених в ст. 17 та 25 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки є таким, який завдає збитків боржнику.

17.05.2012 р. ліквідатор КС "Слобода-Кредит" арбітражний керуючий Максічко Д.О. надав суду уточнення до заяви № 12/05-10-СК від 10.05.2012 р. про визнання договору відступлення права вимоги № 08/11 від 25.03.2011 р. по справі № 5023/277/11, в яких уточнює підстави наданої заяви. Так, ліквідатор зазначає, що спірна угода має бути визнана недійсною відповідно до ч.11 ст 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" як така, що укладена із заінтересованими особами, надає перевагу одному кредитору перед іншими та в результаті якої кредиторам та боржнику завдаються збитки.

Ухвалою суду від 21.05.2012 р. було призначено розгляд заяви ліквідатора КС "Слобода-Кредит" арбітражного керуючого Максічка Д.О. про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 10/11 від 25.03.2011 р. по справі № 5023/277/11 в судовому засіданні на "27" червня 2012 р. о(об) 11:50; зобов'язано ОСОБА_5 та ОСОБА_1 надати суду оригінали договору відступлення права вимоги № 10/11 від 25 березня 2011 року та відзив на заяву ліквідатора КС "Слобода-Кредит" арбітражного керуючого Максічка Д.О. про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 10/11 від 25.03.2011 р. з відповідними доказами в його обґрунтування, всі документи, пов'язані з укладенням договору відступлення права вимоги № 10/11 від 25 березня 2011 року та його виконанням; зобов'язано ліквідатора КС "Слобода-Кредит" арбітражного керуючого Максічка Д.О. направити ОСОБА_5 та ОСОБА_1 уточнення до заяви № 12/05-11-СК від 10.05.2012 р. про визнання договору відступлення права вимоги № 10/11 від 25.03.2011 р. по справі № 5023/277/11.

21.06.2012 р. до канцелярії суду від комітету кредиторів надійшла заява, в який комітет кредиторів разом з ліквідатором повідомляють про заходи щодо розслідування фактів розкрадання грошових коштів кредитної спілки колишнім керівником КС "Слобода-Кредит" та наводять свої міркування з цього приводу. Надана заява була залучена судом до матеріалів справи.

27.06.2012 р. до канцелярії суду від комітету кредиторів надійшла заява, в який комітет кредиторів просить суд визнати всі договори відступлення права вимоги недійсними.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.06.2012 р. розгляд заяви ліквідатора КС "Слобода-Кредит" арбітражного керуючого Максічка Д.О. про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 10/11 від 25.03.2011 р. був відкладений на "19" липня 2012 р., зобов'язано ОСОБА_5 та ОСОБА_1 надати суду оригінали договору відступлення права вимоги № 10/11 від 25 березня 2011 року та відзив на заяву ліквідатора КС "Слобода-Кредит" арбітражного керуючого Максічка Д.О. про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 10/11 від 25.03.2011 р. з відповідними доказами в його обґрунтування, всі документи, пов'язані з укладенням договору відступлення права вимоги № 10/11 від 25 березня 2011 року та його виконанням.

В судовому засіданні ліквідатор КС "Слобода-Кредит" підтримав заяву про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 10/11 від 25.03.2012 р., просив суд її задовольнити, через канцелярію суду 18.07.2012 р. за вх. № 10014 надав доповнення до заяви № 12/05-11-СК від 10.05.2012 р. про визнання договору недійсним, в яких зазначив, що договір про відступлення прав вимоги № 10/11 від 25 березня 2011 року, укладений між Кредитною спілкою „Слобода-Кредит" та ОСОБА_5 має бути визнаний судом недійсним на підставах зазначених в ч. 11 ст. 17 та 25 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки є таким, який укладений боржником із заінтересованою особою та завдає збитків боржнику, про що було вказано в заяві № 12/05-11-СК від 10.05.2012 р.

Представник ОСОБА_5 в судовому засіданні надав заперечення на заяву ліквідатора, в яких зазначив про безпідставність вимог ліквідатора та зауважив, що на його думку не існує ні фактичних, ні правових підстав для задоволення заяви ліквідатора про відступлення права вимоги № 10/11 від 25.03.2012 р.

Також представник кредитора надав суду клопотання про припинення провадження по справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з непідсудністю справи господарському суду, оскільки учасником провадження по справі є фізична особа ОСОБА_5

Представник голови комітету кредиторів в судовому засіданні підтримав заяву ліквідатора КС "Слобода-Кредит" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 08/11 від 25.03.2012 р., просив суд її задовольнити. 16.07.2012 р. до канцелярії суду від комітету кредиторів надійшла заява, в який комітет кредиторів просить суд визнати договори відступлення права вимоги недійсними, зобов'язати всіх осіб, на користь яких були укладені вказані договори передати ліквідатору КС "Слобода - Кредит" кредитні договори для роботи з боржниками банкрута.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 січня 2011 року було порушено справу № 5023/277/11 про банкрутство Кредитної спілки "Слобода - Кредит".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 липня 2011 року відбулось попереднє засідання, на якому було визнано вимоги 723 конкурсних кредиторів та затверджений реєстр вимог конкурсних кредиторів на загальну суму 33 701 923, 45 грн.

Постановою господарського суду Харківської області від 28 вересня 2011 року по справі № 5023/277/11 Кредитну спілку „Слобода - Кредит" було визнано банкрутом та відносно боржника було введено ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 лютого 2012 року ліквідатором Кредитної спілки „Слобода - Кредит" призначено арбітражного керуючого Максічко Дмитра Олександровича.

Відповідно до реєстру вимог кредиторів Кредитної спілки „Слобода-Кредит", затвердженого ухвалою Господарського суду Харківської області по справі № 5023/277/11 від 27 липня 2011 року, кредиторами Кредитної спілки „Слобода-Кредит" окрім інших є ОСОБА_5

Як свідчать матеріали справи, між ним та КС "Слобода - Кредит" були укладені договори про залучення внеску (вкладу) члену кредитної спілки на депозитний рахунок з довкладами: № СК - 2812073 від 28.12.2007 року на суму 78 000 грн.

З урахуванням вказаних договорів та наданих до суду заяв про визнання грошових вимог до КС "Слобода - Кредит" розмір затверджених кредиторських вимог ФО ОСОБА_5 складає 175 087,97 грн.

25 березня 2011 року між Кредитною спілкою "Слобода-Кредит" в особі колишнього Голови правління ОСОБА_1 та членом кредитної спілки ОСОБА_5 був укладений Договір про відступлення прав вимоги № 10/11. Відповідно до п, 1.1. цього Договору Кредитна спілка „Слобода - Кредит" передає, а ОСОБА_5 приймає на себе право вимоги (права кредиторів), що належать Кредитній спілці „Слобода - Кредит", і стає Новим кредиторами за договором кредиту № 10-04/08-П4 від 10 квітня 2008 р. на суму 100000,00 грн., та договором кредиту № 10-04/08-П5 від 10 квітня 2008 р. на суму 30000,00 грн., укладеним між Кредитною спілкою „Слобода -Кредит" та громадянкою України ОСОБА_11. Всього сума відступлених вимог до ОСОБА_5 становить 130000,00 грн.

Відповідно ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вказана норма кореспондується зі ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно якої провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Отже, цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.11 ч.1. ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює зокрема такі повноваження: з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Положення ч. 1 цієї статті надають ліквідатору право подавати до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника з спеціальних підстав, передбачених ст. 17 Закону про банкрутство.

При цьому, ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містить помилку законодавця, оскільки, встановлюючи у ст. 25 Закону повноваження ліквідатора щодо подання заяв про визнання угод боржника недійсними, законодавець помилково посилається на ч. 10 ст. 17 спеціального Закону , яка визначає порядок відмови керуючого санацією від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково.

Враховуючи те, що спеціальні правові підстави визнання недійсними угод боржника, що укладені під час провадження у справі про банкрутство та є повністю виконаними, відповідно до цивільного законодавства, містяться у ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , положення останньої підлягають застосуванню у даному випадку. Такої ж думки дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 29.05.2012 р. по справі № 04-05/5/28-9б.

Ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому, згідно з ч. 11 ст. 17 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, зокрема якщо угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки. Все отримане за такою угодою повертається сторонам.

Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", - заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки" визначено, що кредитна спілка це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про кредитні спілки" та п. 7.1 Статуту КС „Слобода -Кредит", - органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, ревізійна комісія, кредитний комітет та правління, а стаття 14 Закону вказує на те, що Вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори її членів.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про кредитні спілки" та п. 13.1. Статуту КС „Слобода -Кредит" прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки. Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. Стаття 12 цього Закону вказує, що члени кредитної спілки між; іншим зобов'язані: брати участь у формуванні майна кредитної спілки, зокрема сплачувати у грошовій формі вступні, обов'язкові пайові та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені статутом кредитної спілки.

Так, спірний договір про відступлення права вимоги № 10/11 від 25.03.2012 р. був укладений між КС "Слобода-Кредит" та ОСОБА_5

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 є членом кредитної спілки „Слобода - Кредит", про що свідчать данні бухгалтерських відомостей кредитної спілки „Слобода - Кредит" про вступні внески членів кредитної спілки за вересень 2008 року у розмірі 15,00грн., письмове повідомлення члена кредитної спілки ОСОБА_5 (за № 205) /під особистий підпис/ щодо проведення загальних зборів кредитної спілки „Слобода - Кредит" 30.09.2008 року, прибутковий касовий ордер № 11406 від 28.12.2007 р. про внесення на рахунок кредитної спілки "Слобода - Кредит" від ОСОБА_5 вступного внеску у розмірі 15,00 грн. та обов'язкового пайового внеску у розмірі 10,00 грн.

Крім того, з ОСОБА_5, як з членом кредитної спілки та КС "Слобода - Кредит" були укладені договори про залучення внеску (вкладу) члену кредитної спілки на депозитний рахунок з довкладами: № СК - 2812073 від 28.12.2007 р. на суму 78 000,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 є заінтересованою особою стосовно боржника, оскільки як член кредитної спілки, входить до складу органу управління боржника - Кредитної спілки „Слобода - Кредит", зокрема до загальних зборів членів кредитної спілки.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як свідчать матеріали справи, а саме Акт про включення до складу ліквідаційної маси Кредитної спілки "Слобода-Кредит" майнових активів (основних, оборотних активів) станом на 01.04.2012 р. загальна вартість ліквідаційної маси банкрута становить 12946740,20 грн. З наданого акту вбачається, що до ліквідаційної маси КС "Слобода - Кредит" не було включено дебіторську заборгованість перед КС "Слобода - Кредит" за договором кредиту № 10-04/08-П4 від 10 квітня 2008 р. на суму 100000,00 грн., та договором кредиту № 10-04/08-П5 від 10 квітня 2008 р. на суму 30000,00 грн., що свідчить про зменшення потенційної ліквідаційної масси банкрута на 130000,00 грн., яка може бути направлена на задоволення вимог кредиторів згідно з черговістю, передбаченою ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У зв'язку з чим ліквідатор Кредитної спілки „Слобода-Кредит" позбавлений в подальшому права вимагати повернення грошових коштів за договором кредиту № 10-04/08-П4 від 10 квітня 2008 р. на суму 100000,00 грн., та договором кредиту № 10-04/08-П5 від 10 квітня 2008 р. на суму 30000,00 грн., що і є збитками, які можуть бути завдані кредиторам КС "Слобода-Кредит" в розумінні ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, відповідно до ч.13 ст.13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника. Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення вимог закону, спірна угода про відступлення права вимоги була укладена керівником КС "Слобода-Кредит" за відсутності погодження з розпорядником майна КС "Слобода-Кредит".

Відповідно вимог ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначено, що у разі визнання угоди боржника недійсною все отримане за такою угодою повертається сторонам.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для визнання Договору про відступлення прав вимоги № 10/11 від 25 березня 2011 року, укладеного між Кредитною спілкою „Слобода - кредит" та ОСОБА_5 недійсним, оскільки він є таким, який завдає збитків боржнику. Також, суд вважає за необхідне зобов'язати сторони угоди ОСОБА_5 повернути все одержане за договором № 10/11 про відступлення права вимоги від 25.03.2011 р., зокрема, оригінали документів, що передбачені п. 2.1.1 угоди (договір кредиту № 10-04/08-П4 від 10 квітня 2008 р., договір кредиту № 10-04/08-П5 від 10 квітня 2008 р. та оригінали видаткових касових ордерів).

Представник ОСОБА_5 в судовому засіданні в своїх запереченнях та клопотанні про припинення провадження по справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України наполягав на тому, що справа непідсудна господарському суду, оскільки учасником провадження по справі є фізична особа ОСОБА_5 та вказаний спір повинен розглядатись місцевим районним судом в рамках позовного провадження.

Суд, вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про припинення провадження по справі, виходячи з наступного.

У справі про банкрутство угода може бути визнана недійсною відповідно до цивільного законодавства України, однак на підставах передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема ч. 11 ст. 17 Закону.

Зазначені у ч. 11 ст. 17 Закону підстави є спеціальними та безпосередньо пов'язані з відносинами неспроможності (банкрутства), тому надають можливість визнати таку угоду недійсною саме у справі про банкрутство.

На підставах, передбачених ч. 11 ст. 17 Закону, угода визнається недійсною за спрощеною процедурою, яка не вимагає від суду вчинення додаткових дій, що притаманні позовному провадженню. В справі про банкрутство відсутні треті особи, сторони позбавлені можливості заявити зустрічний позов, тощо. Отже, обмежуються права інших осіб, оскільки вказана процедура передбачає спрощений порядок розгляду заяви про визнання угоди недійсною.

При цьому, при визнанні угод недійсними з підстав, передбачених ст. 17 Закону, завдання ліквідатора полягає у поверненні майна до ліквідаційної маси, використовуючи засоби процедури банкрутства. Тому законодавець обмежив ці підстави тільки двома випадками: - угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.

Крім того, оскільки спори про віднесення активів боржника до ліквідаційної маси повинні розглядатися у межах провадження у справі про банкрутство, а відступлення прав вимоги боржником є одним із способів відчуження прав боржника на розпорядження його активами, то в межах провадження у справі про банкрутство можуть розглядатися спори, пов'язані з відчуженням активів боржника з його потенційної ліквідаційної маси, в тому числі й питання про визнання недійсними, розірвання укладених договорів відчуження.

У зв'язку з чим суд вважає хибними міркування представника ОСОБА_5 про неможливість визнання спірної угоди недійсною в межах справи про банкрутство КС "Слобода - Кредит", оскільки згідно з ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розгляд заяв про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство.

Щодо твердження представника ОСОБА_5 про непідсудність заяви ліквідатора щодо розгляду в господарському суді, оскільки учасниками спору є фізична особа, то суд вважає такі доводи помилковими, оскільки, як вже зазначалось раніше, відповідно до вимог ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

При цьому, враховуючи особливості процедури банкрутства, господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів; визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.

Отже, у межах справи про банкрутство господарський суд визнає недійсними угоди на спеціальних підставах, які встановлені ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", або на підставах, передбачених цивільним законодавством, але лише ті угоди, які укладені між боржником та іншими особами, зокрема й фізичними особами при реалізації процедур розпорядження майном, санації боржника чи його ліквідації.

Таким чином, даний спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому має розглядатись у межах відповідної справи про банкрутство, а не у позовному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ч. 11 ст. 17, ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1, 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИЛА:

1. Задовольнити заяву ліквідатора Кредитної спілки "Слобода - Кредит" арбітражного керуючого Максічко Д.О. про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 10/11 від 25.03.2012 р., укладеного між КС "Слобода-Кредит" та ОСОБА_5

2. Визнати недійсним договору про відступлення права вимоги № 10/11 від 25.03.2012 р., укладений між КС "Слобода-Кредит" та ОСОБА_5

3. Зобов'язати сторону угоди ОСОБА_5 повернути КС "Слобода - Кредит" все одержане за договором № 10/11 про відступлення права вимоги від 25.03.2011 р., зокрема, оригінали документів, що передбачені п. 2.1.1 угоди (договір кредиту № 10-04/08-П4 від 10 квітня 2008 р., договір кредиту № 10-04/08-П5 від 10 квітня 2008 р. та оригінали видаткових касових ордерів).

4. Відмовити ОСОБА_5 в задоволенні клопотання про припинення провадження по справі щодо заяви ліквідатора Кредитної спілки "Слобода - Кредит" арбітражного керуючого Максічко Д.О. про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 10/11 від 25.03.2012 р., укладеного між КС "Слобода-Кредит" та ОСОБА_5

5. Ухвалу направити ОСОБА_1, ліквідатору, комітету кредиторів, ОСОБА_5

Повний текст ухвали складено "20" липня 2012 р.

Головуючий суддя Кононова О.В.

суддя Усатий В.О.

суддя Міньковський С.В.