Рішення № 25646850, 14.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/7736-2012 14.08.12

За позовом приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова

компанія «Добробут»

до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова

компанія «Інтертрансполіс»

про стягнення 13 606, 89 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Яковенко В.М. (довіреність № 28/05/12 від 28.05.2012

року)

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»про стягнення 13 606, 89 грн., (у тому числі 12 628, 99 грн. -основного боргу та 977, 99 грн. -пеня).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/7736-2012 та призначено її розгляд на 31.07.2012 року.

Позов обґрунтований тим, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування № 30/30333 від 18.01.2010 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Mazda6»(державний реєстраційний номер АА5015АТ), а тому Позивачем відповідно до положень статті 25 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Daewoo Lanoc»(державний реєстраційний номер АА9755ВН), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у Відповідача, Позивачем було направлено останньому вимогу від 30.09.2011 року про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що Відповідачем не відшкодовано заявлену суму, Позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2012 року продовжено строк вирішення спору.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача повторно у судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.08.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Сердюк Оксаною Миколаївною було укладено договір добровільного страхування № 30/30333 від 18.01.2010 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки Mazda6»(державний реєстраційний номер АА5015АТ).

02.02.2011 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на Печерському мосту, біля опори № 1 в місті Києві, автомобіль марки Mazda6»(державний реєстраційний номер АА5015АТ) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ Печерського району м. Києва.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля «Daewoo Lanoc»(державний реєстраційний номер АА9755ВН) гр. Горбань В.А. вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2011 року.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля Mazda6»(державний реєстраційний номер АА5015АТ) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у фізичної особи-підприємця Горобець Ю.М. Згідно звіту № 678 G від 09.02.2011 року розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 13 262, 14 грн.

Позивач страховим актом № 11/11 визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 12 628, 99 грн., виплата якого Позивачем підтверджується платіжним дорученням № 802 від 14.02.2011 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди Горбань В.А. застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8081595.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (редакція Закону, що діяла на момент здійснення дорожньо-транспортної пригоди) повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

З матеріалів справи вбачається, що договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8081595 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25 500,00 грн., франшиза -500, 00 грн.

30.09.2011 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу з додатками про сплату страхового відшкодування.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (редакція Закону, що діяла на момент здійснення дорожньо-транспортної пригоди) Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обов'язок Відповідач не виконав.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача страхового відшкодування у розмірі 12 128, 99 грн. (12 628, 99 грн. -500, 00 грн.). Таким чином, позовна вимога підлягає частковому задоволенню.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідач не довів суду, що порушення господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Статтею 37 (пункт 37.2) Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (редакція Закону, що діяла на момент здійснення дорожньо-транспортної пригоди) встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене, правомірним буде нарахування пені на суму страхового відшкодування у розмірі 12 128, 99 грн., тому до стягнення підлягає пеня у розмірі 929, 33 грн. за період з 07.11.2011 року по 06.05.2012 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені приватним акціонерним товариством «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 13 058, 32 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, будинок 13Є, ідентифікаційний код 23498273) на користь приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (04070, м. Київ, Подільський район, вул. Сагайдачного/Ігорівська, будинок 10/5, літера «А», ідентифікаційний код 31093336) 12 128 (дванадцять тисяч сто двадцять вісім) грн. 99 коп. -основного боргу, 929 (дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 33 коп. -пеня та 1 544 (одна тисяча п'ятсот сорок чотири) грн. 61 коп. -витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено:15.08.2012 року

Суддя Т.Ю. Кирилюк

Суддя Т.Ю. Кирилюк