Постанова № 25641842, 14.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 серпня 2012 року № 2а-5348/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епосдо Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києвапроскасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.11р. № 0033191510На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.11р. № 0033191510.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.12р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду по суті на 26.04.12р.

В судових засіданнях неодноразово оголошувалось перерви з метою забезпечення явки в судове засідання представника відповідача.

В судове засідання 02.08.12р. представник відповідача до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, відповідно до якого відповідач знаходиться за адресою, на яку судом надсилались ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки -виклики.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Представник позивача, щодо розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував.

У зв'язку із наведеним судом у судовому засіданні 02.08.12р. прийнято рішення про розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Епос»за ІІ квартал 2011року. За результатами перевірки складено акт від 25.10.11р. за № 3555/15-127/31026977 (надалі -акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушення ст..3 Підрозділу 4 Розділу ХХ та п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, а саме неправомірне збільшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток попереднього звітного (податкового) періоду на суму 259 131 ,00грн. та занижено податкове зобов'язання на загальну суму 59 600,00грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначеного вище порушення Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва 14.11.11р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0033191510, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 59 600,00грн.

Позивач не погоджується з таким рішенням податкового органу у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, проведеною перевіркою встановлено, що позивач в податковій декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011року № 90056317935 від 09.08.11р. визначив у рядку 06.6 декларації від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду в сумі 393 617,00грн.

Відповідно до висновків викладених у акті перевірки та наданих письмових заперечень, така сума є завищеною на 256 131,00грн. у зв'язку із безпідставним віднесенням позивачем суми від'ємного значення об'єкту оподаткування що увійшов до складу 1-го кварталу 2011року з 2010року.

На переконання податкового органу від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду у 2-му кварталі 2011року, у відповідності до чинного законодавства формується виключно з від'ємного значення об'єкта оподаткування отримане суб'єктом господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за 1-й квартал 2011року.

Суд не може погодитись з такими висновками податкового органу виходячи з наступних міркувань.

Згідно п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 зазначеного вище Закону, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абз. 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення»ПК України з 01 квітня 2011рокунабрав чинності розділ III ПК України, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»ПК України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування 1-го кварталу 2011 року повинен і здійснюватися відповідно до вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону, якими було прямо передбачено включення до валових витрат 1-го кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році без жодних обмежень.

Згідно п. 150.1 ст. 150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У відповідності до п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»ПК України положення п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з і урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат 2-го календарного кварталу 2011р.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного і значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, вказаними нормами права передбачено, що розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1-й квартал 2011 року в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло в 2010 році, а сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1-й квартал 2011 року підлягає включенню до валових витрат II кварталу 2011 року.

Наведене свідчить, що висновки відповідача ґрунтуються на невірному розумінні п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»ПК України. Відповідно до норм якого передбачено включення до валових витрат 2-го кварталу 2011 року від'ємного значення розрахунку об'єкта оподаткування за 1-й квартал 2011 року, а не від'ємного значення результатів діяльності суб'єкта господарювання у 1-му кварталі 2011 року.

Таким чином, дії позивача щодо включення до валових витрат 2-го кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, минулих податкових періодів цілком відповідають вимогам законодавства.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що розмір збитків, а саме 256 131,00грн., які на переконання відповідача, були безпідставно віднесені позивачем до 2-го кварталу 2011року відповідачем жодним чином не запечується. Більш того підтверджується не лише наявними в матеріалах справи доказами наданими позивачем, а й актом планової перевірки проведеної ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 03.10.11р. за № 465/1-23-30-31026977 (а.с.45-77), в якому вказано, що проведеною перевіркою повноти визначених валових витрат за період з 01.07.09р. по 30.06.11р. не встановлено їх завищення. Аналогічні висновки містяться також у акті перевірки № 682/1-23-06-31026977 складеному відповідачем 20.11.2009р. за результатами перевірки дотримання позивачем податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.08р. по 30.06.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 14.11.11р. № 0033191510.

3.Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 596,00грн., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Епос», за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Смолій І.В.