Постанова № 25641191, 26.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 липня 2012 року 10 год. 02 хв. № 2а-6280/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Хливнюк А.М., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби проскасування наказів та поновлення на роботі

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

відповідача: Каргалика Д.М.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26.07.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 03.08.2012 року.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі -Позивач, ОСОБА_1) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (далі -Відповідач, ДПІ у Солом'янському районі м. Києві) (з урахуванням змін до позовної заяви в редакції 17.07.2012 р.), в якому просить:

1) скасувати наказ ДПІ у Солом'янському районі м. Києві від 22.03.2012 року №40-о «Про звільнення ОСОБА_1»;

2) скасувати наказ ДПІ у Солом'янському районі м. Києві від 27.03.2012 року №49-о «Про внесення змін до наказів»;

3) поновити на роботі ОСОБА_1, надавши їй рівнозначну посаду тій, що вона займала до звільнення, а саме начальника управління реєстрації та обліку платників податків Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2012 призначено попереднє судове засідання з метою вирішення питання причин пропуску Позивачем терміну звернення до суду.

Представник Відповідача зазначає, що ОСОБА_1 дізналася про своє звільнення 26.03.2012 року, про що свідчить особистий підпис Позивача на наказі від 22.03.2012 року №40-о «Про звільнення ОСОБА_1». До суду ОСОБА_1 звернулася 07.05.2012 року, тобто більше ніж через місяць. Як наслідок, Відповідач вважає, що Позивачем пропущено процесуальний строк, визначений ч. 3 ст. 99 КАС України для звернення за судовим захистом прав, свобод та інтересів особи, а відтак, згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України, просить адміністративний позов залишити без розгляду.

Представник Позивача в обґрунтування причин пропуску терміну звернення до суду зазначив, що в зв'язку з процедурою звільнення у ОСОБА_1 погіршився стан здоров'я і вона проходила лікування у квітні місяці, тому причина пропуску терміну звернення до суду є поважною.

Відповідно до частини третьої ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як вбачається з матеріалів, долучених до справи, а саме копії наказу від 22.03.2012 року №40-о «Про звільнення ОСОБА_1», на звороті останнього після слів «з наказом ознайомлена»проставлено власний підпис Позивача та дату ознайомлення 26.03.2012 року, що не заперечувалось Позивачем. Відомостей щодо дати ознайомлення Позивача з наказом від 27.03.2012 року №49-о «Про внесення змін до наказів»суду не надано.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що Позивач з оскаржуваним наказом 22.03.2012 року №40-о «Про звільнення ОСОБА_1»ознайомилася 26.03.2012 року, а з наказом від 27.03.2012 року №49-о «Про внесення змін до наказів»Позивача ознайомлено без зазначення дати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина перша стаття 103 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судом встановлено, що з оскаржуваним наказом Позивач ознайомилася 26.03.2012 року, відтак, з адміністративним позовом до суду Позивач мала звернутися до 27.04.2012 року включно.

Як вбачається з відбитку поштового штемпелю на конверті, в якому надіслано адміністративний позов до Окружного адміністративного суду м. Києва, дата надіслання зазначена 03.05.2012 року, а з відбитку реєстраційного штемпелю Окружного адміністративного суду м. Києва дата реєстрації адміністративного позову вказана 07.05.2012 року.

Отже судом встановлено, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду м. Києва подано з пропуском терміну звернення до суду.

Частиною першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Представником Позивача подано до суду Виписку з медичної карти амбулаторного хворого, виданої Центральною районною поліклінікою Солом'янського району міста Києва, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на лікуванні з 20.04.2012 р. по 30.04.2012 р. з діагнозом: гіпертонічна хвороба 1 ст., гіпертонічний криз, антено-невротичний синдром.

Таким чином, суд вважає, що перебування Позивача на лікуванні є достатньою підставою для визнання причин пропуску строку звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва поважними.

Крім того, суд враховує, що наступні дні після одужання Позивача, а саме, 1 та 2 травня 2012 року, були святковими днями.

Одночасно, суд не бере до уваги посилання представника Відповідача щодо надання представнику Позивача довіреності 09.04.2012 року, як на підставу можливого звернення до суду в межах строку звернення до суду, оскільки оформлення довіреності у нотаріуса не потребує присутності уповноваженої особи, а свідчить про намір реалізувати попередній усний договір на уповноваження особи бути представником та виконувати певні дії. Крім того, представником Позивача зазначено, що оригінал довіреності ним отримано після лікування ОСОБА_1

Таким чином, судом встановлено, що Позивачем термін звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва пропущено з поважних причин, тому клопотання представника Відповідача щодо залишення адміністративного позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Представником Позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримано в повному обсязі, зазначено, що під час проведення процедури звільнення Відповідачем не дотримано вимог ст. 42 Кодексу законів про працю України, а саме, не враховано переважного права Позивача на залишенні на роботі. Крім того, Позивачем разом з попередженням про наступне звільнення надано згоду у січні 2012 року та подано заяву на переведення на запропоновану посаду, проте заяву не було реалізовано. Також, представник Позивача посилається на те, що в період процедури звільнення були наявні вакантні рівнозначні посади, які Відповідачем не пропонувались ОСОБА_1

Представник Відповідача проти позову заперечив, виклавши їх письмово від 23.05.2012 року №2371/9/10-005, зазначає, що звільнення Позивача здійснено з дотриманням вимог діючого законодавства, а саме, вчасно попереджено про наступне звільнення, 12.03.2012 року Позивачу запропоновано переведення на вакантну посаду головного державного податкового ревізора інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб управління податкового контролю фізичних осіб, від якої Позивач відмовилась. Відповідною комісією складено акт про відмову від запропонованої посади та від підпису під пропозицією щодо переведення на запропоновану посаду.

Крім того, представником Відповідача зазначено, що наказом від 12.03.2012 року начальником ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Оскільки Позивач відмовилася від запропонованої посади, за згодою профспілкового комітету від 19.03.2012 року, видано наказ про її звільнення.

Свідок ОСОБА_4, начальник відділу організаційно-розпорядчого відділу, повідомила, що 12.03.2012 року їй в телефонному режимі начальник відділу персоналу ОСОБА_5 повідомила, що ОСОБА_1 відмовилась від запропонованої посади головного державного податкового ревізора інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб управління податкового контролю фізичних осіб та про необхідність це задокументувати. Пізніше того ж дня за участю свідка ОСОБА_4 до кабінету 221 було запрошено ОСОБА_1 з метою запропонування їй посади головного державного податкового ревізора інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб управління податкового контролю фізичних осіб, яка відмовилась і не підписала таку пропозицію, про що комісією було складено акт відмови від запропонованої посади та підпису під пропозицією щодо переведення на запропоновану посаду. Свідок ОСОБА_4 зазначила, що з будь-яким документом який би визначав склад комісії та включення її до складу цієї комісії її ознайомлено не було.

Свідок ОСОБА_6, головний державний податковий інспектор відділу реєстрації та обліку платників податків управління інформації та обліку платників податків, повідомила суду, що 25.01.2012 року в зв'язку з реорганізацією ДПІ у Солом'янському районі м. Києва усіх працівників було попереджено про звільнення та запропоновано посади для переведення, в зв'язку з чим працівниками написано та подано відповідні заяви без зазначення дати. Свідок ОСОБА_6 зазначає, що нею та ОСОБА_1 подано 25.01.2012 р. заяви за запропоновані посади, оскільки такі заяви вони писали разом в одному кабінеті №431, та надали начальнику відділу персоналу. 25.01.2012 року ОСОБА_1 було запропоновано посаду заступника начальника управління інформатизації та обліку платників податку, заяву щодо переведення на цю посаду нею і було подано 25.01.2012 року без зазначення дати в заяві на вимогу керівництва.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

З вересня 1997 року ОСОБА_1 працює в органах податкової служби на різних посадах.

Наказом ДПІ у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової адміністрації України від 09.08.2010 року №317-о ОСОБА_1 переведено на посаду начальника управління реєстрації та обліку платників податків.

Наказом ДПІ у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби від 22.03.2012 р. №40-о «Про звільнення ОСОБА_1»Позивача звільнено 26 березня 2012 року у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності ДПІ у Солом'янському районі міста Києва за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Пунктом 1 Наказу ДПІ у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби від 27.03.2012 р. №49-о «Про внесення змін до наказів»внесено зміни щодо дати звільнення Позивача, а саме: з 27 березня 2012 р.

Відповідно до Указу Президента України від 09.04.2010 р. №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Указу Президента України від 12.05.2011 р. №584/2011 «Про Положення про Державну податкову службу України»Постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 р. №981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби»припинено діяльність Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва та створено Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

Згідно з Передавальним актом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 26088860) у зв'язку з припиненням шляхом перетворення у Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, затвердженого Головою Комісії з проведення реорганізації ДПІ у Солом'янському районі м. Києва 28.02.2012 р., до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС переходять права і обов'язки передбачені законодавством, щодо трудових відносин з працівниками, трудові книжки яких обліковуються у відділі персоналу та передаються від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

Відповідно до пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Пунктом першим ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КзпП України) встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, крім інших, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці (частина перша ст. 49-2 КЗпП України).

Судом встановлено, що Позивача Головою Комісії з проведення реорганізації ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, заступником голови ДПА у Донецькій області попереджено про наступне вивільнення з займаної посади начальника управління реєстрації та обліку платників податків 26.03.2012 року, про що свідчить власний підпис Позивача та дата 25.01.2012 року на попередженні, що не заперечувалось Позивачем.

Відповідно до частини третьої ст. 49-2 КЗпП України, одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Позивачем зазначено, підтверджено свідченнями ОСОБА_6 та не заперечувалось представником Відповідача, що нею 25.01.2012 р. подано заяву на переведення її на запропоновану їй посаду заступника начальника управління інформатизації та обліку платників податків ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтвердив, що усім працівникам було запропоновано певні посади і за їх згодою подано заяви 25.01.2012 року без зазначення дати написання таких заяв.

Відповідно до п. 1 наказу 29.02.2012 р. №1 «Про введення в дію організаційної структури та штатного розпису ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби»введено в дію затверджені Головою Державної податкової служби України організаційна структура Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (додаток 1) та штатний розпис Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

Штатним розписом на 2012 рік Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, затверджено штат у кількості 389 одиниць Головою ДПС України 28.02.2012 р., передбачено посаду заступника начальника управління інформатизації та обліку платників податків.

Пунктом 2 вищезазначеного наказу наказано відділу персоналу (ОСОБА_8.) з урахуванням штатної чисельності у штатному розписі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби здійснити комплекс заходів щодо призначення та переведення працівників ДПІ у Солом'янському районі м. Києва до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, відповідно до Кодексу законів про працю України та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114.

Одночасно суд бере до уваги, що відповідно до наказу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС «Про призначення»від 29.02.2012 р. №6-о ОСОБА_6 призначено в порядку переведення на посаду головного державного податкового інспектора відділу реєстрації та обліку платників податків управління інформатизації та обліку платників податків на підставі заяви, яку було написано 25.01.2012 р. разом з заявою Позивача про переведення на посаду заступника начальника управління інформатизації та обліку платників податків ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за наявності поданої 25.01.2012 року заяви Позивачем на виконання п. 2 вищезазначеного наказу у Відповідача була можливість та не було перешкод перевести ОСОБА_1 на вакантну посаду до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС.

Відповідно до додатку до попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 начальника управління реєстрації обліку платників податку начальником Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби 12.03.2012 року запропоновано Позивачу переведення на вакантну посаду головного державного податкового ревізора інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб управління податкового контролю фізичних осіб на період відпуски для догляду за дитиною ОСОБА_9 до дня фактичного виходу її на роботу.

Відповідно до наказу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 25.01.2012 р. №18-в ОСОБА_9 надано відповідно до її заяви та лікарняного листка АВО №354549 від 23.01.2012 р. відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами з 23 січня по 27 травня 2012 року.

Отже, посада головного державного податкового ревізора інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб управління податкового контролю фізичних осіб, на яку 12.03.2012 р. було запропоновано переведення Позивача, була вакантна з 23.01. по 27.05.2012 р., а відтак, Відповідач не міг її пропонувати на більший ніж передбачено в наказі від 25.01.2012 р. №18-в термін.

Суд враховує, що наказом ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 09.04.2012 р. №25-в ОСОБА_9 надано відповідно до її заяви та лікарняного листка АВО №355331 від 02.04.2012 р. відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами з 28 травня по 10 червня 2012 року та наказом ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 31.05.2012 р. №56-в ОСОБА_9 надано відповідно до її заяви та свідоцтва про народження серії 1-БК №301347 відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 11 червня 2012 року по 22 березня 2015 року. Проте, 12 березня 2012 року про такі обставини Відповідач не знав і не міг знати, оскільки події наступили в майбутньому і врегульовані на підставі лікарняних листків, свідоцтва про народження, заяв відповідними наказами Відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, в додатку до попередження щодо запропонованої 12.03.2012 р. посади Позивачу відсутнє погодження або відмова в погодженні на переведення на запропоновану посаду та підпис ОСОБА_1

Відповідно до Акту відмови від запропонованої посади та підпису під пропозицією щодо переведення на запропоновану посаду начальником управління реєстрації та обліку платників податків ОСОБА_1, затвердженого начальником ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС 12.03.2012 року, комісія у складі першого заступника начальника інспекції, начальника відділу персоналу, начальника організаційно-розпорядчого відділу засвідчила, що Позивач відмовилася від запропонованої посади та від підпису під пропозицією щодо переведення її на запропоновану посаду.

Проте, Позивач зазначає, що крім посади заступника начальника управління інформатизації та обліку платників податків ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, на яку вона погодилась і подала заяву 25.01.2012 року, їй інакші посади запропоновано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 422 КЗпП України пропонування працівникові іншої роботи закріплено за власником або уповноваженим ним органом.

Суду Відповідачем не надано доказів, що ця комісія є уповноваженим органом в розумінні ст. 422 КЗпП України щодо створення комісії, зазначеної в вищезазначеному Акті, визначення її повноважень, складу тощо, а також не зазначено яким нормативно-правовим актом визначено створення та діяльність таких комісій, повноваження та видання ними актів, необхідність затвердження таких актів керівництвом установи, а тому видання документів такою комісією не можуть сприйматися судом як належні докази, в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, судом встановлено, що Позивача попереджено про наступне вивільнення та запропоновано переведення на вакантну посаду головного державного податкового ревізора інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб управління податкового контролю фізичних осіб на період відпуски для догляду за дитиною ОСОБА_9 до дня фактичного виходу її на роботу без дотримання вимог частини третьої ст. 49-2 КЗпП України.

Відповідно до частини другої ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з інформацією, наданою представником Відповідача за підписом начальника відділу персоналу, в період з 29.02.2012 року по 27.03.2012 р. у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС було наявних 23 вакантні посади. Проте, суду не надано доказів чи будь-яких пояснень чи проводився Відповідачем аналіз наявних вакантних посад з метою пропонування їх Позивачеві відповідно до її кваліфікації, досвіду тощо, а також не надано пояснення не пропонування вакантних посад, на які могла б претендувати ОСОБА_1

Згідно з частинами першою-другою ст. 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, крім інших, особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком.

Як вбачається з матеріалів особової справи, наданої Відповідачем, рішенням Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 12 грудня 2011 року у справі №2-4309/11 шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 відділом реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міськвиконкому Київської області, актовий запис №42, розірвано та встановлено, що неповнолітня дитина ОСОБА_10 проживає з матір'ю.

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінградського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_11 народилася 01 березня 2000 року.

Проте, Відповідачем не надано суду жодних обґрунтувань, яким чином враховувалися дані обставини під час прийняття рішення стосовно звільнення ОСОБА_1

Крім того, відповідно до п. 1 наказу ДПІ у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби від 22.03.2012 р. №40-о «Про звільнення ОСОБА_1»Позивача звільнено 26 березня 2012 року з посади начальника управління реєстрації та обліку платників податків ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності ДПІ у Солом'янському районі міста Києва за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до Наказу ДПІ у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової адміністрації України від 09.08.2010 року №317-о ОСОБА_1 переведено на посаду начальника управління реєстрації та обліку платників податків.

Таким чином, Позивача звільнено з посади, яку ОСОБА_1 не займала.

Разом з тим, суд критично оцінює посилання Відповідача в запереченнях на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності наказом ДПІ у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби від 12.03.2012 р. №14 як на можливу обставину, яка вплинула на прийняття рішення щодо залишення Позивача на роботі, оскільки відповідно до наказу від 22.03.2012 року №40-о «Про звільнення ОСОБА_1»підставою звільнення зазначено: у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності ДПІ у Солом'янському районі міста Києва за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 проведено з порушенням вимог чинного законодавства, відтак позовна вимога щодо скасування наказу ДПІ у Солом'янському районі м. Києві від 22.03.2012 року №40-о «Про звільнення ОСОБА_1»підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування наказу ДПІ у Солом'янському районі м. Києві від 27.03.2012 року №49-о «Про внесення змін до наказів», то вона підлягає задоволенню в частині пункту 1, а саме, внесення змін до наказу від 22.03.2012 року №40-о «Про звільнення ОСОБА_1».

Що стосується позовної вимоги щодо поновлення ОСОБА_1, надавши їй рівнозначну посаду тій, що вона займала до звільнення, а саме начальника управління реєстрації та обліку платників податків Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва, то суд приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню в частині поновленні на роботі Позивача, оскільки чинне законодавство не визначає обов'язку роботодавця працевлаштувати саме на рівнозначну посаду.

Крім того, суд вважає, що поновлення порушеного права Позивача можливе шляхом поновлення її на посаді начальника управління реєстрації та обліку платників податків Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва, ураховуючи припинення юридичної особи Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва та встановлення правонаступником Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби відповідно до Передавального акту від 28.02.2012 р., яким, крім іншого, встановлено, що до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС переходять права і обов'язки передбачені законодавством, щодо трудових відносин з працівниками, трудові книжки яких обліковуються у відділі персоналу та передаються від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

Суд також звертає увагу на те, що згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

«На підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень»означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Враховуючи вищевказане, суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах Відповідачем не доведено законності дій при звільненні ОСОБА_1

В той же час, суд акцентує увагу на тому, що ОСОБА_1, як особа, яка звернулася з належною заявою про переведення її на посаду заступника начальника управління інформатизації та обліку платників податків ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, мала обґрунтовані очікування щодо вчинення дій Відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права Позивача на його захист в зв'язку з незаконним звільненням, засновані на принципі юридичної визначеності.

Під принципом юридичної визначеності суд розуміє те, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

При цьому, якщо держава схвалила певну концепцію, в даному випадку це покладення на відповідний орган обов'язку дотримання вимог законодавства під час вирішення питання переведення Позивача, то суб'єкт владних повноважень вважатиметься таким, що діє протиправно, якщо він відступить від встановлених обов'язків, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у суб'єктів відповідних правовідносин стосовно суворого додержання суб'єктом владних повноважень такої політики чи поведінки.

В контексті особливостей закріпленого практикою Європейського Суду з прав людини принципу юридичної визначеності, Суд звертає увагу на те, що факт встановлення чинним законодавством України обов'язку роботодавця дотримуватися чіткої процедури під час вирішення питання переведення Позивача є підставою для виникнення у такої особи (зокрема, Позивача) обґрунтованих очікувань щодо належного дотримання суб'єктом владних повноважень покладеного на нього законом обов'язку та не порушення ним прав особи на відповідний захист.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази Позивача є частково обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись положеннями ст. 71, 99, 100, 160, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування наказу ДПІ у Солом'янському районі м. Києві від 22.03.2012 року №40-о «Про звільнення ОСОБА_1»; наказу ДПІ у Солом'янському районі м. Києві від 27.03.2012 року №49-о «Про внесення змін до наказів»; поновлення на роботі ОСОБА_1 надавши їй рівнозначну посаду той, що вона займала до звільнення, а саме начальника управління реєстрації та обліку платників податків Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва, задовольнити частково.

2. Скасувати наказ Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києві від 22.03.2012 року №40-о «Про звільнення ОСОБА_1».

3. Скасувати пункт 1 наказу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києві від 27.03.2012 року №49-о «Про внесення змін до наказів»в частині внесення змін до наказу від 22.03.2012 року №40-о «Про звільнення ОСОБА_1».

4. Поновити ОСОБА_1 на роботі.

5. Допустити негайне виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

6. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна