Постанова № 25640455, 09.08.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 року Справа № 1170/2а-1830/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд

в складі головуючого: судді Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання : Мусієнко Л.О.

представників сторін:

позивача -клопотання про розгляд справи без участі

відповідача -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Катіон»

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Катіон»(далі-ТОВ «Катіон») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.01.2012 року № 0000202380, яким зобов'язано позивача сплатити 480 014 грн. за платежем податок на додану вартість, у тому числі 320 009 грн. та 160 005 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовної заяви товариство зазначає, що за результатами позапланової невиїзної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення, яке прийняте в зв'язку з тим, що посадові особи податкового органу, які здійснювали перевірку, дійшли висновку що підприємством відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з ТОВ "ПТК "Донбас" без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Представник позивача в судове засідання не прибув, при цьому надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності та позовні вимоги підтримав в повному обсязі /а.с.140/.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до змісту поданого до суду заперечення, Кіровоградською ОДПІ позов не визнається у повному обсязі, в зв'язку з тим, що позивачем не дотримано вимог Податкового кодексу України, оскільки до сум ПДВ, належних до бюджетного відшкодування, включено ПДВ по операціях, які не підтверджуються фактом надмірної сплати податку на додану вартість до державного бюджету платниками податку за ланцюгом постачальників операцій з відповідним товаром, а саме - об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств-постачальників, на думку відповідача, відсутні /а.с. 131/.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до довідки АА № 017516 з ЄДР підприємств та організацій України /а.с. 72/ товариство з обмеженою відповідальністю «Катіон»зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради та діє на підставі статуту /а.с. 109-121/.

Відповідно до п.3.1 Статуту позивача визначено, що основною метою діяльності підприємства є роздрібна торгівля пальним та оптова торгівля паливом.

Види діяльності за КВЕД:

- оптова торгівля паливом,

- роздрібна торгівля пальним,

- послуги з організації подорожувань,

- посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами,

- оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин,

- неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

Посадовою особою податкового органу проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Катіон»(код ЄДРПОУ-32324824) з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Промислово-торгівельна компанія "Донбас" за період з 01.102011 року по 30.10.2011 року, за результатами якої складено акт №7/2330/32324824 від 17.01.2012 року /а.с. 11-24/.

Відповідно до акту перевірки, встановлено порушення з боку позивача п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 320009,00 грн., в тому числі за жовтень 2011 року -320009 грн.

Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000202380 від 31.01.2012 року, яким зобов'язано позивача сплатити 480 014 грн. за платежем податок на додану вартість, у тому числі 320 009 грн. та 160 005 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с.25/.

Так, спеціалістом відповідача зроблено висновок щодо заниження суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року в розмірі 320009,00 грн. на підставі отриманої інформації від ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова /а.с.14/, відповідно до якої встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "ПТК "Донбас" за ознаками - відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій /відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в тому числі за спеціальною освітою, відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі транспорті засоби та приміщення для зберігання товарів, платник не знаходиться за місцезнаходженням при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень/, таким чином ТОВ "ПТК "Донбас" відсутній факт реального вчинення господарських операцій із платниками податків та зборів за жовтень 2011 року /а.с.17/, а тому правочини між позивачем та ТОВ "ПТК "Донбас" здійснені без мети настання реальних наслідків, отже - є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю /а.с. 19/.

Судом дані твердження відповідача не приймаються до уваги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, 15.08.2011 року між ТОВ "Промислово-Торгівельної Компанії "Донбас"(постачальник) та ТОВ «Катіон»(покупець), укладено договір поставки №15-1/08-11, за яким, постачальник зобов'язується поставляти покупцеві нафтопродукти /а.с.33-34/

Як слідує з акту перевірки та досліджених в судовому засіданні письмових доказів, позивачем включено до податкових кредитів суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Промислово-Торгівельної компанії "Донбас"/а.с. 40-44/

Оплата товару та фактичне його отримання підтверджується видатковими накладними /а.с.35-39/, товарно-транспортними накладними /а.с.45-69 / та платіжними дорученнями /а.с. 88-107/.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги -мають вартісний характер і цінове вираження.

На підтвердження подальшого використання придбаного товару у господарській діяльності /роздрібна торгівля пальним та оптова торгівля паливом/ позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні /а.с. 143-210/.

Позиція податкового органу про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ "ПТК "Донбас" ґрунтується на матеріалах перевірки, проведеної ДПІ у Фрунзенському районі, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.06.2009 року по 08.11.2011 року (акт № 1278/23-212/36456448 від 28.12.2011 року), відповідно до якого встановлено - відсутність факту реальності здійснення господарської діяльності ТОВ "ПТК "Донбас" із платниками податків та зборів за жовтень 2011 року.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Відповідно до вимог. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України податкові накладні мають містити такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до ч. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд зазначає, що видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні, платіжні доручення є первинними документами, в розумінні ч. 1 вищезазначеного Закону.

Відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, фактичне виконання договору відбулось, що підтверджується первинними документами, що оформлені відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

В даному випадку, позиція відповідача щодо направленості діяльності ТОВ "ПТК "Донбас" на ухилення від сплати податків, а у зв'язку з цим і нікчемності угоди укладеної позивачем з вказаним підприємством, судом до уваги не приймаються як не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Щодо визнання правочинів між позивачем та ТОВ "ПТК "Донбас" нікчемними, то суд, надавши оцінку представленим доводам, дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для цього. Суд вважає за необхідне зазначити, що при визнанні правочинів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Більш того, покупець не може нести відповідальність не тільки за несплату податків продавцями своїх постачальників, а й за несплату податків продавцями своїх постачальників і за можливу недостовірність відомостей про таких продавців, включених до Єдиного державного реєстру.

У разі якщо ж такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку в другій ланці ланцюга господарських операцій права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові №06/47 від 11.10.2006 року.

Реальність господарських операцій, за результатами яких у позивача виникло право на податковий кредит, знайшла підтвердження в ході розгляду справи.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградська ОДПІ не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій, обізнаності позивача щодо діяльності осіб з контрагентами своїх постачальників та контрагентів зі своїми постачальниками, зокрема щодо створення їх із протиправною метою і несплати ними податків, наявність зговору на вилучення коштів державного бюджету шляхом безпідставного одержання відшкодування ПДВ тощо. Суду також не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг), отримав податкову накладну, складену належним чином, суд погоджується з позицією ТОВ «Катіон»щодо правомірності віднесення до податкового кредиту таких сум податку на додану вартість.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам та вимогам ст.71 КАС України відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення 31.01.2012 року № 0000202380, яким зобов'язано позивача сплатити 480 014 грн. за платежем податок на додану вартість, у тому числі 320 009 грн. та 160 005 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування, позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В зв'язку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати з Державного бюджету України в сумі 2188,00 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 31.01.2012 року № 0000202380, яким зобов'язано позивача сплатити 480014,00 грн. за платежем податок на додану вартість, у тому числі 320009,00 грн. та 160005,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути на користь ТОВ «Катіон»з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2188,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду підпис О.С. Петренко

Згідно з оригіналом