Ухвала суду № 25631125, 13.08.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 206/2003/2012 Провадження № 22-ц/0290/1837/2012Головуючий в суді першої інстанції:Медяна Ю.В.Категорія: 53 Доповідач: Шемета Т. М.13.08.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2012 м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючої: Шемети Т.М.,

суддів: Матківської М. В., Марчук В. С.,

при секретарі: Чернати В.С.

з участю представника відповідача Таран Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 травня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Вінницького державного педагогічного університету про відшкодування заборгованості по заробітній платі, преміальних, компенсації за не використані відпустки і в зв'язку з інфляцією цін при виконанні госпдоговірної теми №33 та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

По справі 2 березня 2006 року Замостянським районним судом м. Вінниці було винесено рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково: зобов'язано Вінницький державний педагогічний університет нарахувати ОСОБА_3 заробітну плату як старшому науковому співробітнику за сумісництвом на 0,5 ставки за серпень та вересень 1989 року та за серпень 1990 року та проіндексувати її відповідно до ст. 95 КЗпП України та відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 1427 від 20 грудня 1997 року. Зобов'язано нарахувати ОСОБА_3 компенсацію за невикористанні відпустки як старшому науковому співробітнику за сумісництвом на 0,5 ставки за 1989 та 1990 роки, проіндексувати її відповідно до ст. 95 КЗпП України та відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 1427 від 20 грудня 1997 року. Нарахувати ОСОБА_3 премію за виконання науково-дослідної роботи «Дослідження процесу щілювання грунтів в різних сівозмінах», проіндексувати її відповідно до ст. 95 КЗпП України та відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 1427 від 20 грудня 1997 року та прийнято рішення стягнути на користь ОСОБА_3 нараховану та проіндексовану відповідно до даного рішення заробітну плату, компенсацію за не використанні відпустки та премію, моральну шкоду в розмірі 2 000 грн. 00 коп. Вказане рішення суду набуло законної сили 13 березня 2006 року та відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 13 липня 2009 року, винесеної державним виконавцем Замостянського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-696, виданого 20 квітня 2006 року на підставі даного рішення, було закінчено.

06 березня 2012 року ОСОБА_3 подав до Замостянського районного суду м. Вінниці заяву про перегляд винесеного по справі рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою судді Замостянського районного суду м. Вінниці Медяної Ю.В. від 12.03.2012 року (а.с.78) було відкрито провадження за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та призначено судове засідання.

В подальшому 10 травня 2012 року представником відповідача Таран Ю.В. було подано клопотання про залишення заяви ОСОБА_3 без розгляду, так як він пропустив встановлений законом строк позовної давності.

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 травня 2012 року (а.с.123-124) клопотання представника Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського задоволено. заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 02 березня 2006 року за нововиявленими обставинами по справі № 2-696-2006 рік залишено без рогляду.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив зазначену ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду в суд першої інстанції. Свої вимоги він обгрунтовує тим, що, в звязку з тяжкою хворобою в судових засіданнях він присутнім не був, участі у справі не приймав, за період розгляду справи він направив до Замостянського районного суду три клопотання про неможливість розгляду справи за його відсутності, які не були задоволеними, а тому він не міг захистити свої інтереси у суді, що призвело до неправильного розгляду його заяви.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до наступних висновків:

Як вбачається з заяви ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, підставами для перегляду він зазначає істотні обставини, які не були йому відомі на час розгляду справи (ч.2 п.1 ст. 361 ЦПК України).

Частиною першої статті 362 ЦПК України встановлено, що заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду. При цьому заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до суду після закінчення цього строку, суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Встановлений абзацом 2 частини першої статті 362 ЦПК України трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 ЦПК України, є присічним і поновленню не підлягає за будь-яких обставин.

Однак суд першої інстанції, відкриваючи провадження за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, припустився помилки та не врахував цього. Разом з тим, не зважаючи на вже відкрите провадження, враховуючи викладені вище положення закону, суд не вправі був розглядати заяву ОСОБА_3 по суті. Законом прямо не врегульовано таку ситуацію, тому суд першої інстанції, діючи у відповідності до положень частини 8 ст. 8 ЦПК України: «якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону)», вірно застосував положення ст. 72 ЦПК України, яка визначає наслідки пропущення процесуальних строків та залишив подану ОСОБА_3 заяву без розгляду.

Стосовно посилання ОСОБА_3 на те, що подана ним заява була розглянута без його участі, не зважаючи на його заяви про відкладення розгляду, а тому це є підставою для скасування ухвали суду, то слід зазначити наступне: ОСОБА_3 дійсно неодноразово надсилав заяви про відкладення розгляду поданої ним заяви в зв'язку з хворобою, та суд відкладав розгляд заяви. Згідно розписки про вручення поштового повідомлення (а.с.119), ОСОБА_3 був завчасно (04.05.2012 року) повідомлений про день та час судового засідання ( 10.05.2012 року), в якому і

-2-

було прийнято рішення по поданій ним заяві. Згідно ст. 365 ч.1 ЦПК України, неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, та були належним чином повідомлені, не є перешкодою для розгляду заяви, таким чином розгляд судом заяви ОСОБА_3 без його участі не є порушенням процесуального законодавства та не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Отже, підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 -315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: Т.М. Шемета

Судді: М. В. Матківська

В. С. Марчук