Ухвала суду № 25631093, 19.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" липня 2012 р. м. Київ К-48289/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Українського державного об'єднання „Укрпошта" в особі Львівської дирекції УДППЗ „Укрпошта" на постанову ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009

у справі № 3/397А

за позовом Українського державного об'єднання „Укрпошта" в особі Львівської

дирекції УДППЗ „Укрпошта"

до Державної податкової інспекції у м. Львові

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Українське державне об'єднання „Укрпошта" в особі Львівської дирекції УДППЗ „Укрпошта" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій №242361/21116 від 20.11.2007.

Постановою господарського суду Львівської області від 21.01.2008 позовні вимоги задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009 постанову господарського суду Львівської області від 21.01.2008 скасовано, прийняте нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку позивача з питань торгівельної діяльності у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на продовження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів та складено акт №18/23-8/22336769 від 07.11.2007.

За результатами перевірки прийнято рішення №242361/21116 від 20.11.2007, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 949, 70 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 1, пп. 2 ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", здійсненні протягом 01.02.2007 по 15.03.2007 торгівельної діяльності без придбання торгового патенту.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Статтею 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" встановлено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти:

- магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

- кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;

- автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;

- лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;

- стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом;

- фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;

- оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки).

Окрім того, відповідно до п. 20 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1077 від 13.07.1998, у разі провадження підприємницької діяльності в одному пункті продажу товарів двох або трьох видів торгівельної діяльності (роздрібна та оптова торгівля, громадське харчування) придбавається один торговий патент за максимальною вартістю, встановленою відповідним органом місцевого самоврядування з урахуванням місцезнаходження даного пункту та асортиментного переліку товарів.

За змістом ч. 2 ст. 2 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті.

Позивачем подано заявку на придбання торгового патенту до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова.

Вартість торгового патенту позивачем була сплачена за період з 01.02.2007 по 16.03.2007.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що проведення позивачем роздрібних операцій без придбання окремого патенту на право здійснення роздрібної торгівлі не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Українського державного об'єднання „Укрпошта" в особі Львівської дирекції УДППЗ „Укрпошта" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009 у справі № 3/397А слід задовольнити, ухвалу суду апеляції інстанції скасувати, а постанову господарського суду Львівської області від 21.01.2008 залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Українського державного об'єднання „Укрпошта" в особі Львівської дирекції УДППЗ „Укрпошта" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009 у справі № 3/397А скасувати.

Постанову господарського суду Львівської області від 21.01.2008 у справі № 3/397А залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко