Постанова № 25630469, 13.08.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2012 р. Справа № 5004/2448/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД на рішення господарського суду Волинської області від 06.06.2012 р. у справі № 5004/2448/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Оболонь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД

про стягнення 343160,46 грн

за участю представників сторін:

позивача - Ордуханової А.П.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Оболонь", звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД про стягнення 343160 грн. 46 коп..

Рішенням господарського суду Волинської області від 06.06.2012 року (суддя Войціховський В.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн"ЛТД на користь публічного акціонерного товариства "Оболонь" 328280,77 грн. вартості неповернутого обладнання.

В обґрунтування свого рішення, суд першої інстанції вказав на порушення відповідачем, як орендарем своїх зобов'язань, визначених п. 2.3, п. 5.1.14 договору оренди майна №Т/26 від 04.01.2011 року, що виразились у неповерненні орендодавцеві предмету оренди після закінчення строку дії договору. Прийшовши до висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача, як орендодавця, суд стягнув з відповідача вартість переданого йому та неповерненого після дострокового припинення дії договору предмета оренди.

Позивач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи, що призвело до прийняття незаконного рішення. Апелянт зокрема вказує, що судом не прийнято до уваги положення п. 2.5, п. 3.4. договору оренди в частині залишення у орендаря амортизаційних відрахувань вартості предмету оренди, внаслідок чого було невірно визначено вартість майна, що підлягало поверненню позивачеві.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Відповідач участь повноважного представника в суді апеляційної інстанції не забезпечив, хоча про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 06.06.2012 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено, 01.03.2009 року між ЗАТ "Оболонь" (на даний час ПАТ "Оболонь") та товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад - Продакшн" ЛТД у відповідності до ст. 655 ЦК України було укладено договір купівлі продажу продукції за №37 (т.1 а.с. 78-81) з додатком № 1, додатковими угодами №2 від 01.03.2009р., №3 від 28.05.2009р. та №4 від 21.08.2009р. (том 1 а.с. 82-86).

01.03.2010 року між цими ж сторонами було укладено доповнення до договору купівлі-продажу продукції №37 від 01.03.2009р. з додатками №№1-3 та додатковими угодами №№1, 2 (т. 1 а.с. 87-95).

За умовами зазначених договорів позивачем було взято на себе зобов'язання щодо продажу відповідачу товарно-матеріальних цінностей (продукції) у визначених між сторонами асортименті та кількості, а відповідачем - зобов'язання щодо прийняття товарно-матеріальних цінностей та здійснення оплати останніх у визначеному угодою порядку.

Відповідно до пункту 11 договору купівлі продажу №37 від 01.03.2009р., останній вступає в дію з моменту підписання і діє до 01.03.2010 року. В частині зобов"язання покупця щодо оплати продукції та повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари, цей договір діє до моменту повного виконання зазначених зобов'язань.

01.03.2010 року між цими ж сторонами було укладено доповнення до договору купівлі продажу №37 від 01.03.2009р. з додатками №1 та №2, згідно з положеннями п. 11 якого останній вступає в дію з моменту підписання і діє до 01.03.2011 року. В частині зобов'язання покупця щодо оплати продукції та повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари, цей договір діє до моменту повного виконання зазначених зобов'язань.

04.01.2011 року між ЗАТ "Оболонь" та ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД у відповідності до вимог ч. 1 ст. 283 ГК України було укладено договір оренди майна №Т/26 (т. 1 а.с. 14-16), згідно з умовами якого ЗАТ "Оболонь" взяло на себе зобов'язання щодо передачі у строкове платне користування (оперативну оренду) ТзОВ "Каскад - Продакшн" ЛТД торгово-рекламне обладнання (майно), а ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД, в свою чергу, зобов'язання відносно прийняття останнього та сплати орендної плати за користування майном. При цьому сторонами було визначено, що перелік, модель, заводський номер (за наявності), рік виробництва майна, його вартість та кількість зазначаються в специфікації, що оформлюється сторонами у вигляді додатку до договору і є його невід'ємною частиною.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконання умов зазначеного договору, позивачем згідно специфікації від 04.01.2011 р. (т. 1 а.с. 17-20), акту приймання-передачі від 04.01.2011 р. (т. 1 а.с. 21-28), видаткової накладної №71476 від 04.01.2011 р. (т. 1 а.с. 29-35) на підставі довіреності №813 від 04.01.2011р., виданої ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД для Щегельської Т.А. було передано відповідачу в оренду майно - торгово - рекламне обладнання в кількості 179 одиниць на загальну суму 526935,98 грн. без ПДВ. При цьому суд дав вірну оцінку відповідності змісту зазначеної видаткової накладної, як первинного бухгалтерського документу вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Правова природа оренди полягає, зокрема, у строковості користування майном для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч. 1 ст. 284 ГК України, строк оренди та умови повернення майна є істотними умовами договору оренди.

Згідно п.п. 2.3., 5.1.14 договору оренди майна №Т/26 від 04.01.2011р. відповідач зобов'язався повернути передане орендодавцем майно протягом 20 робочих днів з дати закінчення дії договору (в тому числі дострокового) у робочому стані, технічно справне та комплектне, з урахуванням його нормального зносу.

Пунктом 7.4 договору оренди майна №Т/26 від 04.01.2011р. було встановлено строк його дії та порядок розірвання, відповідно до умов якого договір припиняє свою дію достроково у випадку припинення дії укладеного між орендодавцем та орендарем договору купівлі-продажу продукції, що виробляється, реалізується орендодавцем та його корпоративними підприємствами. Датою закінчення дії даного договору, в такому випадку, вважатиметься дата припинення дії відповідного договору купівлі-продажу продукції.

Отже, судом вірно встановлено, що з урахуванням припинення дії договору купівлі-продажу продукції №37 від 01.03.2009р. в редакції від 01.03.2009р. та від 01.03.2010р. з 01.03.2011 року, на підставі п. 2.3., п. 5.1.14 договору оренди майна №Т/26 від 04.01.2011 року, ч. 1 ст. 785 ЦК України, у відповідача виник обов'язок щодо повернення переданого йому в оренду комплектного майна у робочому, технічно справному стані, з урахуванням його нормального зносу впродовж 20 робочих днів з 02 березня 2011 року, з кінцевим терміном повернення майна до 24.00 години 30 березня 2011 року, чого фактично у повному обсязі та у відповідності до умов договору оренди відповідачем виконано не було.

Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно враховував положення ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 527 ЦК України щодо законодавчого визначення поняття зобов'язання, його порушення відповідачем та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання.

Відповідальність орендаря за повернення орендованого майна передбачена п. 6.2. договору оренди.

Частиною 4 ст. 285 ГК України також передбачено обов'язок орендаря відшкодувати завдані збитки, які можуть бути заподіяні внаслідок неправомірного відчуження майна, його знищення чи псування або інших обставин, які заподіяні з вини орендаря.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність сукупності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме : протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

Колегія суддів, на підставі встановлених обставин спору, дійшла висновку про наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, а саме : а) протиправності дій та вини відповідача, як орендаря, що виразились у порушенні вимог п. 2.3., п. 5.1.14 договору оренди майна та вимог ч. 1 ст. 785 ЦК України, щодо недотримання обов'язку повернення предмету оренди; б) шкоди, що виразилась у вартості втраченого майна через неповернення предмета оренди; в) причинного зв'язку між зазначеними елементами складу цивільного правопорушення, оскільки шкода була заподіяна саме внаслідок порушення орендарем зобов'язань за договором щодо повернення предмета оренди, що знаходився у користуванні відповідача станом на момент виникнення обов'язку щодо його повернення власнику після припинення дії договору.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем у забезпечення виконання свого обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 1166 ЦК України не було надано суду жодного доказу у підтвердження заподіяння шкоди не з його вини.

Доводи апелянта щодо неврахування судом першої інстанції вартості майна з урахуванням нормального зносу не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п. 6.2. договору оренди, керуючись визначеним ст.6, ст. 627 ЦК України принципом свободи договору, сторони погодили, що у випадку неповернення орендарем майна в порядку та строки, визначені умовами договору, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю вказану в специфікації вартість майна із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде узгоджена між сторонами.

Доказів узгодження сторонами іншої вартості майна при його втраті (неповерненні) орендарем, а ніж та, що зазначена у специфікації, та що підлягає відшкодуванню сторонами не подано, у зв'язку з чим зазначені доводи апелянта не заслуговують на увагу.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, й хоча не застосував норми матеріального права, що регулюють правовідносини щодо стягнення збитків, що в даному разі не може бути підставою для зміни чи скасування рішення, дійшов вірного висновку про задоволення позову. Тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 06.06.2012 р. у справі № 5004/2448/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.