Рішення № 25630010, 01.08.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2012 р.Справа № 14/26/5022-423/2012Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Комунального підприємства "Тернопільводоканал" вул. Танцорова, 7, м.Тернопіль,46000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алігатор" вул. Гайова, 29, м.Тернопіль,46000

про cтягнення заборгованості в сумі 16335,29 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Хапчур О.М., довіреність № 250/12 від 01.02.2012 р.;

відповідача: Борисов В.О., довіреність № 250/12 від 03.07.12 р.

Суть справи:

Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Алігатор" про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 16225,29 грн. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, що підтримані в судових засіданнях повноважним представником, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань, щодо оплати послуг, які виникли у нього на підставі договору №1577 від 15.08.2011р. про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Відповідач, згідно письмового відзиву на позов від 18.06.2012 р., а також усних пояснень повноважного представника наданих в судових засіданнях, проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та безпідставним.

Під час розгляду справи, представникам сторін належні їм права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України роз'яснено.

За клопотанням відповідача, в порядку ст. 81-1 ГПК України, здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

Строк вирішення спору продовжувався за правилами ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

На виконання вищезазначених вимог, між комунальним підприємством "Тернопільводоканал" та товариством з обмеженою відповідальністю "Алігатор" 15.08.2011 року було укладено Договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення №1577 за умовами якого, сторони зобов'язалися:

п. 1.1 Виробник: здійснювати забезпечення споживача питною водою до межі розмежування (п. 3.1 цього договору), згідно затвердженого уповноваженим органом добового графіку подачі води, а також забезпечення відведення стічної води з межі розмежування, за винятками, передбаченими цим договором та чинним законодавством України; здійснювати водовідведення на об'єкт споживача, а саме : комплекс за адресою вул. Гайова, 29 м. Тернопіль ліміт водовідведення та водопостачання в об'ємі 442,00 м.куб./місяць неопалювального та опалювального сезону;

п. 1.2 Споживач: своєчасно і повністю оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.

У відповідності до п. 2.1 Договору облік кількості використаної споживачем води здійснюється за показниками опломбованого (-их) виробником водолічильника (-ів), який (-і) повинен встановлюватись на межі балансової належності мереж виробника та споживача, а в разі його (їх) відсутності - згідно порядку, встановленого Правилами.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що споживач до 25-го числа кожного місяця надає виробнику інформацію про кількість використаної води (поточні показники водолічнильника, завірені печаткою і підписом посадової особи споживача) щодо всіх об'єктів, яким надаються послуги з водопостачання і водовідведення за даним договором.

Рахунки за надані виробником послуги щомісячно складаються на підставі затверджених у встановленому порядку тарифів та отримуються споживачем в абонентному відділі КП "Тернопільводоканал" до 10 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому подавались послуги. В будь-якому випадку вважається, що споживач одержав рахунок за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення до 10 числа кожного місяця за попередній місяць. Окрім цього рахунки можуть вручатися представником виробника чи пересилатися поштою (п. 2.7).

Згідно п. 2.8 Договору тарифи для споживача на момент укладення договору становлять: водовідведення: 3,70 грн. (з ПДВ)/м. куб.; водопостачання: 2,80 грн. (з ПДВ)/м. куб

У відповідності до п. 2.11 Договору остаточний розрахунок за спожиті в поточному місяці послуги, споживач проводить на підставі рахунків або інших платіжних документів, поданих Водоканалом, які підлягають оплаті споживачем у триденний строк після їх отримання, при цьому вихідні і святкові дні до уваги не беруться. Враховуючи можливість отримання рахунків споживачем в абонентному відділі виробника остаточна оплата спожитих послуг з водопостачання і водовідведення здійснюється споживачем в будь-якому випадку не пізніше 15 числа наступного місяця за тим, в якому були надані відповідні послуги.

У п. 2.13 передбачено, що оплата спожитих послуг з водопостачання та водовідведення здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок Виробника, реквізити якого зазначено в кінці цього договору або у відповідному рахунку про оплату послуг.

Згідно п. 5.1 Договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом одного року, а в частині своєчасно не виконаних зобов'язань - до моменту їх повного виконання.

Окрім цього, відповідач взяв на себе зобов'язання проводити оплату за послуги водовідведення і очищення стоків в розмірі 100% при загальносплавній системі каналізування від загальної кількості стічних вод, що потрапляють у каналізаційні колодязі та зливоприймачі у період дощів та сніготанення (п.2.15 зазначеного вище Договору), яка визначається розрахунковим методом відповідно до території Відповідача та згідно норм ДСТУ 3013.95 Правил контролю за відведенням дощових і снігових вод з території міст і промислових підприємств та даних гідрометеослужби.

П.3.6 даного правочину господарське товариство взяло на себе обов'язки дотримуватись допустимих показників шкідливих речовин у стічних водах, що скидаються ним у міську каналізаційну мережу та які встановлені п.1.18 Правил приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Тернопіль.

У п. 5.2 Договору його контрагенти обумовили , що він вважається щорічно продовженим на тих самих умовах, якщо за один місяць до закінчення терміну його дії жодна із Сторін не направить іншій Стороні письмової заяви про припинення дії договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, надавав своєму контрагенту послуги з водопостачання з 1 листопада 2011р. (дати виникнення заборгованості) до березня 2012р., що підтверджується рапортами про використання холодної води та показниками водоміра, знятими представниками позивача (копії даних документів знаходяться у матеріалах справи).

Крім того, за період з 1 грудня 2011 року до 30 квітня 2012 року з території відповідача до каналізаційної мережі скинуто 117,97 м3 стоків дощових і талих вод .

Згідно поданого водоканалом розрахунку, проведеного у відповідності до п.4.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України відповідачеві визначено 8650.47 грн. заборгованості за послуги відведення і очищення стічних вод в період дощів та сніготанення.

Вартість отриманих послуг, на підставі рахунків (копії в матеріалах справи) відповідачем не оплачено, внаслідок чого станом на час вирішення спору виникла прострочена заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, в тому числі відведення і очищення стічних вод в період дощів та сніготанення, в сумі 8650,47 грн., а тому в цій частині позов підлягає до задоволення, як обґрунтовано заявлений.

Вартість отриманих послуг, на підставі рахунків (копії в матеріалах справи) відповідачем не оплачено, внаслідок чого станом на час вирішення спору у нього виникла прострочена заборгованість в сумі 8650,47 грн., а тому в цій частині позов підлягає до задоволення, як обґрунтовано заявлений.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 4.1 Договору його сторони визначили, що споживач за несвоєчасні розрахунки за надані йому згідно даного Договору послуги сплачує на користь виробника пеню в розмір 0.5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше ста відсотків загальної суми боргу.

Зібрані докази вказують на те, що відповідачем порушено строки проведення розрахунків за надані послуги. В свою чергу, здійснений позивачем розрахунок пені в сумі 3345,67 грн. за період з 16.12.11 р. по 11.05.12р. ґрунтується на матеріалах справи та приписах законодавства, яке регламентує спірні правовідносини, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач підставно заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 18,26 грн. за період з 16.01.2012р. по 11.05.2012р., а також 37,26 грн. інфляційних нарахувань, відповідно до представленого розрахунку. Таким чином, в цій частині позов судом задовольняється як обґрунтований та у встановленому порядку доведений.

Також, умовами правочину, зокрема п.4.8, його сторони передбачили, що за необґрунтовану відмову оплатити послуги водопостачання згідно отриманого рахунку, відповідач зобов'язаний оплатити позивачу штраф у розмірі 5% суми, від оплати якої він відмовився. Таким чином, до стягнення з Відповідача, окрім зазначених вище сум, підлягає штраф в розмірі 1164,44 грн.

Посилання господарського товариства у відзиві на позов на те, що нараховані суми штрафних санкцій слід покласти на Тернопільську міську раду, яка своїми діями перешкодила відповідачу у веденні його підприємницької діяльності, судом оцінюються критично, оскільки орган місцевого самоврядування в договірних відносинах з учасниками спору не перебуває, а відтак і не може нести відповідальність відповідно до умов Договору № 1577.

Предметом спору у даній справі, крім іншого, є і стягнення з відповідача плати за перевищення допустимих показників якості стічних вод в сумі 3119,19 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно п.1.3 Договору його сторони домовилися належно виконувати вимоги Закону України „Про питну воду і питне водопостачання", Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (надалі по тесту -Правила), які затвердженні наказом Держжитлокомунгоспу №190 від 27.06.2008р. та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за N 936/15627, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за №403/6691, Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002р., Правил приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Тернопіль та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють відносини, що становлять предмет укладеного між сторонами Договору.

Пунктом 1.6 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. №37 (зареєстровані в Мін'юсті України 26.04.20002 р. за №402/6690) визначено, що Місцеві Правила приймання за Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України.

Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх підприємств, яким водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

Відповідно до п. 1.2 Правил приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Тернопіль (надалі по тексту -Правила), затверджених рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №650 від 14.07.2004р.(з подальшими змінами та доповненнями), останні є обов'язковими для Абонентів усіх видів власності, що відводять стічні води в систему каналізації м. Тернопіль.

Згідно з п. 1.10. Правил Абонент скидає стічні води в каналізаційну систему населеного пункту через окремий випуск з обов'язковим улаштуванням контрольних колодязів, розташованих за межами Абонента в місцях, що мають під'їзні дороги. Об'єднання випусків стічних вод від кількох Абонентів дозволяється тільки після контрольного колодязя на випуску кожного підприємства.

Контроль за якістю стічних вод, що надходять від абонентів здійснює комунальне підприємство у відповідності до п.п. 6.8-6.13 Правил.

На виконання даних повноважень його посадовими особами на контрольному колодязі К1 з метою контролю якості стічних вод споживача (відповідача) були відібрані проби стічних вод, які скидаються в міську каналізацію, для проведення аналізу на наявність забруднюючих речовин, про що складено відповідні акти відбору проб стічних вод від 11.08.2011р., 30.09.2011р., 11.11.2011р. та 05.12.2011р.

За результатами проведених досліджень складено протоколи дослідження якості стічних вод із зазначенням у них вмісту забруднюючих речовин №315, №394, №472, №519 (копії протоколів додані до матеріалів справи).

Пунктом 6.8. місцевих Правил визначено, що з метою контролю якості стічних вод підприємств водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Абонента виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники водоканалу, так і представник підприємства-абонента.

Зазначений пункт кореспондується з п. 7.8. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за № 403/6691.

Таким чином, належними доказами перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах підприємства є акт або журнал, складені відповідно до вимог вище зазначених підзаконних актів.

З наявних в матеріалах справи актів відбору проб стічних вод від 11.08.2011р., від 30.09.2011р., від 11.11.2011р., від 05.12.2011р. вбачається, що вони складені та підписані посадовою особою позивача - лаборантом Корчевською Н.І. в присутності представників-споживача фізичних осіб Синітович Т.М. та Орлової Т.М., а також приватного підприємця Шинкляра Я.М.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити , що приватний підприємець Шинкляр Я.М. орендував у відповідача приміщення лише до 26.10.2011 року (копії угод у справі), а відтак повноважень на підписання відповідних актів після вказаної дати у нього не могло бути.

Водночас в процесі вирішення спору судом встановлено, що перелічені вище фізичні особи в трудових відносинах з господарським товариством не перебували, як і не були прийняті на роботу до приватного підприємця Шинкляра Я.М. (довідка Тернопільського міськрайонного центу зайнятості № 04/72/3834 від 12.07.2012 р. у матеріалах справи).

Таким чином, з досліджуваних актів відбору проб стічної води, на які позивач посилається як на підтвердження своїх вимог, вбачається, що вони складені з порушенням п. 6.8. місцевих Правил та п. 7.8. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, оскільки при складанні останніх представники ТОВ "Алігатор" були відсутніми.

Крім того, суд зазначає, що за визначенням термінів, що вживаються в Місцевих правилах абонентом Водоканалу є підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності й відомчої належності, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Субабонентом є водокористувач, який скидає стічні води в міську каналізаційну мережу через мережі абонента за укладеною з ним угодою та за погодженням з Водоканалом. У свою чергу, каналізаційним випуском Абонента є трубопровід, яким стічні води абонента випускаються у збірний чи головний каналізаційний колодязь.

За кількісний та якісний склад стічних вод Субабонента повну відповідальність несе Абонент (п.1.14 місцевих Правил).

В той же час, згідно письмових пояснень водоканалу № 1728/17, наданих суду 03.07.2012 р., а також довідки № 2034/12 від 01.08.2012 р. вбачається, що ТОВ "Алігатор" приєднане до каналізаційної мережі не комунального підприємства, а іншого абонента а відтак є фактично субабонентом.

В свою чергу, Порядком проведення відбору проб, які є додатком №4 до Правил обумовлено, що місцем відбору проб стічних вод є контрольне приєднання абонента до системи міської каналізації, що в даному випадку місця не мало.

Крім того, наявними у справі матеріалами спростовується і твердження позивача про те, що попадання стічних вод у контрольний колодязь (К1) від інших абонентів є неможливим, оскільки він знаходиться безпосередньо на виході каналізаційної мережі із території ТОВ "Алігатор".

Однак, із долучених відповідачем до матеріалів справи документів, а саме: копії реєстраційного посвідчення на майстерню під літерою "В" від 07.07.2004 р., копії реєстраційного посвідчення на майстерню під літерою "Ж" від 22.04.2004 р., копії інвентарної справи ТОВ "Алігатор ІІ" вбачається, що на території, яка обумовлена на схемі № 1890, що є додатком до договору № 1577, розташований, крім позивача, інший господарюючий суб'єкт - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алігатор-2", яке на час виникнення спору було власником ряду нерухомих об'єктів, які знаходились за тією ж адресою що і відповідач - вул. Гайова, 29 у м. Тернополі і використовувались під аквапарк.

Крім того, із наданих учасниками спору документів судом з'ясовано, що на обумовленій схемою №1890 території, знаходилась і індивідуальна свердловина із якої здійснювалось безоблікове водопостачання інших господарюючих суб'єктів.

Так, посадовими особами комунального підприємства в Акті технічного обстеження водоканалізаційних мереж від 08.12.2011р. констатовано, що із вказаної свердловини присутнє безоблікове водопостачання, а також те, що пломба із раніше опломбованої засувни вводу зірвана.

З наведеного судом критично оцінюються твердження позивача про те, що в каналізаційний колодязь К-1 могли попадати стічні води виключно від ТОВ "Алігатор".

Відповідно до ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на вищенаведене, суд констатує, що на день розгляду справи позивачем не доведено факту порушення саме відповідачем показників гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, а тому позовні вимоги в частині стягнення плати за перевищення допустимих показників якості стічних вод в сумі 3119,19 грн. до задоволення не підлягають.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.33, 34, 49, 77,82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 256,257, 267, 625 Цивільного кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алігатор" (вул. Гайова, 29, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 30690885) на користь Комунального підприємства "Тернопільводоканал" (вул. Танцорова, 7, м.Тернопіль,46000, ідентифікаційний код 03353845) - 8650 (вісім тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 47 коп. заборгованості за спожиті послуги водопостачання та водовідведення; 3345 (три тисячі триста сорок п'ять) грн. 67 коп. пені; 37 (тридцять сім) грн. 26 коп. інфляційних втрат; 18 (вісімнадцять) грн. 26 коп. 3% річних; 1164 (одну тисячу сто шістдесят чотири) грн. 44 коп. штрафу та 1302 (одну тисячу триста дві) грн. 08 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено "03" серпня 2012 р.