Постанова № 25628485, 06.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 серпня 2012 р. № 2-а- 5202/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Архангельського М.Ю.

представника відповідача - Гавриленко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквахім" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквахім", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001121530 від 27.03.2012 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що не згоден в повному обсязі з висновками викладеними в акті перевірки, висновки були зроблені з перевищенням повноважень, а винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності дійшов висновку що адміністративний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквахім" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 01.08.2008 року про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.20), перебуває на обліку в Основ'янській міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (а.с.23), є платником податку на додану вартість (а.с. 21).

Основ'янською МДПІ м. Харкові (далі - ДПІ) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Аквахім» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» за період з 01.07.11 по 31.07.11 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 05.03.12 за №394/18-011/35974638. (а.с.14-17).

У відповідності до висновку акту перевірки ДПІ зазначається, що перевіркою встановлено порушення: - п. 201.10, п.201.11 ст 201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ст..5. Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166, зареєстровано в Міністерстві Юстиції України 30.06.2005 №702/10982 із змінами та доповненнями, внаслідок чого по податковій декларації з ПДВ за липень 2011 року встановлено завищення податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» на загальну суму 1833,00 грн.

На підставі вищевказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення за №0001121530 від 27.03.2012 року.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «Аквахім» (замовник) та ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» (виконавець) укладено договір №23/2011 про надання юридичних послуг від 01.07.2011 року за умовами якого Виконавець за дорученням Замовника зобов'язується надавати юридичні послуги та консультації на умовах цього договору (далі Послуги). Замовник зобов'язується оплатити ці послуга на умовах, вказаних в цьому договорі та доповненнях до нього (а.с.24).

Сторонами підписано протокол узгодження ціни за договором №23/2011 від 01.07.2011 року відповідно до якого за липень 2011 року розмір договірної ціни за юридичні послуги, які надаватимуться за Договором № 23/2011 від 01.07.2011 року про надання юридичних послуг, становить 10998,00 (Десять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 00 коп.), в т.ч.ПДВ 20% -1833,00 грн. (а.с.25).

Між тим, протокол узгодження не може бути визнаний таким, що відповідає визначенню первинного документу, оскільки не містить даних про розрахункові показники вартості послуг, їх вид, якість та порядок і строки виконання.

01.07.2011 року сторонами підписано акт приймання передачі наданих послуг до договору №23/2011 від 01.07.2011 року (а.с.26).

З дослідженого судом акту приймання-передачі послуг слідує, що він не містить зазначення конкретних видів послуг, їх вартісних та кількісних показників.

ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» на адресу ТОВ «Аквахім» виписано податкову накладну №1 від 01.07.2011 року (а.с.27).

ТОВ «Аквахім» підтверджено повну сплату за договором, що підтверджується платіжним доручення № 27 (а.с.28).

Позивачем до суду не подано належних доказів надання його контрагентом послуг по сприянню укладенню угод (наданню фактичних послуг) від імені позивача та за його рахунок.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; нарахування та відповідність доходів та витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, то вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Позивач не обґрунтував наявність розумних економічних, або інших причин укладення із ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс" договорів надання послуг.

З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, максимілізацію доходів або мінімізацію витрат позивача у зв'язку з отриманням послуг, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть підтверджувати право платника на їх формування.

Окрім того суд вважає за необхідне зазначити, що ТОВ «Аквахім» надало суду копії договорів (а.с.53-62) як доказ використання послуг наданих ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс", проте з акту приймання - передачі наданих послуг до договору №23/2011 від 01.07.2011 року (а.с.26) вбачається що виконавцем в рамках вищенаведеного договору виконано, а Замовником прийнято такі послуги:

- надання аналітичного та юридичного, висновку відносно Податкового кодексу України;

- надання юридичної консультації щодо змін у системі оподаткування з врахуванням вимог Податкового кодексу Украйни;

- надання юридичної консультації щодо порядку проведення перевірок податковими органами України з врахуванням вимог Податкового кодексу України;

- здійснення правової експертизи наданих Замовником документів та надання відповідних висновків;

- надання Замовнику чинних нормативно-правових актів та інструктивних документів Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, Національного банку України, Міністерства фінансів України, органів місцевого самоврядування, та інших органів законодавчої та виконавчої влади;

тобто жодного пункту щодо складання договорів в акті не значиться.

Окремо суд вважає за потрібне відзначити, що позивачем не надано суду доказів відсутності на підприємстві позивача відповідних фахівців для виконання наведених видів робіт, доказів доцільності отримання вказаних послуг та їх необхідності і фактичного використання у власній господарській діяльності, наявності економічного ефекту від отримання послуг.

Пунктом 198.1. ст.. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На підставі п.198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Отже, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, не було встановлено фактичне виконання умов договору. Натомість судом встановлено нереальність та не фактичність здійснених господарських операцій.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, відповідно до вимог статті 71 КАС України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем до матеріалів справи не надано документів, які б спростовували висновки податкового органу, що зазначені в акті перевірки щодо встановлених порушень податкового законодавства.

За таких обставин, висновки податкового органу, що викладенні в акті перевірки відповідають дійсності, а податкове повідомлення - рішення відповідача від 27 березня 2012 р. за № 0001121530 відповідає ч.3 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, спростовуються зібраними доказами по справі та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквахім" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 10 серпня 2012 року.

Суддя Єгупенко В.В.