Постанова № 25628337, 01.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 серпня 2012 р. № 2-а- 6643/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,

за участю представників сторін:

позивача - Гусарової В.В.,

відповідача - Корнієвського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс-Інформ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення №0004622305 від 21.05.2012 року.

В обґрунтовування позову посилався на вимоги положень Податкового Кодексу України та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з податку на додану вартість на суму 259952,50 грн., прийняте відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги адміністративного позову та просила його задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти заявленого позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де вказав, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Позивач, пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, про що йому видане відповідне свідоцтво серії А 01 №071690 від 14.03.2006 року (а. с. 16). Основними видами діяльності підприємства за КВЕД згідно довідки статистики АА №423529 є: 74.20.3 діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеоролігії, 02.01.2 одержання продукції лісового господарства, 51.84.0 оптова торгівля комп'ютерами, периферійними пристроями та устаткуванням, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 72.50.2 ремонт і технічне обслуговування електронно - обчислювальної техніки (а. с. 17).

На податковий облік як платника податків ТОВ "Ліс-Інформ" взято ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова 22.03.2006 року за реєстраційним номером 16140 (а. с. 19).

Фахівцем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна позапланова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс - Інформ" (скорочено та далі за текстом - ТОВ "Ліс - Інформ") щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Інтертон плюс" (податковий номер 36225526) за листопад 2011 року.

В результаті перевірки складено акт №1418/2204/34015360 від 04.05.2012 року, яким зафіксовано наступні порушення: п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), підприємство в результаті завищено податковий кредит на загальну суму 207962,0 грн., у тому числі по періодах: листопад 2011 завищено сума податкового кредиту на 207962,0 грн. (а. с. 56-65).

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення №0004622305 від 21.05.2012 року на загальну суму 259952,50 грн., з яких: основний платіж +207962,0 грн., штрафна (фінансова) санкція 51990,50 грн. (а. с. 7).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Ліс - Інформ" на підставі договорів, укладених з ТОВ "Інтертон плюс" (код ЄДРПОУ 36225526), згідно з податковими накладними в листопаді 2011 року віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у загальному розмірі 207962,0 грн..

Судовим розглядом встановлено, що між Позивачем та ТОВ "Інтертон плюс" було укладено ряд договорів на виконання послуг: від 30.11.2011 року (а. с. 190-191), №3011/01 від 30.11.2011 року (а. с. 193-194), від 28.11.2011 року (а. с. 196-197), від 24.11.2011 року (а. с. 199-200), №2311-01 від 23.11.2011 року (а. с. 202-203), від 21.11.2011 року (а. с. 205-206), №1511/1 від 15.11.2011 року (а. с. 208-209), від 11.11.2011 року (а. с. 211-212), №1011-15 від 10.11.2011 року (а. с. 214-215), від 07.11.2011 року (а. с. 217-218), від 03.11.2011 року (а. с. 220-221).

Відповідно до умов укладених договорів ТОВ "Інтертон плюс" (податковий номер 36225526) виписано податкові накладні (а. с. 21, 24, 27, 30, 33, 36, 39, 42, 45, 48, 51), складено акти здачі - приймання робіт (надання послуг) (а. с. 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52).

Згідно п.3.2 умов, вище зазначених договорів, розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт.

Суми податку на додану вартість за зазначеними вище податковими накладними включено до складу податкового кредиту за листопад 2011 року відображені у реєстрі отриманих податкових накладних.

Однак суд не може погодитись з твердженням позивача про правомірність віднесенням останнім сум до податкового кредиту з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про бухгалтерську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією - є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з пунктом 2 статті 3, зазначеного вище Закону, фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку і можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У відповідно до ст.4 Закону №996 бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійсненні для отримання цих доходів. при цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів, як це передбачено у п.6 ст.8 Закону №996.

Відповідно до п.1 і п.2 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з - придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах.

Згідно з п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з положенням п. 44.1 т. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. В п. 44.2 вказаної статті передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.95 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704, визначено, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Приписами п. 2.16 цього Положення зроблене застереження стосовно того, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Позивачем до матеріалів справи надані акти здачі - приймання робіт (надання послуг) від 03.11.2011 року, від 07.11.2011 року, від 10.11.2011 року, від 11.11.2011 року, від 15.11.2011 року, від 21.11.2011 року, від 23.11.2011 року, від 24.11.2011 року, від 28.11.2011 року, від 30.11.2011 року, від 30.11.2011 року (а. с. 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52), які єдині відповідно п. 3.2 договорів укладених між Позивачем та його контрагентом мають підтвердити факт виконання послуг.

Проте, у перелічених актах, відсутні відомості, про те які саме послуги з перелічених в п. 1.1 договору надавалися, окрім того, в актах відсутнє посилання на договір, на підставі якого надавались послуги. Також відсутня інформація стосовно осіб, які надавали послуги, їх спеціальність, освіта. Наведені обставини свідчать про те, що вказані акти здачі - приймання робіт (надання послуг) не відповідають приписам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не можуть бути прийняті в якості первинного документу бухгалтерського обліку на підтвердження правомірності формування витрат по операціям з ТОВ "Інтертон плюс".

Крім того, суд звертає увагу на те, що у Позивач як на момент перевірки, так і на момент розгляду справи в суді не надав звіти про виконання зобов'язань по укладеним правочинам зі своїм контрагентом. Тобто, не зрозуміло, які саме роботи були виконані, ким виконувались, в якому обсязі, даний факт ставить під сумнів реальність виконання сторонами умов укладених договорів.

Також, Позивачем не надано до суду документів на підтвердження факту оплати за надані послуги, а саме: виписок з банку, платіжних доручень.

З урахуванням викладеного та зважаючи на відсутність у позивача документів первинного бухгалтерського обліку, які б підтверджували фактичне надання ТОВ "Інтертон плюс" послуг, передбачених договорами від 30.11.2011 року, №3011/01 від 30.11.2011 року, від 28.11.2011 року, від 24.11.2011 року, №2311-01 від 23.11.2011 року, від 21.11.2011 року, №1511/1 від 15.11.2011 року, від 11.11.2011 року, №1011-15 від 10.11.2011 року, від 07.11.2011 року, від 03.11.2011 року, висновки відповідача про безпідставність віднесення сум до податкового кредиту в розмірі 207962,0 грн. є правомірними.

Виходячи зі змісту ст. 198 Податкового Кодексу №2755-VІ правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а не саме оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, та мають всі реквізити передбачені чинним податковим законодавством України.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона по справі повинна доказати ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Позивачем не надано жодних доказів, які б спростовували висновки відповідача викладені в акті перевірки, а отже і незаконність винесення на підставі нього податкового повідомлення-рішення.

Приймаючи до уваги викладене, та враховуючи те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не порушував прав, позивача, суд знаходить позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс-Інформ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О.Лук'яненко

Повний текст постанови виготовлено 06.08.2012 року.