Постанова № 25628203, 01.08.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2728/2012

01 серпня 2012 року 12год. 00хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Рівненському районі доПриватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Рівненському районі звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 10439, 39 грн.

До початку судового розгляду справи позивач подав клопотання, в якому просив розглянути справу без участі представника податкового органу.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки в судове засідання не з'явились всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, то суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець державним реєстратором Рівненської районної державної адміністрації 15.07.2005 року (а.с.13) та взятий на облік як платник податків у Державній податковій інспекції у Рівненському районі з 11.09.1998 року за № 184С (а.с. 6).

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 10439, 39 грн., яка виникла на підставі самостійно поданих податкових декларацій № 837 від 26.01.2010 року, № 1421 від 28.01.2011 року, № 43020 від 28.03.2012 року, № 36279 від 28.03.2012 року, № 45162 від 28.03.2012 року, № 3269 від 28.03.2012 року, податкового повідомлення-рішення форми "Ш" № 0015351750 від 21.01.2012 року.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Враховуючи відсутність доказів адміністративного чи судового оскарження податкового повідомлення-рішення № 0015351750 від 21.01.2012 року, грошове зобов'язання є узгодженим.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с. 6), копією довідки про відкриті банківські рахунки відповідача (а.с. 7), зворотнім боком облікової картки платника (а.с. 8-11), довідкою про стан розрахунків з бюджетом згідно карток особових рахунків на 10.05.2012 року (а.с. 12), копією довідки про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.13), копіями податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (а.с. 14-28), копією податкового повідомлення-рішення № 0015351750 від 21.01.2012 року (а.с. 30).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. На підставі вказаної статті Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, Державною податковою інспекцією у Рівненському районі платнику було надіслано податкову вимогу форми "Ф" № 1688 від 07.11.2011 року (а.с. 29), яка на момент подання адміністративного позову останнім не задоволена та у встановленому порядку не оскаржувалась.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

Згідно з п. 1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З урахуванням досліджених судом доказів суд приходить до висновку, що заборгованість зі сплати орендної плати за землю в порядку та строки, визначені законом, до бюджету не сплачена.

Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінивши надані позивачем докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані належними та допустимими доказами, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 10439 (десять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 39 коп. - одержувач місцевий бюджет Верхівська сільська рада, код ЗКПО 38012756, банк одержувача ГУДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, рахунок 33218815700304.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.