Постанова № 25627752, 26.06.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року 10:00 Справа № 0870/4649/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18 травня 2012 року Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - позивач або ДПІ у Орджонікідзевському районі) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач або ФОП ОСОБА_1.) в якій просить стягнути з відповідача податковий борг по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі 716,97 грн.

Ухвалою суду від 21 травня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №0870/4649/12, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 07 червня 2012 року.

Розгляд справи зупинявся до 26 червня 2012 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання (вх.№27992 від 26.06.2012) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Судова кореспонденція, направлена на його адресу повернулась до суду з відміткою вузла зв'язку: «за закінченням терміну зберігання».

Адреса відповідача підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №13060005.

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, фізичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч. 11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що судова кореспонденція вручена відповідачу належним чином.

Відповідно до п. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Згідно довідки державного реєстратора ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Запорізької міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа підприємець 17.12.2008 за №2 103 000 0000 048708.

19 грудня 2010 ФОП ОСОБА_1 звернулась до ДПІ в Орджонікідзевському району з письмовою заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 2009 року за видами діяльності: «общепіт».

Загальна ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які даним видом діяльності становить 200 грн.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Також, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Аналогічні норми містив Закону України «Про систему оподаткування»., який був чинним на час виникнення зазначених в позові правовідносин.

Як свідчать матеріали справи (зворотній бік облікової картки платника податків - ФОП ОСОБА_1, яка ведеться ДПІ у Орджонікідзевському районі) у відповідача, наявна заборгованість по сплаті єдиного податку в розмірі 716,97 грн.

Податкова заборгованість у відповідача виникла внаслідок несплати встановленої ставки єдиного податку у розмірі 200 грн. щомісячно, за травень, червень та липень 2009 року. Всього - 600 грн.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України «Про систему оподаткування». Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень.

Підпунктом 2 пункту 2 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Як вбачається з наведених норм, обов'язок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Частиною другою пункту 5 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі 06.03.2009 була проведена перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів, податків і зборів (акт перевірки від 06.05.2009р. № 737/17/1/2163525608).

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2, п.5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. №727/98, п.2 «Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку» затвердженого Наказом ДПА України від 29.10.1999 р. №599, та зареєстрованого у Міністерстві Юстиції України 02.11.1999 р. за №752/4045 - несвоєчасно сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання по єдиному податку.

На підставі акта перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.05.2009 № 0008161701/0, №0008171701/0 та №008181701/0, якими згідно п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п. 1.7.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ, визначено суму податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 200,00 грн., в т.ч. 0 грн. - основний платіж, 200,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Податкові повідомлення-рішення були вручені боржнику під підпис 13.05.2009р.

Вищезазначений податковий борг є узгодженим, доказів іншого відповідачем не надано.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», який був чинним на час виникнення податкової заборгованості, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Судом встановлено, що в порушення зазначених норм, відповідач не сплачував встановленого розміру ставки єдиного податку та нараховані суми штрафних (фінансових) санкцій, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість зі сплати єдиного податку перед бюджетом (з урахуванням часткового погашення податкового боргу) в сумі 716,97 грн. Зазначене підтверджується даними облікової картки платника податків. Доказів іншого відповідачем не надано.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на час виникнення бборгу, передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 зазначеного закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки податкове зобов'язання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов'язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкового зобов'язання ДПІ вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2, п.п 6.2.4 п. 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 p., були направлені:

- перша податкова вимога №1/56 від 27.01.2009, яка вручена відповідачу - 01.04.2009;

- друга податкова вимога №2/702 від 26.05.2009, яка вручена відповідачу - 03.09.2009.

Зазначені податкові вимоги залишені Відповідачем без задоволення, докази іншого в матеріалах справи відсутні.

У даному випадку, податкові вимоги були направлені боржнику на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000, яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів) під час виникнення податкового боргу відповідача.

В подальшому податкові вимоги на адресу відповідача не направлялись, оскільки Податковий кодекс України не передбачає повторне направлення податкових вимог.

Доказів погашення податкового боргу відповідач не надав.

Пунктом 59.5 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового зобов'язання збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення податкової вимоги).

Згідно п.п.20.1.28 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб та штрафним санкціям в розмірі 716,97 грн.

За правилами частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 716,97 грн. (сімсот шістнадцять гривен дев'яносто сім копійок), які зарахувати на р/р 34218379700007; код платежу 18050200; отримувач: Місцевий бюджет Орджонікідзевського району м.Запоріжжя; код отримувача 38025409; банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко