Ухвала суду № 25623141, 31.07.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2012 р.Справа № 1570/1891/2012

Категорія:8Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

при секретарі Артеменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Архо-торгівельна мережа» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

19.03.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Архо-торгівельна мережа» (далі - ТОВ «Архо-торгівельна мережа») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби України (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000592250 від 12.03.2012 року по збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 464 316 грн., в т.ч. за основним зобов'язання на суму 464 315 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 1 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що доводи ДПІ про нереальність господарської операції по поставці товару від ПП «Вірінея-2007», є неправомірними, оскільки позивач отримав товар та реалізував в своїй господарській діяльності.

ДПІ заперечувало проти позову та зазначало, що в порушення п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України позивач безпідставно включив до податкового кредиту суму ПДВ по господарськім операціям з ПП «Вірінея». До таких висновків ДПІ прийшло через не підтвердження транспортування товару покупцю від продавця.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року позов задоволений в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000592250 від 12.03.2012 року.

В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення справи.

Заслухавши доповідача, представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачається з матеріалів справи наступні обставини.

14.02-27.02.2012 року працівниками ДПІ проведена документальна виїзна перевірка ТОВ «Архо-торгівельна мережа» щодо підтвердження взаємовідносин з платником податків ПП «Віренея» за січень 2011 року.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України щодо безпідставного включення до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 464 314,74 грн. по постачальнику ПП «Віренея», чим занижено податок на додану вартість за січень 2011 року на суму 464 314,74 грн.

В обґрунтування своїх доводів ДПІ в акті перевірки № 1180/23-5/33970338 від 27.02.2012 року зазначала, що в зв'язку з неможливістю проведення перевірки ПП «Віренея», підтвердити реальність угод по ланцюгу продажу, опитати відповідальних осіб на предмет ведення господарської діяльності, підтвердити відповідність відвантаженого на адресу позивача товару, відповідач прийшов до висновку, що ТОВ «Архо-торгівельна мережа» штучно сформований податковий кредит за рахунок ПП «Віренея» (стор акту 5-6).

За висновками акту перевірки 12.03.2012 року ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 464 316 грн., в т.ч. за основним зобов'язанням на суму 464 315 грн., а також за штрафними санкціями в розмірі 1 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не погодився з позицією ДПІ, зазначаючи, що податковим органом не надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ПП «Віренея-2007», або невідповідність змісту укладеного між ними договору дійсним намірам сторін.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими.

Порядок формування та нарахування податкового кредиту визначається ст.198 ПК України, зокрема п.198.2,п.198.3 цієї статті.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (у разі не отримання податкової накладної).

В частині 2 цього ж пункту зазначено, що платник податку несе відповідальність лише в разі не підтвердження сум податку зазначеними цим пунктом документами на момент проведення перевірки податковим органом.

На час проведення перевірки податковий кредит на суму 464 315 грн. підтверджений податковими накладними, що підтверджується актом перевірки ДПІ.

В акті перевірки податковим органом зазначено про виявлені порушення при заповненні податкових накладних, виданих ПП «Віренея-2007» позивачу, а саме відсутності в них прізвища особи, що їх склала (стор. 5 акту перевірки).

Разом з тим, матеріали справи містять податкові накладні, видані ПП «Віренея-2007» позивачу 02.01.2011 року, 28.01.2011 року та 31.01.2011 року, із зазначенням прізвища - Рильков О.О., який згідно даних з Єдиного державного реєстру, є директором ПП «Віренея-2007» (а.с.26-49).

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації № 969 від 21.12.2010 року, який був чинним на час складання податкових накладних (далі - Порядок № 969), встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідачем не надано доказів невідповідності податкових накладних Порядку № 969, в тому числі шляхом надання копій податкових накладних, що використовувались ними під час проведення перевірки, в зв'язку з чим судова колегія вважає зазначений довід ДПІ недоведеним.

Враховуючи наявність у позивача податкових накладних на оспорювану суму податкового кредиту з ПДВ, які оформлені відповідно до вимог ст.201 ПК України та Порядку № 969, судова колегія приходить до висновку про відсутність з боку позивача порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.

Зазначаючи про безтоварність господарської операції між позивачем та ПП «Віренея-2007», податковий орган посилається на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, які б могли підтвердити перевезення та відвантаження товару позивачу. При цьому, відповідач посилається на порушення позивачем пп.11.7.п.11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363 (далі - Правила № 363), який передбачає наявність екземпляра ТТН у вантажоодержувача.

Розділом 1 Правил № 363 визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Позивач не є учасником транспортного процесу.

Відповідно до розділу 4 договору поставки відвантаження товару проводиться силами продавця, тобто ПП «Віренея-2007». Саме для цього підприємства наявність ТТН є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку та оприбуткування відповідних витрат.

Оцінюючи господарську операцію між позивачем та ПП «Віренея-2007» на підставі договору поставки товару, укладеного сторонами 01.10.2010 року, як «товарну», судова колегія також враховує надані позивачем видаткові накладні за 02.01.201, 28.01.2011 та 31.01.2011 року, які підтверджують факт передачі товару, визначеного податковими накладними, позивачу від контрагента, накладні про передачу отриманого позивачем товару по підприємствам торгівельної мережі, перелік реалізованого нового товару в магазинах торгової мережі «Бенетон» ТОВ «Архо-торгівельна мережа» протягом січня-березня 2011 року, платіжні доручення на перерахування позивачем ПП «Віренея-2007» грошових коштів за поставлений товар (а.с.9-25,75-85,86-88,89-94,95-97,98-99,111,112-114,115-116,117-165,166-215).

Відсутність у позивача лише екземплярів ТТН за наявністю податкових накладних, видаткових накладних, накладних на передачу отриманого позивачем товару по підприємствам торгівельної мережі, факту оплати товару, його реалізації в магазинах торгівельної мережі позивача, не може свідчити про нереальність господарської операції.

Дії ДПІ по складанню акту про неможливість проведення перевірки ПП «Віренея-2007» в зв'язку із незнаходженням за місцем реєстрації оскаржуються останнім до суду, що підтверджується матеріалами справи (а.с.50-54). Тому посилання ДПІ на висновки зазначеного акту не є правомірними.

Спростовуючи доводи податкового органу, що вчинена господарська операція не спрямована на реальне настання наслідків, судова колегія зазначає, що на часткове виконання договору з ПП «Віренея-2007» позивачем на рахунок зазначеного контрагента перераховано 2 785 888,5 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 464 314,75 грн., що свідчить про дійсний намір сторін на зміну їх майнового стану.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Архо-торгівельна мережа» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко