Постанова № 25622763, 08.08.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р. Справа № 5023/2055/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Гетьман Р.А. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Турутіної О.В., довіреність №009/юр-16 від 03.01.2012 р.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест" (вх. № 1944Х/3-12 від 11.06.12) на рішення господарського суду Харківської області від 22.06.12 р. у справі № 5023/2055/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест", м. Харків

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2012 р. Публічне акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівний завод" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест" заборгованість в сумі 194 658,94 грн., що складається з 164589,60 грн. основного боргу, 2096,83 грн. пені, 23512,80 грн. неустойки, інфляційних втрат в сумі 1645,90 грн. та 3% річних в розмірі 2813,81 грн., та яка утворилась у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов контракту №23/62-11 від 25.05.2011 р. на поставку запчастин гірсько-шахтного обладнання.

В обґрунтування позову заявник посилався на те, що відповідачем прострочено виконання зобов'язань зі сплати грошових коштів за поставлену продукцію.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.05.2012 р. у справі № 5023/2055/12 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ТОВ "Укрінвест" на користь ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" 164589,60 грн. основного боргу, 2096,83 грн. пені, неустойку в розмірі 16458,96 грн., інфляційні витрати в сумі 1645,90 грн., 3% річних в розмірі 2813,81 грн. та 3752,10 грн. судового збору. В частині стягнення неустойки в розмірі 7053,84 грн. відмовлено.

Відповідач не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2012 р. у справі № 5023/2055/12 в повному обсязі та "прийняти нове рішення".

Зокрема, відповідач зазначає, що розгляд справи було здійснено за відсутності його представника, у зв'язку з чим, на його думку, судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені обставини справи, фактам була надана невірна оцінка та не були доведені обставини, що мали значення для справи, але які суд визнав встановленими.

Також заявник скарги вказує на те, що судом не було вирішено його клопотання від 21.05.2012 р. вх. №10559 про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 р. апеляційну скаргу ТОВ "Укрінвест" прийнято до провадження, призначено до розгляду на 24.07.2012 р., запропоновано сторонам надати на адресу апеляційного суду: позивачу - відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, відповідачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

На виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 р. позивач 10.07.2012 р. надав відзив на апеляційну скаргу (вх. №5774), в якому вимоги, викладені в скарзі, відхиляє в повному обсязі, оскільки вони жодним чином необґрунтовані, тому просить апеляційну скаргу ТОВ "Укрінвест" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 22.05.12 - без змін.

На виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 р. відповідач надав доповнення до апеляційної скарги (вх. №5943 від 24.07.2012 р.), в яких зазначає, що крім спірного контракту №23/62-11 від 25.05.2011 р. на поставку запчастин гірсько-шахтного обладнання між ним та позивачем також було укладено контракт №028-7183 від 14.01.2010 р. на виготовлення та поставку електродвигуна П2Ш-350/38,2-4 УХЛ4, за який позивач повинен сплатити 3 215 000,00 грн. Листом №84-И/2011 від 05.09.2011 р. ТОВ "Укрінвест" відповідно до ст. 202 ГК України зарахувало зустрічну однорідну вимогу по сплаті суми боргу по контракту №23/62-11 від 25.05.2011 р. за поставку валу і комплекту технологічного в рахунок часткової оплати по контракту №028-7183 від 14.01.2010 р. на виготовлення та поставку електродвигуна П2Ш-350/38,2-4 УХЛ4. Поставка електродвигуна була здійснена 30.12.2011 р. за накладною №30-12/11.

На підставі викладеного відповідач вважає, що суд першої інстанції не дослідив докази в повному обсязі, чим порушив норми матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2012 р. в повному обсязі і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 24.07.2012 р. оголошено про перерву у розгляді справи до 31.07.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання 31.07.2012 р. не з'явився, про причину неявки не повідомив, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи) не заявив.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань і небажання реалізувати своє право на участь у вирішенні спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ "Укрінвест" за відсутності його представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, доповнення до неї, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

В ході вирішення спору колегією суддів встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 25.05.2011 р. між ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" (постачальником) та ТОВ "Укрінвест" (покупцем) був укладений контракт № 23/62-11 на поставку запчастин гірсько-шахтного обладнання.

В Специфікації №1 до контракту визначено поставку валу і комплекту технологічного вартістю 235128,00 грн. (а.с. 22).

Пунктом. 5.1. контракту передбачена 100 відсоткова передплата продукції.

Згідно з п. 5.2. контракту покупець після підписання контракту з дати отримання платіжної вимоги поставника зобов'язаний на протязі 15 днів перерахувати аванс в розмірі 30% від загальної суми контракту, який буде враховано у вартість продукції, яка відвантажується. При несвоєчасній оплаті строк поставки переноситься на строк прострочки оплати.

Згідно з п. 5.2. контракту 02.06.2011 р. відповідач за платіжним дорученням №560 перерахував на користь позивача аванс в сумі 70538,40 грн. (а.с. 24).

За погодженням сторін згідно з приймально-здавальним актом №АМ/11/769-1 поставка продукції відбулася 08.09.2011 р. без попередньої оплати (а.с. 27, 28).

За поставлену продукцію на адресу ТОВ "Укрінвест" 09.09.2011 р. позивачем було відправлено платіжну вимогу - доручення № 2-16540 від 08.09.2011 р. на суму 235128,00 грн., яка отримана відповідачем 15.09.2011 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про отримання поштового відправлення (а.с.25,26).

Враховуючи сплату відповідачем авансу в сумі 70538,40 грн., несплачена сума за поставлену продукцію складає 164589,60 грн.

02.11.2011 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію на суму 167175,69 грн. (з врахуванням пені та 3% річних), яка була отримана уповноваженим представником відповідача за довіреністю 09.11.2011 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 30).

В зв'язку з несплатою відповідачем боргу 02.02.2012 р. позивач повторно відправив платіжну вимогу - доручення № 12-26040 від 27.01.2012 р. на суму 235128,00 грн., яка була отримана відповідачем 07.02..2012 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про отримання поштового відправлення (а.с. 31, 32).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Пунктом 5.3. контракту передбачено, що кінцевий розрахунок покупець зобов'язаний вчинити протягом п'ятнадцяти днів після отримання платіжного доручення та повідомлення постачальника про готовність продукції до відвантаження.

Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом, на час отримання платіжної вимоги-доручення покупцем 15.09.2011 р. він отримав продукцію, а отже, відповідач повинен був оплатити борг в сумі 164589,60 грн. до 30.09.2011 р., крім того, 09.11.2011 р. відповідач отримав претензію, але відповіді на неї не надав.

Враховуючи фактичні обставини справи, положення ст. ст. 509, 525, 526, 530, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, та приймаючи до уваги, що відповідач доказів погашення суми основного боргу в розмір 164589,60 не надав, колегія суддів дійшла висновку, що вимога позивача про сплату боргу у зазначеній сумі обґрунтована та підлягає задоволенню.

Також позивачем було заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача за невиконання умов контракту 23/62-11 від 25.05.2011 р. 2096,83 грн. пені.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з п. 8.1. контракту в разі несвоєчасного здійснення оплати, у відповідності до п. 5.3., покупець зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Загальна сума пені не повинна перевищувати 2% від суми простроченого платежу.

Перевіривши розрахунок розміру пені, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 2096,83 грн.

Абзацом 2 пункту 8.1. контракту передбачено, що в разі прострочення оплати більше ніж на 30 днів, покупець зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі 10% від вартості виготовленої продукції.

За порушення зазначеного абзацу п. 8.1. контракту позивач просив стягнути з відповідача суму неустойки в розмірі 23512,80 грн.

Місцевий господарський суд, посилаючись на те, що відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, зазначив в рішенні, що сума неустойки в розмірі 23512,80 грн. є завищеною, оскільки вона розрахована в розмірі 10% від загальної суми договору (що складає 235128,00 грн.), а не з несплаченої суми боргу, тобто з 164589,60 грн., (позивач не врахував обставину часткового розрахунку відповідачем за товар в сумі 70538,40 грн). Отже, оскільки сума неоплаченого товару складає 164589,60 грн., то і сума неустойки має бути 16458,96 грн.

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення вимоги зі стягнення неустойки частково в розмірі 16458,96 грн.

Крім того, позивач, посилаючись на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, просив стягнути з відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення, які складають 1645,90 грн. та три проценти річних від простроченої суми в сумі 2813,81 грн.

Таким чином, здійснивши перевірку розрахунків індексу інфляції та трьох процентів річних, та враховуючи положення ч.2 ст. 625 ЦК України, колегія суддів і в цій частині задоволення позовних вимог погоджується з висновком місцевого господарського суду.

Щодо тверджень заявника, викладених в апеляційній скарзі та в доповненнях до неї, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування можливе за наявності таких умов як зустрічність вимог. Це означає, що сторони одночасно беруть участь у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні. Необхідною умовою зарахування є також однорідність вимог (гроші, однорідні речі); "дозрілість" вимог, тобто, необхідність, щоб строк виконання вже настав, або був визначений моментом запитання, або щоб термін не був вказаний взагалі, тобто, щоб виконання можна було вимагати в будь-який момент.

Скаржник зазначає, що поставка електродвигуна на виконання умов контракту №028-7183 від 14.01.2010 р. на виготовлення та поставку електродвигуна П2Ш-350/38,2-4 УХЛ4 була здійснена 30.12.2011 р., тобто після настання строку оплати за поставку продукції за контрактом №23/62-11 від 25.05.2011 р., а саме після 30.09.2011 р.

До того ж, заявник скарги не надав до суду апеляційної інстанції доказів відправлення на адресу позивача та отримання позивачем його листа №84-И/2011 від 05.09.2011 р. ТОВ "Укрінвест" про зарахування зустрічних позовних вимог по сплаті боргу по контракту №23/62-11 від 25.05.2011 р. за поставку валу і комплекту технологічного в рахунок часткової оплати по контракту №028-7183 від 14.01.2010 р. на виготовлення та поставку електродвигуна П2Ш-350/38,2-4 УХЛ4. відповідно до ст. 202 ГК України.

Стосовно здійснення розгляду справи господарським судом за відсутності представника відповідача та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на інший день в зв'язку з тим, що він отримав ухвалу господарського суду при призначення розгляду справи на 22.05.2012 р. і позовну заяву тільки 21.05.2012 р. та не мав можливості для підготовки до слухання справи, колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи згідно зі ст. 77 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, крім того, як встановлено колегією суддів в ході апеляційного провадження у даній справі, обставини справи були досліджені в повному обсязі рішення, прийняте, господарським судом 22.05.2012 р., законне та обґрунтоване, отже, задоволення клопотання про відкладення розгляду справи на інший день не могло вплинути на результат розгляду справи.

До того ж, як вже було зазначено, заявник скарги в судове засідання апеляційної інстанції 31.07.2012 р. також свого представника для надання особисто пояснень у справі не направив, хоча в апеляційній скарзі не зазначив - які саме обставини справи не доведені, та які саме висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідач не надав ні в місцевому господарському суді, ні в суді апеляційної інстанції належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість його заперечень проти заявлених позовних вимог, тоді як позивачем належним чином доведена його позиція щодо правомірності позову з документальним та матеріальним обґрунтуванням.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки суду, в зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду Харківської області від 22.05.2012 р. має бути залишене без змін.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2012 р. у справі № 5023/2055/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 06.08.2012 р.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Шевель О. В.