Рішення № 25622732, 06.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2012 р.Справа № 5023/2667/12 вх. № 2667/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Масалової І.А.

за участю

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Кременчукм'ясо", м.Кременчук Полтавської області,

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопечення "Кулиничі", смт.Кулиничі Харківського району Харківської області,

про визнання права, визнання договору укладеним та виконаним

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Кременчукм'ясо", м.Кременчук Полтавської області, звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання укладеним та виконаним (таким, що відбувся) у повному обсязі Договору поставки продукції № 1491 від 03.01.2011р., укладеного між позивачем та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопечення "Кулиничі", смт.Кулиничі Харківського району Харківської області. Позивач також просить визнати за ним право власності на поставлений у січні 2011 року товар (хлібобулочні вироби) на загальну суму 5041,20 грн., отриманий за вищевказаним договором, а також право на податковий кредит в розмірі 840,20 грн., сформований позивачем згідно виданої відповідачем у січні 2011 року на підставі вказаного договору зведеної податкової накладної № 0000027/27 від 31.01.2011р. (з урахуванням розрахунку № 0000064/27 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.01.2011р. № 0000027/27).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.06.2012р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/2667/12 та розгляд справи призначено на 24.07.2012р. на 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 24.07.2012р. розгляд справи було відкладено на 06.08.2012р. на 11:40 год., у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання.

У судове засідання, яке відбулося 06.08.2012р., представники сторін не з'явились.

Позивач витребуваних судом документів не надав; про причину неявки суд не повідомив; про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис його представника на повідомленнях про вручення копій ухвал господарського суду.

Копії ухвал про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи, надіслані на адресу відповідача, повернуті до господарського суду без вручення адресатові.

Враховуючи, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

З позовних матеріалів вбачається, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області було проведено перевірку Публічного акціонерного товариства "Кременчукм'ясо" (позивача) щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.04.2010р. по 31.12.2011р.

У рамках перевірки Головним державним податковим ревізором-інспектором Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області відповідачу було надано запит № 1 від 11.05.2012р., до якого додано інформацію податкового органу по контрагентах-постачальниках позивача, по яких складені акти, що визнають нікчемні правочини.

Згідно інформації Кременчуцької ОДПІ по контрагенту-постачальнику позивача, ТОВ "Комбінат хлібопечення "Кулиничі", наявний "акт про проведення камеральної перевірки ТОВ "Комбінат хлібопечення "Кулиничі" (ЄДРПОУ 35672132) з питань взаємовідносин з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання за січень 2011 року від 05.04.2011 № 638/155/35672132".

Позивач вказує, що податковий орган просить його усунути дані розбіжності, у тому числі, щодо відповідача ТОВ "Комбінат хлібопечення "Кулиничі" за період - січень 2011 року, посилаючись на наявність у ПАТ "Кременчукм'ясо" розбіжностей по завищенню податкового кредиту згідно даних Системи співставлення, по яким наявні акти нікчемності правочинів на підставі інформації з інших державних податкових інспекцій.

Позивач вважає, що він не може виконати вимоги податкового органу у позасудовому порядку через фактичне здійснення господарських операцій позивачем та відповідачем, оформлення усіх договірних, виконавчих, товарно-транспортних та інших документів, проведені розрахунки сторін договору, фактичну реалізацію придбаного товару у торгівельній мережі позивача, а також відображення господарських операцій та їх фінансових результатів у бухгалтерському та податковому обліку обох контрагентів.

Як вказує позивач в позовній заяві 03.01.2011р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено Договір № 1491 поставки продукції, за яким відповідач здійснював позивачеві поставку товару (хлібобулочні вироби, тощо), а позивач приймав зазначений товар та оплачував його вартість у повному обсязі, у тому числі, і протягом січня 2011 року.

Як вказує позивач, постачання товарів відповідачем та прийняття їх позивачем здійснювалось щоденно з 02.01.2011р. по 31.01.2011р. та було оформлено і підтверджено товарно-транспортними накладними, що додані позивачем до позову.

Усього позивачем придбано у відповідача у січні 2011 року хлібобулочних виробів на загальну суму 5041,20 грн.

Позивач у позовній заяві зазначив, що ПАТ "Кременчукм'ясо" здійснило повну оплату поставленого протягом січня 2011 року товару, що підтверджується засвідченими банківською установою платіжними дорученнями.

Суми вартості отриманого від відповідача товару були віднесені позивачем до складу валових витрат підприємства, з урахуванням яких позивачем був визначений об'єкт оподаткування податком на прибуток.

У січні 2011 року під час здійснення господарських операцій, відповідачем була видана позивачеві зведена податкова накладна № 0000027/27 від 31.01.2011р. (з урахуванням розрахунку № 0000064/27 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.01.2011р. № 0000027/27), на підставі якої ПАТ "Кременчукм'ясо" було сформовано податковий кредит на суму 840,20 грн.

Позивач вказує, що податкові накладні безпосереднього контрагента позивача - ТОВ "Комбінат хлібопечення "Кулиничі", у тому числі, і за січень 2011 року, є в наявності у ПАТ "Кременчукм'ясо", мають всі відповідні реквізити та містять всі передбачені законом відомості. Податкові накладні одночасно відображені у реєстрі виданих податкових накладних постачальника (відповідача) та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (позивача). Податкові накладні у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

Усі дані по господарських операціях та їх наслідкам своєчасно, у повному обсязі та належним чином відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача. Податкові зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за результатами відповідного періоду сплачені до бюджету своєчасно та в повному обсязі.

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання укладеним та виконаним (таким, що відбувся) у повному обсязі Договору поставки продукції № 1491 від 03.01.2011р., укладеного між позивачем та відповідачем, та визнання за позивачем права власності на поставлений у січні 2011 року товар (хлібобулочні вироби) на загальну суму 5041,20 грн., отриманий за вищевказаним договором, а також право на податковий кредит в розмірі 840,20 грн., сформований позивачем згідно виданої відповідачем у січні 2011 року на підставі вказаного договору зведеної податкової накладної № 0000027/27 від 31.01.2011р. (з урахуванням розрахунку № 0000064/27 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.01.2011р. № 0000027/27).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Тобто, право на судовий захист у суб'єкта господарювання виникає у разі порушення або оспорювання його права або охоронюваного законом інтересу.

В даному разі позивачем, всупереч вимог ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), не надано доказів порушення або оспорювання відповідачем прав або охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони.

Правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст. 627, 628 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом. Такий спосіб захисту як визнання договору дійсним не міститься в переліках способів захисту права, що визначені в ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Проте, Цивільним кодексом України встановлені окремі випадки та підстави для визнання договору дійсним. Зокрема, у разі недодержання вимоги щодо письмової форми правочину (ст. 218 ЦК України); у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ст. 219 ЦК України); у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору (ст. 220 ЦК України); у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ст. 221 ЦК України); у разі вчинення правочину без дозволу органу опіки та піклування (ст. 224 ЦК України); у разі вчинення правочину недієздатною фізичною особою (ст. 226 ЦК України).

Таким чином, спосіб захисту порушеного права - визнання договору дійсним, передбачений для відновлення цього права тільки при укладенні договорів з пороком форми.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", зокрема, визначено, що у зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.

Крім того, суд зауважує, що за відсутності доказів оспорювання договору до нього взагалі є неможливим застосування способів захисту права, спрямованих на підтвердження його (договору) існування - визнання договору дійсним, існуючим, таким що є укладеним, подовженим тощо. Це унеможливлюється презумпцією правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що спірний договір не був визнаний недійсним у судовому порядку та його дійсність не оспорюється відповідачем. Матеріали справи свідчать про відсутність доказів порушення прав позивача з боку відповідача, а отже підстав для його судового захисту немає.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання дійсним договору поставки продукції є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Отже, й відсутні підстави для задоволення пов'язаних позовних вимог - визнання за позивачем права власності на поставлений за спірним Договором товар та визнання за позивачем права на податковий кредит, сформований згідно виданої на підставі цього Договору зведеної податкової накладної.

Враховуючи відсутність доказів, які свідчать про порушення чи оспорювання права позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для судового захисту.

На підставі викладеного, суд відмовляє Публічному акціонерному товариству "Кременчукм'ясо" у задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.06.2012р. за клопотанням позивача було відстрочено сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у зв'язку з відмовою у позові, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 16, 202, 204, 215, 218, 220, 221, 226, 626, 627, 628 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчукм'ясо" (39601, м.Кременчук, пров.Героїв Бресту, 48; код ЄДРПОУ: 30068026; п/р 26001010032980 у Філії "Придніпровське регіональне управління" Банку "Фінанси та Кредит", МФО 331564) на користь державного бюджету України (одержувач: УДКС у Дзержинському районі м. Харкова, код одержувача: 37999654, Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Харківській області; рахунок 31215206783003, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код ЄДРПОУ платника; 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о) - 1073,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.08.2012 р.

Суддя Кухар Н.М.