Рішення № 25621884, 06.08.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" серпня 2012 р. Справа № 8/068-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Обухівського району, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Радянська, 7, в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації, ідентифікаційний код: 04054725, місцезнаходження: 08700, Київська обл., Обухівський р-н, м. Обухів, вул. Малишка, буд. 10,

до відповідача-1: православного сестринства святої княжни Іуліанії Ольшанської, ідентифікаційний код: 26078979, місцезнаходження: 08700, Київська обл., Обухівський р-н, с. Степок, вул. Ватутіна, 1-в,

та відповідача-2: Маловільшанської сільської ради, ідентифікаційний код: 04358891, місцезнаходження: 08730, Київська обл., Обухівський р-н, с. Мала Вільшанка, вул. Шевченка, 1-В,

про скасування рішення та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 08.09.2007 року,

за участю представників учасників судового процесу:

прокурор: Манжай М.С., посвідчення від 24.03.2011 року за №35, наказ від 02.08.2012 року за №1222к;

від позивача: Кисленко Н.К., яка діє на підставі довіреності від 12.12.2011 року за №3622/07-25;

від відповідача-1: Стрельникович С.А., який діє на підставі угоди про надання правової допомоги від 09.07.2012 року б/н;

від відповідача-2: Стрельникович С.А., який діє на підставі угоди про надання правової допомоги від 09.07.2012 року б/н, -

Обставини справи:

прокурор Обухівського району Київської області (далі за текстом: Прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації (далі за текстом: Позивач) до православного сестринства святої княжни Іуліанії Ольшанської (далі за текстом: Відповідач-1) та Маловільшанської сільської ради (далі за текстом: Відповідач-2) про скасування рішення та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 08.09.2007 року.

Позовні вимоги прокурор Обухівського району Київської області обґрунтовує тим, що рішенням Маловільшанської сільської ради «Про надання православному сестринству святої княжни Іуліанії Ольшанської в оренду земельної ділянки та водного об'єкта»від 21.08.2007 року за №4-6 (далі за текстом: Рішення) прийнято в порушення вимог чинного Земельного та Водного законодавства України, внаслідок чого укладений на його підставі договір оренди земельної ділянки та водного об'єкта від 08.09.2007 року є протиправним, в зв'язку з чим Прокурор просить суд скасувати рішенням Маловільшанської сільської ради від 21.08.2007 року за №4-6 та визнати недійсним укладений на підставі останнього договір оренди.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2012 року порушено провадження у справі №8/068-12, розгляд якої призначено на 09.07.2012 року.

09.07.2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідачів-1, -2 надійшов супровідний лист від 09.07.2012 року (вх. №10853 від 09.07.2012 року) з витребовуваними судом документами та відзивом на позовну заяву від 09.07.2012 року за №101, в якому Відповідачі-1, -2 просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Позивача у зв'язку з пропущенням строків позовної давності для звернення до суду та у зв'язку з порушенням законних прав та інтересів Відповідача-1 в частині оспорення права користування земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, в тому числі споруда церкви і будинок пристарілих, які належать на праві власності Відповідачу-1.

09.07.2012 року в судове засідання з'явились Прокурор та Позивач, які надали пояснення, позов підтримали та просили задовольнити. В судове засідання з'явились Відповідачі-1, -2, надали пояснення, проти позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні. У судовому засіданні 09.07.2012 року було оголошено перерву до 30.07.2012 року.

30.07.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився представник Відповідачів-1, -2, який надав пояснення, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. Прокурор в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2012 року розгляд справи відкладено на 06.08.2012 року.

06.08.2012 року в судове засідання з'явились Прокурор та Позивач, які надали пояснення, позов підтримали та просили задовольнити. В судове засідання з'явився представник Відповідачів-1, -2, який надав пояснення, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. Після дослідження матеріалів справи та врахування наданих пояснень Прокурора, Позивача та Відповідачів-1, -2, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 06.08.2012 року.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора, Позивача та Відповідачів-1, -2, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

прокурором Обухівського району Київської області проведено перевірку додержання Маловільшанською сільською радою Обухівського району Київської області вимог земельного законодавства.

За наслідками даної перевірки, прокурором Обухівського району Київської області встановлено, що Маловільшанською сільською радою Обухівського району Київської області допущено порушення вимог земельного законодавства під час передачі в оренду Відповідачу-1 земельної ділянки, загальною площею 3,8 га, з наступних підстав.

Конституція України у ч. 2 ст. 19 передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до наказу Державного комітету України по водному господарству від 03.06.1997 року за №41, всі річки та водойми Київської області мають статус водних об'єктів загальнодержавного значення.

Згідно з ч. 5 ст. 51 Водного кодексу України, орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.

21.08.2007 року рішенням дванадцятої сесії Маловільшанської сільської ради V скликання від 21.08.2007 року за №4-6 «Про надання православному сестринству святої княжни Іуліанії Ольшанської в оренду земельної ділянки та водного об'єкта», вирішено надати православному сестринству святої княжни Іуліанії Ольшанської в оренду строком на 49 років земельну ділянку, площею 2,8 га, та водний об'єкт, площею 1,0 га, в межах Маловільшанської сільської ради, за рахунок земель, які ненадані у власність чи в користування.

08.09.2007 року між Маловільшанською сільською радою Обухівського району Київської області та православним сестринством святої княжни Іуліанії Ольшанської укладено договір оренди земельної ділянки та водного об'єкта від 08.09.2007 року (далі за текстом: Договір), згідно п.п. 1.1. якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку та водний об'єкт, розташовані у населеному пункті: село Степок по вул. Ватутіна в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради для обслуговування будинку пристарілих та риборозведення.

Відповідно до п.п. 2.1., 3.1. Договору, в оренду передається земельна ділянка та водний об'єкт, загальною площею 3,8 гектара, в тому числі земельна ділянка -2,8 гектара та під водним об'єктом -1,0 гектар; орендна плата за земельну ділянку становить 1 201,00 грн. (одна тисяча двісті одна гривня 00 коп.) на рік, у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та сплачується на рахунок Маловільшанської сільської ради; орендна плата за користування водним об'єктом становить 308,00 грн. (триста вісім гривень 00 коп.) на рік у розмірі 1 % від грошової нормативної оцінки та сплачується у Державний бюджет України.

Підпунктом 4.1. Договору передбачено, що Договір укладено на 49 років.

Згідно з п.п. 5.1 Договору, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування будинку пристарілих та водного об'єкта для риборозведення.

Договором у п.п. 6.3. передбачено, що передача земельної ділянки та водного об'єкта Орендарю здійснюється після державної реєстрації цього договору за актами їх приймання-передачі.

Договір зареєстровано в Обухівському районному відділі Київської регіональної Філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.12.2007 року за №040733100037.

На виконання п.п. 6.3. Договору, Відповідачем-1 та Відповідачем-2 підписано акт прийому передачі б/н б/д, відповідно до якого, Маловільшанська сільська рада Обухівського району Київської області передала, а православне сестринство святої княжни Іуліанії Ольшанської прийняло земельну ділянку, площею 2,8 га, для обслуговування будинку пристарілих та водний об'єкт, площею 1,0 га, для риборозведення.

08.09.2009 року між Відповідачем-2 та Відповідачем-1 укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки та водного об'єкта, посвідченого 08.09.2007 року Мельник М.В., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу за реєстровим №798 від 08.09.2009 року, відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди про таке: Викласти Розділ 3 абзаци 1, 2, 3 Договору в такій редакції: Орендна плата за земельну ділянку становить 3 603,60 грн. (три тисячі шістсот три гривні 60 коп.) на рік, у розмірі 3% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки та сплачується на рахунок Маловільшанської сільської ради. Орендна плата за користування водним об'єктом становить 924,00 грн. (дев'ятсот двадцять чотири гривні 00 коп.) на рік, у розмірі 3% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки та сплачується у державний бюджет України. Інші умови Договору залишаються без змін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю; у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Цивільний кодекс України у ст. 761 передбачає, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що земельна ділянка, площею 2,8 га, що є предметом Договору та яка призначена для обслуговування будинку пристарілих, знаходиться по вул. Ватутіна в межах села Степок Обухівського району в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області.

Одночасно встановлено, що на земельній ділянці, площею 2,8 га, розташований будинок пристарілих, будівля церкви та нежитлове приміщення клубу, які належать на праві власності Відповідачу-1, що підтверджено витягами Обухівського бюро технічної інвентаризації від 06.02.2007 року, від 06.02.2007 року за № 13469809, від 06.02.2007 року, від 06.02.2007 року за № 13469676, свідоцтвом про право власності від 14.11.2002 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи та достовірність яких Прокурор і Позивач не заперечують.

Згідно графічних матеріалів у вигляді ситуаційної схеми, плану відведення, кадастрового плану, викопіювання з плану землекористувань, копії яких знаходяться в матеріалах справи та достовірність яких Прокурор та Позивач не заперечують, земельна ділянка, площею 2,8 га, по вул. Ватутіна в межах села Степок Обухівського району, на якій розташовані об'єкти нерухомості Відповідача-1 у вигляді будинку пристарілих, будівлі церкви та нежитлового приміщення клубу, за своїм цільовим призначенням віднесена до земель громадської і житлової забудови.

Крім того, вивченням графічних матеріалів у вигляді ситуаційної схеми, плану відведення, кадастрового плану та викопіювання з плану землекористувань встановлено, що земельна ділянка, площею 2,8 га, по вул. Ватутіна в межах села Степок Обухівського району, на якій розташовані об'єкти нерухомості Відповідача-1 у вигляді будинку пристарілих, будівлі церкви та нежитлового приміщення клубу, не входить в межі прибережної захисної смуги, в зв'язку з тим, що прибережна захисна смуга відповідно до вказаних графічних матеріалів чітко визначена на місцевості та входить до меж земельної ділянки, площею 1,0 га, до складу якої включена ділянка під водним об'єктом у вигляді ставка.

Судом береться до уваги, що графічні матеріали у вигляді ситуаційної схеми, плану відведення, кадастрового плану та викопіювання з плану землекористувань відповідно до вимог ст.ст. 1, 2, 11, 12, 13 Закону України «Про планування та забудову територій», який був чинним на час прийняття Відповідачем-2 оскаржуваного рішення та укладення на підставі останнього спірного Договору, являються містобудівною документацією, з врахуванням якої згідно із вимогами ст.ст. 1, 4, 10, 88 Водного кодексу України визначена прибережна захисна смуга навколо ставка у селі Степок Обухівського району.

Також, судом береться до уваги те, що на час прийняття оскаржуваного рішення та укладення на його підставі спірного Договору, на земельній ділянці, площею 2,8 га, по вул. Ватутіна в межах села Степок Обухівського району з цільовим призначенням землі громадської і житлової забудови знаходився належний Відповідачу -1 на праві власності об'єкт нерухомості у вигляді будинку пристарілих, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про право власності від 14.11.2002 року, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що Маловільшанська сільська рада Обухівського району Київської області в силу вимог п. 12 Розділу Х «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ»Земельного кодексу України та ст.ст. 2, 4, 16 Закону України «Про оренду землі»мала право передавати в оренду Відповідачу -1 земельну ділянку, площею 2,8 га, по вул. Ватутіна в межах села Степок Обухівського району з цільовим призначенням землі громадської і житлової забудови, на якій знаходився належний Відповідачу -1 на праві власності об'єкт нерухомості у вигляді будинку пристарілих.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення дванадцятої сесії Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області V скликання «Про надання православному сестринству святої княжни Іуліанії Ольшанської в оренду земельної ділянки та водного об'єкта»від 21.08.2007 року за №4-6, в частині надання Відповідачу - 1 в оренду строком на 49 років земельної ділянки, площею 2,8 га, під розташованим об'єктом нерухомості Відповідача -1 в межах села Степок по вул. Ватутіна за рахунок земель громадської та житлової забудови є правомірним та таким, що відповідає вимогам Земельного, Водного, Цивільного кодексів України та Закону України «Про оренду землі».

Поряд з цим, рішенням дванадцятої сесії Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області V скликання «Про надання православному сестринству святої княжни Іуліанії Ольшанської в оренду земельної ділянки та водного об'єкта»від 21.08.2007 року за №4-6, вирішено надати Відповідачу-1 водний об'єкт, площею 1,0 га, у вигляді ставка з розташованою навколо останнього прибережною захисною смугою в межах Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області.

Детально дослідивши зміст ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України, ч. 5 ст. 51 Водного кодексу України та наказу Державного комітету України по водному господарству «Про затвердження Переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення»від 03.06.1997 року за №41, суд приходить до висновку, що надання в користування водних об'єктів загальнодержавного значення належить до компетенції місцевої державної адміністрації, якою в Обухівському районі є Обухівська районна державна адміністрація Київської області

Цивільний кодекс України у ст. 761 передбачає, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Маловільшанська сільська рада Обухівського району Київської області, в порушення вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України, ч. 5 ст. 51 Водного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про оренду землі», прийняла рішення «Про надання православному сестринству святої княжни Іуліанії Ольшанської в оренду земельної ділянки та водного об'єкта»від 21.08.2007 року за №4-6, яким надала православному сестринству святої княжни Іуліанії Ольшанської в користування на умовах оренди водний об'єкт, площею 1,0 га, до складу якого входить прибережна захисна смуга, в межах Маловільшанської сільська рада Обухівського району Київської області.

Згідно ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення дванадцятої сесії Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області V скликання «Про надання православному сестринству святої княжни Іуліанії Ольшанської в оренду земельної ділянки та водного об'єкта» від 21.08.2007 року за №4-6, в частині надання православному сестринству святої княжни Іуліанії Ольшанської в оренду строком на 49 років водного об'єкта, площею 1,0 га, в межах Маловільшанської сільської ради, грубо суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України, ч. 5 ст. 51 Водного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про оренду землі», внаслідок чого у вказаній частині є незаконним, в зв'язку з чим позовні вимоги Прокурора про скасування рішення 12 сесії Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області V скликання «Про надання православному сестринству святої княжни Іуліанії Ольшанської в оренду земельної ділянки та водного об'єкта»від 21.08.2007 року за №4-6, доведені суду за допомогою належних і допустимих доказів та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Крім того, Цивільний кодекс України в ч. 6 ст. 4 передбачає, що цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

На підставі незаконного у вищезазначеній частині рішення 12 сесії Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області V скликання «Про надання православному сестринству святої княжни Іуліанії Ольшанської в оренду земельної ділянки та водного об'єкта» від 21.08.2007 року за №4-6, прийнятого в порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України, ч. 5 ст. 51 Водного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про оренду землі», між Маловільшанською сільською радою Обухівського району Київської області та православним сестринством святої княжни Іуліанії Ольшанської укладено договір оренди земельної ділянки та водного об'єкта від 08.09.2007 року, що зареєстрований в реєстрі за № 798, який в частині передання в оренду православному сестринству святої княжни Іуліанії Ольшанської водного об'єкта площею 1,0 га, в силу вимог ст.ст. 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, є недійсним.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок. Так, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Таке ж положення міститься і в ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Частиною 5 ст. 361 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення. Дане положення також закріплено і в рішенні Конституційного суду України від 08.04.1999 року справа №1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді).

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Цивільний кодекс України у ст. 386 передбачає, що на державу покладений обов'язок забезпечувати рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Зазначені вище дії по незаконній передачі Відповідачу-1 в користування належного державі водного об'єкту, площею 1,0 га, зачіпають інтереси держави в особі Обухівської районної державної адміністрації.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 373 Цивільного кодексу України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Господарський кодекс України у ст. 5 передбачає, що правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України; право кожного громадянина користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України; забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів; взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вищевказаний договір оренди земельної ділянки та водного об'єкта від 08.09.2007 року, що зареєстрований в реєстрі за №798, в частині передання православному сестринству святої княжни Іуліанії Ольшанської в оренду водного об'єкта, площею 1,0 га, в силу вимог ст.ст. 202, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, порушує публічний порядок через те, що спрямований на протиправне вилучення з користування держави в особі Обухівської районної державної адміністрації водного об'єкта, площею 1,0 га, з послідуючою його передачею в користування православному сестринству святої княжни Іуліанії Ольшанської, внаслідок чого позовні вимоги Прокурора про визнання Договору недійсним у зазначеній частині є обґрунтованими і доведеними, в зв'язку з чим позовні вимоги Прокурора підлягають задоволенню судом частково.

Крім того, суд приходить до висновку, що Відповідачі-1, -2 не намагалися вживати заходів щодо усунення виявлених в ході проведеної органами прокуратури перевірки вищевказаних порушень вимог земельного законодавства.

У судовому засіданні, надані Прокурором та Позивачем докази, спростовані частково та заперечувались Відповідачами-1, -2 в ході розгляду справи.

На момент судового засідання Відповідачами-1, -2 не подано належних і допустимих письмових доказів, які підтверджують усунення порушень, які допущенні Відповідачем-2 при наданні Відповідачу-1 в користування водного об'єкта, площею 1,0 га.

Поряд з цим, Відповідачі-1, -2, у відзиві на позовну заяву від 09.07.2012 року за №101, просять суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог Прокурора в зв'язку з пропущенням строків позовної давності для звернення до суду.

Згідно зі ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що про порушення права Обухівської районної державної адміністрації на користування водним об'єктом, площею 1,0 га, в межах Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області, Прокурор довідався з листа Обухівської районної державної адміністрації від 21.11.2011 року за №3404/07-15.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Прокурор в інтересах держави в особі Позивача звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 05.06.2012 року за №2582вих12 в межах встановлено законом строку позовної давності.

Крім того, судом береться до уваги, що Прокурор звернувся до суду з позовом на захист інтересів держави одразу після виявлення факту порушення останніх, в зв'язку з чим суд визнає права Позивача такими, які підлягають захисту за позовом Прокурора в інтересах держави в особі Позивача.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Прокурором, Позивачем і Відповідачами суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 49 Господарського кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. В зв'язку з викладеним, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача-2, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації до православного сестринства святої княжни Іуліанії Ольшанської та Маловільшанської сільської ради про скасування рішення дванадцятої сесії Маловільшанської сільської ради V скликання від 21.08.2007 року №4-6 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 08.09.2007 року, -задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення дванадцятої сесії Маловільшанської сільської ради V скликання «Про надання православному сестринству святої княжни Іуліанії Ольшанської в оренду земельної ділянки та водного об'єкта»від 21.08.2007 року №4-6 в частині надання в оренду водного об'єкта, площею 1,0 га, в межах Маловільшанської сільської ради.

3. Визнати укладений між Маловільшанською сільською радою Обухівського району Київської області, ідентифікаційний код: 04358891, місцезнаходження: 08730, Київська обл., Обухівський р-н, с. Мала Вільшанка, вул. Шевченка, 1-В, та православним сестринством святої княжни Іуліанії Ольшанської, ідентифікаційний код: 26078979, місцезнаходження: 08700, Київська обл., Обухівський р-н, с. Степок, вул. Ватутіна, 1-в, договір оренди земельної ділянки та водного об'єкта від 08.09.2007 року, що зареєстрований в реєстрі за №798, у частині передання православному сестринству святої княжни Іуліанії Ольшанської в оренду водного об'єкта, площею 1,0 га, - недійсним з моменту укладення.

4. Стягнути з Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області, ідентифікаційний код: 04358891, місцезнаходження: 08730, Київська обл., Обухівський р-н, с. Мала Вільшанка, вул. Шевченка, 1-В, в доход державного бюджету України, судовий збір у сумі 1073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.). В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення складено та підписано 10 серпня 2012 року.

Суддя П.Ф. Скутельник