Рішення № 25621875, 07.08.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" серпня 2012 р. Справа № 6/049-12

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО ПЛЮС” про стягнення боргу,

Представники:

позивача : не з’явився;

відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2012 року Комунальне підприємство “Управління житлово-комунального господарства” звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО ПЛЮС” про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором №7/08-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності щодо своєчасного внесення орендної плати, у зв’язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 53531,01 грн.: з яких 2750,63 грн. –борг з орендної плати; 85 грн. –штраф та 50695,38 грн. компенсація.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04 травня 2012 року порушено провадження у справі № 6/049-12 та призначено її до розгляду на 29 травня 2012 року.

25 червня 2012 року на адресу господарського суду Київської області від представника позивача надійшла телеграма, в якій останній просить суд відкласти розгляд справи.

Представники сторін в судове засідання 26 червня 2012 року не з’явилися, витребувані документи суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалою суду.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 26 червня 2012 року розгляд справи відкладено на 10 липня 2012 року.

10 липня 2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н б/д про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача разового штрафу у розмірі 5-ти мінімальних неоподаткованих розмірів доходів громадян.

Суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, приймає дану заяву до розгляду.

Ухвалою суду від 10 липня 2012 року розгляд справи відкладено на 24 липня 2012 року, у зв’язку з неявкою в судове засідання 10 липня 2012 року представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних документів

Представник відповідача в судове засідання 24 липня 2012 року не з’явився, витребувані документи суду не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду, враховуючи викладене, ухвалою суду від 24 липня 2012 року розгляд справи відкладено на 07 серпня 2012 року.

31 липня 2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшли додаткові пояснення №01-07-06/1383 від 30.07.2012р., які за своєю правовою природою є заявою про зменшення позовних вимог, в яких позивач уточнює суму позовних вимог шляхом зменшення розміру позовних вимог, а саме компенсації за використання об’єкта оренди в розмірі п’ятикратної ставки орендної плати за несвоєчасне звільнення об’єкта оренди.

Суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, приймає дану заяву до розгляду.

07 серпня 2012 року на адресу господарського суду Київської області від представника позивача надійшла телеграма, в якій останній повідомляє про неможливість забезпечення присутності представника в судовому засіданні та просить суд розглянути справу без участі останнього.

У судове засідання 07 серпня 2012 року представники сторін не зявилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалою суду.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, сторони вважаються належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Оскільки, про розгляд справи сторони були належним чином повідомлені, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

13 травня 2008 року між сторонами укладено договір №7/08-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, відповідно до умов якого (п. 1.1.) позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування майно, а саме частину нежитлового приміщення №42 в споруді виробничої бази позивача, інженерні мережі та комунікації, що є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п. 2.4.4. договору майно вважається переданим відповідачу з моменту підписання Акта приймання передачі.

Згідно п. 2.5.4. договору у разі несвоєчасного звільнення об’єкта оренди, у випадку припинення або розірвання договору оренди, відповідач сплачує позивачу разовий штраф у розмірі 5-ти мінімальних неоподаткованих розмірів доходів громадян та компенсацію за використання об’єкта оренди в розмірі п’ятикратної ставки орендної плати по день передачі об’єкта позивача за Актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата вноситься позивачу відповідачем за користування майном незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Орендна плата визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича», затвердженою рішенням Славутицької міської ради №550-41-ІV від 15.12.2004 року з урахуванням змін та доповнень, затверджених рішенням Славутицької міської ради №703-47-ІV від 29.06.2005 року, та №287-14-V від 13.07.2007 року, і за перший (базовий) місяць оренди становить 172 грн. 80 коп. (сто сімдесят дві грн. 80 коп.). Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата, визначена в цьому договорі, наведена без урахування вартості комунальних послуг, електроенергії, експлуатаційних витрат позивача та без урахування ПДВ (або єдиного податку).

Згідно п. 3.4. договору орендна плата (з урахуванням податку) вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок позивача або шляхом внесення готівкових коштів в касу позивача, не пізніше останнього числа поточного місяця.

Пунктом 4 договору передбачені права та обов’язки позивача, який, зокрема, зобов’язаний передати відповідачу в оренду майно, згідно з цим договором по Акту приймання-передачі (п. 4.1.1.).

Пунктом 5 договору передбачені права та обов’язки відповідача, який, зокрема, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати орендні платежі (п.5.1.1.).

Строк дії договору –з 01 березня 2008 року по 28 лютого 2009 року включно. Якщо не пізніше ніж за два місяці до закінчення терміну дії цього договору, жодна із сторін не виявила мотивованого (порушення іншою стороною своїх зобов’язань за даною угодою) бажання припинити всі відносини по ньому, цей договір вважається пролонгованим на той же термін і на тих же умовах (п.7.1. договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач свої обов’язки за договором виконав належним чином, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого комунального майна в оренду, яке знаходиться на балансі Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» від 01.03.2008 р., який підписаний обома сторонами договору та скріплений печатками.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором №7/08-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 13 травня 2008 року свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Однак, відповідач, в порушення умов договору, своєчасно та в повному обсязі не здійснював орендні платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2009 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про повернення майна у зв’язку з несплатою орендної плати, яка фактично є відмовою від договору, передбаченою п.7.1. договору.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки матеріали справи містять відмову від договору, позивачем були дотримані вимоги статті 530 ЦК України в частині направлення вимоги орендарю, відтак, суд приходить до висновку, що договір №7/08-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 13 травня 2008 року розірваний.

Судом встановлено, що строк оплати орендної плати за договором №7/08-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 13 травня 2008 року настав, однак, відповідач, в порушення своїх договірних зобов’язань, орендну плату за користування орендованим майном не сплатив та не звільнив об’єкт оренди, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення 53531,01 грн.: з яких 2750,63 грн. –борг з орендної плати; 85 грн. –штраф та 50695,38 грн. компенсація.

Судом враховано, що позивачем подано заяву б/н б/д про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача разового штрафу у розмірі 5-ти мінімальних неоподаткованих розмірів доходів громадян.

Відповідно до частини 4, 5 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. Відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз’яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представника сторони.

Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Частиною 6 ст. 22 ГПК України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, якщо така дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову в частині усунення перешкод у користуванні майном не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача разового штрафу у розмірі 5-ти мінімальних неоподаткованих розмірів доходів громадян, на вчинення таких дій, суд приймає таку відмову та припиняє провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача разового штрафу у розмірі 5-ти мінімальних неоподаткованих розмірів доходів громадян.

Крім того, судом враховано, що позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме компенсації за використання об’єкта оренди в розмірі п’ятикратної ставки орендної плати за несвоєчасне звільнення об’єкта оренди.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

З урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

Таким чином, враховуючи подані позивачем заява б/н б/д про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача разового штрафу у розмірі 5-ти мінімальних неоподаткованих розмірів доходів громадян та заява про зменшення позовних вимог, а саме, компенсації за використання об’єкта оренди в розмірі п’ятикратної ставки орендної плати за несвоєчасне звільнення об’єкта оренди, предметом спору є стягнення з відповідача 2750,63 грн. основного боргу та 35186,94 грн. компенсації.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтями 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами, а зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Так, позивач на підставі п. 5.1.1 договору просить суд стягнути з відповідача 2750,63 грн. боргу з орендної плати.

Суд звертає увагу на те, що в ухвалах суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву, однак останній не скористався своїм процесуальним правом.

Відповідач, на якого, відповідно до вимог ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, покладається обов’язок доказування, не надав суду доказів на підтвердження сплати орендної плати за договором.

Ні копій платіжних доручень, ні будь-яких інших доказів розрахунків в рахунок оплати заявлених позовних вимог відповідачем надано не було.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не сплатив орендну плату за договором, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення 2750,63 грн. боргу з орендної плати підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 2.5.4. договору просить суд стягнути з відповідача компенсацію за використання об’єкта оренди в розмірі п’ятикратної ставки орендної плати за несвоєчасне звільнення об’єкта оренди, у випадку припинення або розірвання договору оренди по день передачі об’єкта позивача за Актом приймання-передачі у розмірі 35186,94 грн.

Судом встановлено, що станом 17.12.2009 року договір №7/08-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 13 травня 2008 року був розірваний, проте відповідач не повернув позивачу майно та не звільнив об’єкт оренди.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не звільнив своєчасно об’єкт оренди, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір компенсації відповідає фактичним обставинам справи, суд прийшов до висновку про підставність вимоги про стягнення компенсації за використання об’єкта оренди в розмірі п’ятикратної ставки орендної плати за несвоєчасне звільнення об’єкта оренди у розмірі 35186,94 грн., а отже про задоволення останньої.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача разового штрафу у розмірі 5-ти мінімальних неоподаткованих розмірів доходів громадян припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО ПЛЮС” (07101, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, ідентифікаційний код 34028338) на користь Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, ідентифікаційний код 31476318) 2750,63 грн. основного боргу, 35186,94 грн. компенсації та 1609,50 грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.