Рішення № 25621680, 09.08.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.08.2012Справа №5002-7/1908-2012

За позовом прокурора Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим

до відповідача - фізичної особи-підприємця Бабаяна Самвела Арменовича

про стягнення 1474,20 грн.

Суддя Дворний І. І.

Представники:

від управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим - Дикопавленко Н.І., довіреність №14/1-2-2633/Аи від 09.09.09, предст.;

від відповідача - не з'явився;

прокурор - Коноваленко А.В., посв.№12143, прокурор відділу прокуратури;

Суть спору: 08 червня 2012 року прокурор Київського району м. Сімферополя звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим із позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Бабаяна Самвела Арменовича 1474,20 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, положеннях Закону України «Про міліцію», приписах Господарського процесуального кодексу України та мотивовані невиконанням з боку відповідача умов укладених між ним та Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим договору на централізовану охорону майна на об'єкті за №ГРЦ 08-2533 від 30 квітня 2010 року та договору про спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об'єктах з реагуванням груп затримання ДСО та їх технічне обслуговування за №ГРЦ 08-2534 від 30 квітня 2010 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, внаслідок чого, заборгованість відповідача складає 1474,20 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 липня 2012 року через неявку у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладався.

У судове засідання, що відбулось 09 серпня 2012 року, з'явився прокурор та представник позивача, які підтримали вимоги заявленого позову.

Відповідач позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом повторно не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ :

30 квітня 2010 року Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (за договором виконавець) та фізична особа-підприємець Бабаян Самвел Арменович (за договором замовник) уклали договір на централізовану охорону майна на об'єкти за №ГРЦ 08-2533, згідно з пунктом 2.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та технічне обслуговування сигналізації на цьому об'єкті (а.с. 8-16).

Досліджуючи умови вказаного договору, судом встановлено, що охорона мана, яке знаходиться на об'єкті та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на цьому об'єкті, здійснюється виконавцем на об'єктах, перелік, адреси, кількість умовних установок сигналізації, дні та періоди часи охорони майна яких зазначені у Дислокації об'єктів (додаток № 1 до договору) (пункт 2.2. договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору вартість послуг, що надаються виконавцем за цим договором в рік (період), є договірною і визначається сторонами в розрахунку вартості послуг, що надаються (додаток №2 до договору) за тарифами на послуги виконавця, (вартість однієї години охорони майна, що знаходиться на об'єктах, технічного обслуговування однієї умови сигналізації), що визначені у протоколі узгодження ціни (додаток №3 до договору), які є невід'ємною частиною цього договору у відповідності до кількості днів та тривалості періодів часу охорони майна у відповідні дні та кількості умовних установок сигналізації.

Оплата за послуги, що надаються виконавцем, здійснюється замовником щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця протягом 5 робочих днів з моменту надання виконавцем рахунку на оплату послуг, але не пізніше 25 числа поточного місяця (пункт 3.2.договору).

В пункті 3.5 договору сторони передбачили, що акт виконаних робіт (послуг) підписується сторонами по закінченні кожного календарного місяця, а також у випадках розірвання або припинення дії цього договору. Виконавець надає замовнику два примірника акта виконаних робіт (послуг), який останній зобов'язаний до 15 числа наступного календарного місяця підписати та один примірник підписаного акта виконаних робіт (послуг) повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу робіт (послуг), наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

Вказаний договір укладався сторонами строком на один рік і набув чинності з 01 травня 2010 року (пункт 14.1 договору). За умови, якщо за 20 днів до закінчення строку дії цього договору жодна з сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, договір вважається продовженим на тих же умовах на той же термін. Кількість разів продовження дії цього договору не обмежується (пункт 14.2 договору).

Враховуючи відсутність в матеріалах справи письмових доказів щодо припинення або перегляду договору, даний договір є чинним.

З протоколу узгодження ціни від 17 листопада 2010 року, який є додатком 3 до договору, вбачається, що вартість однієї години охорони майна на одному об'єкті замовника становить 0,90 грн., у тому числі ПДВ (20%), а вартість технічного обслуговування однієї умовної установки сигналізації в рік становить 270,00 грн., у тому числі ПДВ (20%). Вказаний протокол підписаний сторонами без зауважень та заперечень (а.с. 17).

На а.с. 19 міститься розрахунок по всім послугам охорони, що надаються відповідачу в рамках вказаного договору, з урахуванням ПДВ.

Також, судом встановлено, що 30 квітня 2012 року Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим та фізична особа-підприємець Бабаян Самвел Арменович уклали договір про спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об'єктах з реагуванням груп затримання ДСО та їх технічне обслуговування за №ГРЦ 08-2534, відповідно до розділу 2 якого, виконавець у визначений період (дні та години) спостерігає за допомогою апаратури централізованого нагляду за станом системи сигналізації (кнопка тривожної сигналізації - КТС), що встановлена на об'єктах замовника, перелік та адреси яких зазначені у дислокації -розрахунку (додаток 1 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору, та у разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації забезпечує виїзд до об'єкту групи затримання ДСО (а.с. 21-24).

Ціна однієї години спостереження, технічного обслуговування однієї умовної установки сигналізації за цим договором визначається на підставі розрахунку нарахованих валових витрат, пов'язаних з цією діяльністю та узгоджується протоколом узгодження ціни (додаток 3 до договору). Вартість послуг за цим договором в рік визначається на підставі розрахунку (додаток №2 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору (пункт 3.1).

Згідно з пунктом 2.2 договору, оплата послуг з охорони здійснюється замовником щомісячно а підставі прикладеного до договору дислокації-розрахунку відповідно до фактичної кількості днів в місяць, не пізніше 20 числа кожного місяця

Цей договір укладено сторонами строком на один рік і подовжено строком на термін подовження оренди. Якщо за два місяці до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, дія договору вважається продовженою за згодою обох сторін на кожний наступний рік.

Так, враховуючи відсутність в матеріалах справи письмових доказів щодо припинення дії договору, даний договір є чинним.

З протоколу узгодження ціни від 17 листопада 2010 року, який є додатком 3 до договору, вбачається, що вартість однієї години спостереження за допомогою КТС по кожному окремому об'єкту становить 0,90 грн., а вартість технічного обслуговування однієї умовної установки сигналізації в рік становить 270,00 грн. (а.с. 25).

На а.с. 27 міститься розрахунок по всім послугам охорони, що надаються відповідачу в рамках вказаного договору, з урахуванням ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувались свої зобов'язання за укладеними договорами та надавались відповідачу послуги з охорони, що підтверджується відповідними актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг №СиП-0002159 за січень 2012 року на суму 324,00 грн., №СиП-0002160 за січень 2012 року на суму 413,10 грн., №СиП-0002207 за грудень 2011 року на суму 413,10 грн., №СиП-0002206 за грудень 2011 року на суму 324,00 грн., які відповідачем сплачені не були (а.с. 28-29).

На а.с. 30 містяться копії актів звірки розрахунків за період з січня 2011 року по 29 лютого 2012 року на суму 826,20 грн. та 648,00 грн. підписані відповідачем без зауважень та заперечень, що є доказом невиконання останнім умов вказаних вище договорів та наявності заборгованості за ними.

Більш того, матеріали справи містять гарантійний лист від лютого 2012 року, складений відповідачем, яким останній підтвердив наявність заборгованості перед виконавцем (648,00 грн. та 826,20 грн.) та зобов'язався у строк до 20 березня 2012 року оплатити її (а.с. 32).

03 квітня 2012 року позивач направив відповідачу претензію №22 з вимогою сплатити борг за надані послуги з охорони в сумі 1474,20 грн. (а.с.31). Відповідач на претензію не відповів, борг у встановлений строк не погасив.

Несплата заборгованості відповідачем у розмірі 1474,20 грн. стала підставою для звернення позивача до суду з вимогою про її стягнення у примусовому порядку.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на таких підставах.

Предметом спору у справі є стягнення суми боргу за надані по договорам послуги з охорони, належного суб'єкту господарювання об'єкта.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно статті 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договори, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог, за правовою природою є господарськими договорами охорони, загальні положення про які встановлені статтею 978 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

В порушення вимог зазначених норм Цивільного та Господарського кодексів України, умов договору і додатків до нього відповідач не розрахувався у повному обсязі за надані йому послуги по охороні, заборгувавши позивачу 1474,20 грн., що підтверджується вищенаведеними доказами, наявними у матеріалах справи. Зворотне відповідачем суду доведено не було.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач забезпечив охорону майна відповідача, відповідачем не заперечується охорона об'єктів, передбачених договором, та сума плати за охорону (наявність актів звірки, гарантійного листа). Однак в порушення умов договору Бабаян Самвел Арменович не вжив заходів, необхідних для виконання зобов'язань з оплати за охорону.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

Відповідно до статті 2 цього ж кодексу прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності" від 10 серпня 1993 р. №615, державна служба охорони є підпорядкованою Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ (далі - Департамент), яка складається з управлінь, відділів Державної служби охорони при головних управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, управліннях МВС в областях та м. Севастополі (далі - управління, відділи) та підпорядкованих їм підрозділів охорони: міських, районних, міжрайонних відділів, відділень, підрозділів воєнізованої охорони та охоронних підрозділів (далі - цивільна охорона), стройових підрозділів міліції охорони, спеціальних підрозділів "Титан", інкасації та груп затримання, пунктів централізованого спостереження, у тому числі на окремих об'єктах, а також установ та навчальних закладів професійної підготовки працівників охорони (далі - навчальні заклади).

У позовній заяві прокурор зазначив, що пред'явлення прокуратурою в інтересах Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим позову викликано винятково захистом державних інтересів.

Суд погоджується з доводами прокурора, викладеними у позові та наданими у судових засіданнях та вважає, що останній правомірно звернувся з позовом до суду з метою представництва інтересів держави в особі Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим.

З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 1474,20 грн. боргу.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 13.08.2012 р.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бабаяна Самвела Арменовича (АДРЕСА_1, 95000, код НОМЕР_1):

- на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (вул. Міллера, 4, м. Сімферополь, 95013, код ЄДРПОУ 08596943) 1474,20 грн. заборгованості.

- на користь Державного бюджету (УДКСУ у м. Сімферополі АРК, код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір в сумі 1609,50 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний