Рішення № 25621479, 07.08.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 серпня 2012 р. Справа 16/37/2012/5003

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Краснянське СП "Агромаш", c.Красне Тиврівського району Вінницької області

до: приватного акціонерного товариства "Поділлявторметал", м.Вінниця

про стягнення 6165,98 грн. заборгованості згідно договору поставки товару

Головуючий суддя Нешик О.С.

Секретар судового засідання Снігур О.О.

Представники сторін:

позивача - Самолюк І.С., довіреність б/н від 01.06.12 року,

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснянське СП "Агромаш" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Поділлявторметал" 5180,00 грн. заборгованості, 775,92 грн. пені, 152,84 грн. 3% річних, 57,22 грн. інфляційних втрат за порушення умов укладеного між сторонами договору поставки металобрухту №1850126 від 19.01.2011 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 18 липня 2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №16/37/2012/5003 та призначено її до розгляду на 07.08.2012 року.

В судовому засіданні 07.08.2012 р. представником позивача до суду подано заяву про "уточнення позовних вимог" від 07.08.2012 року (вх. №08-46/9022/12 від 07.08.2012 року), в якій останній просив стягнути з приватного акціонерного товариства "Поділлявторметал" 5180,00 грн. основного боргу, суму пені за період з 08.07.2011 року по 04.01.2012 року, 3% річних за період з 08.07.2011 року по 01.07.2012 року та інфляційні втрати за вересень 2011 року та за період з листопада 2011 року по березень 2012 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.07.2012 року не виконав, причин неявки суду невідомі. Про дату, місце та час був належним чином повідомлений, що підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема повідомленням пошти про вручення поштового відправлення №21100 2060429 5, підписаним уповноваженим представником останнього.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

19.01.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Краснянське СП "Агромаш" та приватним акціонерним товариством "Поділлявторметал" укладено договір №1850126 поставки металобрухту, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити брухт та відходи чорних та кольорових металів (далі - металобрухт) згідно ДСТУ та технічних вимог, узгоджених додатково. Кількість, вид та ціна металобрухту, що поставлено на конкретний період поставки, визначається протоколами узгодження цін, які є невід'ємною частиною договору (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Третім розділом договору сторони обумовили ціну та порядок розрахунків.

Зокрема пунктами 3.1, 3.2 договору сторони визначили, що ціна металобрухту в протоколах узгодження визначається без урахування ПДВ у відповідності з п. 1.2. даного договору. Вартість поставки визначається згідно ваги та виду продукції, вказаних в актах, складених відповідно до умов договору, та ціни, що є дійсною на дату відвантаження.

Згідно п.п. 3.3, 3.4 договору оплата проводиться шляхом перерахунку покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 10 банківських днів з дати складання покупцем прийомо-здавальних актів. Рахунок виставляється продавцем на підставі акту, який і є підставою для розрахунку.

Приймання металобрухту по якості та кількості проводиться шляхом обов'язкового зважування партії на вазі покупця, в присутності представника продавця та оформляються актом приймання металів (чорних) (п.4.2 договору).

Згідно п. 5.3 договору, сторони встановили, що всі спірні питання по даному договору повинні бути розглянуті на протязі 15 календарних днів з моменту отримання стороною претензії.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011р. (п.5.7 договору).

Позивач свої зобов'язання за договором №1850126 від 19.01.2011р. виконав та передав відповідачу токарну стружку, обрізки, уламки, відходи фрезерного виробництва та ошкурки з чорних металів, кількістю 3700,00 кг., за ціною - 1,40 грн. за 1 кг. на суму 5180,00 грн., що стверджується актом прийняття металів чорних (вторинних) №01-0415 від 24.06.2011р., товарно-транспортною накладною від 24.06.2011 року, видатковою накладною №01032 від 24.06.2011 року.

Всього позивачем 24.06.2011р. згідно вказаного договору передано відповідачу брухту чорного металу на загальну суму 5180,00 грн.

Відповідач за даний товар не розрахувався.

30.05.2012р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 25.05.2012 року з вимогою провести розрахунки, яку останній отримав 31.05.2012р., проте відповіді не надав, розрахунків не провів.

Непроведення відповідачем розрахунків за отримані кошти спонукало позивача звернутись за захистом порушеного права до суду.

На день подання позову та розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 5180,00 грн.

Беручи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення основної суми заборгованості з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, укладений 19.01.2011 року договір №1850126 між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст.712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. А частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором № 1850126 від 19.01.2011 року по оплаті поставленого позивачем товару за ПАТ "Поділлявторметал" утворилась заборгованість в розмірі 5180,00 грн. Існування заборгованості в зазначеному розмірі не заперечувалось самим відповідачем, про що зазначено в поясненні №64-12 від 06.08.2012р.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 5180,00 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 57,22 грн. інфляційних втрат (за вересень 2011 року, листопад 2011 року по березень 2012 року) та 152,84 грн. - 3 % річних (за період з 08.07.2011 року по 01.07.2012 року), за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок нарахування інфляційних та 3% річних, прийшов до висновку, що позов в частині стягнення 3% річних підлягає задоволенню в межах вимог, що заявлені до стягнення, тобто в сумі 152,84 грн.; сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів підлягає задоволенню в розмірі 57,18 грн.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 775,92 грн. пені (за період з 08.07.2011 року по 04.01.2012 року), за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/293 від 29.04.94р. визначено, що відповідно до статті 178 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись згідно із законом чи договором неустойкою (штрафом, пенею). Отже майнова відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання, тобто зобов'язання, в силу якого боржник зобов'язаний сплатити певну грошову суму за будь-якою цивільно-правовою угодою, настає відповідно до закону чи договору у вигляді неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 2 вказаного роз'яснення з дати набрання чинності Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон), тобто з 14 січня 1997 року, розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі (стаття 1 Закону).

Якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства (п. 2.1. роз'яснення).

Враховуючи те, що сторонами в договорі №1850126 від 19.01.2011 року не встановлено конкретного розміру пені та з огляду на вищезазначені приписи в стягненні пені в заявленому позивачем розмірі слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 18.07.2012 року відповідач не подав до суду належних доказів в спростування позовних вимог, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму заборгованості за поставлений товар.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням відмови в позові в частині позовних вимог щодо стягнення пені з покладенням судових витрат на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 33, 43, 44, 49, 82, 85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Поділлявторметал" (21100, м.Вінниця, вул.К.Маркса, 11; код ЄДРПОУ 33587480) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Краснянське СП "Агромаш" (23324 Вінницька область, Тиврівський район, c.Красне, вул.Данила Нечая, 2; код ЄДРПОУ 00902501) 5180,00 грн. основного боргу; 152,84 грн. 3% річних; 57,18 грн. інфляційних втрат; 1406,95 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 13 серпня 2012 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ТОВ "Краснянське СП"Агромаш" (23324 Вінницька область, Тиврівський район, с.Красне, вул.Данила Нечая, 2);

3 - відповідачу - ПАТ "Поділлявторметал" (21100 м.Вінниця, вул.К.Маркса, 11)