Рішення № 25617985, 18.07.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

провадження 2/2601/3848

справа 2601/13584/12

РІШЕННЯ

Іменем України

18.07.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко Л.С.,

при секретарі Федоровій К.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротех»про примусове виконання обов'язку в натурі, -

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротех»про примусове виконання обов'язку з натурі.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку перед позивачем, визначеного п. 4.1. договору резервування нерухомості №2р від 15 січня 2010 року, укладеного між сторонами. Згідно умов Договору резервування відповідач зобов'язаний передати позивачу зарезервовану за позивачем нерухомість у власність за актом приймання-передачі не пізніше 60-ти днів з дня прийняття об'єкта в експлуатацію.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі і просив суд позов задовольнити, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що між відповідачем та позивачем 13 березня 2009 року укладено договір №6 купівлі-продажі облігацій ТОВ «Електротех».

За умовами вказаного вище Договору купівлі-продажу з урахуванням додаткової угоди від 19 вересня 2009 року, позивач придбав у відповідача 34 400 шт. цільових облігацій серії В, емітованих ТОВ «Електротех».

Позивач в повному обсязі сплатив вартість вказаних облігацій, що підтверджується квитанціями та не заперечується відповідачем.

14 січня 2010 року між ТОВ «Київська компанія з управління активами», що здійснювало діяльність за рахунок та в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Інноваційні технології», та позивачем укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-14/01/10-1И.

За умовами Договору купівлі-продажу від 14.01.2010 р., позивач придбав 67 449 шт. цільових облігацій серії В, емітованих ТОВ «Електротех».

Таким чином, в результаті вчинення Договорів купівлі-продажу від 13.03.2009 р. та Договору купівлі-продажу від 14.01.2010 р. позивач набув у власність 101 849 (67 449+34 400) шт. цільових облігацій серії В, емітованих ТОВ «Електротех».

Відповідно до Інформації про випуск облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротех», зареєстрованої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 29.12.2006 р. (далі -«Інформація про випуск облігацій»), ТОВ «Електротех»випустило 1 012 800 шт. іменних, безпроцентних (цільових) облігацій серії В.

Згідно абз. 4 п. 14.2. Інформації про випуск облігацій, одна облігація серії В дає право на отримання 0,01 м2 корисної площі офісних приміщень у 17-ти поверховому офісно-житловому комплексі з підземним паркінгом по АДРЕСА_1 літ. «Б»і АДРЕСА_2 літ. «Б»у Голосіївському районі м. Києві.

Оскільки позивач придбав у відповідача 101 849 шт. цільових іменних облігацій, тому він набув право на отримання 1 018,49 кв. м. корисної площі офісних приміщень в Офісно-житловому комплексі.

Абзацом 13 п. 14.2. Інформації про випуск облігацій, погашення облігацій здійснюється шляхом утримання у власність відповідного об'єкту нерухомості власником облігацій, відповідно до серії облігації.

Згідно п. 1 розділу 1 Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 р. № 322, погашення облігацій - сукупність дій емітента щодо припинення обігу облігацій, виплати номінальної вартості облігації або надання товарів (послуг) у строки, передбачені умовами розміщення облігацій, та анулювання облігацій відповідно до умов випуску.

Таким чином, погашення придбаних позивачем у ТОВ «Електротех»цільових облігацій серії В мало здійснюватися шляхом передачі (надання) у власність позивача 1 018,49 кв. м. корисної площі офісних приміщень в Офісно-житловому комплексі.

Інформація про випуск облігацій також передбачала укладення ТОВ «Електротех»з власниками облігацій договорів резервування офісних приміщень, як умову погашення емітентом облігацій (п. 14.2. Інформації про випуск облігацій).

На виконання вказаної вимоги, 15 січня 2010 р. між позивачем та відповідачем укладено договір резервування нерухомості №2р.

Згідно п. 2.1. Договору резервування, забудовник зобов'язаний зарезервувати, а Клієнт прийняти зарезервовану нерухомість за базовим рівнем обробки, після введення Об'єкта будівництва в експлуатацію за актом приймання-передачі.

Пунктом 1.2. Договору резервування визначено, що зарезервована нерухомість - група нежитлових приміщень, що розташовані на 3 поверсі, загальною орієнтовною площею 1018,49 кв. м., які знаходяться в об'єкті будівництва.

Під об'єктом будівництва в Договорі резервування розуміється офісно-житловий комплекс з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, літ. «Б»та АДРЕСА_2, літ. «Б»у Голосіївському районі м. Києва, що споруджується згідно договору №16/02/05, укладеного 16.02.2005 р. між ТОВ «Електротех»та ТОВ «Столична будівельно-інвестиційна компанія»(п.1.1. Договору резервування). Тобто, об'єкт будівництва та офісно-житловий комплекс це один і той же об'єкт.

Суд дійшов висновку, що між сторонами виникли договірні зобов'язання на підставі Договору резервування. Хоча вказаний тип договірних зобов'язань прямо не передбачено законодавством, разом з тим, відповідно до частини 1 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Представник відповідача не заперечує факт укладення Договору резервування та його дійсність.

Отже, на відносини між сторонами, які виникли з Договору резервування, розповсюджуються положення розділу ІІ Цивільного кодексу України (Загальні положення про договір).

Відповідно до другого речення п. 1.2. Договору резервування, фактична загальна площа та конкретний перелік нежитлових приміщень, що складають Зарезервовану нерухомість, яка підлягає передачі Клієнту Забудовником, визначається сторонами після отримання даних обмірів БТІ та фіксуються в додатковій угоді до цього Договору.

Отже, остаточна площа зарезервованих за позивачем офісних приміщень, повинна була додатково встановлюватися сторонами на підставі даних БТІ.

В додатковій угоді до Договору резервування сторони повинні були визначити остаточну площу та склад нежитлових приміщень, які відповідач зобов'язаний зарезервувати та передати позивачу в результаті погашення цільових облігацій серії В.

Згідно п. 2. Додаткової угоди, Зарезервована нерухомість складається з: груп нежитлових приміщень №№35, 36, 37, 38, які знаходяться на 3 поверсі об'єкта будівництва, загальною площею 980,70 кв. м.

Відповідно до п. 3. Додаткової угоди, фактична загальна площа груп нежитлових приміщень №№35, 36, 37, 38 становить 980,70 кв. м.

З цього слідує, що за позивачем зарезервовано групи нежитлових приміщень №№35, 36, 37, 38, загальною площею 980,70 кв. м., розташовані на 3 поверсі в офісно-житлового комплексу.

Відповідно до п 14.1. Інформації про випуск облігацій, дата початку погашення облігації серії В встановлювалась 15 січня 2010 року, а дата завершення -14 липня 2010 року.

13 липня 2010 року позивач на виконання вимог п. 14.2. Інформації про випуск облігацій, пред'явив до погашення 101 849 шт. цільових облігації ТОВ «Електротех»серії В, шляхом перерахування вказаних облігацій з свого рахунку в цінних паперах на рахунок в цінних паперах відповідача.

Таким чином, позивач в повному обсязі виконав свої зобовязання перед відповідачем, передбачені Інформацією про випуск облігацій. Представником відповідача дана обставина не спростована і не заперечується.

Відповідно до п. 4.1 Договору резервування, відповідач зобов'язаний передати зарезервовану нерухомість позивачу у власність за актом приймання-передачі не пізніше 60-ти днів з дня прийняття Об'єкта в експлуатацію, а позивач має право отримати таку зарезервовану нерухомість.

27 липня 2011 року офісно-житловий комплекс був прийнятий в експлуатацію, що підтверджується Сертифікатом відповідності, виданим Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю у м. Києві 27 липня 2011 року.

Виходячи з цього, відповідач мав виконати перед позивачем умови п. 4.1. Договору резервування не пізніше 60 календарних днів, починаючи з 28 липня 2011 року. Тобто, остання дата належного виконання відповідачем зобов»язання -25 вересня 2011 року.

Протягом встановленого Договором резервування строку відповідач не виконав свого обов'язку щодо передачі позивачу у власність зарезервованої нерухомості.

12 серпня 2011 року секції офісно-житлового комплексу, в якому розташовані зарезервовані за позивачем групи нежитлових приміщень, розпорядженням Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації за №604, присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2

Зважаючи на це, відповідач зобов'язаний відповідно до Договору резервування передати позивачу зарезервовану нерухомість, розташовану в офісно-житловому комплексі, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Станом на час розгляду судом позову, відповідач не виконав зазначеного зобов'язання.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання відповідачем зобов'язання щодо передачі зарезервованої площі в офісно-житловому комплексі закінчився 25 вересня 2011 року.

Таким чином, судом встановлено факт невиконання відповідачем договірного зобов'язання в результаті чого відбулося порушення права позивача на належне та своєчасне отримання зарезервованих офісних приміщень.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання зобов'язання в натурі.

Оскільки, судом встановлено факт невиконання відповідачем зобов'язання, яке випливає з Договору резервування, існує підстава для застосування способу захисту цивільного права, заявленого позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Виходячи з вище викладеного, керуючись, ст. ст. 6, 16, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 174, 209, 212-215, 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротех»про примусове виконання зобов'язання в натурі -задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротех»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик,7/11, код ЄДРПОУ 31928059) виконати п. 4.1. Договору резервування нерухомості № 2р від 15.01.2010 р. щодо передачі ОСОБА_1 (04050, АДРЕСА_3) у власність за актом приймання-передачі груп нежитлових приміщень №№35, 36, 37, 38, загальною площею 980,70 кв. м., розташованих на 3 поверсі офісно-житловому комплексі, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

Стягнути з Товариства з обмеженню відповідальністю «Електротех»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик,7/11, код ЄДРПОУ 31928059) на користь ОСОБА_1 (04050, АДРЕСА_3) судовий збір в розмірі 107,00 (сто сім) гривень.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя