Вирок № 25617684, 09.08.2012, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №0603/4193/12

Провадження 1/0603/432/12

ВИРОК

І м е н е м У к р а ї н и

09 серпня 2012 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді………….Дубцова О.В.

при секретарі………………..Савчук Т.С.

з участю прокурора ……..... Молдавана Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., уроженця с.Черепашинці, Калинівського району, Вінницької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого (згідно ст.89 КК України),

за ст.185 ч.1 КК України, -

в с т а н о в и в :

25.04.2012 року приблизно о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_3, проїжджаючи біля домогосподарства АДРЕСА_2 на автомобілі САЗ-53 д.н.НОМЕР_1, помітив металевий причеп марки 2ПТС4, який знаходився біля вказаного домогосподарства без нагляду та вирішив його викрасти. Впевнившись в тому, що ніхто не наглядає за ним, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 виштовхав причеп до обочини дороги та під'їхавши до нього своїм автомобілем, приєднав причеп до фаркопа та загнав його на територію свого подвір'я, яке знаходиться в АДРЕСА_1.

Тобто, ОСОБА_3 таємно викрав металевий причеп, належний гр. ОСОБА_4, чим заподіяв матеріальної шкоди потерпілому на загальну суму 10 000 гри.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого діяння визнав повністю. Повідомив, що 25.04.2012 року приблизно о 22 год. 30 хв. він проїжджав на власному автомобілі САЗ-53 по АДРЕСА_2. Біля домогосподарства НОМЕР_2 за вказаною адресою, він побачив на подвір'ї металевий причіп, який стояв неподалік від воріт. Після цього він зупинивши свій автомобіль САЗ-53, зайшов через привідкриті ворота на подвір'я і підійшов до даного причепа. Переконавшись в тому, що за ним ніхто не наглядає, викотив руками до обочини дороги через ворота даний причіп з подвір'я, під'їхав до нього автомобілем та причепивши до фаркопа поїхав додому, де поставив його на території свого домогосподарства, а саме в АДРЕСА_1. На ранок до нього додому завітали працівники міліції та виявили викрадений причіп. Після цього він завіз причіп назад на те місце, звідки його забрав. Також відшкодував потерпілому заподіяну крадіжкою шкоду. Негативно оцінює свої дії, запевняє що зробив для себе належні висновки і більше такого не станеться.

Крім повного визнання вини підсудним, його вина стверджується також сукупністю інших досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, допитаний в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_4 суду повідомив, що у його власності є металевий автомобільний причіп марки 2ПТС4. д.н.з НОМЕР_3, який він зберігає на подвір'ї домогосподарства свого сина, а саме за адресою: АДРЕСА_2. Дане домогосподарство огороджене зі сторони дороги дерев'яним парканом. Ввечері 25.04.2012р. він заходив до домогосподарства свого сина, і при цьому причіп знаходився на подвір'ї даного домогосподарства. 26.04.2012 року, приблизно о 06 год. 00 хв., прийшовши до вказаного вище домоволодіння, виявив відсутність автомобільного причепа марки 2ЛТС4, вартістю 10000 грн. Він зателефонував до міліції та через декілька годин причіп йому було повернуто.

Також потерпілий зазначив, що заподіяні збитки підсудний йому відшкодував у повному обсязі та він просить суворо його не карати.

Місце скоєння злочину -домогосподарство АДРЕСА_2, встановлено згідно протоколу огляду місця події з фото таблицею до нього від 26.04.2012 року (а.с.8-11).

Викрадене підсудним майно - автомобільний причіп, марки 2ПТС4, належний гр. ОСОБА_4, було виявлено за місцем проживання підсудного ОСОБА_3, а саме у домогосподарстві АДРЕСА_1, про що свідчить протокол огляду місця події від 26.04.2012 року з фото-таблицею до нього (а.с.13-16).

Право власності ОСОБА_4 на викрадене майно засвідчено копією свідоцтва про реєстрацію машини - причепа 2ПТС4, 1989 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_3 (а.с.31).

Сам підсудний ще в ході провадження досудового слідства по справі детально розповів та на місці показав про обставини скоєння злочину, про що свідчить протокол відтворення обстановки і обставин події від 23.05.2012р. за його участю (а.с.89-98).

Згідно висновку експерта-товарознавця № 31 від 23.05.2012 року, оціночна вартість металевою причепа марки 2ПТС4 з врахуванням 75% зносу, станом на 25.04.2012р. становила 10000 грн. (а.с.43).

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_3 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

При визначенні покарання ОСОБА_3, суд керується загальними засадами призначення покарання визначеними у ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Так відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України, є злочином середньої тяжкості. Підсудний до кримінальної відповідальності притягується не вперше, однак на даний час вважається не судимим, свою вину визнав, проживає разом з сім'єю та за місцем проживання характеризується посередньо, пенсіонер.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку. При цьому суд не враховує обставиною, що пом'якшує покарання підсудному, факт написання явки з повинною (а.с.25), оскільки вона була написана ОСОБА_3 після виявлення працівниками міліції краденого майна (причепу) за місцем проживання останнього.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про призначення підсудному ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, що буде необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного.

Арешт на майно підсудного не накладався.

Речові докази по справі: причеп марки 2ПТС4 та автомобіль САЗ-53 передані на зберігання власникам, належить залишити у їх володінні.

Підстав для зміни щодо підсудного ОСОБА_3 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (тисяча сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 352,8 грн. судових витрат за проведення трасологічної експертизи по справі (одержувач платежу: НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, розрахунковий рахунок: 31258272211843, код: 25574601, банк: УДК в Житомирській області, МФО: 811039).

Речові докази по справі:

причеп марки 2ПТС4 переданий на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_4 залишити у його володінні;

автомобіль САЗ-53 переданий на зберігання власнику ОСОБА_6, - залишити у її володінні.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_3 не змінювати, залишивши його у виді підписки про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.

Головуючий -суддя О.В. Дубцов