Постанова № 25615223, 03.07.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2012 р. Справа № 2а-2979/12/1470

м. Миколаїв

09:40

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовомПрокурора Баштанського району Миколаївської області, пров. Пожежний, 3, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100

в інтересах держави в особіБаштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби , вул. Миколи Аркаса, 2, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Сеймур», вул. Полтавська, 38-А, кв, 11, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101

простягнення податкового боргу в сумі 34620,15 грн, В С Т А Н О В И В:

Прокурор Баштанського району Миколаївської області (надалі -прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - МДПІ або позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сеймур»(надалі - відповідач) на користь Державного бюджету України податкового боргу з орендної плати за землі державної та комунальної власності в сумі 34620,15 грн.

Ухвалою від 11.06.2012 суд відкрив провадження у справі і направив за місцезнаходженням відповідача (згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ар. с. 7-11) копію ухвали та інформацію про процесуальні права та обов'язки. Ці документи (ар. с. 34-38) повернулись до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку «Не існує». Відповідач відповідно до статей 19, 22 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»змін до відомостей про юридичну особу не вніс, а приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження/місця проживання іншої сторони та здійснення її розшуку. За таких обставин суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, тому неприбуття його представника, відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, не є перешкодою для розгляду справи і її вирішення на підставі наявних у ній доказів.

Прокурор і представник позивача заявили клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні (ар. с. 43, 43).

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, справу було розглянуто у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

13.09.1996 відповідач був узятий на облік у Державній податковій інспекції у Баштанському районі за № 225, про що свідчить копія довідки про взяття на облік платника податків від 23.01.2006 № 30 (ар. с. 12).

09.04.2012 відповідач подав позивачу «Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)»за 2012 рік, в якій визначив річну суму орендної плати -144605,46 грн. (ар. с. 13-16).

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельну ділянку, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього Кодексу. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України). Таким чином, не пізніше 01.03.2012 (за січень), не пізніше 30.03.2012 (за лютий) і не пізніше 30.04.2012 (за березень) відповідач мав сплатити 36151,27 грн., проте кошти до бюджету не надійшли. Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно обчислена платником податків і зазначена ним у податковій декларації сума податкового зобов'язання вважається узгодженою.

Податковим повідомленням-рішенням від 14.03.2012 № 0000181501 (ар. с. 18) позивач на підставі статті 126 Податкового кодексу України (Порушення правил сплати (перерахування) податків) визначив відповідачу суму штрафу -3263,05 грн., яку останній мав сплатити не пізніше 31.03.2012. Доказів оскарження вказаного повідомлення-рішення відповідач суду на надав.

Крім того, позивач, на підставі статті 129 Податкового кодексу України, нарахував пеню за невиконання податкового зобов'язання в сумі 6,75 грн. (ар. с.24). Згідно з пунктом 131.1 статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Загальна сума узгодженого грошового зобов'язання -39421,07 грн. (35151,27 грн. + 3263,05 грн. + 6,75 грн.). Відповідач сплатив 4800,92 грн., в зв'язку з чим залишок податкового боргу складає 34620,15 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сеймур», вул. Полтавська, 38А/11, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101 (банківські реквізити невідомі, ідентифікаційний код 23622299) на користь Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Миколи Аркаса, 2, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101 (р/р 31117009700026 в ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, ідентифікаційний код 23626089, отримувач: Державний бюджет України) податковий борг з орендної плати за землі державної та комунальної власності в сумі 34620,15 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна