Ухвала суду № 25610531, 14.08.2012, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 2/403/1015/12

Справа № 2 -4321/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2012 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Бібіка М.М.,

при секретарі - Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий», третя особа: ОСОБА_1; про визнання недійсним кредитного договору та договору поруки, визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2011 року ПАТ «АКБ «Новий»звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 07 березня 2008 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 376208/01 згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 50 000 гривень 00 копійок, строком дії до 06 березня 2010 року. Відповідач зобов'язалася своєчасно повертати кредит та відсотки за ним у відповідності із графіком. В якості забезпечення належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за укладеним договором з ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 376308/п -(376208). Дотепер ОСОБА_1, ОСОБА_2 свої обов'язки виконують неналежно, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 376208/01 від 07 березня 2008 року в сумі 43 853 гривні 25 копійок, з урахуванням відсотків та пені, а також судових витрат по справі (а.с. а.с. 4 -6).

21 лютого 2012 року від ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна до ПАТ «АКБ «Новий»третя особа: ОСОБА_1; про визнання недійсним кредитного договору та договору поруки. У відповідності до останніх уточнень свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтував тим, що 07 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «АКБ «Новий»був укладений кредитний договір № 376208/01 про надання кредиту у розмірі 50 000 гривень 00 копійок, строком дії до 06 березня 2010 року. В якості забезпечення належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за укладеними договорами з ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 376308/п -(376208). Однак він вважає, що кредитний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки перед укладанням кредитного договору № 376208/01 ПАТ «АКБ «Новий»не надав йому попередню інформацію про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, крім того, банк, не повідомив його та позичальника про реальну процентну ставку та абсолютне значення породження кредиту, що призвело до помилкового укладання ним договору поруки. А також зазначив, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 стала не систематично виконувати взяті на себе кредитні зобов'язання, представники ПАТ «АКБ «Новий»почали розповсюджувати у мережі Інтернет не достовірну інформацію щодо нього з зазначенням його особистих даних. У зв'язку з чим він звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним кредитного договору № 376208/01 від 07 березня 2008 року та договору поруки № 376308/п -(376208), а також визнання протиправними дії ПАТ «АКБ «Новий», щодо поширення конфіденційної інформації та банківської таємниці щодо нього (а.с. а.с. 118 -123).

У судовому засіданні представник ПАТ «АКБ «Новий», позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

ОСОБА_2 та представник ОСОБА_1 наполягали на задоволенні зустрічних позовних вимог, первісні позовні вимоги визнали частково та не заперечували проти стягнення з них заборгованості у розмірі 29 291 гривня 89 копійок.

Суд вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, доходить наступного висновку.

Судом було встановлено, що 07 березня 2008 року між ПАТ «АКБ «Новий»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 376208/01 згідно з яким ПАТ «АКБ «Новий»надав ОСОБА_1 кредит в сумі 50 000 гривень 00 копійок з виплатою процентної ставки 18 % річних строком користування до 06 березня 2010 року, зі сплатою процентної ставки (а.с. а.с. 9 -10).

Того ж дня ОСОБА_1 фактично отримала кредитні кошти (а.с. 11).

Одночасно з укладенням кредитного договору № 376208/01 від 07 березня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 376308/п -(376208) від 07 березня 2008 року, за яким останній поручився перед банком за належне виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань (а.с. 12).

Дотепер ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виконують свої зобов'язання з повернення кредиту та відсотків за ним, й у них перед ПАТ «АКБ «Новий»утворилася заборгованість, яка станом на 08 грудня 2010 року складає - 43 853 гривні 25 копійок з урахуванням відсотків та пені, а саме:

· кредитна заборгованість -31 170 гривень 00 копійки;

· заборгованість за відсотками -6 824 гривні 55 копійок;

· пеня -5 858 гривень 70 копійок.

22 липня 2010 року ПАТ «АКБ «Новий»на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога у відповідності до якої їй було запропоновано в 30 денний строк сплатити суму заборгованості за кредитним договором № 376208/01 від 07 березня 2008 року (а.с. 15).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року та кредитним договором № 376208/01 від 07 березня 2008 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором ПАТ «АКБ «Новий»передав ОСОБА_1 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач за первинним позовом дотепер не виконує свої обов'язки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобов'язань у розумінні наведеної норми.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконує свої обов'язки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про стягнення кредитних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом було встановлено, що основне зобов'язання (кредитний договір) було забезпечене порукою за договором поруки № 376308/п -(376208) від 07 березня 2008 року, укладеним із ОСОБА_2, отже, зважаючи на те, що дотепер боржник за кредитним договором не виконала свої зобов'язання, банк вправі одночасно (солідарно) звернути свої вимоги й до поручителя.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред'являються.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до ст. 215 ЦК України, підставою визнання судом правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою -третьою та шостою ст. 203 ЦК України

Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначені умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з істотних умов договору, визначених виключно законами України.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги ПАТ «АКБ «Новий»необхідно задовольнити, а саме стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «АКБ «Новий» заборгованість за укладеним кредитним договором з урахуванням відсотків та пені в сумі 43 853 гривні 25 копійок.

Вирішуючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «АКБ «Новий», третя особа: ОСОБА_1; про визнання недійсним кредитного договору та договору поруки, зважаючи на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були обізнані з усіма умовами кредитного договору та договору поруки, що підтверджується їх особистим підписами у вищезазначених договорах, та враховуючи часткове визнання первісних позовних вимог, суд доходить висновку, що у задоволенні зустрічних позовних вимог необхідно відмовити, оскільки жодних належних доказів на підтвердження своєї позиції ОСОБА_2 до суду надано не було. Крім того, суд не може прийняти до уваги надані у судовому засіданні ОСОБА_2 розрахунки своєї заборгованості перед банком, оскільки у зазначених розрахунках невірно вказано суму заборгованості, а також не було враховано пеню за порушення строків сплати процентів. Також в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження посилання ОСОБА_2, на розповсюдження банком неправдивої інформації з приводу нього у мережі Інтернет, оскільки останнім не було надано жодного доказу який би підтверджував цей факт.

У порядку ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «АКБ «Новий»у солідарному порядку слід стягнути судовий збір в сумі 438 гривень 53 копійки, витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок. Крім того з ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 107 гривень 30 копійок, за позовні вимоги в частині визнання дій протиправними.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 203, 215, 526, 610, 611, 627, 638, 1054, 1055 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 -8, 10, 11, 18, 57 -60, 79, 88, 208, 209, 212 -215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2) у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий»(ЄДРПОУ 19361982) заборгованість за кредитним договором № 376208/01 від 07 березня 2008 року в сумі: заборгованість за сумою кредиту -31 170 гривень 00 копійок; заборгованість за відсотками -6 824 гривні 55 копійок; пеня -5 858 гривень 70 копійок; судовий збір -438 гривень 53 копійки; витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок; разом -44 411 гривень 78 копійок.

ОСОБА_2 у зустрічному позові до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий», третя особа: ОСОБА_1; про визнання недійсним кредитного договору та договору поруки, визнання дій протиправними -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2), на користь держави судовий збір в сумі 107 гривень 30 копійок.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя М.М. Бібік