Ухвала суду № 25607769, 24.07.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2012 р.

Справа № 2а-1133/12/2170

Категорія:

Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Каховської об’єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Колективного багатопрофільного підприємства «Дорожник» до Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2012 року Колективне багатопрофільне підприємство (далі КДП) «Дорожник» звернулося до суду з адміністративним позовом до Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2011 року №0000361500.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що штрафні санкції застосовані за період 01 жовтня 2007 року по 21 липня 2010 року з пропуском строку, встановленого ст. 102.1 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 55 КАС України судом здійснено процесуальне правонаступництво шляхом допуску до судового розгляду Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі Каховської ОДПІ Херсонської області ДПС), яка є правонаступником - Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі Великолепетиської МДПІ Херсонської області ДПС), що підтверджується наказом ДПС України від 15 грудня 2011 року №247, випискою з ЄДР.

Відповідач заперечував проти позову, так як податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до чинного законодавства, штрафні санкції застосовані в розмірі 50% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання у сумі 29 966,98 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Великолепетиської МДПІ Херсонської області ДПС від 28 жовтня 2011 року №0000361500 в частині застосування до КБП «Дорожник» 12 270,11 грн. штрафу .

В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Каховської ОДПІ Херсонської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також у зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи та відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Каховської ОДПІ Херсонської області ДПС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи частково адміністративний позов,суд першої інстанції виходив з того, що в жовтні 2011 в ході проведеної камеральної перевірки колективного багатопрофільного підприємства «Дорожник» з питання своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 01 жовтня 2007 року по 21 липня 2007 року та земельного податку за період 30 жовтня 2008 року – 31 березня 2010 року, було виявлено порушення п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України , а саме - несвоєчасно сплачувалась орендна плата в сумі 46 691,88 грн. та земельний податок в сумі 3 650,15 грн.

За результатами перевірки Великолепетиською МДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати та земельного податку. Позивач не заперечував факту несвоєчасного погашення податкових зобов`язань та кількості днів прострочки та оскаржував тільки податкове повідомлення-рішення №000361500 від 28 жовтня 2011 року про застосування 14 983,19 грн. штрафу за затримку на 396 календарних днів сплати суми 29 966,98 грн. орендної плати з юридичних осіб.

Враховуючи положення діючого законодавства України, стосовно зворотної сили в часі законів та інших нормативно-правових актів, якщо вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи,та у зв’язку з тим, що відповідальність за ст. 126 Податкового кодексу України у порівнянні з пп.17.1.7 ст. 17 Закону 2181-111 є м’якшою, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що частина штрафу 6 783,44 грн. за період сплати з 11 листопада 2008 року по 18 вересня 2009 року є завищеною, оскільки розмір штрафу за цей період повинен дорівнювати не 50%, а 20% несвоєчасно сплаченої позивачем орендної плати за землю, що складає 2 713,38 грн.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об’єктивно дослідив обставини справи, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так судом, встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що 28.10.2011року Горностаївським відділенням Великолепитьської міжрайонної державної податкової інспекції проводилась камеральна перевірка колективного багатопрофільного підприємства «Дорожник» з питання своєчасної сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 30 жовтня 2008 року по 31 березня 2010 року. За результатами даної перевірки податковим органом складено акт від 28 жовтня 2011р. № 172/15-010/03582132 (а.с.18-19). Відповідно до акту виявлені порушення п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України - підприємством несвоєчасно сплачувалась орендна плата в сумі 46 691,88 грн. та земельний податок в сумі 3 650,15 грн.

До акту перевірки додавались розрахунки штрафних санкцій за вказані порушення.

Вирішуючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що доводи позивача про пропущення строку для застосування штрафних санкцій є обґрунтованими,і розмір штрафу 6 783,44 грн. за період сплати з 11 листопада 2008 року по 18 вересня 2009 року є завищеним, оскільки дорівнює 50% несвоєчасно сплаченої орендної плати. У зазначеній ситуації до платника податків може бути застосовано лише штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов’язання.

В апеляційній скарзі Каховської ОДПІ Херсонської області ДПС вказується, що в наслідок перевірки податкова інспекція встановила з боку позивача порушення п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, які виявились в порушенні строків сплати орендної плати за землю. Апелянт зазначав, що діяв виключно в межах своєї компетенції, згідно вимог ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу України», та вважав, що він вірно застосував до позивача за вказані порушення відповідальність, передбачену ст. 126 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у наступних розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового борг;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

До набрання чинності Податковим кодексом України, відповідальність платників податків визначалася Законом України від 21 грудня 2000 року N2181 - Ш "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Статтею 17 вказаного закону було визначено підстави та розміри нарахування штрафних санкцій за порушення платниками податків податкового законодавства. Підпунктом 17.1.7 п.17.1 ст. 17 було передбачено, що в разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф . зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З 6 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ доповнено, зокрема, пунктом 11. Згідно вказаної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами п. 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності,тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій. Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Якщо проаналізувати зміст пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181 та приписів пункту 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України,- обидві ці норми встановлюють відповідальність за правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання. Відповідно склади правопорушення, передбаченого колишньою нормою Закону 2181 та нині чинною нормою Податкового кодексу України, у цьому разі збігаються. Але відповідальність за ст. 126 ПКУ є м’якшою у порівнянні з пп.17.1.7 ст. 17 Закону № 2181-Ш. Зворотна дія ст. 126 Податкового кодексу України полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актами.

З матеріалів справи вбачається, що датою сплати податкових зобов'язань КБП «Дорожник» є 2008-2009 роки.

Актами перевірки підтверджується, що порушення строків сплати податкових зобов'язань були виявлені в 2011 році.

З додатку № 3 до акту перевірки вбачається, що частина штрафу в розмірі 6783,44 грн., за період сплати з 11 листопада 2008 року по 18 вересня 2009 року дорівнює 50% несвоєчасно сплаченої орендної плати.

У зв’язку з тим, що чинна з 1 січня 2011 року норма п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України не передбачає розміру штрафу до 50%, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у даній ситуації до платника може бути застосовано лише штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання.

При зазначених обставинах, суд визнав неправомірним податкове повідомлення-рішення, скасувавши його частково в сумі 12 270,11 грн.

За правилами ст.200 КАС, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального і процесуального права, а наведені у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197 п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч. 1 ст. 205; ст. 206, ч. 5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Каховської об’єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а Херсонського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: підпис

Суддя: підпис

Суддя: підпис