Рішення № 25607133, 10.08.2012, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________

Справа № 703/2471/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2012 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі С.С.Онисько, за участю представника позивача по дорученню Д.Д.Софілканича, відповідача та його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач- ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв»язку з тим, що між позивачем та ОСОБА_3 15.05.2006р. був укладений кредитний договір №МКVОGК00006064, відповідно якого Банк надав відповідачу кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк по 14.05.2021р. включно 34.898,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач відповідно до умов даного Кредитного договору зобов'язався щомісяця надавати банку кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що зобов'язання відповідача за кредитним договором забезпечено також і договором іпотеки від 17.05.2006р., згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно- житловий будинок загальною площею 216.50 м.кв., розташованого за адресою Закарпатська область, Виноградівський район, АДРЕСА_1, яке належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.2006р. за реєстром №294.

Далі позивач вказує, що свої зобов'язання за кредитним договором він виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 35.213,00 доларів США, але відповідач, в порушення умов кредитного договору не виконав свої зобов»язання і станом на 07.03.2012р. його заборгованість становить 50.247,26 доларів США, з яких: основний борг 27.984,40 доларів США, відсотки- 11.848,12 доларів США, комісія - 1.680,00 доларів США, пеня- 8.734,74 доларів США, які позивач просить стягнути шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнути з відповідача і судові витрати по справі, зокрема, 3.219,00 грн. судового збору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення, оскільки повністю розрахувався з банком по отриманому кредиту, а також вказав, що будинок, на який просить позивач звернути стягнення, він, на підставі довідки, виданої позивачем про відсутність у нього заборгованості, ще 19.08.2010р. подарував своєму сину ОСОБА_4, а відтак просив суд в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Завданнями цивільного судочинства відповідно до ст.1 ЦК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом (ст.16 ЦК), звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави згідно з принципом верховенства права, закріпленим ст.8 Конституції України.

Відповідно до норм ст.ст.1,2 цього Закону судова влада в Україні здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом, і реалізується шляхом здійснення суддями правосуддя в рамках відповідних судових процедур та в межах наданих повноважень.

Стаття 7 зазначеного Закону гарантує кожному захист його права, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов»язків цивільного характеру передбачено і п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до приписів ст.9 Конституції України та ст.ст.2,8 ЦПК України.

Повноваження суду при вирішенні цивільних справ визначені ЦПК України, у тому числі щодо вирішення і кредитних спорів, а відтак, розглядаючи даний спір суд вважає, що між сторонами склались правовідносини, які випливають із договірних зобов»язань.

Зокрема, згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору, який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України), і вимогами законодавства.

В судовому засіданні належними та достовірними доказами встановлено, що між сторонами 15.05.2006р. був укладений кредитний договір №МКVОGК00006064, відповідно якого банк надав відповідачу кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк по 14.05.2021р. включно 34.898,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач відповідно до умов Кредитного договору зобов'язався щомісяця надавати банку кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати. Окрім того, зобов'язання відповідача за кредитним договором забезпечено і договором іпотеки від 17.05.2006р., згідно якого він надав банку в іпотеку житловий будинок в АДРЕСА_1, Виноградівського району, який належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.2006р. за реєстром №294.

Суд встановив, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 34.898,00 доларів США, але відповідач в порушення умов кредитного договору не виконав свої зобов'язання і станом на 07.03.2012р. його заборгованість, згідно розрахунку позивача \а.с.5\, становить 50.247,26 доларів США, з яких: основний борг 27.984,40 доларів США, відсотки- 11.848,12 доларів США, комісія - 1.680,00 доларів США, пеня- 8.734,74 доларів США, які позивач просить стягнути шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнути з нього судові витрати по справі: 3.219,00 грн. судового збору, які позивач просить стягнути шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засідання фактів суд констатує, що вони регулюються правовідносинами, визначеними нормами ЦК України та нормами Законів України «Про іпотеку», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та умовами, визначеними у договорах кредитиву та іпотеки.

Так, відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а ч.1 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.

За приписами ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або застосування процедури продажу, встановленою ст.38 Закону, яка передбачає продаж предмета будь-якій особі-покупцеві.

Крім того, умовами Договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами. Звернення стягнення здійснюється на підставі в т.ч. рішення суду.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач вимогою від 06.09.2011р. за №30.1.0.0\2-60517MKVOL403 \а.с.21-22\, направленою Рекомендованим повідомленням відповідачу, яку отримано відповідачем 19.01.2010р., що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, попередив іпотекодавця в порядку, передбаченому ст.35 Закону України «Про іпотеку» про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також те, що допущене порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання залишається не усунутим, а відтак суд вважає, що при таких обставинах іпотекодержатель- позивач ПАТ КБ «Приватбанк» має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Обгрунтовуючи свої заперечення в судових засіданнях відповідач ОСОБА_3, зокрема, вказав, що позовні вимоги він не визнає, оскільки повністю розрахувався з банком по отриманому кредиту, оскільки чинність договору іпотеки припинена і на підставі повідомлення ПАТ КБ «Приватбанк» про виключення запису з Державного реєстру іпотек від 18.11.2008р. та заяви позивача про вилучення обтяження об»єкта нерухомого майна від 18.11.2008р. нотаріусом було виключено запис про іпотеку даного будинку, а відтак цей будинок він ще 19.08.2010р. подарував своєму сину ОСОБА_4, проте суд вважає, що відповідач належних і допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень, зокрема, факту належного та вчасного сплати отриманого кредиту, не надав.

Між тим, відповідно до вимог ст.ст.10 п.3, 11 п.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які буруть участь у справі.

Так, з матеріалів справи достовірно встановлено і відповідачем не оспорюється, що між сторонами 15.05.2006р. був укладений кредитний договір №МКVОGК00006064, відповідно якого банк надав відповідачу кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк по 14.05.2021р. включно 34.898,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Зобов'язання відповідача за кредитним договором забезпечено і договором іпотеки від 17.05.2006р., згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно- житловий будинок в АДРЕСА_1, яке належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.2006р. за реєстром №294.

З витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон на відчуження об»єктів нерухомого майна №7557132 вбачається, що позивач вніс заборону на нерухоме майно, а саме, спірний будинок в АДРЕСА_1, який належить відповідачу.

Факт не виконання відповідачем своїх кредитних зобов»язань підтверджується і тим, що він ще у 2009р. продовжував сплачувати кошти по кредитному договору, що стверджено Випискою по рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_3 за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.

Крім того, допитана в судовому засідання в якості свідка керуюча Виноградівським відділенням ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_5 спростувала заперечення відповідача про повне погашення його кредиту, оскільки ще у 2009р., один раз у 2010р. та два рази у 2011р. він продовжував сплачувати спірний кредит. На даний час кредит не погашений, відповідач просив у неї видати довідку про повне погашення кредиту, однак йому такої не видали у зв»язку із наявністю непогашеного кредиту.

З огляду на наведене, суд не може взяти до уваги заперечення відповідача та посилання і на те, що спірний будинок він віддарував своєму сину, оскільки, в силу вимог ст.23 Закону України «Про іпотеку» та вимог п.36 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть і в тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов»язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Окрім того, ст.629 ЦК України передбачено, що договір є обов»язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання (ст.625 цього Кодексу). Зобов»язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Між тим, судом достовірно встановлено, що кредитні зобов»язання ОСОБА_3 належним чином не виконані і на даний час не є припиненими, зокрема, заперечення відповідача про виконання ним кредитних зобов»язань спростовано і тим, що він не надав суду Лист-претензію згоди банку, який надається банком на руки боржнику, про повне погашення ним взятого кредиту.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач, в порушення умов як кредитного договору, так і договору іпотеки, а також в порушення ст.526 ЦК України, не виконав свої зобов'язання перед позивачем по погашенню наданого йому кредиту, позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №МКVОGК00006064 від 15.05.2006р. в розмірі 34.898,00 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок загальною площею 216.50 м.кв., розташованого за адресою Закарпатська область, Виноградівський район, АДРЕСА_1, який належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.2006р., шляхом продажу вказаного житлового будинку ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Суд також вважає, що судові витрати по справі, які поніс позивач, слід стягнути з відповідача, оскільки відповідно до вимог ст.88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. В даному випадку відповідно до платіжних доручень від 02.04.2012р. \а.с.1\ позивач сплатив 3.219,00 грн. судового збору.

На підставі наведеного відповідно до вимог ст.ст.526,527,530,1050,1054 ЦК України, ст.ст.33,38,39 Закону України «Про іпотеку», п.36 Постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та керуючись ст.ст.10,11,60, 212,213,214,215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки- задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №МКVОGК00006064 від 15.05.2006р. в розмірі 50.247,26 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки- житловий будинок загальною площею 216.50 м.кв., розташованого в АДРЕСА_1, Виноградівського району, який належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.2006р., шляхом продажу вказаного житлового будинку ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Виселети ОСОБА_3 та інших осіб, зареєстрований та\або проживають у житловому будинку в АДРЕСА_1, Виноградівського району зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входить питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу зазначеного будинку.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги-50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111 (для погашення заборгованості), рах. №64993919400001 (для погашення судових витрат), МФО №305299) судові витрати по справі: 3.219,00 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 10-ти днів з дня його винесення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повне рішення суду виготовлено 13.08.2012р.

ГоловуючийА. А. Надопта