Ухвала суду № 25607113, 03.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2012 року справа №2а/0570/5824/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретарі судового засідання Діденко О.С., за участі представника позивача: ОСОБА_1., представника відповідача: Романіка О.О., розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шахтарської об"єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 р. у справі № 2а/0570/5824/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіш Оіл" до Шахтарської об"єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2012 року № 0000851542/121,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 18.05.2012 року звернувся до суду з даним позовом., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІШ ОІЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за вересень 2011 року, встановлені порушення та складено акт № 120/15/34594733 від 15.02.2012 року. На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.03.2012 року № 0000681542/744. За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення від 02.03.2012 року № 0000681542/744, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.04.2012 року № 0000851542/121, що оскаржується.

Податковий орган, за твердженням позивача, не встановивши ніяких недоліків та розбіжностей в податковій звітності, а також порушень термінів її подання, з надуманих підстав дійшов висновку про порушення з боку ТОВ «ФІШ ОІЛ».

Позивач не погоджується із спірним податковим повідомленням - рішенням, оскільки висновки акту перевірки щодо порушень, встановлених з боку відповідача, не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник позивача уточнив заявлені позовні вимоги, про що надав суду відповідну заяву, згідно якої просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.04.2012 року № 0000851542/121.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 р. позовні вимоги задоволені.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції від 13.04.2012 року № 0000851542/121.

Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з прийнятою постановою не згоден та вважає, що в порушення вимог ст.ст. 79, 86 КАС України судом обставинам справи надана невірна оцінка, що призвело до прийняття постанови з порушенням норм матеріального права, а саме: п.44.1, п.44.6, ст..44, п.85.2 ст.85, абз. «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України та висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт вважає, що ТОВ «Фіш Оіл» скористалося штучно сформованим податковим кредитом (відсутні докази фактичного отримання ТМЦ або послуг) без мети реального настання правових наслідків, заниження об'єкту оподаткування з ПДВ, несплати податків, у зв'язку з чим дії ТОВ «Фіш Оіл» призвели до втрати дохідної частини Державного бюджету України. Апелянт вважає, що результати, відображені у даних податкового обліку господарської операції ТОВ «Фіш Оіл» та ПП «Укрпромснаб» фактично не настали, внаслідок відсутності факту реалізації продукції, а саме купівлі товару ПП «ВКФ» Украпромснаб», які ніколи його не продавали.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи і пояснення сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Шахтарською об'єднаною державною податковою інспекцією, за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФІШ ОІЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за вересень 2011 року, складено акт № 120/15/34594733 від 15.02.2012 року (а.с. 27-38).

Перевіркою встановлено порушення :

1. п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, абз. «а» п.198.1, п. 198.2 п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищена сума податкового кредиту по декларації за вересень 2011 року на 53880,00 гривень;

2. наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346, «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 та зареєстрованих в МЮ України 20.02.1998 року за № 128/2568;

3. пунктів 2.1, 2.4, 2.7, 2.15, 2.16, розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1998 року № 88 і зареєстрованого в МЮ України 05.06.1995 р. за № 168/704.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.03.2012 року № 0000681542/744.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення від 02.03.2012 року № 0000681542/744, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.04.2012 року № 0000851542/121, що оскаржується.

Спірним рішенням ТОВ «ФІШ ОІЛ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 80820,00 грн., з якої 53880,00 грн. - основний платіж, 26940,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 53880,00 грн. у т.ч. за вересень на 53880,00 грн.

Судом першої інстанції на перевірку законності заявлених позовних вимог було встановлено наступне.

Між ТОВ «ФІШ ОІЛ» та ПП ВКФ «Укрпромснаб» укладено договір поставки № 34 від 05.01.2011 року (а.с.69-71).

Згідно зазначеного договору ПП ВКФ «Укрпромснаб» («Продавець») зобов'язується за плату передати, а ТОВ «ФІШ ОІЛ» («Покупець») прийняти та оплатити нафтопродукти («Товар»), найменування, кількість асортимент та ціна яких вказані у видатковій накладній в асортименті : бензин А-95, бензин А-80, дизельне паливо, масло М10Г2к, інші ПММ. Сплата за нафтопродукти здійснюється перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок «Продавця» згідно наданого рахунка. Постачання нафтопродуктів здійснюється автомобільним транспортом.

На виконання умов договору ПП ВКФ «Укрпромснаб» складені наступні документи.

Видаткові накладні :

УП-100111007 від 10.01.2011 року (кількість 24640);

УП-100111008 від 13.01.2011 року (кількість19000) (а.с. 65-66).

Податкові накладні :

Товарно-транспортні накладні УП - 100111007 від 10.01.2011 року, № 130111008 (а.с.67-68).

Податкові накладні відображені у реєстрі отриманих накладних ТОВ «ФІШ ОІЛ» за вересень 2011 року № 9008874273 від 18.10.2011 року у сумі 53880,07 грн., що також відображено у додатку № 5 розшифровки у розрізі контрагентів (а.с.77).

Розрахунки за дизельне паливо проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями : № 16 від 09.01.2011 року на суму 181350,40 грн. у т.ч. ПДВ на суму 30225,07 грн., № 27 від 12.01.2011 на суму 141930,00 грн. у т.ч. ПДВ 23655,00 грн.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір - це домовленість (погоджена дія) двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК). За змістом правочин не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1 статті 203 ЦК). Приписи частини 1 статті 203 ЦК узгоджуються з наступними нормами: Під нікчемним правочином необхідно розуміти правочин, недійсність якого встановлена законом.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презумпція правомірності правочину, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин, яки, вчиняючи правочин, діють правомірно. При цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені. Спростувати презумпцію правомірності правочину можливо лише у випадку, коли недійсність правочину передбачена прямою нормою закону, так само як застосувати наслідки такого правочину можливо лише за санкціями, встановленими законом.

На підтвердження взаємовідносин з контрагентом ПП ВКФ «Укрпромснаб» позивачем надані до суду видаткові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами. Також, укладені правочини не визнавались недійсними у судовому порядку.

Колегія суддів також звертає увагу, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності у контрагента позивача не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених із ними договорів на підставі ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України. Зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.

Такий судовий захист порушеного права юридичної особи відповідає вимогам статей 106 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат по придбанню робіт та послуг за вказаними договорами із його господарською діяльністю та фактичне використання отриманих робіт та послуг у його власній господарській діяльності.

Частина 2 п.44.6 ст. 44 ПК України передбачає, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач знехтував вимогами закону, а тому прийняття рішення податковим органом за таких умов є безсумнівно неправомірним.

Відповідно до п. 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації в Україні 22.12.2010 року за № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 12.01.2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984) акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пункт 5 Порядку № 984 встановлює, що за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У пункті 6 Порядку № 984 передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Стаття 83 ПК України визначає, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Податковим органом для підтвердження правомірності формування податкового кредиту ТОВ «Украпромснаб» направлено запит до відділу податкової міліції Шахтарської ОДПІ.

07.11.2011 року податкова міліція Шахтарської ОДПІ повідомила, що в ході проведення заходів по факту здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ФІШ ОІЛ» з підприємством ПП ВКФ «Укрпромснаб» (код за ЄДРОПУ 34202109) за період січень 2011 року, було опитано керівника ТОВ «ФІШ ОІЛ» ОСОБА_1., яка підтвердила взаємовідносини ТОВ «ФІШ ОІЛ» з вказаним підприємством у січні 2011 року. Також було направлено запит до відділу податкової міліції за місцем реєстрації ПП ВКФ «Укрпромснаб» ВПМ ДПІ у в Ленінському р-ні м. Луганська за фактом фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «ФІШ ОІЛ». Станом на момент перевірки відповідь не отримана.

Згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України станом на 08.02.2012 року встановлено розбіжності показників податкового кредиту ПП ВКФ «Укрпромснаб» на суму 53880,07 гривень.

Дані розбіжності виникли в результаті проведення документальної позапланової перевірки ПП ВКФ «Укрпромснаб» (акт перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську) № 158/23-34022104 від 28.03.2011.

Згідно акту перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську, в результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг встановлено, що у ПП ВКФ «Укрпромснаб» з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, підприємство за місцем реєстрації не знаходиться, формування податкового кредиту здійснено за рахунок СГД, у ланцюгу постачаня яких є підприємства з незадовільними станами надання послуг, що у сукупності вказує на нереальність здійснення угоди.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «ФІШ ОІЛ» скористалося штучно сформованим податковим кредитом (відсутні докази фактичного отримання ТМЦ або послуг) без мети реального настання правових наслідків, з метою реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування з ПДВ, несплати податків, у зв'язку із чим дії ТОВ «ФІШ ОІЛ» призвели до втрат доходної частини Державного бюджету України.

При апеляційному розгляді даної справи податковий орган надав відомості, що податкові накладні № 1001020 від 10.01.2011 на товар дизельне паливо 24640 л на суму 181350,40 грн. у т.ч. ПДВ 30225,00 грн., № 1301009 від 13.01.2011року на товар дизельне паливо 43640 л на суму 323280,40 грн. у т.ч. ПДВ 53880,00 грн. не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як з'ясувалось, такі дані були анульовані податковим органом у зв'язку із здійсненням вищевказаної перевірки і не поновлені, незважаючи на наявність судових рішень у справі за позовом ТОВ ВКФ «Укрпромснаб» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними та скасування наказів, визнання дій неправомірними.

Частина 1 статті 72 КАС України зазначає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року, були визнані протиправними та скасовані накази Ленінської МДПІ № 552 від 25 березня 2011 року та № 364 від 03 березня 2011 року, а також дії Ленінської МДПІ у м. Луганську з проведення документальних позапланових невиїзних перевірок ТОВ ВКФ «Укрпромснаб» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, результати якої оформлені актом від 04 березня 2011 року № 72/23-34202109., а також за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, результати якої оформлені актом від 28 березня 2011 року № 158/23-34202109.

В акті перевірки № 120/15/34594733 від 15.02.2012 року відсутні посилання на первинні документи позивача. Відсутність у перевіряючих на момент перевірки первинної бухгалтерської документації не є безумовною підставою для висновку про нікчемність укладених позивачем угод.

Таким чином, податковим органом не дотримано умов та порядку проведення документальної планової виїзної перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Шахтарської об"єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби у справі № 2а/0570/5824/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 р. у справі № 2а/0570/5824/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіш Оіл" до Шахтарської об"єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2012 року № 0000851542/121 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 10 серпня 2012 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Блохін А.А.

Юрко І.В.